2. Науково-дослідні роботи, що мають практичний характер

2.1. Поняття про практичну роботу та її особливості

Вище ми описали вимоги і рекомендації щодо традиційних науково-дослідних робіт. Так, вони не вилучаються із практики ВНЗ: на замовлення кафедри, в межах її наукової теми, студент може виконати й теоретичну роботу. Але в останні роки науково-дослідні роботи все відчутніше прагматизуються ― у них демонструється не суто теоретична компетентність студента, а його готовність до практичного використання знань, тобто професійної діяльності. Таким чином, нині активно витворюється поняття практичної науково-дослідної роботи. Практична науково-дослідна робота ― це студентська робота, спрямована на створення певного конкретного професійного продукту і пов’язана із застосуванням відповідних умінь і навичок.

Передовсім це стосується бакалаврських і дипломних робіт. Адже, як ми вже підкреслювали, курсова робота надто тісно пов’язана з навчальної програмою з дисципліни і носить власне пізнавальний характер; а магістерська, навпаки, як наукова праця, передбачає значну теоретичну частину.

Продуктом практичної науково-дослідної роботи студента може бути підготовлена до друку книжка, брошура, журнал, газета, буклет, проспект, каталог тощо; технологічно оформлене електронне видання, сайт, відзнятий відеоролик чи записаний радіосюжет та ін. Студент може виконувати весь цикл необхідних редакційно-видавничих операцій або ж лише певну їх частину: редагування, верстання, творення та обробку фотоматеріалів тощо ― це залежить від обсягу і складності завдання.

Специфіка практичної науково-дослідної роботи визначає і її нетрадиційну структуру: вона складається із двох непропорційних частин. Головною у ній, властиво, є практична частина ― виконане практичне завдання. До нього додається невеликого обсягу теоретична частина, яка називається “Обґрунтуванням практичної роботи”. Це ― своєрідний паспорт, в якому аргументується актуальність, мета і завдання роботи; представлені технічні засоби, стислий опис процесів, список використаної літератури.

2.2. Загальні параметри практичних науково-дослідних робіт

Таблиця 6

Характеристики роботи	Тип роботи
	Бакалаврська	Дипломна
Виконання на ... році навчання	4	5
Спрямування	Практичне
Обсяг теоретичної частини ― “Обґрунтування практичної роботи”	9-11 стор. комп. складання 35–45 тис. знак.	13-16 стор. комп. складання 50–65 тис. знак.
Обсяг практичної частини	Див. розділ “Типи та обсяг практичної частини науково-дослідних робіт”
Кількість джерел у списку літератури	30–35	55–60

2.3. Завдання та обсяг практичної частини

2.3.1. Загальні положення

Суть та обсяг практичної частини науково-дослідної роботи залежить від того, яка вона — бакалаврська чи дипломна: на бакалаврські роботи пропонуються дещо простіші і фрагментарніші завдання, ніж на дипломні. Однак і в бакалаврській роботі студент повинен виявити знання усіх редакційно-видавничих технологій, починаючи від збору матеріалу, комп’ютерного складання тексту і аж до його верстання та оформлення.

Студент може й обрати завдання, пов’язане із практикою електронних ЗМІ, адже й там у виробничому циклі важливе місце посідає редагування. У такому разі він повинен продемонструвати уміння складати і редагувати сценарій, вести інтерв’ю, передбачати варіанти монтажу тощо.

Далі подаємо орієнтовний перелік завдань (вони уточнюються відповідно до планів кафедри і побажань студента), а також зазначаємо обсяг матеріалу. Якщо йдеться про підготовку друкованого продукту, обсяг зазначаємо в обліково-видавничих аркушах (нагадаємо: один обліково-видавничий аркуш ― це 40000 знаків комп’ютерного складання, або 700 рядків віршованого тексту, або 3000 см² ілюстративного матеріалу). У разі, якщо студент виконує завдання, пов’язане із редакторською практикою на телебаченні та радіомовленні, обсяг зазначаємо у хвилинах.