Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Все вопросы.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
274.82 Кб
Скачать

15. Сутність , причини та форми міжнародної трудової міграції.

Трудова міграція населення – сукупність усіх форм територіального переміщення населення, зв'язаного з трудовою діяльністю на території іншої країни, форма експорту й імпорту робочої сили. Трудова міграція громадян одних країн в інші формує світовий ринок робочої сили. Світовий ринок робочої сили – сукупність трудових ресурсів, задіяних у міжнародному русі факторів виробництва, інституціональних структур, що забезпечують співвідношення попиту та пропозиції, переміщення, використання робочої сили й економічні відносини, які виникають при цьому.

Осн. причины существования междунар. труд. миграции:

1) со стороны страны, из. Котор. идет миграция:

- большая плотность насления;

- массовая безработицы;

- низкий жизненный уровень (в т.ч. зар.плата);

- производственная необходимость (для специалистов и работающих в слаборазвитых странах).

2) со стороны принимающей страны миграцию:

- потребность в дополнительной высококвалифицированной рабочей силе;

- потребность в дополнительной дешевой раб. Силе;

- сравнительно высокая з.п

Вказані раніше причини міграції робочої сили можна віднести до зовнішніх, що не залежать від самого мігранта. Ці причини мають пріоритетне значення насамперед у випадку, коли ми маємо справу з міграцією з країн, що розвиваються, у більш розвинуті. Крім цих причин, коли мова йде про міграції в рамках промислово розвитих країн і міграції з них у країни, що розвиваються, в умовах формування в перших постекономічного суспільства, одержують поширення внутрішні спонукальні причини міграції, зв'язані з психологічним прагненням задоволення потреб у розвитку особистості, самоактуалізації.

Критерії класифік. Форм міжнародна міграція:

За напрямом руху: Еміграція – виїзд робочої сили з однієї країни в іншу. Імміграція – в'їзд робочої сили в приймаючу країну.

За часом і характером переміщення робочої сили виділяють постійну, тимчасову, сезонну, маятникову, заміщуючю та диференційовану.

Постійна міграція – переїзд на постійне проживання в іншу країну. Переважала до Першої Світової війни. Тимчасова міграція – міграція, що передбачає повернення мігранта на батьківщину після певного строку перебування в приймаючій країні. Носить ротаційний характер.

Сезонна міграція – міграція, що передбачає періодичне залучення іноземних робітників для виконання робіт, які носять сезонний характер.

Згідно з класифікацією ООН мігрантами, що працюють у країні перебування на постійній основі вважаються особи, що залишаються в країні перебування більш одного року. Тимчасовими або сезонними мігрантами є особи, що прибувають у країну в'їзду для того, щоб знайти оплачувану роботу на термін, що не перевищує одного року.

Маятникова міграція – міграція, що передбачає періодичне перетинання мігрантом кордонів країни у випадку, коли він має постійну роботу в іншій країні, але залишається жити на Батьківщині (жителі прикордонних територій, фахівці, що працюють вахтовим методом).

Репатриативна міграція – міграція, що передбачає повернення мігрантів, які виїжджали в іншу країну на постійне проживання назад на Батьківщину.

Заміщаюча міграція – міграція, що передбачає заміщення еміграції національної робочої сили міграцією з менш розвитих країн.

Диференційована міграція – міграція окремих груп населення – етнічних, соціальних, полових, вікових.

За рівнем легалізації міграційні потоки розподіляють на легальні, із частковою легалізацією і нелегальні.

Легальна міграція – міграція робочої сили на контрактній основі з наданням мігрантові повної легалізації.

Напівлегальна міграція – міграція, що передбачає легалізацію перебування на території країни мігрантів і нелегальний (тіньовий) характер трудової діяльності.

Нелегальна міграція – міграція робочої сили в обхід відповідного національного законодавства і міжнародних домовленостей.

У залежності від рівня кваліфікації мігрантів говорять про «втечу мізків», міграцію кваліфікованої робочої сили та міграцію некваліфікованої робочої сили.

За способоми забезпечення говорять про організовану (здійснювану за участю держави, громадських організацій або спеціалізованих підприємницьких структур) і неорганізовану (індивідуальну, самодіяльну) міграцю.