
- •Дієслово як частина мови. Система дієслівних утворень в українській мові.
- •Загальнодієслівні граматичні категорії. Категорія виду дієслова. Корелятивні видові пари. Дієслова, що вживаються в одній видовій формі.
- •5. Типи дієвідмінювання. Загальна характеристика структурних класів дієслова.
- •6. Категорія часу дієслова. Теперішній час. Характеристика парадигми дієслова теперішнього часу. Пряме та переносне вживання часових форм.
- •7. Майбутній час доконаного і недоконаного виду. Характеристика парадигми дієслів майбутнього часу.
- •8. Минулий час доконаного і недоконаного виду. Давноминулий час. Характеристика парадигм.
- •9. Категорія способу дієслова. Дійсний спосіб. Взаємозв’язок дієслівних категорій і форм у теперішньому, майбутньому, минулому, давноминулому часах.
- •10. Особливості творення дієслівних форм наказового способу.
- •11. Значеннєва специфіка дієслівних форм умовного способу, особливості їх творення. Пряме та переносне вживання способових форм дієслова.
- •12. Граматичні категорії дієслова, що реалізуються в окремих дієслівних формах. Значення форм особи. Дієслова з неповною особовою парадигмою.
- •13. Безособові дієслова, їх граматичні властивості.
- •14. Інфінітив, його граматичні властивості.
- •15. Дієприкметник як неособове дієслівне утворення. Активні й пасивні дієприкметники. Особливості їх творення. Загальна характеристика парадигми.
- •16. Предикативні форми на -но, -то. Їх граматичні властивості.
- •17. Дієприслівник як неособове дієслівне утворення. Особливості творення форм теперішнього часу і минулого часу.
- •18. Морфологічні особливості, лексичне значення і синтаксична роль прислівника як частини мови.
- •19. Предикативні прислівники. Їх граматичні властивості. Поняття про модальні слова як окремий лексико-граматичний розряд.
- •20. Обставинні прислівники, їх семантико-синтаксичні та морфологічні особливості.
- •21. Означальні прислівники способу дії та міри вияву ознаки. Їх граматичні властивості.
- •22. Ступені порівняння якісно-означальних прислівників.
- •23. Ступені безвідносної міри якості якісно-означальних прислівників.
- •24. Явище адвербіалізації. Уживання прислівників у значенні інших частин мови.
- •25. Класифікація прийменників за походженням і морфологічним складом. Перехід інших частин мови у прийменники.
- •26. Функції й категоріальне значення прийменника. Зв’язок прийменника з відмінком. Типи відношень, що виражаються за допомогою прийменників.
- •27. Функції й категоріальне значення сполучників. Розряди сполучників за характером позначуваних ними синтаксичних відношень та за значенням. Сполучні слова, їх відмінність від сполучників.
- •28. Функції й категоріальне значення часток, їх розряди. Перехід інших частин мови в частки.
- •30. Відмінність між службовими і повнозначними словами. Питання про семантику службових слів.
7. Майбутній час доконаного і недоконаного виду. Характеристика парадигми дієслів майбутнього часу.
Дієслова бувають двох видів — доконаного або недоконаного.
Дієслова доконаного виду |
Дієслова недоконаного виду |
Означають дію, завершену в минулому, або дію з вказівкою на її завершеність у майбутньому. Відповідають на питання що зробити? (що зробив? що зроблю? що зробиться?) |
Означають незавершену дію без вказівки на її результат у минулому, теперішньому чи в майбутньому. Відповідають на питання що робити? (що робив? що роблю? що буду робити? що робиться? що робитиму?) |
списати, списав, спишу, спишеться |
писати, писав, пишу, писатиму, пишеться |
Видові пари. Дієслова доконаного та недоконаного видів, зазвичай, утворюють видові пари (вони відрізняються лише значенням виду): писати — написати, передавати — передати, виносити — винести, насипати — насипати (здебільшого таку пару утворюють спільнокореневі слова, що розрізняються префіксами або суфіксами, наголосами).
Деякі видові пари дієслів мають різні основи, тобто різне лексичне значення: брати — узяти; ловити — піймати.
Деякі дієслова одновидові – не мають видових пар (лише доконаний вид мають слова: схаменутися, налітатися, насидітися, стрепенутися, розговоритися; лише недоконаний вид мають слова: сподіватися, розмовляти, сподіватися, потребувати, поважати, ворогувати, ходити, мислити).
Творення. Форма недоконаного виду дієслів вважається основною, оскільки від неї творимо доконаний вид.
Дієслова доконаного виду утворюються від дієслів недоконаного виду за допомогою:
• префіксів: з- (с-, зі-), в-, за-, на-, по-, про-, при-, ви- (казати-сказати, нести-принести)
• випадіння голосних звуків у коренях слів (присилати – прислати, набирати – набрати)
• суфіксів (смикати – смикнути, зігрівати – зігріти)
• чергування звуків (перевозити - перевезти, зачіпати - зачепити, наголошувати - наголосити)
Дієслова недоконаного виду утворюються від дієслів доконаного виду за допомогою:
• суфіксів –а-, -ува-, -ва-: (зігріти – зігрівати, одягти – одягати, догнав - доганяти)
• зміни наголосу (розрі́зати – розріза́ти, скли́кати – склика́ти)
• у видових формах дієслів можуть чергуватися голосні звуки (прив[е]зти — прив[о]зити; вит[е]рти — вит[и]рати) або приголосні (заря[д]ити — заря[дж]ати; вико[с]ити — вико[ш]увати)
Дієслова недоконаного виду можуть уживатися в формах минулого, теперішнього, майбутнього часу (казав, вирішували, передавала, кажу, вирішуємо, передає, буду казати, казатиму, будемо вирішувати, вирішуватимемо, буде передавати, передаватиме).
Дієслова доконаного виду можуть уживатися тільки формах минулого та майбутнього часу (сказав, вирішили, передала скажу, вирішать, передасть).
Дієслова теперішнього і майбутнього часу змінюються за числами та особами. Дієслова в теперішньому часі мають ті ж особові закінчення, що і в майбутньому часі дієслова доконаного виду, які репрезентують просту форму майбутнього часу. Дієслова недоконаного виду мають складну і складену форми майбутнього часу.
Проста форма майбутнього часу дієслів доконаного виду:
Особа |
Однина |
Множина |
||
1 ос. |
скаж-у, |
зробл-ю |
скаж-емо, |
зроб-имо |
2ос. |
скаж-еш, |
зроб-иш |
скаж-ете, |
зроб-ите |
3ос. |
скаж-е, |
зроб-ить |
скаж-уть, |
зробл-ять |
Складна форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворється приєднанням до інфінітива особових закінчень:
Особа |
Однина |
Множина |
||
1 ос. |
працювати-му, |
казати-му |
працювати-мемо, |
казати-мемо |
2ос. |
працювати-меш, |
казати-меш |
працювати-мете, |
казати-мете |
3ос. |
працювати-ме, |
казати-ме |
працювати-муть, |
казати-муть |
Складена форма майбутнього часу дієслів недоконаного виду утворюється за допомогою особових форм допоміжного дієслова та інфінітива основного дієслова:
Особа |
Однина |
Множина |
1 ос. |
буд-у працювати |
буд-емо працювати |
2ос. |
буд-еш працювати |
буд-ете працювати |
3ос. |
буд-е працювати |
буд-уть працювати |