Приклад визначення відносної вологості інтерполяцією

1. Визначаємо температуру за сухим і вологим термометрами і різницю між цими температурами

Термометри	Вимірювані температури,	Поправки до термометрів за паспортом,	Температура після введення поправок,
сухий мокрий		-0,15 +0,20	22,35 16,3

Приймаємо різниця температур рівна: .

2. Визначаємо відносну вологість для . Для цього інтерполюємо значення відносної вологості за таблицею 1.12.1 для від до . Зі збільшенням температури на вологість збільшується на 2%, а зі збільшенням температури на – на ; .

3. Визначаємо відносну вологість для і . Для цього інтерполюємо значення відносної вологості за різницею показів від до . Зі збільшенням на відносна вологість зменшиться на , а зі збільшенням на вона зменшується на .

Отож, вологість за температури і дорівнюватиме .

Контрольні запитання

1. Яка будова та властивості рідин та газів?

2. Сформулювати закон розподілу молекул за швидкостями Максвелла.

3. Дати визначення абсолютної та відносної вологості повітря.

4. Який принцип дії психрометра?

5. Дати визначення парціального тиску, тиску водяної пари (пружності водяної пари), тиску насиченої пари, температури точки роси.

6. Який фізичний зміст питомої теплоти випаровування ?

7. Сформулювати закон Дальтона.

ЕЛЕКТРИКА

ТА МАГНЕТИЗМ

Лабораторна робота №1.13 - 1.14 розширення границь вимірювання електровимірювальних приладів амперметра і вольтметра

Мета роботи: визначити величину додаткового опору і шунта, які включаються в схему для розширення границь вимірювання напруги і струму.

Прилади: амперметр, міліамперметр, реостат, шунти, випрямляч, вольтметри, додатковий опір (магазин опорів), блок постійного струму.

Теоретичні відомості

Основні електровимірювальні прилади. Усі електровимірювальні прилади класифікуються за такими основними ознаками:

• за родом вимірюваної величини: амперметри, вольтметри, омметри, ватметри, лічильники та ін.;

• за родом струму: прилади постійного струму, змінного струму і прилади постійного та змінного струмів;

• за принципом дії: магнітоелектричні, електромагнітні, електродинамічні, індукційні, теплові, електростатичні та ін.;

• за класом точності: 0,1; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0.

На шкалу приладу наносяться символи, що вказують принцип дії приладу, рід струму – постійний (—) або змінний (~), установку приладу – вертикальну , горизонтальну (┌┐), пробивну напругу ізоляції, клас точності.

І. Амперметрами називаються прилади, які служать для вимірювання сили струму. Для розширення границь вимірюваного амперметрами струму застосовують шунти, які підключаються паралельно до вимірювальних приладів. Шунтом називається резистор , що під’єднується у коло паралельно до амперметра (або міліамперметра), внаслідок чого в амперметр відгалужується тільки частина вимірюваного струму. Щоб амперметр помітно не змінював загального опору кола, власний його опір повинен бути малим порівняно з опором кола. Тому амперметри виготовляють з дуже малим внутрішнім опором (кілька десятих чи сотих Ома).

Н а рис. 1.13.1 наведено схему включення шунтуючого резистора для розширення діапазону вимірювань амперметра mA (міліамперметра). Для визначення опору шунтуючого резистора використовується співвідношення

, (1.13.1)

яке записане на основі того, що у випадку паралельного з’єднання напруга є сталою величиною. На основі І-го правила Кірхгофа:

.

(1.13.2)

З рівнянь (1.13.1) і (1.13.2), одержуємо:

.

Враховуючи, що опір шунта:

,

(1.13.3)

де – внутрішній опір приладу (міліамперметра); – кратність.

61