
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.27 захист від радіоактивних випромінювань
- •Теоретичі відомості
- •Дозиметричні прилади
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Яка проникна здатність випромінювань різного типу?
- •Лабораторна робота №1.28 визначення періоду піврозпаду короткоживучих ізотопів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Віртуальні лабораторні роботи
- •Вказівки щодо виконання комп’ютерних лабораторних робіт
- •Лабораторна робота №2.1 вивчення центрального зіткнення куль
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання, що часто виникають.
- •Контрольні запитання До експерименту
- •Після експерименту
- •Лабораторна робота №2.2 вивчення основного закону динаміки обертального руху на маятнику обербека
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Запитання, що часто виникають.
- •Контрольні запитання До експерименту
- •Після експерименту
- •Додаток
- •До лабораторної роботи №2.2
- •Динаміка обертального руху
- •Короткі теоретичні відомості
- •Момент інерції тіла відносно довільної осі дорівнює:
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання До експерименту
- •Після експерименту
- •Лабораторна робота №2.4 визначення прискорення вільного падіння за допомогою фізичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання До експерименту
- •Після експерименту
- •Лабораторна робота №2.5 визначення коефіцієнта динамічної в’язкості повітря методом пуазейля
- •Теоретичні відомості
- •Механізм виникнення сили в’язкості
- •Метод експериментального визначення коефіцієнта в’язкості
- •Кількісна оцінка середньої довжини вільного пробігу і ефективного діаметра молекул
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання До експерименту
- •Після експерименту
- •Лабораторна робота №2.6 визначення коефіцієнта пуассона за методом клемана-дезорма
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання До експерименту
- •Після експерименту
Порядок виконання роботи
Установити чистий аерозольний фільтр у гніздо пилососа, увімкнути одночасно установку РКС-01 для вимірювання фону
і прокачувати повітря 5 – 10 хв. Потім помістити фільтр у гніздо приладу РКС-01 і виміряти залежність швидкості рахунку
від часу протягом 60 хв., записуючи кожні 2 хв. покази лічильника в таблицю 1.28.1, не вимикаючи його.
Таблиця 1.28.1
, хв. |
|
|
|
|
.
Записати в таблицю значення і побудувати графік залежності від t.
Контрольні запитання
Види радіоактивного випромінювання.
Основний закон радіоактивного розпаду.
Походження природної радіоактивності повітря.
Що називається активністю препарату?
Що називається періодом піврозпаду ізотопів?
Схема розпаду радію.
Як визначити період піврозпаду короткоживучих ізотопів?
Як визначити питому активність атмосферного повітря?
ІІ.
Віртуальні лабораторні роботи
Вказівки щодо виконання комп’ютерних лабораторних робіт
Порядок виконання робіт:
Для допуску до роботи необхідно відповісти на декілька контрольних запитань. Тільки в разі правильної відповіді на всі запитання Ви будете допущені до роботи.
На другому етапі виконується робота. Експериментальні дані і результати обчислень заносять в протокол. Після того, як всі досліди будуть проведені і всі графи протоколу випробувань заповнені, слід повернутися в головне вікно браузера і натиснути на кнопку «далі» для перевірки результатів. У тому випадку, якщо всі значення були заміряні або обчислені правильно, Ви перейдете до третього етапу. У протилежному випадку неправильно виконані досліди будуть помічені червоним хрестиком (правильні – зеленою галочкою). Неправильно виконані досліди треба провести наново.
Після успішного виконання лабораторної роботи Вам буде запропоновано відповісти на декілька контрольних запитань. Після закінчення тесту Вам буде виставлено результуючу оцінку.
Примітки до заповнення таблиці:
При введенні десяткових дробів ціла частина відділяється від дробової за допомогою крапки.
Введення значень, аналогічних
, здійснюється таким чином 1.5E20 або
вводиться так: 4.8E-12.
Примітка: E – латинська літера.
ФІЗИЧНІ ОСНОВИ МЕХАНІКИ.
МЕХАНІЧНІ КОЛИВАННЯ
Лабораторна робота №2.1 вивчення центрального зіткнення куль
Мета роботи: вивчення законів пружного та непружного зіткнень.
ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ
Зіткнення – це короткочасна взаємодія, за якої тіла безпосередньо дотикаються одне до одного.
У цій роботі вивчається центральне зіткнення куль. Зіткнення називається центральним, якщо вектори швидкостей куль до удару направлені по прямій, що проходить через їх центри. Абсолютно пружним називається таке зіткнення, в разі якого механічна енергія тіл, що стикаються, зберігається. За умови абсолютно пружного центрального удару кінетична енергія куль, що стикаються, до удару повинна дорівнювати їх кінетичній енергії після удару. У разі абсолютно непружного удару кінетична енергія повністю або частково перетворюється на внутрішню енергію. Після удару тіла або рухаються з однаковою швидкістю, або знаходяться в стані спокою. Закон збереження механічної енергії не виконується.
Абсолютно пружні та непружні зіткнення – це ідеальні випадки. На практиці вони можуть бути реалізовані лише з певним ступенем наближення. У довільному випадку ударів куль справедливі закони збереження імпульсу та енергії:
|
(2.1.1) |
|
(2.1.2) |
де
,
– маси куль,
,
– швидкість куль до удару,
,
– швидкість куль після удару,
– енергія, яка переходить у внутрішню
енергію куль.
У разі
абсолютно пружного удару
,
а для абсолютно непружного удару
.
Введемо критерій пружності співударяння куль. Енергетичний коефіцієнт відновлення дорівнює відношенню повної кінетичної енергії системи після удару до повної кінетичної енергії до удару:
|
(2.1.3) |
Для
абсолютно пружного співударяння
.
У нашій
установці одна із куль до удару буде
знаходитися в стані спокою (
).
У цьому випадку енергетичний коефіцієнт
відновлення для абсолютно непружного
зіткнення (
)
матиме вигляд
|
(2.1.4) |
Формула (2.1.4) виводиться з використанням (2.1.1) – (2.1.3).
Для довільних співударянь куль справедлива нерівність
|
(2.1.5) |