- •1.Сутність, мета та функції фінансів корпорацій
- •2.Управління фінансами корпорації: сутність, принципи, функції.
- •3.Фінансові аспекти корпоративного управління.
- •4.Фінансова звітність корпорації: зміст, склад та особливості
- •5. Форми фінансової звітності корпорації.
- •6. Методи аналізу фінансової звітності корпорації.
- •7. Порядок і особливості формування власного капіталу корпорації.
- •8. Акціонерний капітал корпорації: його складові та механізм формування.
- •9. Оцінка окремих елементів власного капіталу корпорації
- •10. Етапи формування емісійної політики корпорації.
- •11. Поняття та теорії структури капіталу корпорації.
- •12. Структура капіталу корпорації і оцінювання ризику.
- •13. Поняття оптимальної структури капіталу корпорації та чинники, що впливають на неї.
- •14.Сутність і особливості дивідендної політики корпорації.
- •15. Теорії дивідендної політики.
- •17. Коефіцієнтний метод оцінки результатів дивідендної політики корпорації
- •18. Методичний інструментарій оцінювання вартості грошей з урахуванням фактору часу.
- •19. Механізм оцінювання корпоративних цінних паперів.
- •20. Оцінювання вартості капіталу корпорації.
- •21. Методи оцінювання вартості корпорації.
- •22. Корпорації на ринку капіталів: роль і можливості.
- •23. Використання корпораціями комерційних і похідних цінних паперів.
- •24. Державне регулювання випуску і обігу корпоративних цінних паперів в різних країнах.
- •25.Зовнішнє фінансове середовище і його вплив на управління корпоративними фінансами.
- •26. Зарубіжний досвід розвитку фінансових відносин в корпораціях.
- •27. Власний капітал корпорації.
- •29. Оцінка окремих елементів власного капіталу корпорації.
- •30. Етапи формування емісійної політики корпорації.
- •31.Методичні підходи до вимірювання структури капіталу корпорації.
- •Коефіцієнт покриття процентних платежів прибутком.
- •32. Політика корпорації щодо оптимізації структури капіталу.
- •Етапи оптимізації структури капіталу.
- •33.Юридичні і фінансові обмеження, інвестиційні можливості корпорації.
- •34.Форми дивідендних виплат.
- •35.Порядок і терміни виплати дивідендів.
- •36.Планування зовнішніх джерел фінансування корпорації.
- •37.Планування внутрішніх джерел фінансування залежно від дивідендної політики корпорації.
- •38. Ціна капіталу та ризик.
- •39.Способи збільшення і зменшення статутного капіталу ат
33.Юридичні і фінансові обмеження, інвестиційні можливості корпорації.
Всі фактори,що впливають на дивідендну політику можна поділити на 4 групи: 1) Юридичні та фінансові обмеження; 2) Інвестиційні можливості корпорації; 3) Джерела фінансування та їх вартість; 4) Оцінка менеджерами корпорації впливу дивідендної політики на величину дивідендної доходності.
Для захисту своїх прав кредитори корпорації часто передбачають певні обмеження стосовно виробничої та фінансової діяльності корпорації. Ці обмеження можуть стосуватись і виплати прибутку.
Дивіденди за звичайними акціями можуть бути виплачені лише після того, як виплачені дивіденди за привілейованими акціями. Оголошені дивіденди в грошовій формі повинні бути виплачені лише готівкою. До факторів,що пов'язані з об'єктивними обмеженнями належать: 1)рівень оподаткування дивідендів; 2)рівень оподаткування майна підприємства; 3)досягнутий ефект фінансового лівериджу, обумовлений відношенням власного та залученого капіталу, що склався; 4)фактичний розмір отриманого прибутку.
До факторів, які характеризують інвестиційні можливості підприємства відносять: 1)стадія життєвого циклу компанії (на початкових етапах життєвого циклу акціонерна компанія змушена більше коштів інвестувати у свій розвиток, обмежуючи виплату дивідендів); 2)необхідність розширення акціонерною компанією своїх інвестиційних програм (у періоди активізації інвестиційної діяльності з метою розширеного відтворення основних фондів та нематеріальних активів необхідність у капіталізації прибутку зростає); 3)ступінь готовності окремих інвестиційних проектів з високим рівнем ефективності (окремі підготовлені проекти потребують прискореної реалізації для ефективної їхньої експлуатації при сприятливій кон'юнктурі ринку,що обумовлює необхідність концентрації власних фінансових ресурсів в ці періоди).
34.Форми дивідендних виплат.
Виплата дивідендів акціями. Вище зазначалося, що корпорації мають право виплачувати грошові дивіденди у вигляді певних фінансованих грошових сум, а також у вигляді акцій. Причиною виплати дивідендів акціями може бути загострення проблеми ліквідності, коли на визначену дату дивідендних виплат корпорація не має достатніх коштів. Виплати дивідендів у вигляді акцій пояснюються також політикою фінансових менеджерів щодо збільшення кількості акцій в обігу зі збереженням попередньої кількості акціонерів. Крім того, корпорація з метою заохочення менеджерів може продавати їм акції з глибоким дисконтом або передавати безоплатно. Дроблення акцій (спліт). Спліт (stocksplits) — це дроблення акцій на менші акції, або розбивка однієї акції на кілька з нижчою номінальною вартістю. При цьому загальна капіталізація акцій не змінюється, а кількість акцій збільшується. Метою проведення спліту є зниження ціни акції. У тих випадках, коли номінал акції високий порівняно з іншими акціями того ж класу, виникають труднощі під час їх котирування. Обмін однієї акції на дві—чотири акції призведе до зростання кількості акцій і, відповідно, до зниження їх номінальної вартості. Найзручнішим часом для проведення спліту є періоди підвищення курсів акцій корпорації на фондовому ринку. Консолідація акцій, або обернений спліт. Корпорації можуть проводити так звану консолідацію акцій в обігу, або обернений спліт. У цьому випадку корпорації обмінюють дві-три (відповідно до договору) старі акції на одну нову з подвоєним або потроєним номіналом. Як і за спліту, загальна сума акціонерного капіталу не змінюється, але на відміну від спліту, кількість акцій в обігу скорочується. Політика проведення консолідації акцій — явище рідкісне. Проте корпорація може піти на обернений спліт за таких обставин. По-перше, за дрібними акціями, які перебувають в обігу, утруднене їх котирування. Фондові біржі звичайно вводять обмеження у визначенні номінальної ціни акції. Що стосується інвесторів, то за дрібними акціями очікуваний прибуток корпорації-емітенту недооцінюється і попит на них може падати. По-друге, корпорація підвищує номінал акції з метою зростання попиту на акцію й у такий спосіб намагається впливати на її ліквідність. По-третє, витрати обігу для інвесторів знижуються, що також підвищує попит на акцію.
Викуп корпорацією акцій з обігу. Корпорація викуповує з обігу раніше емітовані акції. Ці дії фінансових менеджерів розглядаються як альтернатива дивідендам,виплачуваним у грошовій формі.. Високі показники дивідендних виплат і багаторічне систематичне зростання дивідендів є однією з причин високої капіталізації акцій і підвищення вартості капіталу корпорації. Викуплені акції в балансі корпорації показуються окремим рядком, а їх сума вираховується із суми акціонерного капіталу. Управління цими акціями здійснює казначейство корпорації, тому вони називаються казначейськими. Викуплені акції не беруть участі в розподілі чистого прибутку, їхні права на участь у голосуванні анулюється.
