
- •Агросфера, як складова біосфери, фактор добробуту людства та одна з причин екологічної кризи
- •Адаптивні реакції тваринних організмів.
- •Біотехнології в землеробстві і тваринництві.
- •Біотичні взаємовідносини рослин (алелопатія, конкуренція, паразитизм та ін.).
- •Зоогенні чинники
- •Фітогенні чинники
- •Внутрішньопопуляційні та міжвидові взаємовідносини між тваринними організмами.
- •Вода як екологічний фактор. Джерела води для організмів. Вплив води на організми (кількісний та якісний).
- •Вплив тваринництва на навколишнє середовище.
- •Грунт – базова складова агроекосистеми, полікомпонентна та поліфункціональна система.
- •Ґрунтозахисна контурно-меліоративна система землеробства.
- •Екологічні особливості основних сільськогосподарських культур і бур’янів.
- •Екологічні фактори екосистеми.
- •Ерозія грунту і стійкість агроекосистеми
- •Ерозія і деградація грунту як наслідки порушення стійкості агроекосистеми. Види ерозії грунту
- •1 П. Виды эрозии почв
- •Захист грунту від ерозії.
- •Міждисциплінарні зв’язки сільськогосподарської екології.
- •Найважливіші екологічні закони, що стосуються агроекосистем.
- •Організація культурних пасовищ.
- •Оцінювання клімату агросфери.
- •Поняття про агроекосистему. Рівні організації та типи агроекосистем.
- •Потік енергії в агроекосистемі. Піраміда енергії.
- •Предмет, методи і цілі сільськогосподарської екології.
- •Природні ресурси.
- •Природоресурсна характеристика основних агроекосистем України
- •Причини вторинного засолення грунту, заходи щодо його попередження та мінімізації негативних наслідків.
- •Причини та наслідки порушення стійкості агроекосистеми.
- •Раціональне використання агрохімікатів.
- •Рекультивація земель
- •Роль мінеральної та органічної речовини грунту у формуванні його родючості. Екологічна роль гумусу.
- •Склад і структура агроекосистеми: матеріально-енергетичні компоненти, їх функціональна роль та взаємозв’язок.
- •Фермерський біогеоценоз.
- •Шляхи збільшення ресурсу органічної речовини грунту.
Грунт – базова складова агроекосистеми, полікомпонентна та поліфункціональна система.
У процесі взаємодії з природою людство постійно вирішувало першочергове завдання життєзабезпечення – виробництва продуктів харчування, що є єдиним джерелом отримання людиною внутрішньої енергії. Тому не випадково однією з найдавніших галузей не тільки сільськогосподарського виробництв, а й виробничої діяльності людини загалом є землеробство. Процес переходу від накопичення сільськогосподарських знань до примітивних, а згодом дедалі більш удосконалених систем землеробства та методів ведення сільського господарства загалом, стимулював ріст виробництва продовольчих ресурсів, сприяв збільшенню значення аграрного сектору в формуванні первинної фітобіологічної продукції. Біомаса людей порівняно з доагрокультурною епохою значно зросла. В сучасній біосфері в антропогенний канал, створений людьми і свійськими тваринами, надходить 1,6-Ю16 Вт енергії, що становить ~25 % загальної первинної продукції рослин. Значне збільшення первинної продукції, яку споживає людство, відбувається вже не тільки за рахунок сонячної енергії, а й під впливом додаткових енергетичних джерел. Близько 95 % сухої речовини рослин створюється в процесі фотосинтезу за участю сонячної енергії, а сама продуктивність агроценозів забезпечується насамперед за рахунок вільного перебігу в рослинах і ґрунті біологічних процесів. «Антропогенна енергія», що надходить в агроекосистеми, не замінює (і не може замінити) кількість сонячної енергії, а е своєрідним каталізатором, що стимулює активніше її використання (засвоєння). Вивчення агроекології потребує фундаментальних знань структури природних екосистем, продукту «творчої» діяльності самої природи. Без розуміння особливостей організації природних екосистем неможливо оцінювати агроекосистеми.
агроекосисте́ми
Особливої уваги при конструюванні агроекосистем заслуговують рослини-репеленти, що виділяють відлячні для комах речовини. Так, обробіток злакових трав навколо посівів квасолі знижує їх ушкодження цикадками. Перспективні і культури-«пастки». Наприклад, для боротьби збуряковою нематодою використовують ранні посіви хрестоцвітих з подальшою їх загортанням (сидерати). В умовах полікультури нерідко знижується ураження культивованих рослин збудниками хворіб і вірусами унаслідок менших темпів накопичення і розповсюдженняінокулюма і вірусів під впливом мікроклімату — зміни вогкості, температури, освітленості.Конструювання агроекосистеми за принципом сівозміни, — це послідовний обробіток різних культур в часі і просторі, робить вирішальний вплив не тільки, на родючости ґрунту, але і виживання фітопатогенів, нематод, комах, бур'янів.Як дієвий засіб боротьби з шкідливими організмами здавна використовуються і різні способи обробки ґрунту. У зв'язку з цим необхідно враховувати, що перехід, наприклад, до мінімальної обробки ґрунту приводить до такої зміни видового складу бур'янів, при якому набувають широке поширення ботанічно близькі до оброблюваної культури види бур'янистої рослинності. Оскільки в рослинних залишках, що зберігаються на поверхні ґрунту, створюються кращі умови для виживання, зростання і розмноження фітопатогенів, вірогідність виникнення епіфітотій зростає. При мінімальній обробці підвищується виживання і комах-шкідників, зростає їх різноманітність. В той же час зниження температури (на 1—4°С) і більша вогкість ґрунту в цих умовах зменшують ураження рослин кукурудзи стебловою гнилизною.