Контрольні запитання:

1. Які значення мають терміни “фонетика” і “фонологія” в сучасному мовознавстві?

2. Визначте об’єкт і предмет фонетики.

3. Який внесок зробили визначні лінгвісти І.О. Бодуен де Куртене, Л.В. Щерба та М.С. Трубецькой у розвиток фонетики?

4. Назвіть основні фонетичні дисципліни сучасного мовознавства.

5. Назвіть основні функції фонетики.

6. Які аспекти дослідження звукової будови мови Вам відомі?

7. Охарактеризуйте акустичний аспект вивчення звукової будови мови.

8. З яких органів складається мовленнєвий апарат людини?

9. Дайте визначення поняття артикуляції.

10. Охарактеризуйте функціональний аспект дослідження звукової будови мови.

11. Дайте визначення фонеми. Хто з мовознавців першим увів поняття і термін “фонема” у світову науку про мову?

12. Які відмінності між фонемою і звуком?

13. Як Ви розумієте поняття алофон?

14. Які типи фонетичних позицій Вам відомі?

15. Охарактеризуйте основні функції фонеми.

16. Що таке варіанти і варіації фонем?

17. Чим відрізняється транскрипція від транслітерації?

18. У чому полягає різниця в трактуванні фонеми між представниками Ленінградської та Московської фонологічних шкіл?

19. Які основні типи опозицій фонем Вам відомі?

20. Охарактеризуйте диференційні і недиференційні ознаки фонем.

21. Що називається дистрибуцією фонем? Які види дистрибуції Вам відомі?

22. Дайте визначення складу. Які теорії складу та складоподілу Вам відомі?

23. Охарактеризуйте структуру та типи складів.

24. Які супрасегментні мовні одиниці Вам відомі?

25. Дайте визначення наголосу. Які види наголосу Ви знаєте?

26. У чому полягає специфіка фразового наголосу та його різновидів (наголосу акцентної групи, синтагматичного, логічного, емфатичного).

27. Охарактеризуйте інтонацію та її функції.

Вправи і завдання:

1. Назвіть звуки і фонеми в словах: ллє, щітка, зшити, на кладочці, возз’єднання, з шишкою, юність.

2. Охарактеризуйте асиміляцію в словах: зжувати, вокзал, кігті, пісня, життя, здається, цвях, панський, зжити, просьба, маззю, тліє, якби, ллє, дьогтю, цвіль, мріється, знання, радість, принісши, дощаний.

3. Запишіть висловлювання фонетичною і фонематичною транскрипцією: Я буду крізь сльози сміятись (Леся Українка); сяйво немеркнучого вогнища; натхнення і творчість – дві сили.

4. У чому полягають артикуляційні відмінності між парами приголосних: а) [б] – [п]; б) [л] – [л’]; в) [д] – [н]; г) [д] – [г]; д) [ж] – [з].

5. Запишіть свої ім’я та прізвище фонетичною транскрипцією українською та російською мовами. Зробіть транслітерацію українського та російського варіантів свого імені та прізвища засобами алфавіту тієї іноземної мови, яку Ви вивчаєте. Поясніть розбіжності.

Зразок:

укр. Гащенко Ганна [гашченко ганна];

рос. Гащенко Анна [гашченка анна];

англ. Нashchenko Hanna – Gashchenko Anna.

6. Для студентів, які вивчають англійську мову. Охарактеризуйте дифтонги та африкати, наявні в поданих словах:

а) слова з дифтонгами: make, flight, voice, about, slow, flower, write, no, dear;

б) слова з африкатами: page, much, objective, jeans, childish, lecture, charge.

Для студентів, які вивчають німецьку мову. Охарактеризуйте дифтонги та африкати, наявні в поданих словах:

а) слова з дифтонгами: Maus, Leute, deutlich, Freiheit, nein, schweigen, bauen, Eulenspiegel;

б) слова з африкатами: Spitze, fletschen, pfropfen, Kopfschmerz, Zahnpflege.

Для студентів, які вивчають французьку мову. Охарактеризуйте носові голосні, наявні в поданих словах: plaindre, bien, lundi, monter, maman, ensemble, souvent, contre, chacun.

Для студентів, які вивчають іспанську мову. Наявність яких фонем в іспанській мові спричинена поданими протиставленнями?

Casa ‘дім’ – cosa ‘річ’, casa ‘дім’ – causa ‘причина’, corneja ‘ворона’ – cornejo ‘дерен’ (‘кизил’), semanario ‘тижневик’ – seminario ‘семінарія’, puro ‘чистий’ – duro ‘жорсткий’, bala ‘куля’ – baja ‘зниження’, cara ‘обличчя’ – capa ‘накидка’, presa ‘здобич; захоплення’ – prensa ‘прес; преса’.

Для студентів, які вивчають польську мову. Наявність яких фонем у польській мові спричинена поданими протиставленнями?

Piasek ‘пісок’ – piesek ‘песик’, czekać ‘чекати’ – czkać ‘гикати’, laska ‘ціпок, тростина’ – łaska ‘ласка’, grać ‘грати’ – gracz ‘гравець’, czytałem ‘я читав’ – czytałam ‘я читала’, kot ‘кіт’ – kąt ‘кут’, treść ‘зміст’ – trześć ‘трясти’, sześć ‘шість – cześć ‘привіт’, cześć ‘привіт’ – część ‘частина’, pieprz ‘перець’ – wieprz ‘кабан’, warta ‘караул, варта’ – warga ‘губа’, cień ‘тінь’ – dzień ‘день’.

Для студентів, які вивчають сербську і хорватську мови. Нижче наведено слова сербської мови: прст ‘палець’, крв ‘кров’, срце ‘серце’, врх ‘верх’, смрт ‘смерть’, трг ‘ринок’, мрква ‘морква’, грк ‘грек’. Яку особливу роль виконує в їхній фонетичній структурі звук [р]? Що надає йому підстави для такої ролі?

Для студентів, які вивчають російську мову. Визначте, які російські словоформи наведені нижче в фонетичній транскрипції:

[ст’óшкъ], [прΛс’óлък], [кóкт’ь], [jат], [сΛсýт], [хърΛвóт], [jук], [нóвъвъ], [фп’áтк’ь], [jáкър’], [фпр’эт’], [мълъкΛвóс], [т’ул’], [си^эвóдн’ь], [jáмкъ], [грус’т’], [гр’ас’], [здут’], [пΛдзáнъвьс], [кΛн’éшнъ], [хр’укът’], [óтъръп’], [дрост], [р’ап’].