
- •Методичні матеріали
- •Модуль 2
- •Під редакцією
- •Івано-Франківськ – 2012
- •Анатомія людини (нормативна дисципліна)
- •Кінцеві цілі вивчення навчальної дисципліни згідно з Освітньо-професійною програмою (опп):
- •«Спланхнологія. Центральна нервова система і органи чуття».
- •Аудиторна робота – 78,65 % срс – 21,35% Види самостійної роботи студентів (срс) та її контроль
- •Види індивідуальної роботи студентів, її контроль та оцінювання
- •Тематичний план лекцій з анатомії людини
- •Тематичний план практичних занять
- •Засоби проведення поточного контролю знань студентів.
- •Оцінювання засвоєння модулів Рейтингова система балів, що присвоюються студентам
- •Розподіл балів, що присвоюються студентам при вивченні модуля 2
- •Засоби проведення підсумкового контролю знань.
- •А)показати промежину; б) показати сіднично-прямокишкову ямку;
- •12. Під’язиковий нерв (nervus hypoglossus).
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
- •9. Присереднє присінкове ядро (Швальбе) (nucleus vestibularis medialis).
- •12. Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis n. Vagi).
- •Через пах іонові грануляції в венозну систему
- •Завдання для самостійної позааудиторної роботи:
А)показати промежину; б) показати сіднично-прямокишкову ямку;
в) показати м’язи і фасції промежини;
г) описати рентгенограми органів сечовидільної та статевої систем.
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення анатомії чоловічої і жіночої промежини з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисциплін |
|||
1. |
Загальна біологія |
Видову різноманітність будови промежини. Загальні принципи будови промежини ссавців і людини . |
Розпізнати промежину людини. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу. |
3. |
Фізика |
Описати фізичні процеси, які відбуваються в органах статевої сфери. |
Показати фізичні процеси, які відбуваються в органах статевої сфери. |
4. |
Хімія |
Описати хімічні процеси, які відбуваються в органах статевої сфери. |
Показати хімічні процеси, які відбуваються в органах статевої сфери. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову тканин промежини. |
Розпізнавати будову тканин промежини. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функції промежини. |
Вміти дослідити функціональні особливості промежини. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності будови промежини. |
Розпізнати складові елементи промежини. |
2. |
Анатомія людини |
Закономірності будови промежини в різних вікових категоріях. |
Ідентифікувати промежину різних вікових категорій. |
Зміст теми (конспект заняття):
1.Характеристика промежини.
Охарактеризувати і показати м’язи і фасції чоловічої і жіночої промежини.
Охарактеризувати і показати анатомічну будову і топографію сіднично-прямокишкової ямки.
2. Рентгенанатомія органів сечостатевої системи.
Охарактеризувати і показати рентгенанатомію органів сечостатевої системи.
п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий кон-ль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
ІІ. |
Основний етап: Вивчення будови чоловічої і жіночої промежини. |
ІІ |
Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
Перелік питань для опитування:
Промежина, анатомічне і акушерське поняття.
Будова, частини, межі промежини.
Тазова діафрагма, будова, межі.
Сечостатева діафрагма, будова, межі.
М’язи тазової діафрагми.
М’язи сечостатевої діафрагми.
Фасції промежини.
Фасції сечостатевої діафрагми.
Фасції тазової діафрагми.
Сіднично-прямокишкова ямка, стінки, вміст.
Рентгеноанатомія сечовидільної системи.
Рентгеноанатомія внутрішніх жіночих статевих органів.
Завдання для контролю вихідного рівня.
1. Яким номером на малюнку позначено lig. teres uteri?
A. *43
B. 46
C. 11
D.6
E. 45
2. Яким номером на малюнку позначено ostium uteri?
A. *17
B. 22
C.26
D.36
E. 7
3. Яким номером на малюнку позначено margo mesovaricus ovarii?
A. *7
B. 6
C.9
D.15
E.21
4. Яким номером на малюнку позначено lig. latum uteri?
A. *19
B. 21
C.23
D.5
E.12
5. Яким номером на малюнку позначено plicae palmatae?
A. *27
B. 25
C.24
D.21
E.22
6. Яким номером на малюнку позначено cortex ovarii?
A. *15
B. 1
C.17
D.16
E.14
7. Яким номером на малюнку позначено corpus uteri?
A. *1
B. 30
C.25
D.16
E.21
8. Яким номером на малюнку позначено cavitas uteri?
A. *21
B. 22
C.25
D.16
E.42
9. Яким номером на малюнку позначено plicae tubariae?
A. *9
B. 13
C.36
D.5
E.10
10. Яким номером на малюнку позначено lig. ovarii proprium?
A. *39
B. 19
C.36
D.20
E.41
Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.
1. Жінка 25 років госпіталізована в гінекологічне відділення з метою операції з приводу пухлини яєчника. При здійсненні операції необхідно розсікати зв’язку, що з’єднує яєчник з маткою. Яку саме?
