Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова

БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ

(в тестах, задачах)

Частина 1.

БЖД У ЗВИЧАЙНИХ УМОВАХ

Київ - 2006

ПЕРЕДМОВА

З введенням в університеті нового навчального плану, де перевага надається самостійній роботі студентів, виникла нагальна потреба в методичних матеріалах, які б упорядкували цю роботу. В першій частині розглядаються небезпеки, які трапляються в побуті, школі, на вулиці, відпочинку, з урахуванням майбутньої професійної діяльності студентів. Щоб спрямувати їх зусилля на поглиблене вивчення дисципліни, в посібнику наведені основні положення тем і розвинені тести для самоконтролю.

Тести багатоваріантні, які можуть включати в себе і декілька правильних відповідей на одне запитання. Для перевірки своїх знань пропонується бальна шкала оцінок. Кожна правильна відповідь додає один бал. Кожна помилка – бал відраховує (80-100)% балів від загальної кількості правильних відповідей – оцінка 5, (60-80)% оцінка 4, (40-60)% - оцінка 3, а менше 40% - оцінка 2.

Для самостійного визначення оцінки в кінці посібника наведені правильні відповіді тестів.

Програма з БЖД включає в себе два модуля.

Модуль І – БЖД у звичайних умовах. Модуль 2 – БЖД в надзвичайних ситуаціях.

Частину І – БЖД у звичайних умовах уклав ст. викладач Вервейко Є.К. редакцію змісту здійснив к. б. н. доцент Страшко С.В.

РЕЦЕНЗЕНТИ: к.п.н., доцент кафедри загально-технічних дисциплін

Сидорчук Л. А.

к.т.н., доцент кафедри медико-біологічних та валеологічних

основ охорони життя і здоров’я Сидоренко В.В.

Модуль І. Безпека життєдіяльності у звичайних умовах

Тема 1. Основи безпеки життєдіяльності (Основи бжд)

Теоретичні відомості

В словниках та енциклопедіях під безпекою визначається положення або стан, при якому кому-небудь чи чому-небудь загрожує небезпека. Це означає відсутність джерела небезпеки або гарантує захист від нього.

Якщо скористатися поняттям ризику як мірою можливої небезпеки, то безпека – це ситуація, коли ризик виникнення загрози кому-небудь, чому-небудь (R_H) може існувати, а може бути відсутнім, а ризик наслідків (R_C), якщо загроза реалізується, завжди рівний нулю, тобто об’єкт чи суб’єкт повністю захищені.

В формальному вигляді це можна записати: R_H › O, R_C= O (1)

Оскільки в дійсності та чи інша ступінь ризику існує завжди, то в такому енциклопедичному визначенні, безпека виступає в якості бажаної, але принципово недосяжної мети і під безпекою розуміють досягнення допустимого ризику, коли R_H › O, R_C › O (2). І R_C=O тільки при R_H=O , тобто при відсутності джерела ризику.

Тому люди в явній, а частіше в неявній формі на ґрунті накопиченого досвіду і існуючої системи цінностей самі установлюють допустимість для них ризику тої чи іншої діяльності чи події. І коли ризик їх не виходить за допустимі межі, вони сприймаються людьми в психологічному плані як безпечні.

Система порівняння (1) є поодиноким випадком системи порівняння (2), яка враховує весь спектр можливих ситуацій.

В цьому контексті об’єктами безпеки можуть виступати особистість (індивідуум), соціальна група, держава (нація) та всесвіт (планета).

Відповідно можна диференціювати особисту, групову, національну і планетарну безпеку. Особисту правомірно розглядати як біосоціальну систему першого поряд( ع₁), яка одночасно є елементами або підсистемою соціальної групи – системи другого порядку (ع₂), а вона в свою чергу – підсистемою всього суспільства (нації) – системи третього порядку (ع₃): яка є підсистемою всесвіту (планети) – системи четвертого порядку (ع₄).

Характерною рисою сучасного періоду розвитку суспільства є загострення екологічної ситуації, соціальних та воєнних протиріч, суттєвих змін в техногенній сфері. На безпеку як базисну потребу людей наголошено в Концепції ООН про “сталий людський розвиток”. Метою Концепції ООН є створення умов для збалансованого безпечного існування кожної окремої людини сучасності і наступних поколінь. Україна заявила про підтримку Концепції ООН про сталий людський розвиток як програму дій на ХХІ сторіччя з пріоритетним розвитком безпеки життєдіяльності людей. За таких умов все більш значним та необхідним стає потреба у формуванні знань з безпеки життєдіяльності, як умови забезпечення стійкого та безпечного життя. Освіта та виховання у сфері БЖД спрямовані на одержання фундаментальних знань, умінь і навичок, формування поглядів, цінностей і поведінки з метою запобігання виникненню ризику життя і здоров’ю людей.

