- •1.Сутність, мета та функції фінансів корпорацій
- •2.Управління фінансами корпорації: сутність, принципи, функції.
- •3.Фінансові аспекти корпоративного управління.
- •4.Фінансова звітність корпорації: зміст, склад та особливості
- •5. Форми фінансової звітності корпорації.
- •6. Методи аналізу фінансової звітності корпорації.
- •7. Порядок і особливості формування власного капіталу корпорації.
- •8. Акціонерний капітал корпорації: його складові та механізм формування.
- •9. Оцінка окремих елементів власного капіталу корпорації
- •10. Етапи формування емісійної політики корпорації.
- •11. Поняття та теорії структури капіталу корпорації.
- •12. Структура капіталу корпорації і оцінювання ризику.
- •13. Поняття оптимальної структури капіталу корпорації та чинники, що впливають на неї.
- •14.Сутність і особливості дивідендної політики корпорації.
- •15. Теорії дивідендної політики.
- •17. Коефіцієнтний метод оцінки результатів дивідендної політики корпорації
- •18. Методичний інструментарій оцінювання вартості грошей з урахуванням фактору часу.
- •19. Механізм оцінювання корпоративних цінних паперів.
- •20. Оцінювання вартості капіталу корпорації.
- •21. Методи оцінювання вартості корпорації.
- •22. Корпорації на ринку капіталів: роль і можливості.
- •23. Використання корпораціями комерційних і похідних цінних паперів.
- •24. Державне регулювання випуску і обігу корпоративних цінних паперів в різних країнах.
- •25.Зовнішнє фінансове середовище і його вплив на управління корпоративними фінансами.
- •26. Зарубіжний досвід розвитку фінансових відносин в корпораціях.
- •27. Власний капітал корпорації.
- •29. Оцінка окремих елементів власного капіталу корпорації.
- •30. Етапи формування емісійної політики корпорації.
- •31.Методичні підходи до вимірювання структури капіталу корпорації.
- •Коефіцієнт покриття процентних платежів прибутком.
- •32. Політика корпорації щодо оптимізації структури капіталу.
- •Етапи оптимізації структури капіталу.
- •33.Юридичні і фінансові обмеження, інвестиційні можливості корпорації.
- •34.Форми дивідендних виплат.
- •35.Порядок і терміни виплати дивідендів.
- •36.Планування зовнішніх джерел фінансування корпорації.
- •37.Планування внутрішніх джерел фінансування залежно від дивідендної політики корпорації.
- •38. Ціна капіталу та ризик.
- •39.Способи збільшення і зменшення статутного капіталу ат
31.Методичні підходи до вимірювання структури капіталу корпорації.
Фінансові аналітики, визначаючи показники структури капіталу, до них відносять: 1) коефіцієнти співвідношення позичкового й акціонерного капіталу, тобто частки власників звичайних акцій; 2) коефіцієнт покриття процентних платежів за боргом прибутком. Зазначені коефіцієнти у фінансовій літературі належать до показників фінансової стійкості корпорації. Отже, прийняття рішень про структуру капіталу є основою для зміцнення платоспроможності корпорації у довгостроковому періоді. Коефіцієнти співвідношення. борг/позичковий капітал: Борг, або борговий (позичковий) капітал, у широкому значенні цього слова включає всі зобов’язання корпорації — як довгострокові, так і короткострокові, як з виплатою процентів за боргом, так і безпроцентні. Фінансові аналітики корпорацій користуються показником «чистий борг», який розраховується відрахуванням з процентного боргу таких статей поточних активів: кошти та їх еквівалент, ринкові цінні папери, суми коштів, що визначені як необхідні для проведення поточних операцій. Крім того, до них можуть бути віднесені деякі тимчасові інвестиції, пов’язані зі специфічною діяльністю. Визначаючи співвідношення позичкового і власного капіталу, фінансові аналітики обчислюють різні коефіцієнти виходячи з поставлених управлінських завдань. Перший коефіцієнт характеризується використанням усього сукупного боргу корпорації, тому він визначається відношенням усього боргу до сукупних активів (або борг + акціонерний капітал). Коефіцієнт показує боргове навантаження на 1 дол. активів. Другий коефіцієнт характеризується використанням тільки тих боргів, за якими корпорація виплачує проценти, тому він визначається відношенням процентних боргів до власного капіталу. Отриманий коефіцієнт показує боргове навантаження на 1 дол. власного капіталу корпорації.
Третій коефіцієнт відображає частку власного капіталу в усьому капіталі корпорації, який визначається додаванням власного капіталу і процентних боргів.
Коефіцієнт, що називається також коефіцієнтом власного капіталу, показує його частку в усьому капіталі, який перебуває в розпорядженні корпорації. Четвертий коефіцієнт використовується під час визначення частки процентного боргу в капіталі корпорації. Отриманий коефіцієнт показує боргове навантаження на капітал корпорації, за яким корпорація сплачує проценти. У літературі його називають коефіцієнтом боргу.
П’ятий коефіцієнт використовується для визначення відношення чистий борг/чистий капітал.
Коефіцієнт покриття процентних платежів прибутком.
Значення коефіцієнта полягає в тому, що він розкриває можливості виплати у призначені терміни процентів кредиторам корпорації. Несплата процентних платежів є порушенням кредитної угоди. Тому обчислюється показник, що визначає можливості корпорації виконувати її кредитні зобов’язання. Коефіцієнт визначається діленням прибутку до виплати процентів і податків на витрати, пов’язані з виплатою процентів. Нормативним є показник, коли прибуток у 3—6 і більше разів перевищує суми процентних виплат. Коефіцієнт визначають три чинники: операційний прибуток; загальна сума позичкового капіталу; процентні ставки фінансового ринку. Перші два залежать переважно від управлінських рішень, третій стосується фінансового навколишнього середовища і не залежить від фінансового менеджменту. Дані, необхідні для розрахунку коефіцієнта, містяться у звіті про прибутки і збитки (звіті про прибуток).