Четвертий кризовий період

Четвертий період кризи сім’ї настає після 12 років подружнього життя. Його виникнення часто збігається з наближенням періоду інволюції, виникненням почуття самотності, зв'язаного з відокремленням дітей, що підсилюється емоційною залежністю подружжя, їх переживаннями з приводу можливого прагнення одного з партнерів до сексуального виявлення себе на стороні, "поки не пізно".

Часто доводиться чути від подружжя, які перебувають на даному етапі, що вони просто стали чужими людьми. Почуття охолонули, інтиму немає вже не перший місяць, не хочеться шукати новий підхід один до одного, а хочеться просто розійтися

Часто дана криза сполучається з особистісною кризою середнього віку. Внутрішньо в кожного або одного з подружжя, відбувається якась переоцінка цінностей, аналіз власного життя й досягнутих результатів. З'являється незадоволеність собою й своїми досягненнями, приходять думки про наближення старості й навіть смерті. В загальному, люди глибоко йдуть думками у власне життя, особисту, а не сімейну

Висновок: не потрібно зупинятись на досягнутому або на не досягнутому, на особистих втратах або невдачах. Мотивацією до дій може стати усвідомлення того, що ваш маленький мир, сім'я, має потребу в подальшому розвитку й росту. Гарним приводом до постановки нових завдань, звичайно, є ваші малюки. Вони ростуть і розвиваються, навчаючись саме у вас моделям поводження й відношення до життя. Саме ваш активний і захоплений спосіб життя позитивно відіб'ється на їхньому становленні, як особистості, їхньому сприйнятті миру і їхній подальшій долі. Знайдіть сили й можливість відкрити для себе й для своєї сім'ї нові обрії. Можливо, це будуть захоплюючі подорожі, придбання цікавих знань. На цьому етапі важливо зрозуміти, що ваша сім'я й ви — це одне ціле.

П’ятий кризовий період

Двадцять років спільного життя — це ще один період шлюбної кризи. Малюки, немов пташенята, летять із вашого сімейного гнізда будувати своє життя й приходить почуття спустошення. Дружинам здається, що тепер вони нічим не зв'язані, немає звичної батьківської відповідальності, звичних турбот і справ, пов'язаних з вихованням малюків. Чоловік почуває себе, нарешті вже вільним від почуття боргу стосовно сім'ї, а жінки вважають, що віддана чоловікові колись краса й молодість тепер зобов'язує його до повернення цього боргу. Починається пиляння й найчастіше вимоги жінки залишаються незадоволеними

Висновок: подружжю необхідно згадати, що тепер вони обоє вільні від явної батьківської ролі, що в них з'явилася маса вільного часу, що їхній подружній досвід тепер дозволить їм повною мірою насолодитися один одним. Неспішно виявити все своє вміння бути ніжними й турботливими один з одним. Приходячи до такого розуміння, інтимне життя подружжя переходять зовсім на інший рівень, з'являються більш теплі відтінки у відносинах, м'якість і гармонія [1].

Особливою формою подолання подружніх конфліктів є розлучення. Багато чим розлучення приносить звільнення від проблем, що нагромадилися. Але часто воно задовольняє інтереси тільки однієї із сторін і викликає важкі нервово-психічні переживання в іншої.

Отже, не сприймайте кризу у відносинах як кінець любові й не робіть дурість, уважаючи, що розлучення — це єдине вірне рішення. Запам'ятаєте, шлюб, любов, інтимне життя й сімейне щастя — це велика праця ДВОХ людей, які в один прекрасний і дивний день зрозуміли, що будуть жити довго й щасливо й помруть в один день. Любіть один одного й зберігаєте ваші відносини.