Модуль 3 внутрішній фінансовий контроль ресурсів і господарських процесів

«ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ФОРМУВАННЯ ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ»

План

1. Мета і завдання внутрішнього контролю формування власного капіталу

2. Техніка внутрішнього контролю інформації про формування власного капіталу.

Вивчивши дану тему студент повинен вміти:

- визначити мету та завдання внутрішнього фінансового контролю формування власного капіталу;

- розробити методику внутрішнього фінансового контролю формування власного капіталу;

- провести перевірку формування власного капіталу підприємства.

1. Мета і завдання внутрішнього контролю формування власного капіталу

Мета внутрішнього контролю власного капіталу – сприяння раціональному формуванню власного капіталу підприємства і ефективності його використання.

Мета визначає завдання внутрішнього контролю інформації щодо власного капіталу. До них можна віднести:

- запобігання здійснення протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій і операцій які суперечать інтересам підприємства на стадії прийняття управлінських рішень (превентивний контроль) щодо збільшення або зменшення статутного капіталу, видачі паїв при вибутті членів, розподілу прибутку між статутним та резервним капіталом, викупу акцій підприємства у його учасників;

- усунення відхилень які допущено, правопорушень на стадії погашення заборгованості учасників, засновників підприємства по внескам до статутного капіталу; використання резервного капіталу; визначенні розміру додаткового капіталу, нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) (поточний контроль);

- перевірку законності, економічної доцільності формування, збільшення, зменшення статутного, формування та використання резервного капіталу, перевірку вірності арифметичного розрахунку нерозподіленого прибутку (непокритих збитків).

2. Техніка внутрішнього контролю інформації про формування власного капіталу

На самому початку внутрішнього контролю інформації про власний капітал підприємства встановлюється наявність таких форм фінансової звітності, як форма № 4 «Звіт про власний капітал» й форма № 1 «Баланс», відповідність їх чинним законодавчим нормативно-правовим актам, а саме вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенням (стандартам) бухгалтерського обліку 5,6.

Проведення перевірки звіту про власний капітал передбачає наступну послідовність робіт:

- перевірка тотожності інформації статті “Залишок на початок року” та “Залишок на кінець року” сумі власного капіталу на початок (нескоригований залишок) і кінець року;

- визначення відповідності даних статей “Зміна облікової політики”, “Виправлення помилок” та “Інші зміни” сумі коригувань, передбачених Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”;

- перевірка правильності розрахунку скоригованого залишку власного капіталу на початок звітного року після внесення відповідних коригувань;

- оцінку даних збільшення або зменшення власного капіталу в результаті переоцінки основних засобів та інших активів у порядку, передбаченому відповідними положеннями (стандартами);

- перевірка тотожності даних статті “Чистий прибуток (збиток) за звітний період” – звіту про фінансові результати;

- визначення вірності відображення суми нарахованих дивідендів, даних про інший розподіл прибутку між учасниками (власниками) підприємства або спрямування прибутку до статутного капіталу, резервного капіталу у статті розділу “Розподіл прибутку”; сум збільшення статутного капіталу підприємства та зміни неоплаченого капіталу в результаті збільшення або зменшення дебіторської заборгованості учасників за внесками до статутного капіталу підприємства – у статті розділу “Внески учасників”; сум зменшення власного капіталу підприємства внаслідок виходу учасника, викупу чи анулювання викуплених акцій акціонерним товариством, зменшення номінальної вартості акцій або з інших причин - у статті розділу “Вилучення капіталу”; сум списання невідшкодованих збитків, безкоштовно отримані активи та інші зміни – у статті розділу “Інші зміни в капіталі”;

- перевірка статті “Разом змін в капіталі” на тотожність власному розрахунку змін у складі власного капіталу за звітний період.

Проведення внутрішнього контролю статей форми № 1 «Баланс» щодо інформації про власний капітал включає наступні етапи:

- перевірку даних балансу на початок періоду за рядками 300,310,320,330,340,350,360,370,380 на відповідність даним балансу на кінець попереднього періоду. При зміні вступного балансу на початок року у порівнянні із звітними даними за попередній рік повинні бути у наявності необхідні пояснення у письмовій формі;

- арифметичну перевірку правильності розрахунку рядку 380 на початок та кінець року;

- перевірку даних кінцевого балансу за рядками 300,310,320,330,340,350,360,370 на тотожність оборотам і залишкам по рахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку на кінець звітного періоду (машинограмам за бухгалтерськими рахунками 40,41,42,43,44,45,46);

- за статетью «Статутний капітал» (в бухгалтерському обліку рахунок 40) перевіряється відповідність сальдо розміру статутного капіталу, який зафіксовано в установчих документах;

- за статетью «Пайовий капітал» (в бухгалтерському обліку рахунок 41) перевіряється відповідність сальдо даним про пайові внески юридичних та фізичних осіб, які добровільно розміщені у товаристві;

- за статетью «Додатково вкладений капітал» (в бухгалтерському обліку рахунки 421 та 422) перевіряється відповідність сальдо даним про різницю між продажною і номінальною вартістю первісно розміщених акцій, та сумами, які були вкладені засновниками підприємств і перевищують статутний капітал;

- за статетью «Інший додатковий капітал» (в бухгалтерському обліку рахунки 423,424 та 425) перевіряється відповідність сальдо даним про дооцінку (уцінкук) необоротних активів, безплатно одержаних необоротних активів;

- за статетью «Резервний капітал» (в бухгалтерському обліку рахунок 43) перевіряється відповідність сальдо даним про суму резервів, які створені на підприємстві;

- за статетью «Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)» (в бухгалтерському обліку рахунок 44) перевіряється відповідність сальдо даним субрахунків 441 (у випадку нерозподіленого прибутку) або 442 (у випадку непокритих збитків). Звертається увага на те, щоб сума непокритих зибтків була наведена у дужках;

- за статетью «Неоплачений капітал» (в бухгалтерському обліку рахунок 46) перевіряється відповідність сальдо даним про заборгованість власників (учасників) по внескам в статутний капітал. Звертається увага на те, щоб сума неоплаченого капіталу була наведена у дужках й віднімалася при розрахунку суми по рядку 380;

- за статетью «Вилучений капітал» (в бухгалтерському обліку рахунок 45) перевіряється відповідність сальдо даним про фактичну собівартість акцій власної емісії або долі, яка викуплена товариством у його учасників. Звертається увага на те, щоб сума вилученого капіталу була наведена у дужках й віднімалася при розрахунку суми по рядку 380.