Вирішення цих питань має забезпечити формування адекватного мислення та цілісної системи знань, необхідних для прийняття обґрунтованих рішень на рівні людини, соціальної групи, держави в цілому. Глибоким опануванням знаннями з БЖД, формуванням відповідного мислення, свідомості і культури мають бути охоплені громадяни всіх категорій, вікових груп і сфер діяльності.

Наказом міністра освіти і науки України до шкільних програм і у вищих закладах освіти введена дисципліна “Безпека життєдіяльності”. В школі навчання з курсу “Основи безпеки життєдіяльності (ОБЖД) проводиться з урахуванням пізнавальних можливостей учнів з метою забезпечити розвиток необхідних складових індивідуальної захищеності особи в умовах вірогідних небезпек побутового і шкільного рівня.

ОБЖД – це система першого порядку (ع₁), де проводиться виховання особистості, здатної самостійно вибирати та приймати відповідні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях.

Вища освіта з БЖД включає системний підхід до комплексного наукового розв’язання проблем безпеки і, незважаючи на розмаїття чинників небезпек, має єдиний теоретичний базис і динамічний цикл виникнення й розвитку небезпеки як фундаментального соціально- психологічного явища. Майбутній фахівець повинен оволодіти філософсько-логічною схемою визначення ймовірності виникнення негативних ситуацій і подальшого розвитку подій та методами оцінки ризику. В ВНЗ студент завершує тематику шкільної освіти стосовно компетентності особи з питань забезпечення індивідуальної безпеки (підсистема ع₁ ). Випускник повинен бути здатним забезпечити необхідний рівень безпеки в повсякденні як для себе, так і для осіб, про яких піклується (підсистема ع₂). З урахуванням фахової підготовки більше уваги приділяється безпеці в умовах надзвичайних ситуацій.

Дисципліна БЖД базується на шкільному курсі ОБЖД і знаннях суміжних дисциплін як екологія, валеологія, фізіологія, основи медичних знань, соціальна психологія, педагогіка і стає підґрунтям для спеціальних дисциплін таких, як охорона праці в галузі, цивільна оборона тощо.

Безпека життєдіяльності (БЖД) – це галузь науково-практичної діяльності, спрямованої на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їх властивостей, наслідків впливу їх на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її існування, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів та заходів щодо створення і підтримки безпечних умов життя і діяльності людини.

За змістом дисципліна БЖД формує світогляд майбутнього фахівця, який у своїй повсякденній праці повинен будувати передумови запобігання небезпек та усувати негативний вплив їх в умовах існування в життєвому середовищі та в надзвичайних ситуаціях.

Першу тему представимо в термінах і визначеннях, що формують уявлення основних понять БЖД. Подавати будемо частинами, які б охоплювали цільні змістовні групи і одночасно у формі тестів. Із переліку термінів і визначень (без назви) необхідно визначити потрібні (яких може бути декілька).

Тестові завдання та ситуаційні задачі

1. Формуємо групу термінів і визначень, які відносяться до поняття середовище існування: довкілля, навколишнє середовище, природне середовище, техногенне середовище, соціальне середовище, побутове середовище, біосфера, атмосфера, тропосфера, літосфера, гідросфера.

а) газова оболонка над поверхнею Землі до висоти 1000 км;

б) поверхневий шар Землі на глибину до 75 км (близько 29,2 % поверхні Землі);

в) водяна оболонка Землі (близько 70,8 % від всієї поверхні);

г) газова оболонка над поверхнею Землі до висоти 18 км;

д) зовнішня оболонка Землі, де поширене життя;

е) навколишнє середовище, яке виникло як наслідок цілеспрямованої діяльності людства;

є) сфера життя, простір на поверхні земної кулі, в якому поширені живі істоти;

ж) це сукупність неорганічних речовин та живих істот природного походження;

з) все те, що оточує людину;

і) це середовище, яке є наслідком інтелектуальної діяльності людини;

и) це невиробнича сфера існування людини.

1. Із пункту 1 виберіть визначення довкілля і атмосфери.

2. Із пункту 1 виберіть визначення природного середовища і тропосфери.

3. Із пункту 1 виберіть визначення техногенного середовища і літосфери.

4. Із пункту 1 виберіть визначення соціального середовища і гідросфери.

5. Із пункту 1 виберіть визначення побутового середовища і біосфери.

