3.2. Прикріплення до наукового керівника

Не слід баритися з офіційним прикріпленням до викладача: чим раніше почнеться співпраця студента і керівника, тим результативніше вона просуватиметься. Крім того, бажаючи потрапити у групу до певного наукового керівника, варто обговорити з ним це питання заздалегідь: якщо не подбати завчасно, то місць у групі може й не залишитися.

Вибір наукового керівника визначається обраною темою: викладач повинен спеціалізуватися на тематиці і проблематиці, що зацікавила студента. Не радимо покладатися на “відгуки” на кшталт “це занадто вимогливий викладач” ― часто за ними приховується лише чиєсь неадекватне суб’єктивне враження.

Отже, обравши тему, студент повинен підійти до викладача і спитати його згоди керувати роботою.

Інколи трапляється, що на початковому (і лише на початковому!) етапі роботи студент змінює тему і переходить в іншу групу з написання науково-дослідних робіт ― у такому випадку обов’язково повідомляють про перехід попереднього керівника.

3.3. Розрахунок часу

Розраховуючи час на написання науково-дослідної роботи, студент повинен взяти до уваги власний ритм праці, те, що у ході створення, а також останню редакцію читатиме науковий керівник, готова робота (бакалаврська, дипломна, магістерська) проходитиме рецензування.

Студентам-дипломникам не варто сподіватися на місяць держаних іспитів ― коли вони розпочнуться, доопрацьовувати текст вже не вдасться. Отож до початку іспитів слід завершити не тільки писати, а й оформлювати науково-дослідну роботу.

3.4. Стосунки з науковим керівником і рецензентом

Отож, на допомогу студенту, що працює над науково-дослідною роботою, на кафедрі призначають наукового керівника. Якими ж є його функції? Науковий керівник за відповідним графіком проводить із студентом консультації, рекомендує наукову літературу, архівні, статистичні та інші матеріали; оцінює написані розділи, вносить корективи у них і, нарешті, дає Відгук (офіційний документ, необхідний для захисту) на виконану роботу.

Ніколи не подавайте на перевірку науковому керівникові чи рецензентові рукописний або поверхово вичитаний текст: у його обов’язки не входить вивчення незграбного почерку чи виправлення правописних помилок. Найкращий варіант ― відкласти матеріал хоча б на день, тоді всі подібні огріхи буде “виловити” простіше. Якщо здати текст необхідно терміново ― попросіть його прочитати когось із одногрупників, на чиї мовні знання цілком можна покластися.

У стосунках із науковим керівником та рецензентом важливою позитивною характеристикою студента є його пунктуальність. Чітко дотримуйтеся заздалегідь обумовленого графіку зустрічей і здачі розділів.

Після кожної зустрічі з науковим керівником нотуйте усі його зауваження і вказівки, а на початку наступної ― звітуйте про їх виконання. А якщо при цьому виникають певні труднощі, не соромтесь про це повідомити керівника. І в жодному разі не поправляйте на власний розсуд ― це може призвести до потреби повторної переробки і повторного читання всієї науково-дослідної роботи.

На кожну зустріч слід приносити наступний уривок роботи. Таким чином керівник зможе уважніше вивчати текст і переконається, що ваша праця є систематичною і послідовною. Коли прийде час підбивати підсумки вашої співпраці, остання обставина, вочевидь, зіграє позитивну роль.

На кожну роботу (курсову, бакалаврську, дипломну, магістерську) науковий керівник пише Відгук. У ньому він аналізує роботу, зазначає її сильні і слабкі сторони, виносить попередню оцінку. Робота, що не відповідає певним вимогам щодо змісту чи оформлення, повертається студенту на доопрацювання.

Якщо робота здобула схвальну оцінку, її передають на рецензування. Рецензування проходять бакалаврські, дипломні і магістерські роботи. Рецензентом може виступати викладач з іншої кафедри цього ж навчального закладу, де виконується робота (це внутрішня рецензія), або ж співробітник іншого ВНЗ (зовнішня рецензія). На зовнішнє рецензування відправляють здебільшого магістерські роботи.