Після встановлення тотожності даних розділу І пасиву балансу даним головної книги перевіряється стан синтетичного та аналітичного обліку за рахунками 40,41,42,43,44,45,46.

В ході внутрішнього контролю даних за рахунком 40 «Статутний капітал» перевіряється факт, що засновниками перед реєстрацією акціонерного товариства було внесено не менше 50% від номінальної вартості акцій; що повна вартість внесена протягом року з моменту реєстрації.

Перевіряється визначення вартості майна, яке внесено у власність підприємства в якості внесків до статутного капіталу (ця вартість визначається по умовленності засновників), вартості майна, яке внесено для використання на півдприємстві в якості внесків до статутного капіталу (ця вартість визначається виходячі з арендної плати за використання цим майном).

Перевірка записів до дебету й кредиту рахунку 40 включає контроль визначення сум зменьшення та збільшення статуного капіталу у випадках зміни вартості акцій, при прийнятті нових членів до складу учасників, при обміну облігацій на правоучасті у підприємстві, при відрахуванні частини прибутку до статутного капіталу, при спрямуванні коштів резервного капіталу до статутного. При цьому необхідно перевірити наявність документів щодо рішень засновників та правільність їх оформлення, перерегістрацію статутного капіталу у відповідності до діючих правових норм.

Перевірка стану аналітичного обліку статуного капіталу включає контроль за навністю даних за кожним акіонером, учасником, засновником.

Внутрішній контроль пайового капіталу включає перевірку підрахунку пайових внесків, ведення аналітичного обліку за видами капіталу та правільність нарахування дивідендів по рішенню зборів пайовиків. Якщо мали місце випадки вибуття або вступу учасників, то перевіряється визначення суми корректировки пайового капіталу.

Внутрішній контроль додаткового капіталу включає перевірку визначення прибутку (збитку) від продажу, випуску акцій, звертається увага, щоб сума перевищення збитків від вказаних операцій над емісійним доходом була відображена по дебету рахунку 44; іншого вкладеного капіталу, суми дооцінки (уцінки) необротних активів та суми безоплатно отриманих необоротних активів.

Внутрішній контроль резервного капіталу включає перевірку формування резервного капіталу, а саме встановлюється факт, щоб його сума не була більше 25% оплаченого статутного капіталу, перевіряється яка сума відостків відрахувань від чистого прибутку була зафіксована у статутних документах (вона повинна бути не менш ніж 5%). Обовязково перевіряється на що були використані суми резервного капіталу: на покриття непередбачених витрат, збитків, оплату заборгованості підприємства в разі його ліквідації.

Перевірка аналітичного обліку включає контроль даних про резервний капітал за його видами та напрямками використання.

Внутрішній контроль розрахунку невикористаного прибутку (непокритих зибтків) включає арифметичну перевірку:

Прибуток нерозподілений = Нерозподілений прибуток минулого року + чистий прибуток звітного року - дивіденди звітного року – непокриті збитки – внески на поповнення резервного капіталу

Крім арифметичної перевірки, оцінюється дотримання методології обліку, тобто використання субрахунку 441 у разі наявності нерозподіленого прибутку, субрахунку 442 у разі наявності непокритих збитків і субрахунку 443 – для обліку прибутку, який використаного у звітному періоді.

Внутрішній контроль неоплаченого капіталу включає перевірку по видам розміщених неоплачених акцій та за кожним засновником (учасником) підприємства, дані по кредиту рахунка 46 співставляються з даними про фактично внесене майно, грошові кошти, виробничі запаси і т.п.

Щодо вилученого капіталу то перевірка даних про нього включає контроль сум вилучених акцій, вилучених паїв та інші вилучення. При цьому звертається увага, що вилучені акції повинні відображатися за ціною придбання.

1. Сформулюйте мету внутрішнього контролю власного капіталу.

2. Перелічите задачі внутрішнього контролю власного капіталу.

3. В чому полягають особливості техніки внутрішнього контролю власного капіталу?

Завдання 1.

Товариство з обмеженою відповідальністю в 2007 році отримало прибуток в сумі 200000грн. (сальдо на субрахунку 441 складає 200000грн.). Прибуток розподілено відповідно до статуту товариства - 5% до резервного капіталу. За підсумками 2008 року товариство отримало збиток. Згорнуте сальдо на субрахунку 442 складає 15000грн. Частину резервного фонду в сумі 4000грн. було вирішено направити на погашення збитків. В бухгалтерського обліку зроблено наступні записи.

Рік	Зміст господарської операції	Д-т	К-т	Сума
2007	Спрямовані кошти на поповнення резервного капіталу	443	42	12000
	Відображено використання прибутку	441	443	12000
2008	Частково погашені збитки 2008 року за рахунок резервного капіталу	42	442	4000

В процесі здійснення внутрішнього контролю необхідно оцінити правильність зроблених записів.

Завдання 2.

Засновниками зроблені внески до статутного фонду: грошовими коштами на поточний рахунок в розмірі 35000грн.; товарами 75000грн., в тому рахунку ПДВ. В бухгалтерського обліку зроблено наступні записи.

Зміст господарської операції	Д-т	К-т	Сума
Отримано внесок до статутного фонду від засновників грошовими коштами	301	46	35000
Отримано внесок до статутного фонду від засновників товарами	28	46	75000

В процесі здійснення внутрішнього контролю необхідно оцінити правильність зроблених записів.

«ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ РЕСУРСІВ В НЕОБОРОТНИХ АКТИВАХ»

План

1. Мета і завдання внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах

2. Техніка внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах

Вивчивши дану тему студент повинен вміти:

- визначити мету та завдання внутрішнього фінансового контролю ресурсів в необоротних активах;

- розробити методику внутрішнього фінансового контролю ресурсів в необоротних активах;

- провести перевірку ресурсів в необоротних активах підприємства.

