4. Визначення наявності й ефективності використання оборотних коштів
4.1. Визначення наявності власних оборотних коштів
Величина власних оборотних коштів, щ розраховується: власний капітал + довгострокові кредити банків + довгострокові позики – підсумок розділу 1 активу балансу. Величина власних оборотних коштів дорівнює перевищенню поточних активів над поточними зобов’язаннями іноді складається і зворотна ситуація, коли поточні зобов’язання перевищують поточні активи. Тоді одним із джерел покриття основних коштів і поза обігових активів є короткострокова кредиторська заборгованість.
Порівняння наявності власних оборотних коштів з поточною потребою в них дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів.
Неможливість покрити поточну потребу в оборотних коштах власними засобами означає нестачу або й цілковитий брак власних оборотних коштів.
Це може статися з вини самого підприємства, інших підприємств, у результаті зміни умов господарювання, не взятих до уваги своєчасно (як, наприклад, несвоєчасне фінансування приросту потреби у власних оборотних коштах), через стихійне лихо та з інших причин, зокрема: незадовільної роботи маркетингової служби; невиконання планів прибутку; слабкої відповідальності підприємств за формування і збереження власних оборотних коштів та їх нецільове використання; наявності значної дебіторської заборгованості покупців.
Причиною цілковитого браку власних оборотних коштів може бути значне підвищення цін у результаті інфляційних процесів.
Надлишок власних оборотних коштів створюється в разі перевищення власних оборотних коштів понад їхню потребу. Він може виникати внаслідок перевиконання плану прибутку, неповного внеску платежів до бюджету; безоплатного надходження (отримання) товарно-матеріальних цінностей від інших організацій; неповного використання прибутку на цілі, передбачені фінансовим планом.
Цей надлишок може бути виправданим у разі перевиконання плану випуску продукції, причому тільки тоді, коли темпи зростання нормативних запасів не випереджають темпів зростання обсягу виробництва.
Порівнюючи на певну дату різних періодів фактичну наявність власних оборотних коштів, можна судити про абсолютну зміну їхніх величин.
До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів до вартості майна підприємства:
де Фн — фактична наявність (вартість) оборотних коштів, грн;
М — вартість майна підприємства, грн.
Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яка частка в майні підприємства їм належить. З огляду на тип виробництва, вид продукції га інші чинники ця частка може бути різною. Але бажано, щоб вона забезпечувала можливість ритмічного, безперебійного виробництва і, за потреби, швидкої ліквідності оборотних активів.
4.2. Показники використання оборотних коштів
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обороту, тобто період, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, проходячи всі стадії кругообігу на підприємстві (обчислюється в днях):
С — середня вартість оборотних коштів, грн;
Т — тривалість періоду, за який обчислюється оборотність, днів;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.
Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну, використовуючи дані того періоду (рік, півріччя, квартал тощо), щодо якого визначається оборотність. Звичайно вона дорівнюватиме сумі оборотних коштів на початок і кінець періоду, поділений на 2.
Тривалість обороту коштів — це показник, здатний одночасно відображати результати процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації виробленої продукції і наданих послуг за певний період — і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів. Оборот оборотних коштів обчислюється за планом і фактично.
Для проведення поглибленого аналізу використання власних оборотних коштів показники оборотності можуть розраховуватись як у цілому щодо всіх оборотних коштів, так і щодо їхніх окремих елементів.
Термін обороту виробничих запасів відображає час перетворення товарно-матеріальних цінностей па готову продукцію:
де Овз — термін обороту виробничих запасів, днів;
Свз — середня вартість виробничих запасів, грн;
Рс — обсяг реалізованої продукції за собівартістю, грн.
Тривалість обороту дебіторської заборгованості відображає середній термін отримання платежу:
де Одз — термін обороту дебіторської заборгованості, днів;
Дз — дебіторська заборгованість, грн;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.
Тривалість обороту кредиторської заборгованості відображає час, за який можна перекрити кредиторську заборгованість:
де Окз — термін обороту кредиторської заборгованості, днів;
К3 — кредиторська заборгованість, грн.
Тривалість обороту грошових коштів підприємства відображає час їхнього функціонування, починаючи з авансування в предмети праці і завершуючи отриманням виручки від реалізації продукції. При цьому враховуються терміни обороту виробничих запасів, дебіторської і кредиторської заборгованості:
де Огк — термін обороту грошових коштів, днів.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт оборотності (Ко), що визначається за формулою:
Ко = Р/С
Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за аналізований період. Що більше оборотів роблять оборотні кошти, то ефективніше вони використовуються.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (К3) є оберненим до коефіцієнта оборотності показником і визначається за формулою:
Кз = С/Р
Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн обороту, то ліпше вони використовуються.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можна послуговуватись коефіцієнтом ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельністю. Вони обчислюються за формулами:
Ке = П/С Р=П/С
де С — середня вартість оборотних коштів;
П — прибуток від реалізації продукції.