A *lig. ovarii proprium
B lig. cardinale
C lig. latum uteri
D lig. suspensorium ovarii
E lig. umbilicale laterale
2. Хвора 45 років, госпіталізована з підозрою на пухлину матки. Після обстеження, встановлено діагноз - фіброміома матки. В якому шарі матки розміщується ця пухлина?
A *Myometrium
B Endometrium
C Perimetrium
D Parametrium
E Mesometrium
3. Запальний процес видозміненої підсерозної основи навколо шийки матки спричинив інтенсивний больовий симптом у пацієнтки. Патологічний процес якої ділянки статевих органів встановив лікар?
A *Parametrium
B Mesometrium
C Myometrium
D Endometrium
E Perimetrium
4. Які поверхні розрізнять у яєчнику?
A *facies medialis, facies lateralis
B facies anterior, facies posterior
C facies externum, facies internum
D facies medialis, facies lateralis, facies externum, facies internum
E facies superior, facies inferior
5. Яка зв’язка фіксує яєчник до бічної поверхні таза?
A *lig. suspensorium ovari
B lig. ovarii proprium
C lig. latum uteri
D lig. umbilicale laterale
E. ------
6. Як розміщується матка відносно очеревини?
A.* мезоперитонеально
B. ретроперитонеально
C. інтраперитонеально
D. екстраперитонеально
E. -------
7. Які шари розрізняють в матці?
A.* perimetrium, myometriom, endometrium
B. parametrium, myometriom, endometrium
C. perimetrium, endometrium , parametrium
D. parametrium, myometriom, perimetrium
E. perimetrium, myometriom, endometrium, parametrium
8. Яка зв’язка проходить через пахвинний канал у жінок?
A * lig. teres uteri
B lig. ovarii proprium
C lig. latum uteri
D lig. suspensorium ovarii
E lig. umbilicale laterale
9. Медіальна частина маткової труби називається:
A.* isthmus tubae uterinae
B. infundibulum tubae uterinae
C. ampulla tubae uterinae
D. fimbriae tubae uterinae
E. pars uterina
10. Позаду матки розташовані:
A.* пряма кишка
B. маткові труби
C. сечовий міхур
D. яєчник
E. піхва
ЗАНЯТТЯ 18
ТЕМА: Анатомія органів ендокринної системи (щитоподібна залоза, прищитоподібні залози, надниркові залози. Ендокринна частина підшлункової залози, гіпофіз, епіфіз).
Актуальність теми: Знання анатомії ендокринних органів дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.
Навчальні цілі заняття:
ЗНАТИ:
загальні принци будови та функції ендокринних залоз;
анатомічну будову щитоподібної залози;
внутрішню будову щитоподібної залози;
топографію щитоподібної залози;
функцію щитоподібної залози;
зовнішню та внутрішню будову, топографію і функцію прищитоподібних залоз;
анатомічну будову і топографію наднирників;
внутрішню будову наднирників;
функцію різних зон кори та мозкової речовини наднирників;
будову, топографію та функцію ендокринної частини підшлункової залози;
зовнішню та внутрішню будову, топографію і функцію гіпофіза;
зовнішню та внутрішню будову, топографію і функцію епіфіза;
розвиток щитоподібної, прищитоподібних залоз, наднирників, ендокринної частини підшлункової залози, гіпофіза, епіфіза.
ВМІТИ:
показати щитоподібну залозу;
показати прищитоподібні залози;
показати наднирник;
показати гіпофіз;
показати епіфіз;
пропальпувати щитоподібну залозу на живому.
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення органів ендокринної системи з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисциплін |
|||
1. |
Загальна біологія |
Видову різноманітність будови ендокринних органів. Загальні принципи будови ендокринних органів ссавців і людини . |
Розпізнати ендокринні органи людини. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу. |
3. |
Фізика |
Описати фізичні процеси при дії гормонів. |
Показати фізичні процеси при дї гормонів. |
4. |
Хімія |
Описати хімічний склад гормонів. |
Показати хімічний склад гормонів. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову тканин ендокринних органів. |
Розпізнавати будову тканин ендокринних органів. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функції ендокринних органів. |
Вміти дослідити функціональні особливості ендокринних органів.. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності будови ендокринних органів. |
Розпізнати складові елементи ендокринних органів. |
2. |
Анатомія людини |
Закономірності будови ендокринних органів в різних вікових категоріях. |
Ідентифікувати ендокринних органи різних вікових категорій. |
Зміст теми (конспект заняття):
1.Характеристика ендокринних органів.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію щитоподібної залози.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію прищитоподібних залоз.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію наднирників.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію ендокринної частини підшлункової залози.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію гіпофіза.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію епіфіза.
Охарактеризувати функцію і розвиток залоз внутрішньої секреції.
п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий кон-ль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
ІІ. |
Основний етап: Вивчення будови ендокринних органів. |
ІІ |
Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
Перелік питань для опитування:
Загальний принцип будови і функції ендокринних залоз.
Анатомічна будова і топографія щитоподібної залози.
Внутрішня будова і функція щитоподібної залози.
Будова, топографія і функція прищитоподібних залоз.