1. Мета і завдання внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах

Мета внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах - сприяння раціональному використанню ресурсів на придбання, оновлення, реконструкцію, модернізацію основних засобів підприємства, підвищенню ефективності їх використання.

Завдання внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах:

- запобігання здійснення протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій щодо придбання, оновлення, модернізації, списання та ліквідації необоротних активів на стадії прийняття управлінських рішень;

- перевірка законності, економічної доцільності придбання та використання необоротних активів по вже здійсненим операціям;

- усунення відхилень, правопорушень на стадії документального оформлення господарських операцій оприбуткування, списання та ліквідації необоротних активів;

- перевірка дотримання методології обліку операцій з необоротними активами;

- оцінка дотримання обліково-економічної політики щодо методу нарахування зносу необоротних активів та перевірка вірності нарахування зносу;

- експертна оцінка ступеня ефективності використання необоротних активів.

2. Техніка внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах

Проведення внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах передбачає наступну послідовність робіт:

- дані балансу на початок періоду за розділом І повинні співставлятися з даними балансу на кінець попереднього періоду. При зміні вступного балансу на початок року у порівнянні із звітними даними за попередній рік повинні бути сформульовані відповідні пояснення;

- дані статей балансу на кінець звітного періоду за розділом І повинні перевірятися на тотожність результатам інвентаризації;

- дані кінцевого балансу за розділом І співставляються з оборотами і залишками по рахунках Головної книги чи іншого аналогічного регістру бухгалтерського обліку за рахунками 10 та 12 на кінець звітного періоду;

Крім того, перевірка правильності відображення в балансі нематеріальних активів і основних засобів включає два основних моменти:

- необхідно впевнитись в тому, що відповідні активи підприємства, включені до складу нематеріальних активів і основних засобів, дійсно є в наявності;

- необхідно впевнитись в доцільності вибору методології відображення господарських операцій та оцінки майна клієнта:

поділ основних засобів та нематеріальних активів на групи, за якими ведеться бухгалтерський облік;

вибір методу нарахування зносу об’єктів основних засобів та нематеріальних активів;

- необхідно встановити, чи не було змін в методології обліку основних засобів та нематеріальних активів протягом періоду, що перевіряється;

- необхідно перевірити правильності обліку придбання, зносу і вибуття нематеріальних активів і основних засобів.

Наявність основних засобів перевіряється на підставі інвентаризаційних карток, інвентаризаційних описів і фактичної наявності.

Після встановлення тотожності даних Балансу та головної книги або регістру, який її замінює, перевіряється достовірність даних регістрів бухгалтерського обліку за рахунками 10, 12, 13 (журналів ордерів за вказаними рахунками, інвентарних карточок основних засобів, опису інвентарних карточок основних засобів, карточок обліку руху основних засобів, інвентарного списку основних засобів). Суб’єкти контролю звертають увагу на дотримання методології обліку, наявність первинних документів, на підставі яких були відображені дані у регістрах аналітичного та синтетичного обліку.

Наприклад, перевіряється наявність та правильність заповнення форми № ОЗ-6 „Інвентарна картка обліку основних засобів” в одному примірнику. Наявність документів, які є підставою її складання „Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (типова форма № ОЗ-1), „Акту приймання-передачі відремо­нтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів”, „Акту на списання основних засо­бів” (типова форма № ОЗ-3) або „Акту на спи­сання автотранспортних засобів” (типова форма № ОЗ-4).

Внутрішній контроль ресурсів в необоротних активах обов’язково включає перевірку визначення первісної, переоціненої, ліквідаційної та залишкової вартості основних засобів. При перевірці первісної вартості звертається увага на повноту включення сум, які були сплачені постачальникам та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт, реєстраційних зборів, державного мита та аналогічних платежів здійснених у зв’язку з придбанням об’єктів, сум ввізного мита, сум зі страхування ризиків доставки основних засобів, витрат на установку, монтаж, налагодження. Особлива увага звертається на визначення первісної вартості безоплатно отриманих основних засобів, яка повинна дорівнювати їх справедливій вартості на дату отримання; вартості основних засобів, що внесені до статутного капіталу підприємства, яка повинна дорівнювати вартості погодженої із засновниками; вартості основних засобів отриманих в обмін на подібний об’єкт, яка повинна дорівнювати залишковій вартості переданого об’єкта. Для перевірки сум збільшення первісної вартості арифметично перераховуються витрати на модернізацію, модифікацію, добудову, дообладнання, реконструкцію та встановлюється наявність підтверджуючих первинних документів; звертається увага на доцільність проведення перелічених операцій.

Щодо перевірки переоціненої вартості, то перш за все встановлюють підставу для здійснення переоцінки, тобто факт, що залишкова вартість повинна відрізнятися більш як на 10 відсотків від справедливої вартості на дату балансу; правильність проведення переоцінки (вірність перемноження первісної вартості і суми зносу на індекс переоцінки), правильність документального оформлення переоцінки, тобто наявність відомостей та внесення на їх підставі змін до регістрів аналітичного обліку.

Враховується, що для визначення справедливої вартості при проведенні оцінки майна з метою переоцінки основних засобів для цілей бухгалтерського обліку обов'язковим є залучення суб'єкта оцінної діяльності, що має відповідну ліцензію, згідно вимогами статті 7 Закону України „Про оцінку майна, майнових прав та професійної оцінкової діяльності”.

Крім того, перевіряється дотримання встановлених П(С)БО 7 строків проведення переоцінки на 31 березня, 30 червня, 30 вересня, 31 грудня.

Перевірка залишкової вартості включає перерахунок різниці між первісною вартістю та сумою нарахованого зносу.

Однією з задач внутрішнього контролю інформації щодо основних засобів є перевірка правильності документального оформлення операцій. Встановлюється наявність та ведення типових форм обліку основних засобів: „Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів” (форма № ОЗ-1), „Акту приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів” (форма № ОЗ-2), Акту на списання основних засобів (форма № ОЗ-3), Акт на списання автотранспортних засобів (форма № ОЗ-4).

