Продовження таблиці 1.3

Регіони, країни	Видобування	Споживання
Нідерланди Великобританія	55,2 95,2	35,3 85,9
Італія	13,9	58,0
Німеччина	15,3	74,6
Колишній СРСР	609,6	493,6
Росія	488,2	335,4
Україна	15,4	59,2
Азія і Океанія	252,0	274,7
Всього у світі	2 217,7	2 264,3

Україна має давні традиції в сфері видобування та використовування нафти і природного газу і тому її вважають одним з найстаріших районів світу видобутку і використання нафти. Так, на Керченському півострові було знайдено заповнені нафтою амбари, вік яких датується ІІІ-ІV століттям. В працях Стефана Фаліміжа ( 1534 р.) та Еразма Сікста (1617 р.) знайдено згадки про нафтовий промисел на Прикарпатті.

Ще 1721 р. Г. Жонгинський писав, що в Слободі Рунгурській на Покутті та на Станіславщині біля Стебника і Ясениці Сільної на Львівщині видобували нафту з природних джерел і вживали її для мащення возів, вичинювання шкір, а також наливали в лампади замість масла. Відомо також, що колодязний видобуток нафти в Ріпному почато ще в 1786 році, а в Нагуєвичах- в 1805 р.

У Слободі Рунгурській в 1771 р. при поглибленні соляної шахти до глибини 25 метрів отримали значний приплив нафти. Після цього ріпники почали копати спеціальні колодязі глибиною до 40 – 50 метрів. Вже в 1861 р. львівським промисловцем Робертом Домсом у Бориславі було вперше застосоване долото для проходження свердловин. Долото кріпилося до нижнього кінця з’єднаних між собою дерев’яних жердин. Долотом наносили послідовні удари по дну свердловини, і це спричиняло руйнування породи.

Збереглися відомості й про те, що вже в XVІІ столітті прикарпатську нафту вивозили за межі Галичини та почали освоювати процес її перегонки.

Перші спроби промислової дистиляції нафти були започатковані в 1810 році Йосифом Гекером, який спорудив у Модричі (біля Борислава) перший нафтоперегінний куб (це був перший в Європі нафтопереробний завод). У 1816 році разом з Яном Мітісем вони одержали продукт, придатний для освітлення, і використали його для освітлення Дрогобича, військових кошар у Самборі, а також міст Праги та Відня. Так на вулиці прийшло перше світло.

У 1874 році у Слободі Рунгурській тільки дві фірми видобули близько 80 тонн нафти і переробили її в Косівській і Печеніжинській дистиляторнях. З 1880 року обсяги видобування нафти почали різко зростати. І тому виникла потреба будівництва збірників для нафти та спорудження нової рафінерії. Споруджена в 1883 році рафінерія стала найбільшою в Галичині і третьою в Європі. Тоді ж був збудований перший нафтопровід Слобода Рунгурська – Печеніжин довжиною 13 км. Після 1885 року дебіти свердловин на родовищі Слобода Рунгурська починають падати. Це призвело до пошуків нових родовищ. З 1888 року починаються бурові роботи у Східниці Пробурені свердловини виявилися надзвичайно продуктивними. Знову виникла потреба спорудити збірники для нафти і прокласти нафтопровід до Борислава довжиною 15 км. Третій нафтопровід на Прикарпатті було збудовано в 1895 році також від Східниці до Борислава.

На зламі ХІХ-ХХ століть центр нафтовидобутку перемістився до Борислава, де в 1873 році було видобуто 19,65 тис. тонн озокериту і 12,5 тис. тонн нафти. В подальшому видобуток озокериту зменшується, а нафти зростає і становить у 1880 році 10,5 та 28,3; у 1890 році – 6,17 та 81,2 і в 1900 році - 1,72 та 238,8 тис. тонн відповідно.

У 1909 році видобуток нафти на Прикарпатті досяг рекордної для того періоду величини 2053150 тонн (це становило 5 % від світового видобутку).

Першу нафту в Східній Україні було одержано в 1937 році в Роменському районі.

