29. Поняття та цілі регіональної міграції.

Регіональною мігра́цією робо́чої си́ли називається переміщення працездатного населення із однієї територій в іншу терміном більше ніж на один рік, викликане причинами економічного, політичного чи іншого характеру.

Необхідність міграції зумовлена нерівномірністю нагромадження капіталу, існуванням відносного перенаселення (безробіття) як постійного джерела надлишкових робочих рук в одному регіоні і недостача дешевої робочої сили в іншому.

Характерною рисою міграції робочої сили в сучасних умовах є рух двох різних типів мігрантів з відсталих країн у розвинуті. Один тип – це наукові кадри та спеціалісти (так звана "втеча розуму" ("витік інтелекту"), інший тип – це некваліфікована або малокваліфікована робоча сила, основною сферою зайнятості якої є галузі, де переважає важка ручна праця.

Для визначення масштабів міграційних процесів використовують три основні кількісні показники: трудовий дохід (виплата зайнятим), переміщення мігрантів та перекази робітників; котрі, через незручність обрахування, виражаються переважно у платіжному балансі.

Трудовим доходом називаються зарплати та інші виплати готівкою чи натурою, отримані приватними особами-нерезидентами за роботу, виконану для резидентів і оплачену ними[3]. Переміщення мігрантів являє собою оцінку майна, яке перевозять з собою в іншу країну мігранти, у грошовому еквіваленті. Перекази робітників – це загальна сума пересланих грошей чи майна емігрантів своїм родичам, що залишились на батьківщині.

30. Особливості функц-я та структура світового фінансового ринку.

Головне призначення міжнародного фінансового ринку полягає в забезпеченні перерозподілу між країнами акумульованих вільних фінансових ресурсів для сталого економічного розвитку світового господарства й одержання від цих операцій певного доходу.

Головною функцією міжнародного фінансового ринку є забезпечення міжнародної ліквідності, тобто можливості швидко залучати достатню кількість фінансових засобів у різних формах на вигідних умовах на наднаціональному рівні.

Міжнародний фінансовий ринок на сучасному етапі має такі особливості:

доступ на світові ринки довгострокового кредитування для більшості позичальників значно спрощений; потрібні менші витрати на проведення операції; ставляться менш жорсткі вимоги до розкриття інформації; рівень участі, особливо інституційних інвесторів, на ринках боргових цінних паперів більший, ніж на ринках акцій, бо останні є більш ризиковими (з інституційного погляду) порівняно з ринками боргових інструментів; міжнародні ринки боргових цінних паперів перевищують за своїми обсягами міжнародні ринки акціонерного капіталу тощо.

31. Осн. формы вывоза капитала:

1) По источникам происхождения:

- официальный (гос.)

- частный

2) По характеру использования:

- предпринимательский

- ссудный(междунар. Кредит)

- международная экономическая помощь.

3) По срокам вывоза капитала:

- краткосрочный (до 1 г)

- среднесрочный (более 1 г)

- долгосрочный (более 3 л)

4) По типу фин. Обязательств:

- кредитные операции

- инвест. операции .

5) По целям использования:

- прямые инвестиции

- портфельные инвестиции.

32. Мировая экономика – совокупность национальных экономик, находящихся в тесном взаимодействии и взаимозависимости.

Структура: отраслевая и условная.

Отраслевая представляет собой совокупность качественно однородных групп хозяйственных единиц, характеризующихся особыми условиями производства в системе общественного разделения труда и играющих специфическую роль в процессе расширенного воспроизводства.

Отраслевая структура мировой экономики может быть представлена следующим образом.

1. Промышленность

2. Сельское хозяйство (аграрно-промышленный комплекс - АПК)

3. Строительство

4. Производственная инфраструктура

5. Непроизводственная инфраструктура (сфера услуг)

Условная структура международной экономики может быть представлена как совокупность отдельных элементов:

1) международное регулирование и надзор

2) формы междунар. экономических отношений

3) гос. Регулирование

4) базовые понятия.

Этапы развития мировой экономики:

1. Большие геогр. открытия (15-16 в)

2. Промышленная революция (конец 19 – начало 20в)

3. Конец 19- 60 е гг. 20 в. Формирование системы общемирового разделения труда и на этой основе всемирного хозяйства: -          электротехническая революция, -          двигатели внутреннего сгорания, -          экономический раздел мира, -          переход к монополистическому капитализму

4. 60 е- гг. 20.в – по настоящее время . Функционирование системы общемирового разделения труда, усиление взаимозависимости экономик всех стран:научно-техническая революция, процессы интернационализации и интеграции

К особенностям современного этапа развития мир.экономики относятся:

- активно проявляются тенденции к унификации и стандартизации в различных областях междунар. соц-эк. жизни;- развитие процесса транснационализации пр-ва.

33.Вывоз капитала как ведущая форма междунар. экономических отношений.

Вывоз капитала –перемещение капитала между странами в поиске более выгодной сферы применения.

Вывоз капитала за рубеж, его активная миграция между странами стали важнейшей отличительной чертой современного мирового хозяйства и международных экономических отношений. Вывоз капитала разбил монополию вывоза товаров в эпоху углубленного развития мирового хозяйства. Дополняя и опосредуя вывоз товаров, он становится определяющим в системемеждународных экономических отношений. 

Вывоз капитала представляет собой процесс изъятия части капитала из национального оборота в данной стране и перемещение его в товарной или денежной форме в производственный процесс и обращение другой страны. Поначалу вывоз капитала был свойственен для небольшого числа промышленно развитых стран, осуществлявших экспорт капитала на периферию мирового хозяйства. Развитие мирового хозяйства существенно раздвинуло рамки этого процесса: вывоз капитала становится функцией любой успешно, динамично развивающейся экономики. Капитал вывозят и ведущие промышленно развитые страны, и среднеразвитые страны, и развивающиеся страны, в особенности «новые индустриальные страны».