Щодо Акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів встановлюється місце знаходження першого, другого та третього примірника. Перший примірник акта після його повного оформлення повинен бути передано до бухгалтерії і він є під­ставою для зарахування об'єктів на баланс, дру­гий - повинен залишитися в підрозділі, який здає об'єкт в експлуатацію, третій - передаватися матеріально відповідальній особі, яка приймає об'єкт на відпо­відальне зберігання. При цьому до актів, що надходять у бухгалтерію, повинні бути дода­но відповідну технічну документацію (паспорт, інструкцію з експлуатації та інше), яку викорис­товують для оформлення інвентарних карток об­ліку основних засобів та перевірки правильності зазначених технічних характеристик об'єктів.

При перевірці відображення ремонту, реконструкцій та модернізацій основних засобів встановлюється наявність у технічному паспорті відповідного об'єкта ос­новних засобів даних про зміну технічних характеристик, добудову тощо; перевіряється наявність „Акту приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів” у бухгалтерії; у підрозділі, який виконував відповідні роботи, та у матеріально відпо­відальній особі, яка приймала об'єкт на відповідаль­не зберігання. Якщо ремонтні роботи виконувала підрядна орга­нізація, перевіряється наявність акту про виконання робіт.

Внутрішній контроль списання основних засобів включає перевірка правильності складання форми № ОЗ-3 „Акт на списання основних засобів”, наявність двох примірників акту: одно у бухгалтерії, другого – у матеріально від­повідальній особі, у підзвіті якої перебував списа­ний об'єкт.

Звертається увага, що списання автотранспортних засобів оформлюється окремим актом (форма № ОЗ-4), перевіряється правильність його заповнення та наявність одного екземпляра – у бухгалтерії, другого - у матеріально від­повідальній особі, у підзвіті якої перебував списа­ний об'єкт.

Питання перевірки нарахування зносу основних засобів є одним з найбільш складних. Перевіряється, чи зазначено у наказі про обліку політику обраний метод (або методи) із запропонованих П(С)БО п’яти, а також метод відповідно до норм Закону «Про оподаткування прибутку».

1. Сформулюйте мету внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах.

2. Перелічите задачі внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах.

3. В чому полягають особливості техніки внутрішнього контролю ресурсів в необоротних активах?

Завдання 1.

Обєкт основних засобів було придбано на умовах передплати. Загальна вартість об’єкту 18000грн. Передплати було зроблено в розмірі 10000грн. В бухгалтерського обліку зроблено наступні записи.

Зміст господарської операції	Д-т	К-т	Сума
Сума, яку перераховано в якості передплати, визнана активом та відображена в складі іншої поточної дебіторської заборгованості	361	311	10000
Об’єкт основних засобів отримано, оприбутковано на склад, його вартість відображено у складі незавершених капітальних інвестицій	15	685	18000
Списано частину заборгованості	685	361	10000
Об’єкт введено в експлуатацію	10	15	10000
Перераховано грошові кошти для погашення суми остаточної заборгованості	685	311	8000

В процесі здійснення внутрішнього контролю необхідно оцінити правильність зроблених записів.

Завдання 2.

Об’єкт основних засобів ліквідується. Первісна вартість – 14000 грн. Сума накопиченого зносу – 11000 грн. (в цю суму включено й суму амортизації, яка нарахована за той місяць, в якому об’єкт ліквідовано). Витрати, які пов’язані з ліквідацією, склали – 600 грн. (заробітна плата – 320грн., відрахування по заробітній платі – 100 грн., оплата стороннім організаціям – 180 грн.). Оціночна вартість запасів, які отримані в результаті ліквідації – 800 грн. В бухгалтерського обліку зроблено наступні записи.

Зміст господарської операції	Д-т	К-т	Сума
Списана первісна вартість об’єкту основних засобів за остаточною вартістю зносу	972 13	10 10	3000 11000
Відображені витрати, пов’язані з ліквідацією об’єкта основних засобів: нарахована заробітна плата нараховано відрахування до соціальних фондів оплачено стороннім організаціям	972 972 972	65 66 68	320 100 180
Визнані активами запаси, які отримані при ліквідації об’єкту основних засобів	20	742	600
Нараховані податкові зобов’язання з ПДВ на остаточну вартість	972	641	500

В процесі здійснення внутрішнього контролю необхідно оцінити правильність зроблених записів.

«ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ РЕСУРСІВ В ЗАПАСАХ, ГРОШОВИХ КОШТАХ ТА РОЗРАХУНКАХ»

План

1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю ресурсів в запасах

2. Методика внутрішнього контролю ресурсів в запасах

3. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

4. Методика внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

5. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю розрахунків

6. Методика внутрішнього контролю розрахунків

Вивчивши дану тему студент повинен вміти:

- визначити мету та завдання внутрішнього фінансового контролю ресурсів в запасах, грошових коштах та розрахунках;

- розробити методику внутрішнього фінансового контролю ресурсів в запасах, грошових коштах та розрахунках;

- провести перевірку ресурсів в запасах, грошових коштах та розрахунках підприємства.

1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю ресурсів в запасах

Загальна ціль внутрішнього контролю ресурсів в запасах - розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів щодо операцій з запасами.

Ціль внутрішнього контролю ресурсів в запасах - оцінка ефективності управлінських рішень усіх служб щодо економічної доцільності операцій руху та схоронності виробничих запасів, а саме оцінка:

- доцільності придбання виробничих запасів;

- правильності списання виробничих запасів при відпустці їх у виробництво або внаслідок їх реалізації;

- правильністю списання виробничих запасів внаслідок їх псування і т.п.

З мети випливають задачі, що постають перед внутрішнім контролем ресурсів в запасах:

- перевірка дотримання облікової політики підприємства в частині використання методів оцінки виробничих запасів;

• оцінка методології відображення в бухгалтерському обліку операцій з виробничими запасами;

- перевірка своєчасності і повноти оприбуткування виробничих запасів;

- перевірка правильності і своєчасності оформлення документів руху виробничих запасів;

- перевірка правильності і своєчасності проведення інвентаризації виробничих запасів;

- перевірка наявності посадових інструкцій персоналу, наявність і ефективність застосування системи документообігу, форм ведення бухгалтерського обліку операцій з виробничими запасами, порядку проведення інвентаризацій виробничих запасів.