Разом з нафтовою на Прикарпатті розвивалась і газова промисловість. Є відомості, що газ почали видобувати і використовувати ще з ХVІІІ ст., але в значніших обсягах ця галузь почала розвиватись з кінця ХІХ ст., коли крім супутнього газу стали видобувати його з чисто газових свердловин.

Перші спроби використання в промислових цілях вуглеводневого газу припадають на початок нашого століття, коли супутній газ нафтових родовищ почали застосовувати як паливо для парових котлів на бурових. У 1912 році побудовано перший газопровід для подачі нафтового газу з м. Борислава до м. Дрогобича. У 1921 році одержано потужний приплив газу на Дашавському родовищі.

Промислове видобування газу розпочалося на Прикарпатті в1924 році із введенням в експлуатацію Дашавського газового родовища і будівництва першого газопроводу Дашава – Стрий. 1924 рік прийнято вважати початком розвитку газової промисловості України.

Інтенсивний розвиток нафтової і газової промисловості на території України пов’язаний з відкриттям у післявоєнний період значних запасів нафти і газу в регіоні Дніпровсько-Донецької западини, на Прикарпатті та в Причорноморсько-Кримській газоносній області.

Всього на території України знаходяться три нафтогазоносні регіони. Це Західний (Передкарпатський прогин), Східний(Дніпрово-Донецька западина) і Південний (Причорноморсько-Кримський). У надрах цих регіонів початкові потенційні ресурси (видобувні) вуглеводневої сировини оцінюються в 8418 млрд. т умовного палива, а сьогодні ще не розвідані 4997 млн. т. умовного палива. Основним за величиною потенційних запасів вуглеводню є Східний нафтогазоносний регіон України, який містить 58 % потенційних ресурсів нафти, газу і конденсату, у тому числі 63 % потенційних ресурсів природного газу, 53 % потенційних ресурсів нафти зосереджено у Західному регіоні. Якщо говорити про ступінь виробленості початкових розвіданих запасів нафти і природного газу в Україні, то він відповідно становить в Західному регіоні – 65 % і 67 %, Східному – 69 % і 60 %, Південному – 2 % і 24 %.

Максимальне річне видобування вуглеводневої сировини в Україні було досягнуте в сімдесятих роках минулого століття, а саме: нафти в 1972 році - 14,4 млн. тонн, газу в 1975 році – 68,7 млрд. м куб.

На сьогодні в Україні відкрито 314 родовищ нафти і газу, з яких 56 значні за початковими запасами і 258 невеликі. В Дніпрово-Донецькому нафтогазоносному регіоні виявлено 187 родовищ, Прикарпатському – 91, Чорноморсько-Кримському – 36.

Незважаючи на наявність такої кількості родовищ, Україна належить до країн з дефіцитом власних природних вуглеводневих енергоресурсів.

Потреба в природному газі для України на зламі тисячоліть становить близько 70 млрд. м куб. за рік, а видобуваємо близько 18 млрд. м куб. за рік; нафти (нафтопродуктів) – майже 20 млн. тонн за рік, а видобуток становить близько 4 млн. тонн на рік.

Україна сьогодні – одна з найбільш енергозатратних країн у світі. Так, споживання первинної енергії на одиницю внутрішнього валового продукту (ВВП) в Україні становить 2,43 тонн нафтового еквіваленту на 1000 доларів США ВВП. В той же час середнє споживання первинної енергії в таких країнах Європи, як Італія, Франція, Великобританія, Німеччина і Нідерланди всього 0,39 т нафтового еквіваленту на 1000 доларів ВВП.