Розвиток щитоподібної та прищотоподібних залоз.
Анатомічна будова і топографія наднирників.
Внутрішня будова наднирників.
Будова і функція клубочкової зони кори наднирників.
Будова і функція пучкової зони кори наднирників.
Будова і функція сітчастої зони кори наднирників.
Будова і функція мозкової речовини наднирників.
Розвиток кіркової і мозкової речовин наднирників.
Розвиток, будова, топографія і функція ендокринної частини підшлункової залози.
Розвиток, будова, топографія і функція гіпофіза.
Розвиток, будова, топографія і функція епіфіза.
Завдання для контролю вихідного рівня.
1. Яким номером на малюнку позначено lobus pyramidalis?
A. *3
B. 5
C. 6
D.16
E. 8
2. Яким номером на малюнку позначено lobus sinister?
A. *5
B. 3
C. 6
D.16
E. 8
3. Яким номером на малюнку позначено lobus dexter?
A. *16
B. 5
C. 6
D. 3
E. 8
4. Яким номером на малюнку позначено isthmus glandulae thyroideae?
A. *6
B. 5
C. 3
D.16
E. 8
5. Яким номером на малюнку позначено glandula parathyroidea superior?
A. *19
B. 17
C. 1
D.22
E. 10
6. Яким номером на малюнку позначено cortex glandulae suprarenalis?
A. *9
B. 17
C. 1
D.22
E. 10
7. Яким номером на малюнку позначено medulla glandulae suprarenalis?
A. *10
B. 17
C. 1
D.22
E. 9
8. Яким номером на малюнку позначено margo superior?
A. *2
B. 6
C.20
D.5
E. 17
9. Яким номером на малюнку позначено facies renalis?
A. *19
B. 10
C. 7
D.22
E. 9
10. Яким номером на малюнку позначено facies anterior?
A. *8
B. 19
C. 1
D.5
E. 9
Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.
1.Хвора К., 30 років, скаржиться на сильну спрагу, сухість у роті, які з’явилися після сильного нервового потрясіння. При лабораторному обстеженні виявлено збільшення цукру в крові до 10 ммоль/л. Захворювання якої ендокринної залози у хворої?
A *Підшлункової
B Щитоподібної
C Статевих
D Наднирникових
E Епіфіза
2. Хворій Б., 39 років, яка протягом 8 років не може завагітніти порадили звернутись до ендокринолога. При обстеженні у хворої виявлено екзофтальм, тремор повік, тахікардію. Захворювання якої ендокринної залоз супроводжується такими симптомами?
A * щитоподібної
B підшлункової
C статевих
D наднирникових
E епіфіза
3. До лікаря звернулася мати син якої за літо виріс на 18см. При обстеженні хлопця 12 років: зріст – 180 см, вага 68 кг. З порушенням діяльності якої ендокринної залози це пов’язано?
A *гіпофіза
B щитоподібної
C статевих
D наднирникових
E епіфіза
4. Хвора Б. 50 років скаржиться на те, що останнім часом вуха, ніс, кисті почали збільшуватись в розмірі. Гіперфункція якої залози дасть подібні симптоми?
A *гіпофіза
B щитоподібної
C статевих
D наднирникових
E епіфіза
5. До лікаря - ендокринолога звернулася мати дівчинки 9 років зі скаргами на збільшення молочних залоз, кров’яністі виділення з піхви, посиленного росту волосся на тілі та навколо зовнішніх статевих органів. Яка з ендокринних залоз уражена, що гальмує передчасне статеве визрівання?
A *Epiphysis cerebri
B Hypophysis cerebri
C Gl. thyroidea
D Gl. suprarenalis
E Gl. parathyroidea
6. При рентгенологічному дослідженні кісток основи черепа виявлено збільшення порожнини турецького сідла витончення передніх нахилених відростків, руйнування різних ділянок турецького сідла. Пухлина якої ендокринної залози може спричинити таке руйнування кісток?
A *Гіпофіз
B Вилочкова залоза
C Епіфіз
D Щитовидної залози
E Наднирники
7. При лабораторному дослідженні в крові хворого 56 р. відмічено підвищення рівня цукру. Яка з ендокринних залоз уражена?
A *Рancreas
B Glandula supratenalis
C Glandula thyroidea
D Glandula parathyroidea
E Glandula pineale
8. Хворому з порушенням функції зовнішнього дихання необхідно зробити трахеостомію. На рівні яких хрящових кілець трахеї знаходиться перешийок щитоподібної залози?
A * II- ІV
B III-IV
C I-II
D IV-V
E V-VI
9. У дівчинки 10 років під час клінічного обстеження виявлені ознаки передчасного статевого дозрівання. Зниження функції якої ендокринної залози могло спричинити це явище?
A *Епіфізу
B Щитоподібної залози
C Прищитоподібної залози
D Загрудинної залози
E Мозкової речовини надниркових залоз
10. У хворого судоми. Про гіпофункцію якої ендокринної залози можна думати?