Однією з умов вірогідності результатів внутрішнього контролю є чітке формулювання об'єктів і параметрів, їх що характеризують.

Об’єктами внутрішнього контролю ресурсів в запасах є - операції по оприбуткуванню, збереженню і відпустці у виробництво виробничих запасів, стан схоронності запасів. Відповідно параметрами контролю виступають:

- законність операцій по оприбуткуванню і вибуттю виробничих запасів, дотримання законодавчих і нормативних актів, що регулюють дані операції;

- схоронність виробничих запасів;

- повнота і своєчасність відображення операцій з виробничих запасів в бухгалтерському обліку;

- економічна доцільність проведених операцій;

- вірогідність відображення вищезгаданих операцій;

- дотримання методології бухгалтерського обліку відображення операцій з виробничими запасами.

Комп’ютеризація облікового процесу, в свою чергу, також впливає на елементи методик внутрішнього контролю, а саме виникають нові об’єкти, що визначають додаткові задачі внутрішнього контролю по оцінці:

- якість організаційного забезпечення обліково-контрольного процесу;

- якість програмного забезпечення обліково-контрольного процесу;

- ступень адекватності процесу автоматизованої обробки обліково-економічній інформації.

У залежності від змісту об’єкта особа, яка здійснює контроль вибирає відповідні джерела інформації, що дають повну характеристику досліджуваного об’єкта. Інформаційне забезпечення внутрішнього контролю має відповідну структуру, а саме:

- нормативно-правова інформація, як сукупність законів, підзаконних актів, постанов, декретів, видаваних президентом і урядом;

- планова і нормативно довідкова інформація - як сукупність інформації, що міститься в планах економічного і соціального розвитку підприємства;

- фактографічна інформація.

Джерелами фактографічної інформації виступають:

- дані первинних документів, у яких відбивається зміст відповідних господарських операцій, звіти, де надаються узагальнені дані про об’єкт внутрішнього контролю за визначений період;

- облікові реєстри, де узагальнюється і накопичується інформація з відповідних первинних документів і звітів у розрізі їх економічного змісту;

- регістри синтетичного й аналітичного обліку;

- головна книга, де відбиваються залишки на початок і кінець місяця, і обороти по дебету і кредиту рахунків;

- бухгалтерська звітність.

Джерелами фактографічної інформації для проведення внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами є:

• баланс підприємства;

• регістри синтетичного обліку запасів (Головна книга, відомості руху запасів, машинограми за рахунками 20, 23, 63);

• аналітичні регістри обліку товарно-матеріальних цінностей (відомості, звіти матеріально відповідальних осіб тощо).

• первинні документи з обліку товарно-матеріальних цінностей (картки складського обліку, накладні, рахунки-фактури та ін.).

2. Методика внутрішнього контролю ресурсів в запасах

Внутрішній контроль операцій з запасами починають із установлення реальності сальдо за рахунком 20 "Виробничі запаси". Шляхом порівняння необхідно встановити на найближчу до перевірки дату тотожність записів про залишки запасів за рахунком 20, зазначених у балансі, даним Головної книги, регістрів синтетичного й аналітичного обліку і звітами матеріально відповідальних облич. Крім того, необхідно звірити записи в регістрах з даними первинних документів, це дозволяє встановити правильність їх бухгалтерської обробки і складання кореспонденції рахунків.

По записах у книзі обліку виданих доручень установлюється наявність неповернених і невикористаних доручень, виданих матеріально відповідальним особам.

Ретельній перевірці підлягають звіти матеріально відповідальних осіб. Зокрема всі записи прибуткової і видаткової частини звіту повинні бути підтверджені правильно оформленими прибутковими і видатковими документами, при цьому також звертають увагу на своєчасне відображення в звітах прибуткових документів, особливо в періоди, близькі до термінів проведення інвентаризації. Вивчається правильність складання комерційних актів, у випадку розбіжності даних постачальника і підприємства. Крім того, звертається увага на факти пред'явлення претензій постачальнику чи транспортуючій організації. Якщо допущена часткове або повне псування вантажу, з'ясовується, чи мається в наявності необхідна документація до позовних заяв.

Акти на розбіжність у кількості і якості запасів, що надійшли, складені в момент приймання перевіряють суцільним способом внаслідок виникнення нестач, пересортиці або псування товарно-матеріальних цінностей.

Перевіряється своєчасність представлення у бухгалтерію прибуткових і видаткових накладних, актів на списання, наявність у них записів відповідального за перевірку.

Перевіряючи документи по оприбуткування та списанню виробничих запасів необхідно проконтролювати правильність їх бухгалтерської обробки:

- запису по дебету рахунків рахунку 20 повинні відповідати підсумкам звіту щодо оприбуткування запасів, по кредиту їх вибуттю;

- супровідні документи на надходження запасів перевіряють з погляду вірогідності і правильності їх складання (заповнення всіх необхідних реквізитів). У випадках, коли встановлені ознаки фальсифікації документів, можна вдатися до зустрічної перевірки аналогічних документів у контрагента, тому що на практиці можуть виникати випадки виправлення цифр у графі "Фактично відпущено" з метою показати менше надходження виробничих запасів, чи підробки даних по сумі до оплати.

Перевіряється і правильність порядкової нумерації супровідних накладних. Невідповідність у порядковій нумерації документів, може свідчити про здійснення безтоварної операції.

Особливу увагу варто приділити формуванню балансової вартості виробничих запасів. необхідно звернути увагу на випадки включення в первісну вартість інших витрат, що відповідно до чинного законодавства повинні відображатися на рахунках витрат (наприклад, відсотки за користування банківським кредитом), тому що в цьому випадку в обліку формується недостовірна ціна товарно-матеріальних цінностей, що веде до перекручування фінансової звітності.

Операції оприбуткування виробничих запасів, що відбиваються у бухгалтерському обліку по дебету рахунка 20 і кредиту 63, перевіряються суцільним способом.

