
- •Лабораторний фізичний практикум
- •Короткі відомості про вимірювання фізичних величин та похибки 8 і. Стендові лабораторні роботи Фізичні основи механіки. Механічні коливання
- •Молекулярна фізика та термодинаміка
- •Електрика та магнетизм
- •Ядерна фізика
- •Іі. Віртуальні лабораторні роботи Вказівки щодо виконання комп’ютерних лабораторних робіт 116 Фізичні основи механіки. Механічні коливання
- •Молекулярна фізика та термодинаміка
- •Електрика та магнетизм
- •Додаток 197
- •Передмова
- •Короткі відомості про вимірювання фізичних величин та похибки
- •Стендові лабораторні роботи
- •Лабораторна робота №1.1 вимірювання лінійних величин
- •Теоретичні відомості
- •Штангенциркуль
- •Мікрометр
- •Порядок виконання роботи Вимірювання штангенциркулем і обробка результатів вимірів
- •Вимірювання мікрометром і обробка результатів вимірів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 1.2 визначення прискорення вільного падіння і густини землі за допомогою математичного маятника
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.3 перевірка основного рівняння обертального руху за допомогою маятника максвелла
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.4 визначення потенціальної та кінетичної енергії кульки
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота №1.5
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.7 визначення коефіцієнта внутрішнього тертя рідини методом капілярного віскозиметра оствальда
- •Теоретичні відомості
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Щоб знайти невідоме значення для досліджуваної рідини слід виконати такі дії:
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.8 визначення відношення питомих теплоємностей газу методом адіабатичного розширення
- •Теоретичні відомості
- •Вимірюванльна установка і методика вимірювань
- •Контрольні запитання
- •Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
- •Порядок виконання роботи
- •Порядок виконання роботи
- •II Вплив поверхнево-активних речовин на поверхневий натяг
- •Контрольні запитання
- •Лабораторана робота №1.11 визначення швидкості випаровування рідини та зміни її ентропії під час випаровування
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабороторна робота №1.12 вимірювання вологості повітря психрометричним методом і визначення сталої психрометра
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Приклад визначення відносної вологості інтерполяцією
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №1.13 - 1.14 розширення границь вимірювання електровимірювальних приладів амперметра і вольтметра
- •Теоретичні відомості
Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
На рис
1.2.1 показано математичний маятник
Ниткою задають певну довжину
математичного маятника
фіксуючи її
Відводять кульку вбік
заміряють час t,
за який здійснюється
20 – 100 коливань
визначають час одного коливання –
період
Такі ж виміри повторюють для другої
довжини
Вимірювання повторюють не менше 3-х
разів
Із закону
всесвітнього тяжіння Ньютона
де
– маса Землі
– радіус Землі в даному місці (прийняти
км),
G
– гравітаційна стала
обчислюють масу Землі
За підрахованою масою і знайденим
об’ємом Землі визначають густину Землі
;
;
.
(1.2.5)
Порядок виконання роботи
Виміряти довжину математичного маятника
Для знайденої довжини визначити час 20 – 100 повних коливань і підрахувати період коливань
Змінити довжину маятника визначити період Вимірювання повторити не менше 3-х разів
Обчислити прискорення земного тяжіння g за формулою (1.2.4)
Визначити масу та густину Землі (1.2.5)
Розрахувати абсолютні та відносні похибки визначення та , користуючись формулами:
;
.
Всі обчислені і виміряні величини занести в таблицю 1.2.1:
Таблиця 1.2.1
№ п/п |
, м |
, м |
|
|
|
|
|
|
,
|
, кг |
,
|
Контрольні запитання
Що таке прискорення і сила?
Сформулювати ІІ-й закон Ньютона.
Сформулювати закон всесвітнього тяжіння.
Вивести рівняння гармонічного коливного руху математичного маятника
Дати визначення параметрів коливного руху: амплітуди фази частоти періоду
Як залежить прискорення вільного падіння від географічної широти?
Лабораторна робота №1.3 перевірка основного рівняння обертального руху за допомогою маятника максвелла
Мета роботи: перевірити основне рівняння динаміки обертального руху шляхом зіставлення прискорення, знайденого з основного рівняння обертального руху, і рівняння рівноприскореного руху маятника.
Прилади: маятник Максвелла, штангенциркуль, ваги (терези), секундомір.
Теоретичні відомості
Основний
закон динаміки обертального руху
твердого тіла, для якого
,
запишеться
,
де
– сума моментів усіх сил, які діють на
систему; J
–
момент інерції тіла;
– кутове прискорення,
– кут повороту,
– час повороту.
Момент сили відносно нерухомої осі чисельно дорівнює добутку сили на її плече, тобто найкоротшу відстань від осі обертання до лінії дії сили. Момент інерції тіла відносно будь-якої осі дорівнює сумі моментів інерції всіх матеріальних точок тіла відносно цієї осі
,
де
– маса і-тої
матеріальної точки,
– відстань від і-тої
матеріальної точки до осі обертання.
Опис вимірювальної установки і методика вимірювань
Н
евеликий
диск (маховичок), насаджений на вісь,
опускається під дією сили тяжіння на
двох нитках, які розмотуються на всю
довжину. Маховик продовжує обертальний
рух у зворотному напрямку, в результаті
чого сам підіймається вгору, і при цьому
гальмує свій рух. Дійшовши до верхньої
точки, диск знову опускатиметься вниз
і т.д. Маховик здійснюватиме коливання
вгору і вниз, тому він і називається
маятником. На рис. 1.3.1 зображений маятник
Максвелла.
Запишемо рівняння поступального руху маховика в проекції на вертикальну вісь:
|
(1.3.1) |
де Р – сила тяжіння маятника; Т – сила натягу нитки; m – маса маятника; а – прискорення центра тяжіння валика. Рівняння обертального руху маятника запишеться
|
(1.3.2) |
де J
– момент інерції маятника,
– кутове прискорення,
– кутова швидкість, r
– радіус валика. Момент інерції маятника
складається з моменту інерції валика
і диска. Причому, момент інерції валика
рівний
,
а момент інерції диска має вигляд:
,
де
– маса валика,
– маса диска, R
–
радіус диска.
Прискорення центра мас пов’язане з кутовою швидкістю співвідношенням
|
(1.3.3) |
Розв’язавши рівняння (1.3.1), (1.3.2), (1.3.3) відносно прискорення центра мас, знаходимо:
|
(1.3.4) |
Прискорення а можна також визначити з рівняння рівноприскореного поступального руху маятника:
|
(1.3.5) |
де S – шлях, що пройшов центр мас маятника із верхнього крайнього положення в нижнє; t – час одного повного розкручування маятника.
Відомо, що величина прискорення і сили тяжіння не залежать від напрямку руху маятника (вгору чи вниз). Під час коливань маятника швидкість змінює свій знак, а прискорення не змінює, як і рівнодійна сила.