A * Прищитоподібної залози
B Шишкоподібного тіла
C Гіпофіза
D Статевих залоз
E Наднирникових залоз
ЗАНЯТТЯ 19
ТЕМА: Анатомія органів імунної системи (загруднинна залоза – тимус, кістковий мозок, селезінка, лімфатичні вузли, мигдалики).
Актуальність теми: Знання анатомії імунних органів дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.
Навчальні цілі заняття:
ЗНАТИ:
а) загальну характеристику органів імунної системи;
б) анатомічну будову і топографію тимуса;
в) внутрішню будову тимуса;
г) будову червоного кісткового мозку;
д) місце розміщення червоного кісткового мозку;
е) будову і функцію кіркової речовини тимуса;
є) будову і функцію мозкової речовини тимуса;
ж) анатомічну будову та топографію селезінки;
з) внутрішню будову селезінки;
и) особливості кровоносного русла селезінки;
і) зовнішню і внутрішню будову лімфатичних вузлів;
ї) рециркуляцію лімфоцитів;
й) топографічний принцип класифікації лімфатичних вузлів;
к) охарактеризувати Т- і В-лімфоцити, плазматичні клітини та імуноглобуліни;
л) будову і топографію мигдаликів.
ВМІТИ:
а) показати загрудинну залозу;
б) показати місця розташування червоного кісткого мозку;
в) показати селезінку;
г) показати лімфатичні вузли.
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення органів імуннної системи з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисциплін |
|||
1. |
Загальна біологія |
Видову різноманітність будови імунних органів. Загальні принципи будови імунних органів ссавців і людини . |
Розпізнати імунні органи людини. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу. |
3. |
Фізика |
Описати фізичні процеси в імунних органах. |
Показати фізичні процеси в імунних органах. |
4. |
Хімія |
Описати хімічні процеси в імунних органах. |
Показати хімічні процеси в імунних органах. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову тканин імунних органів. |
Розпізнавати будову тканин імунних органів. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функції імунних органів. |
Вміти дослідити функціональні особливості імунних органів. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності будови імунних органів. |
Розпізнати складові елементи імунних органів. |
2. |
Анатомія людини |
Закономірності будови імунних органів в різних вікових категоріях. |
Ідентифікувати імунні органи різних вікових категорій. |
Зміст теми (конспект заняття):
1.Характеристика імунних органів.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію загрудинної залози (тимуса).
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію червоного кісткового мозку.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію селезінки.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію лімфатичних вузлів.
Охарактеризувати і показати будову, топографію та функцію мигдаликів.
Охарактеризувати функцію і розвиток імунних органів.
п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий кон-ль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
ІІ. |
Основний етап: Вивчення будови імунних органів. |
ІІ |
Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
Перелік питань для опитування:
Загальна характеристика імунної системи. Вроджений та набутий імунітет.
Анатомічна будова і топографія тимуса.
Внутрішня будова і функція тимуса.
Будова, топографія та функція червоного кісткового мозку.
Анатомічна будова і топографія селезінки.
Внутрішня будова селезінки.
Особливості кровоносного русла селезінки.
Форма і зовнішня будова лімфатичних вузлів.
Внутрішня будова лімфатичних вузлів, лімфатичні синуси.
Кровопостачання лімфатичних вузлів, рециркуляція лімфоцитів.
Топографічний принцип класифікації лімфатичних вузлів.
Загальна характеристика Т- і В-лімфоцитів, плазматичних клітин та імуноглобулінів.
Анатомічна будова і топографія мигдаликів.
Загальні принципи імуногенезу.
Завдання для контролю вихідного рівня.
1. Яким номером на малюнку позначено folliculi lymphatici solitarii?
A. *2
B. 1
C. 4
D.3
E. 2, 3
2. Яким номером на малюнку позначено folliculi lymphatici aggregati?
A. *3
B. 1
C. 4
D. 2
E. 2,3
3. Яким номером на малюнку позначено tonsilla pharyngealis?
A. *12
B. 16
C. 14
D. 11
E. 10
4. Яким номером на малюнку позначено tonsilla palatina?
A. *9
B. 10
C. 14
D. 4
E. 6
5. Яким номером на малюнку позначено tonsilla lingualis?
A. *8
B. 14
C. 18
D. 16
E. 6
6. Яким номером на малюнку позначено tonsilla palatina?
A. *9
B. 14
C. 18
D. 16
E. 6
7.Яким номером на малюнку позначено appendix vermiformis?
A. *7
B. 6
C. 5
D. 4
E. 1
8. Яким номером на малюнку позначено lien?
A. *9
B. 10
C. 7
D. 25
E. 16
Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.
1. Юнака 18-ти років доставлено в лікарню з ознаками внутрішньої кровотечі. Під час гри в футбол отримав удар в ділянці лівого підребер’я. Ушкодження якого з органів, що проектуются в дану ділянку, може спричинити сильну кровотечу.
A * Lien
B Cauda pancreatis
C Fundus ventriculi
D Flexura coli sinistra
E Ren sinistra
2. Лежачи на спині шестимісячна дитина задихається. Пальпаторно - на
передній стінці трахеї до яремної вирізки грудини визначається пухлиноподібне утворення, що проходить в переднє средостіння. Який орган може здавлювати трахея?