Перевірка операцій по оприбуткуванню і списанню виробничих запасів передбачає наступні дії: дані по рахунку 20 «Виробничі запаси» співставляються з даними по рахункам 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» на підсумкову суму виробничих запасів, що надійшли, від постачальників за проводкою: Д-т 20 К-т 631, 685. Також перевіряються звіти матеріально відповідальних осіб з формальної, арифметичної сторони, з огляду законності операцій, зафіксованих у звіті; всі записи по приходу і списанню в кожнім звіті погоджуються з даними первинних прибуткових і видаткових документів, що підтверджують оприбуткування і вибуття товарів; всі первинні прибуткові і видаткові документи в кожнім звіті перевіряються суцільним способом; у вибірковому порядку перевіряється наявність договорів постачання.

Перевірка списання виробничих запасів у виробництво проводиться наступним чином. По журналу ордеру по рахунку 20 встановлюються суми кредитового обігу рахунку. Далі у реєстрі приймання-здачі документів знаходять всі документи, за якими було списано виробничі запаси. Суми за документами на списання підраховуються і співставляються з кредитовими оборотами по рахунку 20.

Для перевірки правильності оформлення операцій на списання виробничих запасів встановлюється чи всі служби підприємства мають список посадових осіб, яким надане право підписувати документи на одержання і відпустку зі складу матеріалів, а також видавати дозвіл на вивіз матеріалів з підприємства.

Відпустка матеріалів стороннім організаціям або господарствам свого підприємства, розташованим за його межами, оформляють накладними на відпустку матеріалів на сторону. Як і у випадку з актами на списання, вибірково перевіряється наявність необхідних реквізитів у цих документах.

При перевірці руху виробничих запасів оцінюється повнота та своєчасність заповнення карток складського обліку. З цією метою встановлюється наявність розписів одержувачів матеріалів у самих картках складського обліку, а також наявність шифру виробничих витрат з метою наступного угруповання записів за об'єктами калькуляції і статтями витрат.

Забезпечення схоронності запасів на підприємстві здійснюється наступними методами:

а) через систему матеріальної відповідальності - за допомогою договорів із працівниками, що мають доступ до оформлення документів з руху матеріальних цінностей;

б) документальне оформлення всіх операцій руху матеріальних цінностей (прийом, відпустка, списання);

в) затвердження окремим наказом посадового списку осіб, що мають право підписувати документи по прийому, відпустці і списанню матеріальних цінностей;

г) налагодження складського господарства,

д) проведення інвентаризації (вибіркової і суцільний).

Обов’язково перевіряється, чи є на підприємстві договори про матеріальну відповідальність, чи заповнені всі реквізити на цих договорах, а саме головне, чи є на договорах підписи матеріально-відповідальних осіб і керівництва підприємства, чи затверджено графік документообігу на підприємстві по операціям з виробничими запасами, яким чином на підприємстві налагоджено ведення складського господарства, як часто проводяться на підприємстві інвентаризації, і яким чином оформлюються результати інвентаризацій.

У ході внутрішнього контролю операцій з виробничими запасами в обов'язковому порядку перевіряється частота і якість проведених інвентаризацій:

- чи призначена постійно діюча інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, очолювана керівником чи підприємства його заступником;

- чи підписані інвентаризаційні описи всіма членами комісії і матеріально-відповідальних облич;

- чи складалися бухгалтерією підприємства порівнювальні відомості про цінності, при інвентаризації яких зафіксовані відхилення від обліку;

- чи відбиті розбіжності між даними бухгалтерського обліку й інвентаризаційних описів;

- чи відбиті в обліку результати інвентаризації в тім місяці, у якому кінчена інвентаризація.

3. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

Загальна ціль внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами - розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів щодо оприбуткування та витрачання грошових коштів підприємства.

Ціль внутрішнього бухгалтерського контролю операцій з грошовими коштами:

- запобігання здійснення протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій з грошовими коштами;

- усунення відхилень які допущено, правопорушень на стадії здійснення господарських операцій з грошовими коштами;

- перевірку законності, економічної доцільності по вже здійсненим операціям з грошовими коштами.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем операцій з грошовими коштами:

- оцінка методології відображення в бухгалтерському обліку операцій з грошовими коштами;

- перевірка своєчасності і повноти оприбуткування грошових коштів;

- перевірка доцільності витрачання грошових коштів;

- перевірка правильності документального оформлення операцій з грошовими коштами;

- перевірка дотримання ліміту каси та граничної суми по розрахунках з юридичними особами готівкою;

- перевірка наявності посадових інструкцій персоналу та договорів про матеріальну відповідальність;

- перевірка наявності і ефективності застосування графіку документообігу щодо операцій з грошовими коштами.

Об’єкти контролю операцій з грошовими коштами:

- фактична наявність коштів і грошових документів;

- організація касового господарства;

- наявність договору з касиром про матеріальну відповідальність;

- повнота і своєчасність оприбуткування готівки і безготівкових коштів;

- повнота і своєчасність списання коштів;

- законність і доцільність здійснених операцій з грошовими коштами;

- дотримання порядку відкриття рахунків у банку.

4. Методика внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами

Перевірка операцій з грошовими коштами починають безпосередньо з перевірки правильності та вірності складання фінансової звітності, тобто Балансу, Звіту про рух грошових коштів. Наступний крок - порівняння даних звітів з даними у Головній книзі, даними синтетичних і аналітичних регістрів бухгалтерського обліку з даними, що знаходяться у первинних документах.

З початку суми, які відображено у рядках 230, 240 Балансу співставляються з сальдо рахунків 30,31 у Головній книзі. Далі у Головній книзі перевіряється правильність виведення сальдо по зазначеним рахункам, вірність підрахунку оборотів по дебету та кредиту рахунків. Наступним кроком контролю є перевірка тотожності даних у Головній книзі і регістрах синтетичного та аналітичного обліку грошових коштів.

