
- •2. Поняття власності та право власності.
- •4. Суб’єкти права власності
- •6, Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •7. Підстави набуття права власності : поняття та види
- •8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •9. Створення речі як підстава набуття права власності
- •10. Переробка речі як підстава набуття права власності
- •11.Правовий режим об’єктів незавершеного будівництва
- •12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином.
- •13. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •14. Набуття права власності на бездоглядну тварину
- •15. Набуття права власності на знахідку
- •16. Скарб
- •17. Набувальна давність
- •18. Інші підстави набуття права власності
- •19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності
- •20 Відмова власника від права власності.
- •21.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •22.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у зв’язку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- •24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
- •25. Самочинне будівництво
- •26. Поняття спільної власності
- •27. Право спільної часткової власності
- •27. Спільна сумісна власність
- •28.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.
- •30. Поняття захисту права власності
- •31. Класифікація способів захисту права власності
- •32. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація)
- •33. Вимоги про усунення положень, не пов’язаних із позбавленням володіння.
- •34. Визнання права власності
- •35. Зобов’язально-правові способи захисту пв
- •36. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •37. Право володіння чужим майном
- •38.Право користування чужим майном(сервітут)
- •39.Право користування чужою земельною діялнкою для с-г потреб-емфітевзис
- •40. Право забудови(суперфіцій)
- •41. Право господарського відання та оперативного управління
27. Спільна сумісна власність
ЦКУ передб можливість виникнення спільної сумісної власності з участю гр, юр осіб, держави та терит. громад. Що ж до чинних сусп. відносин у сфері сп. сум. власності, то ЦКУ безпосередньо встановлює 2 підстави виникнення сп. сум. власності:- набуття майна подружжям за час шлюбу;- набуття майна в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім´ї, якщо інше не встановлене договором, укладеним в письмовій формі.СКУ встановлює правило, за яким майно, набуте за час сп. проживання однією сім´єю жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі, належить їм на праві сп.сум. власності, якщо ін. не встановлене письм. договором між ними. Можливість виникнення права сп. сум. власності на підставі договору теж встановлюється законом. Так, ЗУ «Про фермерське господарство» встановив, що члени ферм.господарства за домовленістю між собою можуть утворити спільну (часткову або сумісну) власність з того майна, яке не увійшло до складного капіталу господарства.На підставі ЗУ «Про приватизацію державного житлового фонду» передача займаних квартир у спільну сумісну чи часткову власність здійснюється за письм. згодою всіх повнолітніх членів сім´ї, які постійно мешкають у даній квартирі.Здійснення права спільної сумісної власності: 1. Співвласники майна, що є у сп. сум.власності, володіють і користуються ним спільно, якщо ін. не встановлено домовленістю між ними.2.Розпоряджання майном, що є у сп.сум. власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нот. посвідченню і держреєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена.3.Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. 4.Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень. Особливості співвласництва подружжя:Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення дом.госп-ва, догляд за дітьми) самостійного заробітку.Якщо майно дружини,чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.Якщо один із подружжя своєю працею і коштами брав участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід, одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.Ще однією особливістю є те,що після розлучення право сп. сум. власності на вже існуюче сумісне майно не припиняється, якщо не буде укладено відповідного договору.