A * Тимус
B Щитовидна залоза.
C Прищитовидні залози
D Прищитовидні лімфатичні вузли
E Притрахейні лімфатичні вузли.
3. До лікарні доставлено пораненого вогнепальною зброєю з сильною кровотечею. При огляді хірургом установлено, що кульовий канал пройшов через передню стінку живота, склепіння шлунка і вийшов на рівні ІХ ребра по лівій серединній пахвинній лінії. Який орган постраждав разом з пораненням шлунка?
A *Селезінка
B Ліва нирка
C Підшлункова залоза
D Поперечна ободова кишка
E Ліва частка печінки
4. Дитині 6 місяців при бронхіті зроблена рентгенограма грудної клітки. Крім змін пов'язаних з бронхами, на R-грамі визначається тінь вилочкової залози (тимуса). З чим можуть бути пов'язані ці зміни?
A *Для цього віку вказаний стан є варіантом норми
B Є наслідком бронхіту
C Є наслідком неправильного анатомічного положення
D Є наслідком запалення вилочкової залози
E Є наслідком пухлинного процессу
5. Обстежуючи секційний матеріал, патанатом помітив на внутрішній поверхні одного з відрізків кишечника folliculi lymphatici aggregati (Пеєрові бляшки). Якій кишці належить цей відрізок?
A *Ileum
B Jejunum
C Duodenum
D Colon ascendens
E Colon descendens
6. У гематологічне відділення поступила жінка 23 років. В неї були виявлені зміни у периферичній крові. Який орган треба обстежити для уточнення діагнозу?
A. *Червоний кістковий мозок
B. Печінку
C. Червону пульпу селезінки
D. Лімфатичний вузол
E. Білу пульпу селезінки
7. Чоловіку 33 років, який брав участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, потрібна трансплантація червоного кісткового мозку. Який відділ довгих трубчастих кісток найвірогідніше буде оперований?
A. *Methaphysis
B. Diaphysis
C. Epiphysis
D. Anophysis
E. Condylus
8. На вісцеральній поверхні селезінки розрізняють такі ділянки:
A. * facies gastrica, facies renalis, facies colica
B. facies renalis
C. facies colica
D. facies hepatica
E. facies gastrica
9. Як відносно очеревини розміщується селезінка?
A. *інтраперитонеально
B. екстраперитонеально
C. мезоперитонеально
D. ретроперитонеально
E. ------
10. У дітей часто можна спостерігати затруднене носове дихання, яке пов’язане з надмірним розвитком лімфоїдної тканини слизової оболонки глотки. Розростання яких мигдаликів може спричинити це явище?
A * Tonsilla pharyngea
B Tonsilla palatina
C Tonsilla lingualis
D Tonsilla tubaria
E Усіх названих мигдаликів
ЗАНЯТТЯ 20
ТЕМА: Будова спинного мозку. Оболони і судини спинного мозку. Проста і складна рефлекторні дуги.
Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.
Навчальні цілі заняття:
ЗНАТИ:
значення нервової системи у регуляції діяльності систем внутрішніх органів та зв'язку організму з навколишнім середовищем;
класифікацію нервової системи;
анатомічну будову та топографію спинного мозку;
сегментарну будову спинного мозку;
внутрішню будову спинного мозку;
будову сірої речовини, її ядра;
будову білої речовини, канатики, провідні шляхи;
будову простої і складної рефлекторної дуги;
оболони і міжоболонні простори спинного мозку;
кровопостачання спинного мозку.
ВМІТИ:
показати спинний мозок;
намалювати схему простої рефлекторної дуги;
намалювати схему складної рефлекторної дуги;
намалювати схему ядер сірої речовини спинного мозку;
намалювати схему провідних шляхів спинного мозку.
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисциплін |
|||
1. |
Загальна біологія |
Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини . |
Розпізнати ЦНС людини. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу. |
3. |
Фізика |
Описати фізичні процеси в ЦНС. |
Показати фізичні процеси в ЦНС. |
4. |
Хімія |
Описати хімічні процеси в ЦНС. |
Показати хімічні процеси в ЦНС. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову тканин ЦНС |
Розпізнавати будову тканин ЦНС. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функції ЦНС. |
Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності будови ЦНС. |
Розпізнати складові елементи ЦНС. |
2. |
Анатомія людини |
Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях. |
Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій. |
Зміст теми (конспект заняття):
Характеристика ЦНС.
Охарактеризувати роль нервової системи в організмі людини.
Охарактеризувати розвиток нервової системи в філо- і онтогенезі
Охарактеризувати і показати анатомічну будову спинного мозку.
Охарактеризувати і показати внутрішню будову спинного мозку.
Охарактеризувати і показати судини, оболони і міжоболонні простори спинного мозку.
Охарактеризувати склад простої та складної рефлекторних дуг.