Під час перевірки дотримання касової дисципліни здійснюється контроль за виконанням підприємством вимог, пов’язаних з веденням касової книги й оформленням операцій по прийому і видачі готівки з каси, веденням форм первинної облікової документації. Під час перевірок з’ясовується наявність у підприємства касової книги, відповідність її вимогам оформлення. Крім того, перевіряється правильність ведення касової книги, оформлення в ній касових операцій по прийому і видачі готівки, відповідність зазначених у ній сум даним про прийом в касу чи видачу з каси готівки даним прибутковим і видатковим касовим ордерам, якість і своєчасність записів касира згідно зазначеним у касовій книзі касовим документам, наявність підпису бухгалтера, що перевірив записи в касовій книзі по кількості отриманих їм касових ордерів, правильність підрахунку фактичних залишків готівки в касі на кінець дня і т.п.

Перевіряється також правильність заповнення всіх реквізитів приходних і видаткових касових ордерів і платіжних (розрахунково-платіжних) відомостей (із зазначенням необхідних дат, номерів, сум, підстав для їхньої виписки, наявність підписів службових осіб і одержувачів коштів, печаток, штампів, розписів про одержання готівки, правильність оформлення депонованих сум і т.п.). По окремим платіжним (розрахунково-платіжним) відомостям можуть вибірково перелічуватися суми виплаченої готівки.

Встановлюється наявність у підприємства журналу реєстрації приходних і видаткових касових документів і книги обліку прийнятих і виданих касиром грошей і правильність їхнього ведення, а також правильність відображення в касових документах номерів кореспондуючих рахунків, відповідність між кореспонденцією рахунків внесених у касову книгу і проставлених у касових ордерах, наявність необхідних документів, які прикладені до касових ордерів (заяви, накладні, рахунки, довідки і т.п.), і оцінок про їх погашення. У касових документах, що викликають сумніви щодо їхньої дійсності, перевіряється вірогідність підписів одержувачів коштів і службових осіб, що дають пояснення щодо цього.

Під час перевірки аналізується загальний стан касових оборотів надходжень готівки з кас банку в каси підприємства на підставі банківських виписок з поточних рахунків підприємства.

Звіряються банківські виписки (по сумах коштів отриманих з банку і датам) і відповідні записи в касовій книзі з даними приходних касових ордерів. У разі потреби можуть також співставлятися дані корінців грошових чеків з виписками банку.

Під час перевірки повного і своєчасного оприбуткування коштів, що надійшли в касу підприємства від здійснення господарської діяльності, записи в касовій книзі звіряються по сумам і термінам з даними відповідних прибуткових касових ордерів (із залученням у випадку необхідності наступних документів: товарних і касових чеків, розрахункових квитанцій, квитанцій до прибуткових касових ордерів, товарно-транспортних і податкових накладних і т.п.). Перевіряється також проведення записів про реєстрацію зазначених ордерів у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

При необхідності поглибленої перевірки повноти оприбуткування в касі готівки, отриманої з різних джерел, можуть аналізуватися також обороти по відомості журналу-ордера 1 по дебету рахунка 301 "Каса" у порівнянні з оборотами по кредиту кожного кореспондуючого рахунка (311 "Поточні рахунки в національній валюті", 37 "Розрахунки з іншими дебіторами", 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядчиками", 661 "Розрахунки по оплаті праці", 662 "Розрахунки з депонентами", 681 "Розрахунки по авансах отриманим" і іншими рахунками) з подальшим порівнянням їх із відповідними записами в касовій книзі і даними документів, які підтверджують фактичне одержання підприємством визначених сум у відповідний термін.

Крім того, для контролю за повним і своєчасним оприбуткуванням готівки конкретним підприємством можуть застосовувати відповідні зустрічні документальні перевірки, що здійснюються безпосередньо на підприємствах-покупцях (замовниках), що сплатили готівку, шляхом залучення відповідних первинних документів і взаємного звірення касових документів одержувачів готівки з даними покупців.

Під час перевірки повинно брати до уваги те, що при наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованої в касі.

Під час перевірки систематизуються згідно банківським документам усі випадки одержання підприємством значних сум готівки, а при необхідності використовуються також відповідні дані установ банків, у яких відкриті його рахунки.

Під час перевірки аналізуються обсяги готівки, періодичність і структура її видачі, динаміка в порівнянні з попередніми періодами. Звертається також увага на терміни відкриття підприємством рахунків; проведення операцій, що не є економічно виправданими чи такими, що суперечать чинному законодавству (не відповідні характеру його діяльності; переводи значних сум готівки на рахунки фізичних осіб; надходження і вилучення з рахунків готівки в сумах, які перевищують звичайний грошовий обіг цього підприємства; внесення на рахунки готівки з подальшим переводом її в стислий термін іншому підприємству; систематичне чи повне зняття значних сум готівки в день її надходження на рахунок і т.п.).

Під час перевірки встановлюється дотримання підприємством діючого порядку витрати виторгу за готівку, зокрема здійснення їм виплат, пов’язаних з оплатою праці, при наявності податкового боргу.

Метою перевірки видачі коштів в під звіт є здійснення контролю за дотриманням підприємствами встановленого порядку видачі готівки (у тому числі на відрядження) і їхнього використання.

Під час проведення перевірок аналізується порядок видачі сум в під звіт, їхнє цільове використання, виявляються факти неправомірної видачі готівки під звіт працівникам, які повністю не розрахувалися за попередньо видані їм кошти, несвоєчасне представлення звітності, а також випадки передачі підзвітних коштів одним працівником іншому і т.п.

Під час перевірки можуть аналізуватися дані бухгалтерських регістрів, а саме: рахунка 372 "Розрахунки з підзвітними особами", у якому по дебету відбиваються кошти, видані з каси в підзвіт, і відшкодування перевитрат по авансових звітах, а по кредиту - суми витрат по авансових звітах, підтверджені бухгалтерією, і повернення невикористаних авансів. Дебетове сальдо вказує суму заборгованості підзвітних осіб підприємству, кредитове - суму перевитрат підзвітних осіб по авансових звітах. Такий аналіз дозволяє визначити на-правління використання підзвітних сум, виявити порушення під час їхньої видачі.

При перевірці авансових звітів про використання отриманої під звіт готівки для вирішення господарських питань особлива увага приділяється дотриманню вимог підзвітними особами встановлених термінів складання і представлення в бухгалтерію відповідних звітів, своєчасність повернення в касу підприємств залишку невикористаних коштів (одночасно з авансовим звітом), наявність оригіналів документів, які підтверджують їх використання, їх погашення, цільову витрата підзвітних сум і т.п. Крім того, враховується те, що представлення авансових звітів про використання підзвітних сум з порушенням установлених термінів може дозволятися лише в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю підзвітної особи чи по інших обставинах, що має документальне підтвердження.

