3.10.3 Нафтотранспортна система “Одеса – Броди”

Нафтотранспортна система “Одеса-Броди” вирішує проблему пропускної здатності Босфору. Магістральний нафтопровід “Одеса-Броди” та морський перевалочний термінал “Південний” готові до прийняття і транспортування нафти. Вони можуть забезпечити легкою каспійською нафтою нафтопереробні заводи Європи в той час, коли за прогнозами обсяги видобування нафти у Північному морі будуть знижуватись. Привабливим ринком збуту нафти є також і українські нафтопереробні заводи, загальна потужність яких становить 50 млн. тонн на рік, в тому числі на нафтопереробні заводи Західної України (НПЗ “Галичина” та “Нафтохімік Прикарпаття”), сумарна потужність яких 6 млн. тонн на рік. Для подальшого розвитку проекту “Одеса-Броди” на комерційній основі планується створення міжнародного консорціуму. Уряд України зацікавлений у розвитку проекту “Одеса-Броди” з залученням міжнародних партнерів. Він (проект) отримує підтримку від урядів США та Польщі, Європейського Союзу, Європейського банку Реконструкції та Розвитку. З метою комерціалізації проекту “Одеса-Броди” і його подальшого розвитку відповідно до міжнародної практики компанії “Halliburton Kellogg Brown&Root” та “Cambrige Energy Research Associates” (CERA) провели дослідження європейського ринку споживання і конкурентних варіантів транспортування легкої каспійської нафти на нафтопереробні заводи Європи. В рамках програми Європейського Союзу TASIS/INOGATE проводиться технічний аудит об’єктів нафтотранспортної системи “Одеса-Броди”. Тривають переговори про будівництво нафтопроводу “Броди-Плоцьк” (Польща). Введення в експлуатацію цього нафтопроводу дасть змогу транспортувати нафту через систему “Одеса-Броди” у Польщу та інші країни Північної Європи.

Південна частина нафтотранспортної системи України проходить через Броди в Словаччину та Угорщину. З цих країн прокладені нафтопроводи в Республіку Чехія, Німеччину та Хорватію. За умови будівництва нафтопроводу Братислава-Швехат довжиною близько 50 км буде забезпечено можливість транспортування нафти на нафтопереробні заводи Австрії.

Технічна характеристика нафтопровідної системи “Одеса-Броди” наведена в таблиці 3.7.

Таблиця 3.7 – Технічна характеристика нафтопровідної системи Одеса-Броди

Показники	Значення
Довжина	674 км
Зовнішній діаметр	1020 мм
Початкова пропускна потужність	9…14,5млн.т/рік
Пропускна потужність після введення ІІ черги	45,0 млн. тонн
Головних насосних станцій	1
Кількість насосних станцій після введення ІІ черги	3
Дедвейт танкерів	до 100 000 тонн
Ємність резервуарного парку І черги	200 000 м3
Ємність резервуарного парку після введення ІІ черги	600 000 м3

З 1993 року обсяги транспортування нафти трубопровідною системою України залишалися стабільними на рівні 63-67 млн. тонн на рік, причому за певного зменшення транспортування на українські НПЗ обсяги транзиту нафти на експорт стабільно збільшувалися. Проте внаслідок будівництва Росією у вересні 2001 року обхідного нафтопроводу Суходольна-Радіонівка намітилася тенденція до зменшення обсягів транзиту нафти територією України. Обсяги транспортування нафти трубопровідною мережею за останні 10 років наведені в таблиці 3.8.

Таблиця 3.8 – Обсяги транспортування нафти нафтопровідною мережею України в млн. тонн на рік

Призначе-ння нафти		Роки
		1991		1993	1995	1997	1999	2001	2002
Для НПЗ України	51,8		19,2	15,2	11,2	11,3	15,0	20,6
Транзит	43,1		47,7	50,1	52,9	53,9	48,6	27,4
Всього	94,9		66,9	65,3	64,1	65,2	63,6	48,0

Новозбудована магістраль для транспортування нафти (“Одеса-Броди”) фактично об’єднала дві українські системи і одночасно є найкоротшим шляхом транспортування Каспійської нафти до країн Центральної та Північної Європи.

