
- •2. Поняття власності та право власності.
- •4. Суб’єкти права власності
- •6, Ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження речі.
- •7. Підстави набуття права власності : поняття та види
- •8.Державна реєстрація прав на нерухоме майно
- •9. Створення речі як підстава набуття права власності
- •10. Переробка речі як підстава набуття права власності
- •11.Правовий режим об’єктів незавершеного будівництва
- •12. Набуття права власності за договором чи іншим правочином.
- •13. Набуття права власності на безхазяйну річ
- •14. Набуття права власності на бездоглядну тварину
- •15. Набуття права власності на знахідку
- •16. Скарб
- •17. Набувальна давність
- •18. Інші підстави набуття права власності
- •19.Відчуження власником свого майна як підстава припинення права власності
- •20 Відмова власника від права власності.
- •21.Припинення права власності особи на майно, яке не може їй належати
- •22.Припинення права власності на земельні ділянки та майно, що на них розташоване, у зв’язку з їх викупом для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
- •24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
- •25. Самочинне будівництво
- •26. Поняття спільної власності
- •27. Право спільної часткової власності
- •27. Спільна сумісна власність
- •28.Підстави припинення права спільної сумісної та спільної часткової власності.
- •30. Поняття захисту права власності
- •31. Класифікація способів захисту права власності
- •32. Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація)
- •33. Вимоги про усунення положень, не пов’язаних із позбавленням володіння.
- •34. Визнання права власності
- •35. Зобов’язально-правові способи захисту пв
- •36. Загальна характеристика речових прав на чуже майно
- •37. Право володіння чужим майном
- •38.Право користування чужим майном(сервітут)
- •39.Право користування чужою земельною діялнкою для с-г потреб-емфітевзис
- •40. Право забудови(суперфіцій)
- •41. Право господарського відання та оперативного управління
24.Реквізиція та конфіскація як підстави припинення права власності
реквізиція передбачає примусове вилучення майна у його власника за надзвичайних обставин з метою суспільної необхідності, але з обов'язковою повною і попередньою компенсацією його вартості. Реквізиція може здійснюватися і в умовах воєнного або надзвичайного стану. Режим надзвичайного або воєнного стану запроваджується з метою відвернення загрози та забезпечення безпеки і здоров'я громадян, нормального функціонування національної економіки, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захисту конституційного ладу. Відповідно до Закону України "Про правовий режим надзвичайного стану" надзвичайний стан - це передбачений Конституцією України особливий правовий режим діяльності державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, установ та організацій, який тимчасово допускає встановлені обмеження у здійсненні конституційних прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб, і покладає на них додаткові обов'язки. За умов воєнного або надзвичайного стану примусове відчуження майна може відбуватися з наступним повним відшкодуванням його вартості. Така ситуація є виправданою, адже державний орган чи посадова особа за умов воєнного чи надзвичайного стану не володітиме необхідними засобами й можливостями для попередньої компенсації, тим більше в повній формі. Реквізиція допускається лише за надзвичайних обставин (стихійне лихо, аварії та ін.) з метою забезпечення суспільної безпеки. Практика знає випадки, коли право власності припиняється в результаті прийняття відповідного акта органами державного управління, зокрема в разі вилучення худоби при епізоотіях. Отже, реквізиція передбачає досудове позбавлення власника майна. Порядок та умови вилучення майна шляхом реквізиції мають визначатися спеціальним законом. Для власника, майно якого підлягає вилученню шляхом реквізиції, коментована стаття встановлює конкретні гарантії. По-перше, можливість судового оскарження оцінки, за якою власникові була відшкодована вартість реквізованого майна. По-друге, власник у разі реквізиції може вимагати взамін надання йому іншого майна. По-третє, після припинення надзвичайної обставини при збереженні реквізованого майна особа, якій воно належало, має право вимагати його повернення.
Після повернення особі майна, вилученого шляхом реквізиції, в неї поновлюється право власності на це майно.
Конфіскація є примусовим вилученням майна у власника без компенсації його вартості, яке застосовується за вчинення ним правопорушення в установлених законом випадках. Конкретні підстави для застосування конфіскації передбачаються, зокрема, Кримінальним кодексом за здійснення корисливих злочинів, тяжких та особливо тяжких злочинів, Митним кодексом, а також Кодексом про адміністративні правопорушення.
Конфіскація майна може провадитися лише за рішенням суду. Це положення є надзвичайно важливим, адже воно унеможливлює проведення досудової конфіскації майна і ґрунтується на нормах Конституції України, яка прямо встановлює, що "конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом".