2.2. Обґрунтування оптимального рівня спеціалізації (авс-xyz- аналізу)

ABC-аналіз дозволяє рішуче спростити роботу з великим списком, наприклад асортиментом товарів. Це досягається розбивкою довгого списку всього на три групи, що мають суттєво різний вплив на загальний результат (обсяг продажів). За результатами ABC-аналізу можна:

• Виділити позиції, які вносять найбільший внесок у сумарний результат.

• Аналізувати три групи замість великого списку.

• Працювати схожим чином з позиціями однієї групи.

Група “А”: найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно75-80% загальної вартості запасів, але вони складають лише 10-20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.

Група “В”: середні за вартістю товари. Їх частка в загальній сумі запасів складає приблизно 10-15%, але у кількісному відношенні ці запаси складають 30-40% продукції, яка зберігається.

Група “С”: найдешевші. Вони становлять 5-10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40-50% від загального обсягу зберігання.

XYZ - аналіз матеріалів припускає оцінку їх значущості залежно від частоти споживання. Якщо розглядати споживання окремих видів матеріалів впродовж тривалого періоду, то можна встановити, що в їх числі є матеріали, що мають постійний і стабільний попит; матеріали, витрата яких схильна до визначених, наприклад сезонних, коливань, і, нарешті, матеріали, витрата яких носить випадковий характер. Тому в межах кожного з класів А, В і З матеріали можуть бути розподілені ще і по мірі прогнозованості їх витрати. Для такої класифікації використовуються символи X, Y, Z.

До класу X відносяться матеріали, попит на які має постійний характер або схильний до випадкових незначних коливань, тому піддається прогнозуванню з високою точністю. Питому вагу таких матеріалів в загальній номенклатурі, як правило, не перевищує 50-55%.

До класу У відносяться матеріали, споживання яких здійснюється періодично або має характер тенденції, що падає або висхідної. Їх прогнозування можливе з середньою мірою точності. Їх питома вага в загальній номенклатурі складає близько 30%.

До класу Z відносяться матеріали, для яких не можна виявити якої-небудь закономірності споживання. З цієї причини прогнозування їх витрати неможливе (вони складають 15%) загальної номенклатури).

Використовуючи АВС- та XYZ- аналіз, визначаємо поділ запропонованої номенклатури складових частин вибору на групи:

• власного виробництва

• стороннього виробництва (ЛТ – постачання)

Результати розрахунку представляємо в матричній формі АВС/ XYZ – аналізу. Наводимо економічну інтерпретацію отриманих результатів.

Вихідні дані подані (в табл.. 2.3.).

Таблиця 2.3. Вихідні дані.

Частини	Місячний обсяг заготовок, грн.	Частка (за вартістю) в загальному обсязі заготовок, %	Частка від загальної кількості, %	Оцінка сталостей споживання, бали
Т1	610+5*50=860	860/12750*100%=6.74	15.7	3
Т2	950	7.45	7.5	2
Т3	1070-5*50=1320	10.36	5.4	6
Т4	730	5.72	10.8	10
Т5	520+10*50=1020	8.01	18.0	1
Т6	460+10*50=960	7.52	10.5	5
Т7	2010	15.76	6.2	8
Т8	2640	20.71	7.0	10
Т9	330+20*50=1330	10.44	6.6	7
Т10	680-5*50=930	7.29	12.3	9
∑	12750	100	100	-

Для визначення категорій A,B,C доцільно скористатися коефіцієнтом варіації, який розраховується за формулою:

, де

С_В – накопичена частка за вартістю (верхня межа);

С_Н - накопичена частка за вартістю (нижня межа);

N_B – накопичена частка за кількістю (верхня межа);

N_Н – накопичена частка за кількістю (нижня межа);

Як бачимо з формули коефіцієнта варіації, то для початку нам необхідно визначити верхні і нижні межі. Для цього впорядкуємо дані таблиці 2 в порядку спадання (за вартістю) та визначимо кумулятивну суму.

