
- •Питання для самостійної роботи:
- •1. Історичні аспекти виникнення науки та її розвиток. Поняття, зміст і функції науки.
- •2. Наукознавство та його розвиток.
- •3. Структура і класифікація наук.
- •Запитання для самоконтролю
- •Питання для самостійної роботи
- •1. Поняття про наукове дослідження. Види наукових досліджень.
- •2. Науково-дослідницька діяльність студентів.
- •3. Підготовка наукових кадрів.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Поняття про методологію, методику та методи наукового дослідження.
- •2. Загальнонаукова та конкретнонаукова методологія.
- •4. Методи наукового пізнання (Загальні та спеціальні методи наукових досліджень. Основні групи загальних методів. Логічні закони та правила).
- •2. Аналіз і синтез.
- •Методи теоретичного дослідження
- •5. Методи емпіричного й теоретичного рівня досліджень.
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Сутність та основні етапи організації дослідницької роботи.
- •Основні комплексні програми економічних досліджень
- •(Цикл сучасної науки)
- •Загальна схема наукового дослідження
- •2. Вибір проблеми та вимоги до теми дослідження. Вибір і затвердження теми.
- •Види тем
- •Напрямки тем наукових досліджень
- •Критерії теми
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Рівні наукової новизни результатів наукової праці.
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Формулювання назви наукової праці
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •4. Ефективність результатів наукових досліджень та її критерії. Впровадження та ефективність наукових досліджень.
- •Варіант оцінних систем
- •Аналіз теоретичних і експериментальних досліджень
- •Можливі результати теоретично-експериментального аналізу
- •Запитання для самоконтролю
- •1. Роль інформації у наукових дослідженнях.
- •2. Джерела науково-технічної інформації.
- •3. Бібліографія. Інформаційно-пошукові мови бібліографічних фондів. Види каталогів: систематичні, предметні, абеткові.
- •4. Збір і аналіз наукової інформації.
- •1. Види і форми науково-дослідної роботи.
- •2. Організація та послідовність виконання науково-дослідної роботи студентів, магістрів і аспірантів.
- •Вибір і затвердження теми. Формулювання назви дисертації.
- •Складання пояснювальної записки до вибору теми дисертації. Затвердження теми.
- •Складання індивідуального і робочого планів
- •Актуальність дослідження
- •Мета і завдання дослідження
- •Об’єкт і предмет дослідження
- •Наукова новизна одержаних результатів
- •Практичне значення одержаних результатів
- •Особистий внесок здобувача
- •3. Рецензія та рецензування робіт.
- •2 Правила оформлення роботи
- •3 Вимоги до структурних елементів роботи
- •(Дивись методичку щодо оформлення курсових і дипломних робіт)
2. Джерела науково-технічної інформації.
При описі прототипу авторові наукової праці необхідно звертатися до джерел і давати їм характеристику, але не по кожному джерелу інформації окремо (статті, монографії), а по групі однорідних джерел.
Джерела інформації, використовувані в економічних дослідженнях, підрозділяються на наступні групи:
Нормативні джерела – містять закони і постанови Верховної Ради України, постанови Кабінету міністрів України, а також міністерств і відомств.
Літературні джерела – підрозділяються на офіційну і спеціальну літературу. До першого належать джерела, що містять достовірні показники економічного й соціального розвитку країни (статистичні збірники, які видані Державним комітетом статистики України); до другого – монографії, підручники, навчальні та практичні посібники, реферативні збірники і проспекти, матеріали науково-виробничих семінарів, наукових конференцій і симпозіумів, а також серійні видання (періодичні серійні видання – журнали, газети), у яких висвітлюються питання планування, обліку, контролю й економічного аналізу, а також галузевих економік.
Планово-облікові джерела – це план економічного і соціального розвитку підприємства, розрахунки за його обґрунтуванням (потреба сировини, фонду заробітної плати), бухгалтерські облікові регістри, баланс, первинні документи з обліку господарської діяльності, бухгалтерська і статистична звітність про роботу підприємств і галузі в цілому.
Крім того, у наукових дослідженнях джерела інформації групуються за хронологічними і тематичними ознаками.
Хронологічна система класифікації застосовується для угрупування джерел інформації з тимчасових періодів (років),
Тематична система – для угрупування джерел інформації за однорідною тематикою (керування народним господарством, планування, облік, контроль, економічний аналіз).
У практиці економічних досліджень виникає потреба в угрупуванні джерел інформації і за іншими класифікаційними ознаками:
Мовною – систематизація джерел за мовною однорідністю:
Географічною – вітчизняні і закордонні джерела:
Авторські приналежності – за прізвищами авторів. Застосовується у тих випадках, коли повнота висвітлення теми дослідження вичерпується роботами невеликої кількості авторів.