6. Основні поняття, що відображають основи БЖД: життя, діяльність, життєдіяльність, безпека, небезпека, ризик, безпека життєдіяльності людини (БЖДЛ);

а) відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдати будь-якої шкоди;

б) є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування суспільства, зміст якої полягає у доцільній зміні та перетворенні в інтересах людини навколишнього середовища;

в) це одна із форм існування матерії, яку відрізняє від інших здатність до розмноження, росту, розвитку, різних форм руху, можливість пристосувань до середовища та наявність обміну речовин і реакції на подразнення;

г) специфічна форма відношення людини до навколишнього середовища з метою забезпечення своїх різних вимог;

д) властивість системи “людина – середовище існування” зберігати умови взаємодії з мінімальною можливістю нанесення шкоди людям, природним чи матеріальним ресурсам;

е) наявність в оточенні людини об’єктів, явищ, систем, речовин та умов, які можуть створювати будь-яку загрозу людини, нанесення шкоди середовищу існування;

є) це складна система, котра здатна забезпечувати та підтримувати в середовищі існування певні умови життя і всі види діяльності людей;

ж) негативна властивість здатна спричинити шкоду людям, природному середовищу, матеріальним цінностям;

з) усвідомлена можливість виникнення події з певними небажаними наслідками;

і) відсутність неприпустимого ризику, пов’язаного з можливістю завдати шкоди людині в будь-яких умовах її існування;

и) частота реалізації небезпеки.

7. Із пункту 6 виберіть визначення безпеки та життя.

8. Із пункту 6 виберіть визначення небезпеки та діяльності.

9. Із пункту 6 виберіть визначення життєдіяльності та ризику.

10. Із пункту 6 виберіть визначення БЖДЛ.

11. Проблеми життєдіяльності поділяються на особисті, колективні (сімейні), соціальні, етнічні, державні, глобальні. Наведемо деякі проблеми життєдіяльності:

а) демографічний вибух і урбанізація;

б) зростання засобів та інфраструктури транспорту;

в)нестача коштів для вживання якісних продуктів;

г) незадовільний стан медобслуговування населення;

д) висока вартість медпрепаратів;

е) порушення озонового шару;

є) вичерпання природних ресурсів;

ж) незадовільний стан захисту особистості;

з) міжетнічні конфлікти;

і) безробіття;

и) парниковий ефект;

к) мала зарплатня;

л) наявність в квартирі телевізора, комп’ютера;

м) виснаження ґрунтової родючості (деградація ґрунтів і лісів);

н) кислотні дощі;

о) релігійні конфлікти;

п) хвороба.

12. Із пункту 11 визначте проблеми життєдіяльності особистості.

13. Із пункту 11 визначте проблеми життєдіяльності колективні (сімейні).

14. Із пункту 11 визначте соціальні проблеми життєдіяльності.

15. Із пункту 11 визначте етнічні проблеми життєдіяльності.

16. Із пункту 11 визначте державні проблеми життєдіяльності.

17. Із пункту 11 визначте глобальні проблеми життєдіяльності.

18. Перелік небезпек дуже великий. З метою аналізу, узагальнення та розробки

заходів щодо запобігання негативних наслідків проводиться класифікація небезпек, джерел, що породжують їх, та тих чинників, які безпосередньо призводять до негативного впливу на людину.

Класифікація небезпек:

- за своєю природою небезпека буває:

а) потенційна (прихована);

б) перманентна (постійна);

в) загальна (тотальна);

• за характером виникнення небезпеки поділяється на:

г) природні;

д) техногенні;

е) екологічні;

є) соціальні;

• за характером впливу на людину:

ж) фізичні;

з) хімічні;

і) біологічні;

и) психофізіологічні;

• за часом прояву негативних наслідків:

і) імпульсивні (ударного типу);

к) кумулятивні (ті, що накопичуються);

• за сферою прояву:

л) виробничі;

м) побутові;

н) дорожньо-транспортні;

о) спортивні;

п) біологічні та ін.;

• за місцем локалізації:

р) літосфера;

с) гідросфера;

т) атмосфера;

у) космос.

19. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку наявність газової плити в квартирі.

20. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку дорожньо-транспортну пригоду.

21. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку інфекційну хворобу.

22. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку перехід дороги в недозволеному місці.

23. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку збільшення вмісту СО в атмосфері.

24. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку повінь.

25. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку зменшення тиску повітря на міжнародні космічні станції.

26. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку зменшення озонового шару.

27. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку інтенсифікацію сільськогос- подарського виробництва.

28. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку отруєння грибами.

29. Із пункту 18 класифікуйте як небезпеку спортивні перенавантаження.

30. Основні джерела небезпек:

а) науково-технічний прогрес в усіх галузях суспільства;

б) зростання споживання природних ресурсів;

в) глобальні зміни природного середовища (парниковий ефект, озонові діри, кислотні дощі тощо);

г) збільшення концентрації забруднювачів навколишнього середовища;

д) посилення інформаційного тиску на психіку людини;

е) поява нових захворювань (наркоманія, СНІД, атипічна пневмонія та ін.);

ж) посилення військового протистояння в локальних та міжнаціональних конфліктах, поширення тероризму, загострення криміногенної обстановки.