«Акт проголошення незалежності України»

Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію дер­жавотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Стату­том ООН та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави - України. Територія України є неподільною і недоторканною.

Віднині на території України мають чинність виключно Конституція і закони України.

Цей акт набирає чинності з моменту його схвалення.

Верховна Рада України

4 вересня 1991 р. над будинком Верховної Ради України був піднятий національний синьо-жовтий прапор, який символізує, що на карті світу з'явилася нова незалежна держава - Україна.

Тема 13 Україна в умовах незалежності

Державотворчіпроцеси в Україні. Конституційний процес. Конституція 1996року

План

1. Всеукраїнський референдум

2.Утворення СНД - Союзу Незалежних Держав

3. Створення демократичної політичної системи

4.Конституційний процес в Україні

5.Конституція 1996 р.

1.Проголошення незалежності України було сприйнято населенням країни, політичними колами Росії неоднозначно: частина населення, представники центральних органів влади, партійно-державних працівників висловлювалися проти суверенітету України, вимагали відновлення нового Союзу. М. Горбачов, прагнучи запобігти розпаду, виступив з ініціативою створення конфедерації (Союзу Суверенних Держав - СОД) замість федерації як передбачалося в первісному тексті Союзного договору. М. Горбачов вважав, що в умовах які склалися, коли республіки СРСР оголосили про свій суверенітет, конфедерація більш прийнятний варіантом для об'єднання. По цьому питанню почалися переговори і дебати, які продовжувалися до кінця листопада 1991 р. За цей час упевненість громадян у правильності обраного Верховною Радою незалежного шляху розвитку країни зміцнилося. Це продемонстрували підсумки Всеукраїнського референдуму і виборів президента -90,32% учасників проголосували за суверенітет. Президентом України був обраний Л. Кравчук, що твердо стояв на позиції незалежності країни. За нього проголосувало 61,6% виборців, що прийшли 1 грудня на виборчі дільниці.

2.Наступною подією, що зміцнила незалежність України, став фактичний, оформлений документально, розпад СРСР. 7-8 грудня 1991 р. у Біловезьюй пущі біля Мінська Президент України Л. Кравчук, Голова Верховної Ради Республіки Білорусь С. Шушкевич; Президент Росії Б. Єльцин констатували факт розпаду СРСР і підписали угоду про утворення СНД - Союзу Незалежних Держав. 21 грудня в Алма-Аті декларацію про утворення СНД підписали керівники Азербайджану, Білорусі, Казахстану, Киргизстану, Молдови, Росії, Таджикистану, Туркменистану, Узбекистану, України. Кожна республіка, що ввійшла до СНД, зберігала незалежність.

Таким чином, незалежність України була взаємно визнана всіма учасниками СНД. Питання про незалежність України (як і інших держав СНД) було вирішене остаточно.

3.Демократична політична система, як показав досвід цілого ряду країн світу, дозволяє щонайкраще вирішувати внутрішньополітичні питання. У 1992 році перед Україною постало завдання створення такого виду політичної системи. Для цього на основі демократичних виборів було необхідно сформувати органи державної влади, здатні забезпечити виконання волі більшості громадян - утвердження демократії, проведення радикальних ринкових реформ. Здійснити це можна тільки за умови реальної багатопартійності, дотримання політичних свобод громадян, а також їхньої високої політичної культури й активності. Через те, що Україна тривалий час була частиною тоталітарної держави (СРСР), не мала демократичних традицій, створення демократичної політичної системи проходило повільно, в умовах політичної боротьби. Крім того, серед політичних діячів і рядових громадян було чимало прибічників радянської політичної системи, недемократичних методів керівництва країною, їхня позиція негативно впливала на процес демократизації. Але в цілому формування органів державної влади проходило в демократичних умовах:

•Вибори Президента, Верховної Ради, місцевих органів здійснювалися на альтер­нативній основі, були загальними, рівними, таємними.

•У засобах масової інформації широко висвітлювалися всі питання, пов'язані з форму­ванням органів державної влади. Політичні партії і громадські організації активно впливали на процес формування органів державної влади, висловлюючи свою точку зору, ведучи роз'яснювальну роботу серед населення.

Вищий орган законодавчої влади - Верховна Рада в складі 450 депутатів, що обира­ються громадянами один раз у чотири роки. До І994 р. продовжувала роботу Верховна Рада, обрана в 1990 р. У 1994 р. була обрана нова Верховна Рада. Більшість депутатів були членами КПУ (КПУ в 1991 р. була заборонена за обвинуваченням у причетності до спроби державного перевороту 19-21 сер­пня 1991 р., але в 1993 р. була створена нова КПУ на чолі з П. Симоненком).

Виконавча влада України - Кабінет міністрів на чолі з прем'єр-міністром. Виконавча влада призначається Президентом за згодою Верховної Ради. За рішенням Верховної Ради вся повнота виконавчої влади може передаватися Президенту (наприклад, у 1993 р. виконавча влада була передана Президенту Л. Кравчуку). У 1992 - 1994 рр. у всіх областях, містах Києві, Севастополі були введені посади представників Президента - вищі посадові особи виконавчої влади. (У 1995 р. відповідно до указу Президента України Л. Кучми в областях, містах Києві, Севастополі, районах, містах були утворені державні місцеві адміністрації, підлеглі представникам Президента).

Судова влада України - система судів, контрольованих Генеральною прокуратурою і Верховним судом. Судова влада мала потребу в реформуванні, але в 1992 - 1995 рр. цього не відбулося. До 1996 р. не був прийнятий Основний закон держави Конституція.

Місцеві органи влади - система рад народних депутатів (обласні, міські, районні, сільські). Ради і їхні вико­навчі комітети очолювали голови, що обираються прямим голосуванням. Місцеві державні адміністрації.

Процес формування органів державної влади продовжився після прийняття Конституції України, що визначила функції і права всіх галузей влади.

З 1991 р. стрімко зросла кількість політичних партій в Україні, навесні 2000 р. їх було 97.