- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
- •2. Наукознавство та його розвиток.
- •3. Структура і класифікація наук.
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.
- •2. Науково-дослідницька діяльність студентів.
- •3. Підготовка наукових кадрів.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття про методологію, методику та методи наукового дослідження.
- •2. Загальнонаукова та конкретнонаукова методологія.
- •4. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів. Логічні закони та правила).
- •2. Аналіз і синтез.
- •Методи теоретичного дослідження
- •5. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Сутність та основні етапи організації дослідницької роботи.
- •Основні комплексні програми економічних досліджень
- •(Цикл сучасної науки)
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження. Вибір і затвердження теми.
- •Види тем
- •Напрямки тем наукових досліджень
- •Критерії теми
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Формулювання назви наукової праці
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
- •Варіант оцінних систем
- •Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень
- •Можливі результати теоретично-експериментального аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
- •2. Джерела науково-технічної інформації.
- •3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
- •4. Збір і аналіз наукової інформації.
- •1. Види і форми науково-дослідної роботи.
- •2. Організація та послідовність виконання науково-дослідної роботи студентів, магістрів і аспірантів.
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації.
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми.
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Актуальність дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •3. Рецензія та рецензування робіт.
- •2 Правила оформлення роботи
- •3 Вимоги до структурних елементів роботи
- •(Дивись методичку щодо оформлення курсових і дипломних робіт)
3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
Збір, збереження і видачу інформації здійснюють Довідково-інформаційні фонди (ДІФ).
У країні є:
- галузеві ДІФ;
- республіканські;
- місцеві (у НДІ, вузах, ОКБ і т. д.).
У ДІФ установлений порядок збереження інформації є:
1. Основний фонд – (книги, журнали, переклади, звіти) розміщуються на полках за абеткою по видах інформації. Дисертації, звіти, проектні матеріали й інші громіздкі матеріали мікро фільтруються зі зменшенням у 200 і більше разів.
Звіти та дисертації об’ємом до 150 сторінок зберігається в контейнері діаметром 35мм.
Також зручні мікро карти (125х148 мм). На 1-й карті розміщуються >80 сторінок тексту.
2. Довідковий фонд – це вторинна інформаційна документація основного фонду. Він представляється в основному бібліографічними і реферативними картками (125х75мм), що зберігаються в каталожних шухлядах.
Довідний фонд складається із головної картотеки (яка містить всі опубліковані і неопубліковані документи, що зберігаються в даному ДІФ).
Бібліографія – це перелік різних інформаційних документів із указівкою наступних даних:
прізвище й ініціали автора;
назва джерела;
місце видання;
видавництво;
рік видання;
об’єм джерела в сторінках.
Бібліографічний перелік складається за абеткою про прізвищам авторів.
Процес ознайомлення з літературними джерелами по цікавлячій проблематиці необхідно починати:
ознайомлення з довідковою літературою (універсальні і спеціальні енциклопедії, словники, довідники);
проглядаються обліково-реєстраційні видання органів НТІ;
бібліографічні покажчики фундаментальних бібліотек.
Відповідальна бібліографія по цікавлячій проблемі складається на основі бібліотечних каталогів – набору карток, у яких містяться зведення про книги, журнали і статті.
Каталог – це перелік література, яка зберігається в бібліотеці, складений за певною системою.
В картку книги вноситься автор, заголовок, вид видання, видавництво, рік видання, кількість сторінок.
Читацькі каталоги бувають:
абеткові;
систематичні;
абетково-предметні.
Абетковий каталог – це картки розташовані в абетковому порядку по прізвищу автора чи по назві літературного джерела, якщо автор не зазначений.
Види каталогів:
Абетковий каталог, по якому можна відшукати будь-яку інформацію в даному ДІФ за прізвищем автора, редактора або за назвою першоджерела.
Систематичний каталог – це картки, розташовані по галузях знань. Цей каталог дозволяє знаходити по визначених галузях знань, причому з його допомогою можна поступово звузити границі цікавлячого дослідника питань.
Ключем до систематичного каталогу є абетково-предметний каталог. Де за абеткою перераховуються найменування галузей знань, окремих питань і тих, по яких у відділах систематичного каталогу зібрана література, наявна в бібліотеці.
Реєстраційна картка – періодичних видань містить зведення про журнали, збірники, бюлетені.
Картотека описів винаходів – містить патенти, авторські посвідчення.
Картотека стандартів містить – нормативні документи.