2. Фінансові ресурси домогосподарств, джерела їх формування та напрями використання

Розмір фінансових ресурсів домогосподарств прямо залежить від економічної ситуації в країні. Це обумовлюється тим, що інфляція, зростання цін на товари та послуги знижують розміри реальної заробітної плати та інших джерел формування фінансових ресурсів домогосподарств.

Чинники, що зумовлюють значну регіональну диференційованість фінансових ресурсів домогосподарств та впливають на склад, структуру і обсяги фінансових ресурсів громадян

Джерела формування власних фінансових ресурсів домогосподарств

• доходи, що отримуються громадянами від участі у господарському процесі в якості найманого працівника (заробітна плата, премії, додаткові виплати, надбавки тощо);

• доходи громадян від самозайнятості та здійснення підприємницької діяльності;

• доходи від власності на майно (доходи від продажу майна, орендна плата, доходи, що виникають при одержанні спадщини);

• доходи від інвестиційної діяльності (доходи у вигляді процентів, дивідендів та ін.);

• соціальні виплати та соціальні допомоги (пенсії, стипендії та інші види соціальних виплат; пільги і субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, електроенергії, компенсаційні виплати за невикористане право на санаторно-курортне лікування, за пільговий проїзд окремих категорій громадян);

• доходи від особистого підсобного господарства (доходи від продажу худоби, сільськогосподарської продукції та продуктів, отриманих у порядку самозаготівель);

• інші доходи (авторські гонорари, аліменти, виграші, призи по лотереях, подарунки).

Джерела формування залучених фінансових ресурсів домогосподарств

Основні напрями використання фінансових ресурсів домогосподарств

• сплата податків, обов’язкових зборів і платежів, здійснення відрахувань до державних соціальних фондів;

• фінансування витрат, пов’язаних з забезпеченням особистого споживання (витрати та придбання продуктів харчування, непродовольчих товарів);

• оплата житлово-комунальних послуг, електроенергії, послуг зв’язку, міського транспорту;

• фінансування витрат, пов’язаних з інтелектуальними, духовними та культурними потребами громадян, відпочинком;

• формування фондів заощаджень, що створюються з метою забезпечення певних витрат домогосподарств у майбутніх періодах.

Основні мотиви заощаджень домогосподарств

Споживчий мотив, який реалізується в купівлі громадянами товарів тривалого користування. В даному випадку об’єктивною причиною формування заощаджень є перевищення вартості запланованої покупки над тією частиною доходу, яку потенційний покупець може витратити на її придбання.

Мотив страхування, який утворюється цілісною групою ознак що характеризуються прагненням громадян забезпечити своє майбутнє і майбутнє своїх дітей: підтримати свою старість, відкласти кошти на лікування, “про всяк випадок” тощо.

Інвестиційний мотив, головною метою якого є вкладення коштів в активи що приносять дохід. Опосередковані цим мотивом заощадження акумулюються понад накопичення, що йдуть на споживчі цілі.

Здійснення домогосподарствами немотивованих заощаджень може відбуватися у таких випадках:

• рівень доходів досить великий, тобто домогосподарство має можливості задовольнити нинішні потреби;

• рівень пропозиції та якість пропонованих товарів або послуг не може задовольнити попит споживачів;

• у державі реалізується ефективна політика, спрямована на підвищення рівня заощаджень домогосподарств.

Класифікація заощаджень домогосподарств за характером їх мобілізації

Організовані заощадження – це…

Неорганізовані заощадження – …

Фактори впливу на заощаджувальний процес домогосподарств

Політичні – політична ситуація в країні, стабільність обраного політичного курсу.

Законодавчі – ступінь раціональності та ефективності, а також рівень стабільності та мобільності законодавчої бази.

Економічні – чинна система оподаткування рівень розвитку інфраструктури фінансового ринку, наявність вигідних об’єктів інвестування.

Соціальні – обсяг, джерела та періодичність надходження доходів купівельна спроможність населення, ступінь диференціації населення за доходами, рівень соціального захисту та фінансової підтримки малозабезпечених верств населення.

Психологічні – суб’єктивно-психологічні характеристики населення (схильність до ризику, ощадливість) рівень інвестиційної освіченості населення.

Чинники, що визначають обсяг та структуру заощаджень домогосподарств