п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий кон-ль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
ІІ. |
Основний етап: Вивчення будови ЦНС |
ІІ |
Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
Перелік питань для опитування:
Перерахувати функції нервової системи.
Класифікація нервової системи.
Філогенез нервової системи.
Онтогенез нервової системи.
Зовнішня будова і топографія спинного мозку.
Сегментарна будова спинного мозку, дати визначення спинномозкового сегмента і вказати їх кількість.
Будова сірої речовини спинного мозку, її ядра (намалювати).
Будова білої речовини спинного мозку, канатики, топографія провідних шляхів (намалювати).
Оболони спинного мозку та простори між ними.
Закономірності кровопостачання спинного мозку.
Будова простої рефлекторної дуги (намалювати).
Будова складної рефлекторної дуги (намалювати).
Завдання для контролю вихідного рівня.
1. Яким номером позначено intumescentia cervikalis?
*22
24
27
34
21
2. Яким номером позначено cornu anterius?
*15
9
10
11
12
3.. Яким номером позначено cauda equina?
*38
34
31
40
32
4. Яким номером позначено cornu posterius?
* 9
13
15
10
8
5. Яким номером позначено dura mater spinalis?
*31
34
36
38
39
6. Яким номером позначено fasciculus gracilis?
*5
4
6
3
2
7. Яким номером позначено fasciculus cuneatus?
*4
5
3
2
1
8. Яким номером позначено nucleus proprius cornu posterius?
*13
11
12
15
22
9. Яким номером позначено arachnoidea spinalis?
*17
9
19
6
1
10. Яким номером позначено radix posterius
*9
11
13
14
17
Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.
1. Джерелом розвитку спинного мозку є:
*нервова трубка
ганглійна пластинка
нервовий гребінь
мозковий міхур
нервова пазуха
2 . З чого побудована сіра речовина спинного мозку:
*тіл нейронів
безмієлінових і тонких мієлінових волокон
нейроглії
мієлінових нервових волокон
спинномозкових вузлів
3 .У задніх рогах спинного мозку розмішчені ядра:
*грудне та власне
латерально-проміжне
задньобічне та задноприсереднє
передньобічне та передньоприсереднє
центральне
4. У бокових рогах спинного мозку ядра:
*Вегетативні
Рухові
Чутливі
Пропріоцептивні
Екстероцептивні
5. Підпавутинний простір розміщенний між:
*павутинною та мягкою оболонками
твердою мозковою оболонкою та окістям
твердою мозковою оболонкою та паутинною оболонками
мягкою оболонкою та речовиною мозку
мягкою оболонкою та твердою
6. Спинномозковий вузол утворений клітинами:
*псевдоуніполярними
уніполярними
біполярними
4 мультиполярними
соматичними
7. Задні корінці спинного мозку утворені:
*аксонами псевдоуніполярних нейронів
дендритами псевдо уніполярних нейронів
аксонами уніполярних нейронів
аксонами біполярних нейронів
дендритами біполярних нейронів
8. Передні корінці спинного мозку утворені:
*аксонами нейронів передніх рогів спинного мозку
аксонами псевдо уніполярних нейронів
дендритами псевдоуніполярних нейронів
тілами мультиполярних нейронів
дендритами мультиполярних нейронів
9. У поступившего в клинику больного отмечаются: сильная головная боль, ригидность
мышц затылка, повторная рвота, болезненность при перкуссии черепа, повышена
чувствительность к световым раздражителям Установлен диагноз — менингит.
Показана спинномозговая пункция. Укажите место ее проведения.
*Между 3 и 4 поясничными позвонками
Между 1 и 2 поясничными позвонками
Между 12 грудным и 1 поясничным позвонками
Между 5 поясничным и основанием крестца
Между 11 и 12 грудными позвонками
10. Хвора М., 41 рік, потрапила в інфекційне відділення лікарні з високою температурою
тіла. Об’єктивно виражені менінгеальні симптоми. Проведено спиномозкову пункцію.
Яке анатомічне утворення було пропунктовано?
*spatium subarachnoideum
spatium subdurale
spatium epidurale
cavum trigeminale
cisterna cerebellomedullaris posterior
ЗАНЯТТЯ 21
ТЕМА: Будова нижньої поверхні головного мозку. Топографія 12-ти пар черепних нервів.
Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.
Навчальні цілі заняття:
ЗНАТИ:
а) частини головного мозку;
б) онтогенетичні стадії розвитку головного мозку;
в) структури нижньої поверхні півкуль головного мозку;
г) назви 12-ти пар черепних нервів;
д) місця виходу черепних нервів із головного мозку;
е) місця виходу черепних нервів із черепа;
ВМІТИ:
а) показати на вологому препараті частини головного мозку;
б) показати на вологому препараті структури нижньої поверхні головного мозку;
в) позначити на кліше-шаблоні 12 пар черепних нервів;
г) намалювати стадії розвитку головного мозку;
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисциплін |
|||
1. |
Загальна біологія |
Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини . |
Розпізнати ЦНС людини. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу. |
3. |
Фізика |
Описати фізичні процеси в ЦНС. |
Показати фізичні процеси в ЦНС. |
4. |
Хімія |
Описати хімічні процеси в ЦНС. |
Показати хімічні процеси в ЦНС. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову тканин ЦНС |
Розпізнавати будову тканин ЦНС. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функції ЦНС. |
Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності будови ЦНС. |
Розпізнати складові елементи ЦНС. |
2. |
Анатомія людини |
Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях. |
Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій. |
Зміст теми (конспект заняття):
Характеристика ЦНС.
