2. Суб’єкти фінансового ринку

Класифікація суб’єктів фінансового ринку за формою

Домогосподарства

Суб’єкти господарювання (інститути позафінансової сфери)

Держава

Іноземні учасники

Інвестори

• Індивідуальні інвестори – …

• Інституційні інвестори – …

Держава на фінансовому ринку також може виступати інвестором здійснюючи фінансову підтримку певних суб’єктів господарювання. Це відбувається у тому випадку, коли у держави виникає надлишок фінансових ресурсів. Тоді держава стає постачальником грошових коштів на фінансовий ринок.

До фінансових інститутів належать: комерційні, інвестиційні та ощадні банки, ощадні та кредитні асоціації, кредитні спілки, інвестиційні та страхові компанії, пенсійні фонди тощо.

Основні види діяльності фінансових інститутів

Інститути інфраструктури – сукупність установ та організацій, які обслуговують учасників фінансового ринку з метою підвищення ефективності здійснюваних ними операцій і забезпечують процес безперервного функціонування фінансового ринку та вільний рух товарів і послуг на ньому.

До інститутів інфраструктури належать: біржі та позабіржові системи, клірингові центри, депозитарії, інформаційні агентства, реєстратори, рейтингові агентства.

Функції фінансових посередників

• здійснюють ефективний розподіл фінансових ресурсів інвесторів у часі, сприяючи зниженню вартості фінансових операцій за одночасного зростання їх кількості;

• об’єднують невеликі за розміром заощадження своїх клієнтів для здійснення великих інвестицій на фінансовому ринку;

• диверсифікують ринок, що досить важко зробити окремим власникам заощаджень самостійно;

• об’єднують та перерозподіляють фінансові ризики, акумулюючи великі обсяги фінансових ресурсів з метою зниження ризику інвестицій для окремих суб’єктів;

• сприяють збалансуванню попиту і пропозицій на фінансові активи з різною тривалістю дії, оскільки допомагають вирішити суперечності між схильністю інвесторів до короткострокових (тобто більш ліквідних) вкладень та потребами позичальників у залученні фінансових ресурсів та тривалі строки.

Структуризація фінансового ринку

За періодом обертання фінансових активів:

• Ринок грошей, на якому здійснюються операції…

• Ринок капіталів, на якому здійснюються операції …

За організаційними формами функціонування:

• Організований (біржовий) ринок – це ринок, який представлено системою фондових і валютних бірж.

• Неорганізований (позабіржовий) ринок – ринок, на якому здійснюється купівля-продаж фінансових інструментів і послуг, угоди за якими не реєструються.

За умовами обігу фінансових інструментів:

• Первинний ринок - …

• Вторинний ринок - …

За регіональною ознакою:

• Місцевий ринок, представлений в основному операціями комерційних банків, страхових компаній, неорганізованих торговців цінними паперами з їх контрагентами – місцевими суб’єктами господарювання і населенням.

• Регіональний ринок, який функціонує в межах регіону (республіки, області) і поряд з місцевими неорганізованими ринками, включає систему регіональних фондових і валютних бірж.

• Національний ринок, який включає всю систему фінансових ринків держави, їх видів і організаційних форм.

• Світовий ринок – це складова світової фінансової системи, в якій інтегровані національні фінансові ринки держав.

За швидкістю реалізації угод:

• Ринок з негайною (терміновою) реалізацією угод …

• Ринок з реалізацією угод у майбутньому…

Сегментація фінансового ринку за інституційною ознакою

Ринок цінних паперів – ринок, на якому здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів шляхом проведення операцій із цінними паперами.

Кредитний ринок – ринок, на якому здійснюється перерозподіл грошових коштів для цільового використання шляхом проведення кредитних операцій на умовах зворотності, платності, строковості.

Валютний ринок – ринок, на якому об’єктом купівлі-продажу є валюта та фінансові інструменти, що обслуговують операції з нею.

Ринок дорогоцінних (банківських) металів – ринок, на якому здійснюється перерозподіл фінансових ресурсів шляхом проведення операцій із дорогоцінними банківськими металами, у першу чергу із золотом.

Ринок фінансових послуг, який за своєю структурою є дуже різноманітним. Фінансові послуги можуть мати ознаки кредитних операцій, операцій оренди (лізингу) та страхування, проте всі вони спрямовані на мобілізацію й переміщення фондів фінансових ресурсів із вільного обігу в сфери інвестиційного прикладання.