27. Право спільної часткової власності

В загальному виникнення права спільної частково власності презюмується. Тобто якщо в законі вказано не вказано яке саме право спільної власності виникає, то виникає право спільної часткової власності.

Підстави виникнення права спільної часткової власності досить різноманітні. До них, зокрема, належать:-спадкування майна декількома спадкоємцями;-спільне придбання майна за договорами купівлі-продажу, дарування, міни при приватизації державного майна;-спільне придбання у власність майна в первісний спосіб (наприклад, шляхом його створення у виробництві, побудови жилого будинку, в процесі переробки, що пов'язано з поєднанням та змішуванням речей, за договором про сумісну діяльність та ін.) -щодо земельної ділянки : а) при добровільному об'єднанні власниками належних їм земельних ділянок; б) при придбанні у власність земельної ділянки двома чи більше особами за цивільно-правовими угодами; в) при прийнятті спадщини на земельну ділянку двома або більше особами г) за рішенням суду.

Учасникам спільної часткової власності належить не право власності на конкретну частку у спільній власності, а частка у праві власності, адже в протилежному випадку кожен із співвласників мав би можливість самостійно здійснювати право власності щодо даного майна у повному обсязі, що зводило б нанівець саму ідею спільної власності.

Ідеальна частка — це частка у праві на річ. Наприклад, якщо дві особи

мають у рівних частках право спільної власності на річ, то кожній з них

належить не половина речі, а половина права на цю річ.

Реальна частка визначається при припиненні права спільної власності і

поділі речі. У цьому випадку йдеться саме про право на частину речі.

Слід мати на увазі, що співвласники можуть визначити порядок

користування спільною річчю без визначення реальних часток. У цьому разі

право спільної власності не припиняється, кожний зберігає свою частку в

праві на річ. . Домінуючою у цивілістичній науці стала концепція «ідеальної частки», оскільки визнання за кожним співвлас­ником права на конкретну частину майна в натурі, фактично, означало б руйну­вання інституту права спільної часткової власності та недоцільність його існу­вання Здійснення права спільної часткової власності. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Якщо договір між співвласниками про порядок володіння та користування спільним майном відповідно до їхніх часток у праві спільної часткової власності посвідчений нотаріально, він є обов'язковим і для особи, яка придбає згодом частку в праві спільної часткової власності на це майно. Переважне право купівлі частки Співвласники мають переважне право купівлі частки, крім випадку продажу з публічних торгів, за ціною, оголошеною для продажу. Співвласник-продавець повинен письмово повідомити інших співвласникі впро продаж частки за визначеною ціною. Але якщо інші співвласники відмовляться від купівлі або не повідомлять про бажання придбати частку щодо рухомого майна у 10тиденний термін(після отримання повідомлення), щодо нерухомого-в одномісяний термін, то продавець має право продати іншій особі.