1. Простір

Найкращим засобом ритмічного руху у просторі є такій, при якому суть певного ритму сприймається одночасно. Це означає, що при наявності різних варіацій, головна особливість означеного ритму повинна сприйматися з любої точки зору та надавати найвигіднішого враження.

2. Моторні ознаки

Моторні ознаки ритму в композиції слід поставити у взаємо­зв’язок з наступними елементами, які визначають його характер;

1. висота;

2. протяг (ширина, довжина);

3. напрямок;

4. форма;

5. рух;

6. послідовність;

7. швидкість;

8. сила;

i) враження;

10. реакція.

Висота - розуміється як ступінь ствердження та надає враження по­тягу доверху, стійкість, значимість.

Протяг - в ритмі обумовлений тими або іншими розмірами компо­зиції; завширшки, завдовжки, глибина, які надають враження потягу частин до центру, або рух в просторі по вказаних елементах протягу.

Напрямок - може бути прямолінійним або криволінійним. Прямолінійний напрямок створює враження руху в просторі. Криволінійний впливає на глядача своєю динамічністю, спрямованіс­тю до завершуючого елементу. Поєднання прямолінійних та криволі­нійних напрямків при взаємному перетині надає закінченого рішення та враження;

• горизонтальний напрямок завширшки висловлює волю та ступінь впливу;

• вертикальний напрямок доверху висловлює думку;

• вертикальний напрямок в глибину висловлює впевненість.

Форма ритму може бути однорідною або різнорідною, симетричною або асиметричною, вона може надавати враження одноманітності або різноманітності, характер послідовності або переривання і таке інше.

Рух, динаміка композиції є сукупність рухів та її скла­дових елементів. Прямий рух завжди означає поступовий рух вперед. Кри­волінійний рух відповідає стримуючому процесу, завжди намагається щось охопити і часто відіграє роль завершення в композиції. Криві, ламані та змішані лінії приймають невелику участь в композиції, але виграють суттєву роль лише тому, що потребують абсолютного взаємозв’язку зі всіма елементами.

Послідовність в композиції визначає таке положення частин та елементів, які знаходяться поруч і передмовлює те враження, яке повин­ні надавати послідовні частини. Тільки при послідовності існує мож­ливість завершення композиції.

Швидкість як такої в композиції не існує, але необхідно зазначити важливу здібність діяти цілісністю ритмічних та конструктивно зв'я­заних елементів на сприйняття глядачем. Чим довершеніше композиція, тим значніша швидкість сприйняття, тим переконуючи він діє, залиша­ючи слід в нашій пам'яті.

Сила в композиції виявляється не тільки ступінню масивності як в ці­лому, так ї її частин.

Враження - здібність, яка властива кожній людині, але не всім з однаковою силою. Тільки сума вражень багатьох людей може надати за­гальну та цілісну картину враження від композиції.

Реакція при сприйманні ритму зводиться до того враження, яке вик­ликається сукупністю образних уявлень. Почуття приємного чи не­приємного, спокійного чи бентежного, раціонального чи безглуздого залишається в кожній людині. Вплив ритму на реакцію може бути різ­ним. Ритм повторення іноді залишає враження одноманітності. Реак­ція є результат попередніх переживань.