Охарактеризувати розвиток (ембріогенез) головного мозку.
Охарактеризувати поділ головного мозку на частини.
Охарактеризувати і показати будову нижньої поверхні головного мозку.
Назвати і показати місця виходу (входу) 12-ти пар черепних нервів із (в) мозок.
Назвати і показати місця виходу (входу) 12-ти пар черепних нервів із (в) череп.
п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий кон-ль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
ІІ. |
Основний етап: Вивчення будови ЦНС |
ІІ |
Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
Перелік питань для опитування:
Філогенез головного мозку.
Онтогенез головного мозку (намалювати схему розвитку головного мозку).
Назвати частини і поверхні головного мозку.
Назвати структури, які утворюють нижню поверхню головного мозку.
Назвати 12 пар черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа І, ІІ, ІІІ і ІV пар черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа V пари черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа VI, VІІ і VIII пар черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа ІX, X, XІ і XII пар черепних нервів.
Перерахувати черепні нерви, що виходять з черепа через верхню очноямкову щілину.
Перерахувати черепні нерви, що виходять з черепа через яремний отвір.
Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи
Схематичне зображення розвитку головного мозку
I. Передній мозок (prosencephalon).
II. Середній мозок (mesencephalon).
III.Ромбоподібний мозок (rhombencephalon).
1. Кінцевий мозок (telencephalon).
2. Проміжний мозок (diencephalon).
3. Середній мозок (mesencephalon).
4. Задній мозок (metencephalon).
Довгастий мозок (myelencephalon).
Завдання для контролю вихідного рівня.
1. Яким номером позначено pons?
11
15
9
13
19
2. Яким малюнком позначено substantia perforate anterior?
5
4
3
6
7
3. Яким номером позначено на малюнку tuber cinereum?
33
32
30
12
13
4.Яким номером позначено на малюнку nervus opticus?
4
5.
6
11
13
5.Яким номером позначено на малюнку nervus oculomotorius?
9
13
19
14
15
6.Яким номером позначено на малюнку nervus trigeminus?
13
9
19
14
28
7.Яким номером позначено на малюнку nervus abducens?
14
13
9
17
28
8.Яким номером позначено на малюнку nervus facialis?
15
13
14
19
18
9.Яким номером позначено на малюнку nervus vagus?
19
18
20
15
13
10.Яким номером позначено на малюнку nervus hypoglossus?
28
19
17
14
13
Завдання для контролю кінцевого рівня засвоєння знань.
1. З яких відділів складається головний мозок на першому етапі філогенетичного розвитку?
Заднього, середнього і переднього
Проміжного і середнього
Кінцевого, проміжного і середнього
Ромбоподібного і проміжного
Проміжного і кінцевого
2. Скільки мозкових пухирів в онтогенезі проходить головний мозок?
5
2
6
4
1
3. Які поверхні має головний мозок?
верхньо-бічну, присередню і нижню
нижню і передню
верхню і задню
присередню і бічну
внутрішню і зовнішню
4. Виростом якої частини мозку є нюховий і зоровий нерви?
переднього мозку
заднього мозку
середнього мозку
стовбура мозку
мозочка
5. Через яке утворення виходить з черепа нюховий нерв?
lamina cribrosa
fissure orbitalis superior
canalis opticus
fissure orbitalis inferior
foramen rotundum
6. Які нерви виходятьз черепа через верхню очноямкову щілину?
3, 4, 6 і перша гілка 5
7,1, 2,
5,8,9
10, 11, 12
2, 7, 8
7. Через який отвір виходять з черепа 9, 10 і 11 пари черепно-мозкових нервів?
яремний отвір
Великий потиличний отвір
Рваний отвір
Овальний отвір
Круглий отвір
8. Де із мозку виходить трійчастий нерв?
на межі між мостом і середньою ніжкою мозочка
між мостом і довгастим мозком
між мостом ніжкою середнього мозку
між середнім мозком мозочком
між ніжками середнього мозку
9. Де з мозку виходить під’язиковий нерв?
між пірамідою і оливою довгастого мозку
в задньо-боковій борозні довгастого мозку
в борозні між мостом і довгастим мозком
в борозні між мостом оливою довгастого мозку
між мостом і середньою ніжкою мозочка
10. Де з мозку виходять 9, 10 і 11 пари черепно-мозкових нервів?
в задньо-боковій борозні довгастого мозку
в передньо-боковій борозні довгастого мозку
в серединній щілині довгастого мозку
між оливою довгастого мозку і мостом
між пірамідою довгастого мозку і мостом
ЗАНЯТТЯ 22
ТЕМА: Будова довгастого мозку і моста.
