2. Джерела науково-технічної інформації.

При описі прототипу авторові наукової праці необхідно звертатися до джерел і давати їм характеристику, але не по кожному джерелу інформації окремо (статті, монографії), а по групі однорідних джерел.

Джерела інформації, використовувані в економічних дослідженнях, підрозділяються на наступні групи:

Нормативні джерела – містять закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, а також міністерств і відомств.

Літературні джерела – підрозділяються на офіційну і спеціальну літературу. До першого належать джерела, що містять достовірні показники економічного й соціального розвитку країни (статистичні збірники, які видані Державним комітетом статистики України); до другого – монографії, підручники, навчальні та практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-виробничих семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, а також серійні видання (періодичні серійні видання – журнали, газети), у яких висвітлюються питання планування, обліку, контролю й економічного аналізу, а також галузевих економік.

Планово-облікові джерела – це план економічного і соціального розвитку підприємства, розрахунки за його обґрунтуванням (потреба сировини, фонду заробітної плати), бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємств і галузі в цілому.

Крім того, у наукових дослідженнях джерела інформації групуються за хронологічними і тематичними ознаками.

• Хронологічна система класифікації застосовується для угрупування джерел інформації з тимчасових періодів (років),

• Тематична система – для угрупування джерел інформації за однорідною тематикою (керування народним господарством, планування, облік, контроль, економічний аналіз).

У практиці економічних досліджень виникає потреба в угрупуванні джерел інформації і за іншими класифікаційними ознаками:

Мовною – систематизація джерел за мовною однорідністю:

Географічною – вітчизняні і закордонні джерела:

Авторські приналежності – за прізвищами авторів. Застосовується у тих випадках, коли повнота висвітлення теми дослідження вичерпується роботами невеликої кількості авторів.

Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності – не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання.

Для сучасної науки характерно:

• бурхливий потік нових наукових даних;

• щорічно видається близько >500 тис. книг;

• ще > журналів.

Інформація має властивість „старіти”.

Наприклад, падіння цінності інформації:

• 10% в день для газет;

• 10% в місяць для журналів;

• 10% в рік для книг.

Таким чином, пошук нової, передової інформації – складне завдання не тільки для одного наукового співробітника, але й для великого колективу.

Недостатнє використання світової інформації призводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержаних даних в різних областях науково-технічної творчості, 60 і навіть 80%.

На різних етапах розвитку науки і техніки процеси створення, збирання, аналітико - синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документ них потоків, розвиток наукової діяльності і необхідність обліку результатів цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба, в інформаційних працівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико – синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документальної інформації в суспільстві.

Так появилися інформаційні посередники – бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, Редакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і багато інших фахівців, здатних професійно проводити інформаційну діяльність.

Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.

Основними видами інформаційної діяльності є:

- створення;

- пошук;

- аналітико-синтетична обробка;

- використання;

- поширення та зберігання інформації.

Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і поширення документної інформації.

Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.

В Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ).

Вона створена для прискорення добору необхідної документації з загального об’єму і підвищення ефективності праці в Україні.

Загальнодержавна служба включає в себе:

• галузеві інформаційні центри;

• Республіканський інститут НТІ;

• інформаційні центри;

• відділи НТІ (ВНТІ) в НДІ;

• конструкторські бюро на виробництвах.

Джерелами носіями науково-технічної інформації є:

• книги (підручники, навчальні посібники, монографії);

• періодичні видавництва (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірки);

• нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці, СНІПи, ТУ, тимчасові вказівки);

• каталоги й прейскуранти;

• патентна документація (патенти, винаходи);

• звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи;

• інформаційні видання (збірки НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес інформація);

• переклади іноземної науково-технічної літератури;

• матеріали науково-технічних та виробничих нарад;

• дисертації, автореферати;

• виробничо-технічна документація організацій ( звіти, акти приймальня робіт);

• вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали).

Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи яких з кожним роком зростають.

Розрізнять два потоки інформації:

Висхідний – потік інформації від ви користувачів у реєстраційні органи. Уся НТІ реєструється в Республіканському інституті НТІ.

Низхідний (спадний) – потік інформації у вигляді бібліографічного огляду реферативних і інших даних , що направляється в низові організації по інших запитах.

Види інформації

Первинна інформація	Вторинна інформація
- це результат безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивченого практичного досвіду.	- результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації.

Систематична діяльність щодо отримання інформації, необхідної для вирішення мети і завдань, дослідження, збір інформації про об’єкт, предмет дослідження – це процес, який можна подати у вигляді таблиці (табл.).

Вірогідність інформації – це достатня правильність, те, що не викликає сумнівів, доказ того, що даний результат (закон, закономірність) є щирим, правдивим.

Вірогідність – це повторюваність результатів у тих самих умовах при численних перевірках на багатьох об’єктах.