2. Експрес-метод та фундаментальний метод діагностування фінансово-майнового стану підприємства

Різні автори пропонують різні методики фінансового аналізу. Деталізація процедурної сторони методики фінансового аналізу залежить від поставлених цілей, а також різних факторів інформаційного, тимчасового, методичного і технічного забезпечення. Логіка аналітичної роботи припускає її організацію у виді двохмодульної структури:

• експрес-аналіз фінансового стану;

• фундаментальний (деталізований) аналіз фінансового стану.

Метою експрес-аналізу фінансового стану є наочна і проста оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку підприємства. У процесі аналізу пропонується розрахувати різні показники і доповнити їх методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.

Експрес-аналіз здійснюється в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд фінансової звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Експрес-аналіз фінансового стану проводиться в основному за даними балансу підприємства (форма № 1).

Ціль першого етапу – прийняти рішення про доцільність аналізу фінансової звітності і переконатися в її готовності до читання. При цьому проводиться візуальна і найпростіша рахункова перевірка звітності по формальних ознаках і власне кажучи: визначається наявність усіх необхідних форм і додатків, реквізитів і підписів відповідальних осіб, перевіряється правильність і ясність усіх звітних форм; перевіряються валюта балансу і всі проміжні підсумки.

Ціль другого етапу – ознайомлення з пояснювальною запискою до звіту. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому стані підприємства.

Третій етап полягає у визначенні узагальненої оцінки результатів господарської діяльності і фінансового стану об’єкту дослідження. Такий аналіз проводиться з тим чи іншим ступенем деталізації в інтересах різних користувачів. На цьому етапі здійснюється розрахунок коефіцієнтів, що характери­зують фінансовий стан підприємства.

Всі показники, що характеризують фінансово-господарську дія­льність підприємства, можна розбити на дві групи :

1. Оцінка стану і динаміки економічного потенціалу підпри­ємства. Ця група включає в себе:

І) Оцінку майнового стану підприємства. Її можна одержати, визначивши:

а) суму господарських засобів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (це підсумок (валюта) балансу);

в) вартість основних засобів (форма № 1);

с) коефіцієнт зносу основних засобів — знос основних / вартість основних засобів 100%.

2. Оцінку фінансового стану підприємства. Його характеризу­ють основні показники.

1. Сума власних оборотних засобів підприємств, що визначається:

- власний капітал + довгострокові зобов'язання - основні засоби та інші

позаоборотні активи

2. Коефіцієнт співвідношення залучених і власних коштів:

залучений капітал / власний капітал .

3 . Коефіцієнт покриття: поточні активи / по­точні зобов'язання .

4. Наявність в балансі «хворих» статей:

а) збитки (форма № 1 “Баланс підприємства”);

б) кредити і позики, не погашені вчасно (форма № 1 “Баланс підприємства”).

ІІ. Оцінка результативності фінансово-господарської діяльності:

1) Оцінка прибутковості:

а) прибуток (форма № 2 “Звіт про фінансові результати”);

б) рентабельність продукції, % (прибуток від реалізації / виручка від реалізації 100%);

в) рентабельність основної діяльності, в % (прибуток від реаліза­ції / затрати на виробництво продукції ^х100%).

2) Оцінка динамічності:

а) темпи зростання виручки (валового доходу) від реалізації, % (дані форми №2 “Звіт про фінансові результати” в динаміці);

б) темпи зростання прибутку, % (дані форми №2 “Звіт про фінансові результати” в динаміці).

3) Оцінка ефективного використання економічного потенціалу:

а) рентабельність активів, % (прибуток від звичайної діяльності до оподаткування / середній власний капітал * 100%).

4) Оцінка ринкової та інвестиційної активності:

а) цінність акції (ринкова ціна акції / доход на акцію);

б) рентабельність акції (дивіденд, що виплачується по акції / ринкова ціна акції);

в) коефіцієнт котирування акції (ринкова ціна акції / книжна (об­лікова ціна акції).

Експрес-аналіз всіх перелічених показників здійснюється в ди­наміці, розраховуються і визначаються темпи зміни цих показників. Перелічені показники аналізуються також і при проведенні більш змістовного аналізу фінансового стану, методика якого розглядати­меться нижче. Експрес-аналіз може здійснюватися і за допомогою персональних комп'ютерів. Застосовується проста система аналіти­чних таблиць, що розміщуються на екрані дисплею, їх послідовний перегляд даватиме повну інформацію про фінансовий стан підпри­ємства. Це можуть бути:

1. господарські засоби підприємства (величина господарських засобів, основні засоби, нематеріальні активи, оборотні кошти);

2. основні засоби підприємства та їх структура (вартість основних засобів, в т.ч. активної частини за первісною та залишковою вартістю, коефіцієнти зносу і відновлення);

3. структура і динаміка оборотних активів (підсумок розділу ІІ і ІІІ активу балансу);

4. основні результати господарської діяльності підприємства (подаються в динаміці: обсяг реалізації, прибуток, рентабельність, фондовіддача);

5. ефективність використання фінансових ресурсів (містить показники структури власних і залучених ресурсів, рентабельність власних фінансових ресурсів).

Основні результати експрес-аналізу фінансового стану і супутньої звітності можна оформити по-різному – у вигляді сукупності показників, серії аналітичних таблиць і короткого текстового звіту.