19 серпня 2001 року завершене будівництво нафтопроводу Одеса-Броди, а 19 грудня 2001 року – нафтоперевального комплексу “Південний” під Одесою. Потужність першої черги нового нафтотранспортного коридору становить 9-14 млн. тонн на рік, що визначається потребами двох західноукраїнських нафтопереробних заводів (до 6 млн. тонн) та резервом нафтопроводу “Дружба” у напрямку Словаччини, Угорщини, Чехії, Хорватії та інших країн (5 млн. тонн).

5 липня 2002 року на термінал “Південний” здійснено прийом з моря перших 30 тисяч тонн легкої нафти марки Tengiz з борту танкера Minerva Concert для заповнення системи. Раніше до системи було закачано близько 50 тисяч тонн російської експортної суміші Urals , що дає можливість використовувати термінал "Південний" в реверсивному режимі - як для приймання каспійської нафти з моря, так і для відвантаження на експорт ресурсів російських виробників.

Наступним кроком розвитку нафтотранспортної системи Одеса-Броди буде продовження існуючого нафтопроводу від Бродів у Польщу до Плоцька, де розташований найпотужніший у країні НПЗ, та балтійського експортного термінала в Гданську. Після завершення будівництва всього комплексу технологічна потужність системи досягне 40 млн. тонн нафти на рік.

Найбільш перспективним нафтодобувним регіоном є північна частина Каспійського моря, де розташовані родовища “Тенгіз” та “Кашаган”.

Родовище “Кашаган” відоме як найбільше родовище, що було відкрито в світі за останні 30 років. Створена транспортна інфраструктура (збудовано нафтопровід Баку-Супса, завершено будівництво першої черги нафтопроводу Тенгіз-Новоросійськ ІІ , що дає можливість транспортувати каспійську нафту на східне узбережжя Чорного моря. В той же час обсяги нафти, що транспортуються через протоку Босфор, не можуть бути суттєво збільшені. Таким чином, перспективи збільшення видобутку нафти в Каспійському регіоні викликали необхідність створення нових нафтопровідних маршрутів.

Нині відбуваються істотні зміни в структурі джерел постачання нафти в Європу. В наступні 10 років прогнозується збільшення щорічного експорту нафти з прикаспійських держав до 100-150 млн. тонн за рік (2-3 млн. барелів за добу). Це у 4-6 разів більше від нинішніх обсягів. Прогноз зростання видобутку і експорту нафти в прикаспійських країнах наведено в таблиці 3.9.

Збільшення обсягів експорту нафти каспійськими державами базується на прогнозованих запасах нафти в каспійському регіоні (таблиця 3.10).

Таблиця 3.9 – Прогноз зростання видобутку і експорту нафти в прикаспійських країнах (млн. тонн)

Країна	1995		2005		2010
	Видо-буток	Екс-порт	Видо-буток	Екс-порт	Видо-буток	Екс-порт
Азербайджан	20,6	10,6	50…80	35… 65	65… 115	50… 80
Туркменістан	9,2	3,1	25…30	15… 20	45… 55	35… 45
Казахстан	4,3	1,4	12…15	5…7	15… 20	7… 10
Всього	34,1	15,1	87… 125	55… 92	125… 190	92… 135

Таблиця 3.10 – Прогнозовані запаси нафти в каспійському регіоні

Країна	Прогнозовані запаси нафти
	млрд. барелів	млрд. тонн умовного палива
Казахстан	85	11,548
Азербайджан	27	3,668
Туркменистан	32	4,348
Іран	12	1,630
Росія	5	0,679
Узбекистан	1	0,135
Всього	163	22,146