- •2. Поняття власності та право власності.
- •4. Суб’єкти права власності
- •6, Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •7. Підстави набуття права власності : поняття та види
- •8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •9. Створення речі як підстава набуття права власності
- •10. Переробка речі як підстава набуття права власності
- •11.Правовий режим об’єктів незавершеного будівництва
- •12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином.
- •13. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •14. Набуття права власності на бездоглядну тварину
- •15. Набуття права власності на знахідку
- •16. Скарб
- •17. Набувальна давність
- •18. Інші підстави набуття права власності
- •19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності
- •20 Відмова власника від права власності.
- •21.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •22.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у зв’язку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- •24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
- •25. Самочинне будівництво
- •26. Поняття спільної власності
- •27. Право спільної часткової власності
- •27. Спільна сумісна власність
- •28.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.
- •30. Поняття захисту права власності
- •31. Класифікація способів захисту права власності
- •32. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація)
- •33. Вимоги про усунення положень, не пов’язаних із позбавленням володіння.
- •34. Визнання права власності
- •35. Зобов’язально-правові способи захисту пв
- •36. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •37. Право володіння чужим майном
- •38.Право користування чужим майном(сервітут)
- •39.Право користування чужою земельною діялнкою для с-г потреб-емфітевзис
- •40. Право забудови(суперфіцій)
- •41. Право господарського відання та оперативного управління
8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
З 1 січня 2013 року в Україні державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (земельні ділянки, житлові будинки, квартири, будівлі та споруди тощо) буде проводитися за спрощеною процедурою за принципом «єдиного вікна».Державну реєстрацію проводитимуть державні реєстратори прав на нерухоме майно та нотаріуси. Так, органами державної реєстрації прав здійснюватиметься «первинна» реєстрація речових прав на нерухоме майно (новозбудованих будинків, квартир у новобудовах або новосформованих земельних ділянок), а також усіх прав на нерухоме майно, які виникли до 1 січня 2013 року. Орган державної реєстрації прав за місцезнаходженням нерухомого майна реєструватиме відповідні права та видаватиме свідоцтво про право власності на нерухоме майно. Строки реєстрації не перевищуватимуть чотирнадцяти робочих днів з моменту подання відповідної заяви. (Право власності на земельну ділянку здійснюватиметься після державної реєстрації цієї земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.)Нотаріусами реєструватиметься перехід права власності на нерухоме майно, тобто, здійснюватиметься «вторинна» державна реєстрація нерухомості. При посвідченні договорів купівлі-продажу, міни, дарування нерухомого майна та земельних ділянок, набуття права власності на успадковану нерухомість тощо нотаріус здійснюватиме одночасно процедуру державної реєстрації права власності на нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Відомості до Реєстру нотаріус вноситиме практично «день у день». Буде забезпечене функціонування цієї процедури за принципом «єдиного вікна», коли нотаріус особисто здійснюватиме державну реєстрацію та видаватиме витяги з Реєстру.Плата за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень встановлена у вигляді державного мита, що буде однаковим на всій території України.Так, за проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно державне мито стягуватиметься у розмірі 7 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що становить 119 гривень), а за державну реєстрацію інших речових прав на нерухоме майно, та обтяжень прав на нерухомі речі - 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 51 гривню.
Права на нерухоме майно, що виникли та зареєстровані в установленому порядку до 2013 року, визнаватимуться дійсними й з 1 січня 2013 року. Законодавство не передбачає обов’язку звертатися за їх «перереєстрацією» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
У разі звернення за бажанням особи за проведенням такої перереєстрації державне мито не справляється.
9. Створення речі як підстава набуття права власності
Створення речі є первісною підставою набуття права влансості.
Створення нової речі, як у промислових масштабах, так і в одиничному екземплярі, характеризує процес розширеного відтворення. Особа може створити річ як самостійно, так і на підставі певного договору (договору підряду, договору побутового підряду . За загальним правилом особа, яка створила річ на підставі договору, набуває право власності на неї. Дана норма є диспозитивною, тому дозволяє набути право власності на річ, яка виготовлена за договором, іншій особі. Виготовити річ на підставі договору особа може також зі своїх матеріалів. У такому випадку ця особа завжди визнається власником речі.
Законодавець визначив особливості набуття права власності на новостворене нерухоме майно (житлові будівлі, споруди тощо). На такі об’єкти право власності виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Слід звернути увагу на те, щодо завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). За заявою заінтересованої особи І суд може визнати її власником недобудованого нерухомого майна, якщо буде встановлено, що частка робіт, яка не виконана відповідно до проекту, є незначною.