Актуальність теми: Знання анатомії ЦНС дає можливість в подальшому вивчати патогенез захворювань, проводити профілактику і розробляти необхідні методи корекції і лікування.
Навчальні цілі заняття:
ЗНАТИ:
складові стовбурової частини головного мозку;
анатомічну будову і топографію довгастого мозку;
внутрішню будову довгастого мозку;
анатомічну будову і топографію моста;
внутрішню будову моста.
ВМІТИ:
показати довгастий мозок і його зовнішні структури;
показати міст;
намалювати схему внутрішньої будови довгастого мозку;
намалювати схему внутрішньої будови моста.
Виховні цілі заняття:
Виховання у студентів інтересу до вивчення ЦНС з позицій подальшого застосування отриманих знань в практиці.
Міждисциплінарна інтеграція:
№ п/п |
Дисципліна |
Знати |
Вміти |
Забезпечуючі дисциплін |
|||
1. |
Загальна біологія |
Видову різноманітність будови ЦНС. Загальні принципи будови ЦНС ссавців і людини . |
Розпізнати ЦНС людини. |
2. |
Іноземні мови |
Значення основних термінів. |
Утворювати основні терміни, що стосуються при виникненні патологічного процесу. |
3. |
Фізика |
Описати фізичні процеси в ЦНС. |
Показати фізичні процеси в ЦНС. |
4. |
Хімія |
Описати хімічні процеси в ЦНС. |
Показати хімічні процеси в ЦНС. |
Забезпечувані дисципліни |
|||
1. |
Гістологія та ембріологія |
Будову тканин ЦНС |
Розпізнавати будову тканин ЦНС. |
2. |
Нормальна фізіологія
|
Функції ЦНС. |
Вміти дослідити функціональні особливості ЦНС. |
Внутрішньопредметна інтеграція |
|||
1. |
Анатомія людини |
Загальні закономірності будови ЦНС. |
Розпізнати складові елементи ЦНС. |
2. |
Анатомія людини |
Закономірності будови ЦНС в різних вікових категоріях. |
Ідентифікувати ЦНС різних вікових категорій. |
Зміст теми (конспект заняття):
1.Характеристика довгастого мозку.
Охарактеризувати і показати зовнішню будову довгастого мозку.
Охарактеризувати і показати внутрішню будову довгастого мозку.
2.Характеристика моста.
Охарактеризувати і показати зовнішню будову моста.
Охарактеризувати і показати внутрішню будову моста.
п/п |
Основні етапи заняття, їх зміст та функція |
Цілі в рівнях засвоєння |
Методи контролю та навчання |
Матеріали методичного забезпечення |
Час в хв. |
І. |
Підготовчий етап: Організаційні заходи Обґрунтування теми і мети заняття Контроль вихідного рівня знань |
І |
усне опитування, тестовий кон-ль |
тести І чи ІІ рівня |
1 2
10 |
ІІ. |
Основний етап: Вивчення будови ЦНС |
ІІ |
Самостійне опрацювання, усне опитування з демонстрацією знань і вмінь |
Таблиці, трупний матеріал, вологі препарати |
60 |
ІІІ. |
Заключний етап: Контроль і корекція професійних вмінь та навичок. Підведення підсумків, оголошення оцінок. Домашні завдання, інструкція до виконання |
ІІІ |
Індивідуальний контроль навиків. Тестовий контроль |
Тести ІІІ рівня, ситуаційні завдання |
12
2
3 |
Перелік питань для опитування:
Філогенез головного мозку.
Онтогенез головного мозку (намалювати схему розвитку головного мозку).
Назвати частини і поверхні головного мозку.
Назвати структури, які утворюють нижню поверхню головного мозку.
Назвати 12 пар черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа І, ІІ, ІІІ і ІV пар черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа V пари черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа VI, VІІ і VIII пар черепних нервів.
Вказати місця виходу з головного мозку і черепа ІX, X, XІ і XII пар черепних нервів.
Перерахувати черепні нерви, що виходять з черепа через верхню очноямкову щілину.
Перерахувати черепні нерви, що виходять з черепа через яремний отвір.
Зразок схем для самостійної позааудиторної роботи
Схематичне зображення внутрішньої будови продовгуватого мозку
1. Ядро під’язикового нерва (nucleus nervi hypoglossi).
2. Заднє ядро блукаючого нерва (nucleus dorsalis nervi vagi).
3. Тонке ядро (nucleus gracilis).
4. Подвійне ядро (nucleus ambiguus).
5. Клиноподібне ядро (nucleus cuneatus).
6. Середньомозкове ядро трійчастого нерва (nucleus mesencephalicus n. trigemeni).
7. Внутрішні дугоподібні волокна (fibrae arcuatae interni).
8. Медіальний повздовжній пучок (fasciculus longitudinalis).
9. Сітчаста формація (formatio reticularis).
10. Оливне ядро (nucleus olivaris).
11. Присереднє додаткове оливне ядро (nucleus olivaris accessorius medialis).