Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут журналістики

Гуманітарний практикум з навчальної дисципліни «Філософія»

Жан-Поль Сартр «Первинне ставлення до іншого:

Любов, мова, мазохізм»

Виконала: студентка 1 гр., 3-го року навчання,

відділення журналістики

К иїв 2012

1. Автор. Жан-Поль Сартр.

1.1. Роки життя.

Жан-Поль Сартр народився 21 червня 1905 року в Парижі, Франція. Помер автор 15 квітня 1980 року в Парижі. [1]

1.2. Основні періоди творчої діяльності.

Творчу діяльність Сартра можна поділити на три основні періоди. Перший включає його феноменологічні дослідження, в яких сильно відчутний вплив Гуссерля. Головні з них: «Трансцендентність Его», «Ескіз теорії емоцій», «Уява. Феноменологічна психологія уяви».

Другий період діяльності пов’язаний з поверненням до онтологічної і екзистенціальної проблематики. Саме до цього періоду відноситься його головний філософський твір – «Буття і ніщо». Він аналізував діалектику взаємин людини («буття-для-себе») та об'єктивної реальності («буття-в-собі»).

Останній період творчості Сартра відзначений його високою оцінкою марксизму за увагу до феномену відчуження, що знайшло своє вираження в «Критиці діалектичного розуму» [5]. Сартр писав: «Я вважаю марксизм непроминущою філософією нашого часу». Також у цей період Сартр пише автобіографічну повість «Слова», яка ознаменувала його відхід від колишнього кола проблем екзистенціалістської філософії. [2]

1.3. Основні праці.

Перші філософські праці: «Трансцендентність Его» (1934), «Ескіз теорії емоцій» (1939), «Уявне. Феноменологічна психологія уяви» (1940). Роман «Нудота» (1938), збірка оповідань і новел «Myp» (1939). Філософський твір «Буття і Ніщо» (1943). Філософської праці «Екзистенціалізм – це гуманізм» (1946), «Критика діалектичного розуму» (1960). Автобіографічна повість «Слова» (1964). Політична праця «Привид Сталіна» (1965). Книга «Нема роду без вироду. Гюстав Флобер. 1821-1857» (1971-1972) [3].

1.4. Філософські джерела формування поглядів.

Феноменологія Е. Гуссерля й екзистенціалізм М. Гайдеґґера мали значний вплив на формування поглядів автора. Також в останній період його філософської діяльності на нього вплинули засади марксизму.

1.5. Представник школи, напрямку, течії.

Атеїстичний екзистенціалізм, марксизм [1].

1.6. Послідовники, опоненти.

Послідовниками Сартра були Сімона де Бовуар, Франц Омар Фанон, Болівар Вінісіо Ечеверріа Андраде [5].

1.7. Основні події соціально-політичного та культурного життя суспільства.

1914 – 1918 рр. – На дитинство Сартра припала Перша світова війна.

1930 – 1935 рр. – Під час глибокої економічної кризи в Франції Сартр займався викладацькою діяльністю.

1939 – 1945 рр. – Друга світова війна. У 1940 Сартр потрапив у німецький полон, в якому пробув рік. Там він і розпочав свою драматургічну діяльність.

1944 – 1946 рр. – Тимчасовий уряд у Франції. Сартр намагався заснувати партію лівої інтелігенції.

1946 – 1956 рр. – Четверта республіка у Франції. Почалося зближення Сартра з французькою комуністичною партією.

З 1956 року – Встановлення П’ятої республіки у Франції. Сартр двічі побував у СРСР, підтримував кубинську революцію, виступав проти американської агресії у В'єтнамі [4], [2].