6. Методи аналізу фінансової звітності корпорації.

Методи аналізу фінансової звітності. У фінансовій практиці застосовуються такі методи аналізу фінансової звітності: горизонтальний; вертикальний; метод коефіцієнтів; системні методи.

Горизонтальний метод використовується з метою визначення тенденції економічного розвитку корпорації в цілому, а також її окремих показників. Вертикальний метод використовується з метою вивчення структурних змін. Широко застосовуваним методом аналізу фінансової звітності є аналіз коефіцієнтів (Ratio Analysis). Коефіцієнти використовуються для визначення фінансового становища корпорації з різних поглядів. У літературі виділяють такі основні групи фінансових коефіцієнтів: коефіцієнти ліквідності, коефіцієнти структури капіталу. Коефіцієнт поточної ліквідності, який називається також коефіцієнтом покриття, визначається за формулою: = поточні активи/ поточні зобовязання. Коефіцієнт «швидкої ліквідності»(«лакмусового папірця») визначається за формулою: = (пот.активи – запаси і незаверш.вир-во)/ пот.зобовязання. Коефіцієнт показує спроможність корпорації погашати свою короткострокову заборгованість у найближчі терміни, тому в чисельник включаються тільки активи, які швидко реалізуються (гроші, вкладення в цінні папери, рахунки дебіторів), віднімаються вкладення в запаси і незавершене виробництво з їх повільнішою оборотністю.

На практиці залежно від цілей аналізу застосовується кілька коефіцієнтів. Найчастіше використовуються такі показники: коефіцієнт борг/активи ; коефіцієнт борг/власний капітал, коефіцієнт покриття процентних платежів за зобов’язан­нями прибутком.

Коефіцієнт борг/активи, або коефіцієнт заборгованості, визначається за формулою: = корстрк. і довгстрок. зоб-ня/ активи *100%.

Для поглибленого аналізу боргового навантаження на капітал використовується коефіцієнт «квоти власника» — відношення довгострокового боргу до акціонерного капіталу, що розраховується за формулою: = довстрк. борг/ власн.капітал *100%. У практиці корпорації широко застосовується коефіцієнт покриття процентів, який обчислюється за формулою: = прибуток до виплати проц. і податків/ проценти за боргом. Найважливішою проблемою фінансової діяльності корпорації є підвищення ефективності використання активів. Менеджери корпорації постійно тримають у полі зору оборотність як короткострокових, так і довгострокових активів. З цією метою обчислюються коефіцієнти активів. У літературі вони називаються також показниками ділової активності: коефіцієнт оборотності запасів, середній термін інкасації, коефіцієнт оборотності поточних активів; коефіцієнт окупності довгострокових активів, коефіцієнт окупності всіх активів.

7. Порядок і особливості формування власного капіталу корпорації.

В умовах ринкової економіки для підприємств усіх форм власності й організаційно-правового статусу основними джерелами формування фінансового капіталу виступають як власні, так і позикові кошти.

Утворення власного капіталу, відбувається за рахунок зовнішніх і внутрішніх джерел власних коштів.

До зовнішніх джерел формування власного капіталу належать, по перше, кошти, що формуються як за рахунок особистих внесків, так і за рахунок можливостей фінансового ринку; по-друге, кошти, що формуються у порядку розподілу та перерозподілу фінансових ресурсів у масштабах економічної системи держави.

До внутрішніх джерел формування власного капіталу належать фінансові ресурси, які формуються в процесі виробничо-фінансової діяльності підприємства

При рішенні питання обґрунтування схеми формування структури капіталу та вибору джерел його, фінансування власник підприємства стикається з проблемою вибору фінансування свого підприємства. Існує дві основні схеми:

1)Змішане фінансування передбачає формування капіталу як за рахунок власних, так і за рахунок позичкових коштів, що залучаються у різних пропорціях.

2)Повне самофінансування передбачає формування капіталу підприємства виключно за рахунок власних його видів, що відповідають організаційно-правовій формі підприємства.

При виборі кожної зі схем необхідно враховувати переваги те недоліки джерел фінансування.

Переваги власного капіталу: 1)власний капітал є фінансовою основою підприємства; 2)залучення власного капіталу є більш простим порівняно з залученням позикового капіталу, що пов'язане з тим, що рішення, пов'язані із збільшенням капіталу приймає власники та менеджери підприємства без необхідності отримання згоди інших господарюючих суб'єктів;

3)власний капітал забезпечує більш високу можливість генерування прибутку в усіх сферах діяльності.