3. Деякі терміни та поняття, які використовуються в процесі виконання завдання

Асоціація - (лат.) зв'язок, який створюється при певних умовах поміж двома і більше психічними утвореннями (відчуття, сприй­няття, уявлення ідеями і таке інше).

Інтуїція - (лат.) /уважно дивитись/ - чуття, проникливість, безпосереднє досягнення істини без логічного обґрунтування, на ос­нові попереднього досвіду.

Композиція - слово має походження від латинського “compositiv” і переводиться, як “з'єднання”, “зв'язок”. Проблеми, пов'язані з функцією, конструкцією та художнім задумом, нерозділені в процесі створення композиції. Теорія композиції має прикладний характер, поєднуючи ідеї загальної теорії з методикою проектування і створює як би перехідну ступень від знань та вмінь до творчої майстерності.

Компоновка - (лат. “соmpono” - складую), процес пошуку най­кращого розподілу різних елементів композиції відносно один до од­ного.

Орнаментика - (лат. “оrnamentum” - прикраса) - різновид декору, сукупність елементів прикраси, які стилізовано (умовно, схе­матично) відтворюють природні (рослинні форми). Існує орнамен­тика на основі геометричного орнаменту.

Раппорт (франц. “rapport”) - повторення частини (мотиву).

Стиль в композиції.

Стійку спільність художніх ознак, таких як характер засобів та еле­ментів формування композиції, можна назвати стилем. Створення композиційного стилю, системи в умовах технічного прогресу, по­винно бути досить рухливим, визначаючи принципи формоутво­рення але не конкретні форми,

Художні засоби композиції.

Композиція визначає взаємодію художніх засобів, які використані у творі. Головними специфічними засобами художньої виразності є організація простору та технотоніка (технотоніка - художньо обмір­кований зовнішній вираз конструкції і роботи матеріалу).

До композиційних прийомів можна віднести: симетрію та асиметрію, нюанс та контраст, ритм, встановлення певних співвідношень та про­порцій поміж частинами та цілим, масштабність, колір, фактуру. Кожний з художніх засобів не має самостійної цінності і не може іс­нувати сам по собі - вони отримують значення тільки в системі ком­позиції, яка виражає багатовекторний зміст твору.

4. Художньо - просторові одиниці структури композиції та їх взаємозв'язок

Вміння фантазувати і перетворювати образи фантазії у вигляді графічних та об'ємних зображень є перша вимога до дизайнера середовища. Розвиток почуття просторового та образного, живої фантазії повинен пройти ‘‘червоною ниткою” під час навчання сту­дента. Один із засобів виховання цих рис є використання тих форм, які носять загальну назву “безпредметних”. Умовне розуміння без­предметності полягає в тому, що різні основні лінії, площини, по­верхні та об'єми можна злучати один з одним в не залежності від того, що уявляють вказані частини. Це означає, що сполучаючи ряд умов­них прямих ліній в результаті можна одержати композицію на певну тему, або комбінуючи поміж собою площинами та поверхнями для одержання певного враження. Завдяки використанню безпредмет­них побудов при виконанні завдання студент має можливість не об­межувати себе консервативними методами, одержуючи великий про­стір для фантазії.