Будь-яка сфера людської діяльності потребує інформаційного забезпечення. Жодне виважене рішення в науці, політиці, економіці чи в комерційній діяльності – не можна приймати без належного інформаційного забезпечення. Тому кожна людина, в якій би сфері вона не працювала, послуговуючись документованою інформацією, має володіти основами її пошуку, аналізу і використання.
Для сучасної науки характерно:
бурхливий потік нових наукових даних;
щорічно видається близько >500 тис. книг;
ще > журналів.
Інформація має властивість „старіти”.
Наприклад, падіння цінності інформації:
10% в день для газет;
10% в місяць для журналів;
10% в рік для книг.
Таким чином, пошук нової, передової інформації – складне завдання не тільки для одного наукового співробітника, але й для великого колективу.
Недостатнє використання світової інформації призводить до дублювання досліджень. Кількість повторно одержаних даних в різних областях науково-технічної творчості, 60 і навіть 80%.
На різних етапах розвитку науки і техніки процеси створення, збирання, аналітико - синтетичної обробки, зберігання, пошуку, поширення і використання інформації люди розумової праці здійснювали самостійно. Зростання обсягів документ них потоків, розвиток наукової діяльності і необхідність обліку результатів цієї діяльності, науково-технічний прогрес та зростання потреби в інформаційному забезпеченні стали чинниками виділення інформаційної діяльності з-поміж інших видів людської діяльності. Виникла потреба, в інформаційних працівниках, які професійно здійснюють процеси створення, пошуку, збирання, аналітико – синтетичної обробки, зберігання, поширення й організації використання документальної інформації в суспільстві.
Так появилися інформаційні посередники – бібліотекарі, бібліографи, перекладачі, архіваріуси, Редакційно-видавничі працівники, референти-аналітики і багато інших фахівців, здатних професійно проводити інформаційну діяльність.
Інформаційна діяльність – це сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб, держави.
Основними видами інформаційної діяльності є:
- створення;
- пошук;
- аналітико-синтетична обробка;
- використання;
- поширення та зберігання інформації.
Інформаційна діяльність – це сукупність процесів збирання, аналізу, перетворення, зберігання, пошуку і поширення документної інформації.
Вона спрямована на якісне оперативне забезпечення споживачів інформацією відповідно до їхніх потреб.
В Україні створена загальнодержавна служба науково-технічної інформації (НТІ).
Вона створена для прискорення добору необхідної документації з загального об’єму і підвищення ефективності праці в Україні.
Загальнодержавна служба включає в себе:
галузеві інформаційні центри;
Республіканський інститут НТІ;
інформаційні центри;
відділи НТІ (ВНТІ) в НДІ;
конструкторські бюро на виробництвах.
Джерелами носіями науково-технічної інформації є:
книги (підручники, навчальні посібники, монографії);
періодичні видавництва (журнали, бюлетені, праці інститутів, наукові збірки);
нормативні документи (стандарти, інструкції, нормативні таблиці, СНІПи, ТУ, тимчасові вказівки);
каталоги й прейскуранти;
патентна документація (патенти, винаходи);
звіти про науково-дослідницькі і дослідно-конструкторські роботи;
інформаційні видання (збірки НТІ, аналітичні огляди, інформаційні листки, експрес інформація);
переклади іноземної науково-технічної літератури;
матеріали науково-технічних та виробничих нарад;
дисертації, автореферати;
виробничо-технічна документація організацій ( звіти, акти приймальня робіт);
вторинні документи (реферативні огляди, бібліографічні каталоги, реферативні журнали).
Ці документи створюють величезні інформаційні потоки, темпи яких з кожним роком зростають.
Розрізнять два потоки інформації:
Висхідний – потік інформації від ви користувачів у реєстраційні органи. Уся НТІ реєструється в Республіканському інституті НТІ.
Низхідний (спадний) – потік інформації у вигляді бібліографічного огляду реферативних і інших даних , що направляється в низові організації по інших запитах.
Види інформації
Первинна інформація |
Вторинна інформація |
- це результат безпосередніх соціологічних, експериментальних досліджень, вивченого практичного досвіду. |
- результат аналітико-синтетичної переробки первинної інформації. |
Систематична діяльність щодо отримання інформації, необхідної для вирішення мети і завдань, дослідження, збір інформації про об’єкт, предмет дослідження – це процес, який можна подати у вигляді таблиці (табл.).
Вірогідність інформації – це достатня правильність, те, що не викликає сумнівів, доказ того, що даний результат (закон, закономірність) є щирим, правдивим.
Вірогідність – це повторюваність результатів у тих самих умовах при численних перевірках на багатьох об’єктах.