Фундаментальний метод аналізу фінансового стану полягає у виявленні ознак кризового розвитку підприємства на основі застосування методів факторного аналізу і прогнозування.

Його ціль – більш докладна характеристика майнового і фінансового стану підприємства, результатів його діяльності в звітному періоді, що минає, а також можливостей його розвитку на перспективу. Він конкретизує, доповнює і розширює окремі процедури експрес-аналізу. При цьому ступінь деталізації залежить від бажання аналітика.

В процесі вивчення й оцінки кризового стану підприємства всі фактори об’єднані в дві групи:

1. незалежні від діяльності підприємства (зовнішні фактори);

2. залежні від діяльності підприємства (внутрішні фактори).

До зовнішніх факторів кризового фінансового розвитку включаються:

а) соціально-економічні фактори загального розвитку країни: зменшення обсягу національного доходу, зростання інфляції, уповільнення платіжного обороту, нестабільність податкової системи, нестабільність діючого законодавства, зниження рівня реальних доходів населення, зростання безробіття;

б) ринкові фактори: зниження ємкості внутрішнього ринку, зниження попиту, посилення монополізму на ринку, зниження активності фондового ринку, нестабільність валютного рику;

в) інші зовнішні фактори: політична нестабільність, негативні демографічні тенденції, стихійні лиха, погіршення криміногенної ситуації.

Якщо ситуація в національній економіці характеризується нестабільністю, то відповідно для діяльності підприємств створюються несприятливі умови функціонування.

Склад внутрішніх факторів кризового фінансового розвитку в залежності від особливостей формування грошових потоків підприємства показано на рис. 10.1.

Проведення комплексного фундаментального аналізу з використанням спеціальних методів оцінки впливу окремих факторів на кризовий фінансовий розвиток підприємства, направлене на виявлення ступеня негативного впливу окремих факторів на різноманітні аспекти фінансового розвитку підприємства. У процесі здійснення такого фундаментального аналізу використовуються такі основні методи:

• повний комплексний аналіз фінансових коефіцієнтів за допомогою системи показників-індикаторів можливої загрози банкрутства;

• кореляційний аналіз використовується для визначення ступеня впливу окремих факторів на характер кризового фінансового розвитку підприємства. Кількісно ступінь цього впливу може бути виміряний за допомогою одно- або багатофакторних моделей кореляції. За результатами такої оцінки проводиться ранжування окремих факторів по ступені їх негативного впливу на фінансовий приток підприємства;

• СВОТ - аналіз [SWOT-analysis] дозволяє дослідити сильні і слабкі сторони підприємства в розрізі окремих внутрішніх факторів, а також позитивного або негативного впливу окремих зовнішніх факторів, які обумовлюють кризовий фінансовий розвиток підприємства.

• аналітична "Модель Альтмана" уявляє собою алгоритм інтегральної оцінки загрози банкрутства підприємства, заснований на комплексному обліку найважливіших показників, що діагностують кризовий фінансовий його стан. На основі обстеження підприємств-банкрутів Е. Альтман визначив коефіцієнти значимості окремих факторів в інтегральній оцінці можливості банкрутства. Модель Альтмана має такий вид:

Z = 1,2·Х₁ +1,4·Х₂+3,3·Х_З+0,6·Х₄+1,0·Х₅,

де Z - інтегральний показник рівня загрози банкрутства ("Z-рахунок Альтмана");

X₁ - відношення оборотних активів (робочого капіталу) до суми всіх активів підприємства;

Х₂ - рівень рентабельності капіталу;

Хз - рівень прибутковості активів;

Х₄ - коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталу;

Х₅ - оборотність активів (у числі оборотів).

Рівень загрози банкрутства підприємства в моделі Альтмана оцінюється по такій шкалі:

Значення показника "Z"	Можливість банкрутства
До 1,8	Дуже висока
1,81-2,70	Висока
2,71-2,99	Можлива
3,00 і вище	Дуже низька

Незважаючи на відносну простоту використання цієї моделі для оцінки загрози банкрутства, в наших економічних умовах вона не дозволяє одержати достатньо об'єктивний результат. Через розходження в обліку окремих показників, вплив інфляції на їх формування, невідповідність балансової і ринкової вартості окремих активів і інших об'єктивних причин, використання Z-рахунку потребує коригування коефіцієнтів значимості показників, приведених в моделі Альтмана.

Прогнозування спроможності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства здійснюється за рахунок внутрішнього фінансового потенціалу з метою: забезпечення росту чистого грошового потоку; зниження загальної суми фінансових зобов'язань; реструктуризації фінансових зобов'язань шляхом переведення їх із короткострокових форм у довгострокові; зниження рівня поточних витрат і коефіцієнта операційного леверіджу; зниження рівня фінансових ризиків у своїй діяльності.

Загальну оцінку спроможності підприємства до нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді дозволяє одержати прогнозований у динаміці коефіцієнт можливої нейтралізації поточної загрози банкрутства, що розраховується по такій формулі:

де КНзб - коефіцієнт можливої нейтралізації загрози банкрутства в короткостроковому перспективному періоді;

ЧГП - очікувана сума чистого грошового потоку;

ФЗ - середня сума фінансових зобов'язань.