Динаміка абсолютного споживання паливних енергетичних ресурсів в Україні з 1990 по 2001 роки наведена в таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 – Споживання паливно-енергетичних ресурсів в Україні, млн. тонн нафтового еквіваленту

Вид енергії		Рік
		1990		1995	2000	2001
Тверде паливо	81,6		51,5	38,8	39,0
Нафта	60,9		25,0	12,0	12,7
Газ	91,8		65,4	61,6	59,2
Ядерне	19,9		18,4	17,5	17,2
Гідроенергетика	0,9		0,9	2,7	3,0
Всього	252,6		161,0	132,6	131,1

Порівняльні дані про структуру споживання нафтопродуктів в Україні та в ряді інших країн наведені в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 – Структура споживання нафтопродуктів

Нафтопродукти	Японія	США	Середнє за стандартами ЄС	Україна
Бензин	22,7	43,3	21,2	25,2
Дизпаливо	38,1	18,4	35,1	46,0
Мазут, пічне паливо	24,5	5,2	16,4	26,6
Інші	14,7	33,1	27,3	2,2
Всього	100	100	100	100

Максимум споживання нафтопродуктів в Україні припадає на середину і кінець 80-их років. Починаючи з 1990 року, споживання нафтопродуктів постійно зменшувалося, а з 2001 року почало знову зростати (таблиця 1.6).

Таблиця 1.6 – Динаміка споживання нафтопродуктів в Україні, млн. т. за рік

Нафтопродукти	Рік
	1985	1990	1992	1995	2000	2001
Бензин автомобільний	10,0	10,0	7,0	5,7	2,9	3,1
Дизельне паливо	13,8	14,3	11,6	6,5	4,7	4,7
Пічне паливо	1,6	1,5	0,8	відсутні дані
Котельне паливо (мазут)	28,9	20,7	15,7	8,0	1,2	1,6
Масла	1,3	1,2	0,8	відсутні дані
Інші нафтопродукти	7,6	7,7	4,1	відсутні дані
Всього	63,2	55,4	40,0	20,2	8,8	9,4

Структура споживання первинної енергії в Україні і в країнах Західної Європи наведена в таблиці 1.7.

Таблиця 1.7 - Енергетичний баланс України і Західної Європи

Вид первинного джерела енергії	Частка в енергетичному балансі країн, %
	Україна	Західна Європа
Газ	46	21
Вугілля	30	18
Нафта	10	42
Атомна	14	19

Як видно із таблиці 1.7, основним джерелом покриття енергетичних потреб в Україні є газ. У 1999 році структура споживання газу була такою: 40 % - населення і компобут, 16 % - електроенергетика, 11 % - металургія, 16 % - власні потреби газової промисловості, 9 % - хімія, 14 % - інші.

Оскільки світові потреби в енергоносіях з кожним роком зростають, то така ж тенденція буде і в Україні. Прогнозні темпи зростання потреб в енергоносіях в Україні будуть меншими за світові у зв’язку із впровадженням енергозберігаючих технологій в народному господарстві.

Потреба в газі, який споживається в Україні, задовольняється за рахунок власного видобування і імпортного російського та туркменського.

У зв’язку з тим, що для забезпечення народного господарства Україна імпортує значні обсяги енергоресурсів, ціни на них в Україні суттєво залежать від ринкової ціни та експортної політики держав-постачальників енергетичної сировини. Навіть в такій енергетично незалежній державі як Російська Федерація внутрішні ціни не є стабільними (таблиця 1.8).

Таблиця 1.8 – Середні гуртові ціни на нафту, нафтопродукти і газ в Російській Федерації в доларах США за тонну

Енергетична сировина	1999 р. грудень	2000 р. грудень	2001 р. грудень	2002 р. березень	2003 р. травень
Нафта	37,0	54,9	49,9	39,4	42,7
Автобензин	171,9	199,3	151,5	113,2	133,3
Дизельне паливо	125,0	185,0	158,5	119,3	154,0
Пічне паливо, мазут	46,1	79,7	47,1	3,8	60,7
Газ доларів США за 1000 м3	2,2	3,1	4,8	6,3	6,4

В той же час слід зазначити, що з території України почалися перші в світі експортні поставки природного газу – вони почали здійснюватись до Польщі з 1944 року.

Експорт газу з території України досягнув максимуму в 1975 році і становив 11,6 млрд. куб. м. З 1967 року український газ став подаватися до Чехословаччини, пізніше – до Австрії. Транзит нафти територією України до Чехословаччини розпочався з 1962 року.