2.3 Організація і планування транспортного господарства

Виробництво промислової продукції зв'язане із переміщенням значних обсягів матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів та інших вантажів. Здійснення операцій, зв'язаних із переміщенням предметів праці, покладено на транспортне господарство підприємства, яке може складатися із одного чи декількох транспортних цехів, майстерень із ремонту, шляхового господарства.

Роль транспортного господарства полягає не тільки в переміщенні вантажів, але, насамперед, у своєчасному доставлені предметів праці на робочі місця, оскільки від цього значно залежить ритмічність виробництва та виконання виробничих завдань основними цехами.

Транспортні роботи на підприємствах здійснюються за допомогою трьох його взаємопов'язаних видів: зовнішнього, міжцехового і внутрішньоцехового, який поділяється на загальноцеховий і міжопераційний.

На структуру транспортного господарства впливають обсяг внутрішньозаводських і зовнішніх перевезень, рівень кооперування з транспортними організаціями, виробнича структура підприємства, тип виробництва, габарити і маса виготовлених виробів тощо. Так, на підприємствах одиничного і дрібносерійного виробництва, які ви­робляють великі і важкі вироби, основним видом зовнішнього і міжцехового транспорту є залізничний, а внутрішньоцеховим - мостові крани великої вантажопідйомності. На підприємствах серійного типу виробництва, які виробля­ють продукцію середніх розмірів і середньої ваги для її перевезень використо­вують різні види безрейкового транспорту; зокрема автомобілі та трактори з прицепами, авто - і електрокари для доставки вантажів із централізованих скла­дів підприємства та міжцехових перевезень; кран-балки, електронавантажувачі і електротельфери, які використовуються для перевезення вантажів внугрі цехів. У масовому виробництві найпрогресивнішим видом транспорту є різні типи конвеєрів: підвісні конвеєри із адресуванням вантажів для міжцехових перевезень, а для переміщення предметів праці між робочими місцями підвісні конвеєри з приводом чи без приводу.

Класифікація видів транспортних засобів показана на рис 5.

Рис. 5 Класифікація видів транспортних засобів

Стан транспортного господарства на підприємстві характеризують такі показники: вантажооборот, вантажопотік, необхідна кількість транспортних засобів.

Вантажооборот - це сума, загальне число вантажів, які перевозя­ться на підприємстві за відповідний проміжок часу (зміну, годину, добу, місяць, квартал, рік).

Вантажопотік — це кількість вантажів, які перевозяться за одиницю часу між двома пунктами. Сума всіх вантажопотоків складає вантажюоборот підприємства.

На основі даних шахматних таблиць і генерального плану підприємства та планів розміщення його виробничих підрозділів складають схеми (діаграми) вантажопотоків, а на основі вантажообороту і вантажопотоків визначають тип і структуру парку транспортних і піднімально-транспортних машин, кількість вантажно-розвантажувальних постів, вид маршруту руху.

Маршрути руху транспортних засобів організовують так, щоб забезпечити їх максимальне використання в часі і по вантажопідйомності. Відповідно, розрізняють маятникову і кільцеву системи організації маршрутів.

Маятникову систему використовують для переміщення вантажів між пунктами завантаження і розвантаження; вона поділяється на односторонню, коли транспортні засоби повертаються порожніми; двосторонню, коли їх завантажують в обох напрямках, і "веєрна", коли вантажі доставляють послідовно декільком споживачам.

Маршрути руху транспортних засобів при маятниковій системі показані на рис. 6, а при кільцевій – на рис.7.

Рис. 6 Схема маршрутів руху транспортних засобів при маятниковій системі організації маршрутів

Рис. 7 Схема маршрутів руху транспортних засобів при кільцевій системі організації маршрутів

Необхідна кількість транспортних засобів визначається залежно від характеру транспортних засобів (безперервної і перервної дій).

Кількість транспортних засобів перервної дії (С_п) визначається за такою формулою:

Сп = Од/Рд

де О_д - добовий вантажооборот, т4

Р_Д - добова продуктивність одиниці транспортного обладнання т, яка прямо пропорційна числу робочих циклів (Ц) і продуктивності за один цикл (q), тобто може бути розрахована за такою формулою:

Р_д= q*Ц; Ц = F/Тц

де F -- добовий фонд часу роботи транспортного обладнання, год.;

Тц - один цикл, який включає час пробігу, завантаження і розвантаження, год.

Число транспортних засобів безперервної дії (Сб), наприклад, транспортерів, розраховується за такою формулою:

Сб = Ог/Рг

де Ог-годинний вантажооборот, т;

Р_г - годинна продуктивність транспортера, т.

Годинна продуктивність (Рг) визначається залежно від виду вантажу:

а) при переміщенні сипучих вантажів за такою формулою:

Р_г = 3,6qV,

де q - завантаження сипучих вантажів на погонну довжину транспортера, кг; V- швидкість руху, м/с;

б) при переміщенні штучних вантажів за такою формулою:

Рг = 3,6GV/а = Gh/1000

де G - маса однієї вантажної одиниці, кг;

а - відстань між двома суміжними вантажами на транспортері, м;

h~ число штучних вантажів, які переміщу­ються протягом 1 год (h = 3600 V/а);

в) при переміщенні штучних вантажів у спеціальній тарі (контейнерах, піддонах (по h шт) за такою формулою:

Р_г = 3,6 GhV/а

Основні техніко-економічні показники використання внутрішнього транспорту підприємства: продуктивність транспортних засобів, коефіцієнт використання пробігу транспортного засобу, коефіцієнт використання вантажопідйомності, коефіцієнт використання часу роботи транспорту, собівартість перевезення 1 тис.грн, собівартість перевезення 1 т, собівартість машино-години роботи, грн.

Важливість функцій, які виконує транспортне господарство на промисловому підприємстві, націлених на максимальне скорочення тривалості основного виробництва, підкреслює вагомість транспортного господарства і його значимість в структурі технічного обслуговування.