Результати узагальнених даних відобразимо в (табл., 2.4).

Таблиця 2.4. Результати обчислення узагальнених даних.

№ п/п	Складові частини	Місячний обсяг заготовок, (тис. грн..)	Частка (за вартістю)		Частка від загальної кількості		Сталість споживання,(бали)	Рекомен-довані групи
			%	∑%	%	∑%		ABC	XYZ
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
1	Т8	2640	20.71	20.71	7,0	7,0	10	А	X
2	Т7	2010	15.76	36.47	6,2	13,2	8	А	Y
3	Т9	1330	10.44	46.91	6,6	19,2	7	А	Y
4	Т3	1320	10.36	57.27	5,4	25,2	6	В	Z
5	Т5	1020	8.01	65.28	18,0	43,2	1	В	Y
6	Т6	960	7.52	72.80	10,5	53,7	5	В	X
7	Т2	950	7.45	80.25	7,5	61,2	2	В	Z
8	Т10	930	7.29	87.54	12,3	73,5	9	В	Z
9	Т1	860	6.74	94.28	15,7	89,2	3	С	X
10	Т4	730	5.72	100	10,8	100	10	С	Y
∑	-	12750	100		100	-	-	-	-

Наведемо діапазони змін коефіцієнта варіації для різних категорій:

А : V >3

В : 0,7 < V < 3

С : V < 3

Розрахуємо коефіцієнти варіації для кожної складової частини:

1. →А

Дана складова частина заготовки відноситься до групи А.

2) →A

Дана складова частина заготовки відноситься до групи А.

3) →А

Дана складова частина заготовки відноситься до групи А. Проте, при зміні груп верхня межа (36,47 та13,2) стають нижніми межами.

4) →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

5) →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

6) →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

7) →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

8) →В

Дана складова частина заготовки відноситься до групи В.

9) →С

Дана складова частина заготовки відноситься до групи С.

10) →С

Дана складова частина заготовки відноситься до групи С.

Результати вищенаведених даних занесемо до Таблиці 2.4.

Результати розрахунків зобразимо графічно:

Рисунок 2.3. Коефіцієнт варіації

5% объема продаж (рис.2.3.)

Для XYZ – аналізу слід використовувати наступне:

Група X включає – майже стабільне споживання; ця продукція випадкова; тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить >95%.

Група Y – споживання напівфабрикатів характеризується сильною нестабільністю; тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить 70%.

Група Z – Стохастичне споживання; тижнева передбачуваність споживання напівфабрикатів становить < 70%.

При використанні XYZ – аналізу рекомендовано користуватися такими оцінками:

X – 9-10 балів;

Y – 4-8 балів;

Z – 1-3 бали.

За результатами XYZ – аналізу види сировини поділені на такі групи:

Т1 = 3 бали і відноситься до групи Z.

Т2 =2 бали і відноситься до групи Z.

Т3 =6 балів і відноситься до групи Y.

Т4 =10 балів і відноситься до групи X.

Т5 1 бал і відноситься до групи Z.

Т6 =5 балів і відноситься до групи Y.

Т7 =8 балів і відноситься до групи Y.

Т8 =10 балів і відноситься до групи X.

Т9 =7 балів і відноситься до групи Y.

Т10 =9 балів і відноситься до групи X.

Результати вищеназваних даних занесемо до Таблиці 2.4.

На основі наведених даних та з метою формування логістичних рішень слід скористатися методом матричного подання інтегрованого ABC – XYZ – аналізу. (Результати зображено на Рис. 2.4.).

Рисунок 2.4. Матричне представлення ABC – XYZ – аналізу з оптимальним розподілом частин.

	X	Y	Z
A	Т8	Т7,Т9
B	Т6	Т5	Т3,Т2,Т10
C	Т1	Т4

Отже, складові частини номенклатури виду Т8, Т7, Т9, Т5, Т6, Т1 – доцільно виробляти на даному підприємстві. А складові частини номенклатури виду Т2, Т3, Т10, Т4 – властиво купувати на стороні.