Дозиметричні прилади

Дозиметричними називають прилади, призначені для виявлення і оцінки густини потоку радіації та вимірювання потужності експозиційної дози рентгенівського і -випромінювання. До таких приладів належать сигналізатор перевищення потужності дози випромінювання типу СД-1М, вимірювач потужності дози ДП-5В, дозиметр ДКС-04, СРП-68, ДРПЗ-03 та інші прилади індивідуального і колективного використання. Існують також дозиметричні прилади для виявлення і вимірювання радіоактивної забрудненості навколишнього середовища – атмосферного повітря, продуктів, житлових і виробничих приміщень. Їхня будова, призначення, границі вимірюваних величин та інші параметри наводять у відповідній технічній документації.

Порядок виконання роботи

1. Виміряти дозиметром потужність експозиційної дози природного радіоактивного випромінювання (це випромінювання називається фоном ) у лабораторії і поза приміщенням, а також на заданій відстані від декількох радіоактивних препаратів .

2. Перевірити роботу сигналізатора перевищення потужності дози випромінювання, порівнюючи поріг сигналізації з виміряною дозиметром потужністю експозиційної дози в тому ж місці.

3. За виміряними значеннями визначити для населення категорії А і В допустиме значення часу перебування в точці вимірювання

.

4. Визначити можливий ступінь променевої хвороби для кількох значень часу перебування і товщини свинцевого захисту від -випромінювання з відомою енергією квантів у разі кратності ослаблення

за таблицею, що знаходиться в лабораторії, для роботи протягом одного заняття і одного семестру.

Контрольні запитання

1. Механізм дії радіоактивних випромінювань на людину, гранично допустимі дози для різних категорій населення.

2. Одиниці вимірювання ГД, ЕД, потужності ГД і експозиційної дози, співвідношення між одиницями.

3. Типи радіоактивних джерел, джерела радіаційного фону і його величина.

4. Яка проникна здатність випромінювань різного типу?

5. Які методи захисту від -, -, - і нейтронного випромінювання точкового джерела і паралельного потоку цих частинок?

6. Пояснити процес вимірювання потужності експозиційної дози випромінювання різними приладами.

7. Визначити допустимий час перебування людини у відомому полі радіоактивного випромінювання, визначити ГД і ЕД.

Лабораторна робота №1.28 визначення періоду піврозпаду короткоживучих ізотопів

Мета роботи: вивчити закони радіоактивного розпаду, визначити постійну та період піврозпаду радіоактивних ізотопів атмосферного повітря.

Прилади: радіометр-дозиметр гамма-бета-випромінювань РКС-01, пилосос з фільтротримачем.

Теоретичні відомості

Похідна за часом основного закону радіоактивного розпаду

(1.28.1)

визначає зміну з часом активності А зразка

,

(1.28.2)

де – постійна розпаду, і – число радіоактивних ядер в початковий і розглядуваний момент часу. Знаходження залежності ƒ(t) дає можливість для короткоживучих ізотопів (період піврозпаду не повинен перевищувати кількох десятків годин) безпосередньо за швидкістю зменшення активності препарату з часом визначити постійну розпаду і період піврозпаду Т:

.

(1.28.3)

Д ля визначення згідно з (1.28.2) зручно побудувати залежність , оскільки величина активності пропорційна швидкості рахунку досліджуваного зразка

.

(1.28.4)

Із графіка залежності від t визначається кутовий коефіцієнт рівняння (1.28.4), який дорівнює

.

(1.28.5)

Природна радіоактивність атмосферного повітря визначається вмістом у ґрунті радію ( на 1 г ґрунту), продукти розпаду якого потрапляють в атмосферу. Концентрація радону в повітрі відповідає питомій активності . Продукти розпаду радону є металами (рис. 1.28.1) і осідають на поверхні твердих часток диму, пилу, туману (загальна назва – золі), які концентрує аерозольний фільтр під час прокачування через нього повітря.