В увагу приймається також те, що підзвітні особи повинні звітувати про використання виданих їм засобів для рішення господарських питань не пізніше наступного робочого дня, на закупівлю сільпгоспродукції і заготівлю вторинної сировини - через 10 робочих днів із дня видачі в підзвіт на ці цілі, по відрядженнях - не пізніше чим через три робочих дня після повернення з відрядження. Також звіти представляють особи, що використовували у відрядженні власні кошти для потреб, що виникли.

Під час перевірки правильності оформлення видачі готівки в під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється вірогідність підтверджуючих документів, що додаються до авансових звітів.

Також варто звертати увагу на повне і своєчасне звітування підзвітних осіб у випадку використання ними під час відрядження значних сум підзвітних коштів для рішення господарських питань.

При проведенні перевірки правильності організації видачі готівки в під звіт на відрядження встановлюється наявність розпорядницького документа (наказу, розпорядження) на службові відрядження, правильність ведення записів у журналі реєстрації посвідчень на відрядження, дотримання граничної тривалості службового відрядження, наявність позначок у посвідченні про відрядження, своєчасність звітування за витрачені під час відрядження кошти, правильність відшкодування витрат працівникам і т.п.

В процесі внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами встановлюється законність виконаних операцій, дотримання розрахунково-платіжної дисципліни.

Перевіряються записи в виписках банку по відповідним рахункам, копіям платіжних доручень, платіжних вимог, заяв на акредитиви та інших документів, які є підставою для здійснення операцій з безготівковими коштами. Вивчаються відповідні журнали-ордери по рахункам 311 «Поточний рахунок в національній валюті», 312 «Поточний рахунок в іноземній валюті», 313 «Інші рахунки в національній валюті» і 314 «Інші рахунки в іноземній валюті», в залежності які рахунки відкриті підприємством.

До початку перевірки необхідно провести підготовчу роботу, розкласти в хронологічному порядку виписки банку по перевіряемим рахункам, додати до них документи, які є підставою для здійснення операцій. Потім особа, яка здійснює внутрішній контроль зіставляє залишки на поточних рахунках по даним банку з даним підприємства у Балансі та Головній книзі.

Залишки коштів на кінець періоду у виписці, яка передує, повинні дорівнювати залишку на початок періоду в наступній виписці банку. Якщо встановлені виправлення у виписках, необхідно упевнитися у правильності представлення даної виписки.

Далі необхідно перевірити тотожність операцій зазначених у виписках банку відповідним документам.

Перевіряючи перерахування коштів постачальникам за матеріальні цінності, виконані послуги, доцільно вибірково перевірити повноту надходження цих коштів, повноту виконання робіт, обґрунтованість закупки і реальність цін.

Перевіряють підтвердження кожної операції, яку відображено у виписці, відповідними первинними документами. Така взаємоперевірка повинна йти паралельно з контролем по банківським документам сутності проведених операцій. При цьому можна виявити:

- перерахування коштів в якості передплати по безтоварним рахункам і іншим сумнівним операціям;

- розрахунки з іншими дебіторами і кредиторами без раніш оформлення договорів;

- неправильне відображення в обліку операцій, які пов’язані з покупкою або продажею інвалюти;

- не правильне складання бухгалтерських проводок по операціям з безготівковими коштами.

5. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю розрахунків

Ціль внутрішнього бухгалтерського контролю розрахунків з покупцями:

- запобігання здійснення протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій щодо відвантаження продукції покупцям, які мають заборгованість;

- усунення відхилень які допущено, правопорушень на стадії відвантаження продукції покупцям;

- перевірку законності, економічної доцільності по вже здійсненим операціям відвантаження продукції покупцям.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем розрахунків з покупцями:

- оцінка методології відображення операцій розрахунків з покупцями;

- перевірка виконання договірної дисципліни щодо відвантаження продукції (товарів) покупцям;

- оцінка правильності і обґрунтованості формування цін на продукцію, яка відвантажується покупцям;

- перевірка своєчасності і повноти включення сум відвантаженої продукції до доходів звітного періоду;

- перевірка правильності документального оформлення операцій розрахунків з покупцями;

- перевірка своєчасності отримання коштів за відвантажену продукцію.

Ціль внутрішнього бухгалтерського контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками:

- запобігання здійснення економічно недоцільних господарських операцій щодо придбання продукції (товарів, послуг, робіт);

- запобігання виникнення простроченої кредиторської заборгованості та застосуванню фінансових санкцій за несвоєчасність оплати постачальникам.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем розрахунків з постачальниками та підрядниками:

- оцінка методології відображення операцій розрахунків з постачальниками та підрядниками;

- перевірка виконання договірної дисципліни щодо отримання продукції (товарів) від постачальників;

- перевірка своєчасності і повноти погашення кредиторської заборгованості постачальникам;

- перевірка правильності документального оформлення операцій розрахунків з постачальниками та підрядниками.

Ціль внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам - розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів щодо обчислення баз оподаткування податками й зборами, визначення податкових зобов’язань і перерахування їх до бюджету.

Задачі, що постають перед внутрішнім контролем розрахунків з бюджетом по податкам і зборам:

- оцінка методології відображення операцій нарахування та сплати податків і зборів в податковому й бухгалтерському обліку;

- перевірка правильності обчислення баз оподаткування податками і зборами;

- перевірка правильності визначення податкових зобов’язань по податкам і зборам;

- перевірка своєчасності представлення податкової звітності до органів контролю та своєчасності погашення податкових зобов’язань.

В якості об'єктів і параметрів внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам слід виокремити:

• повноту включення доходів до складу валових, правомірність включення витрат до складу валових, правильність розрахунку сум амортизації в податковому обліку, правильність розрахунку суми прибутку, який оподатковується та суми податку на прибуток;

• правильність визначення податкових зобов’язань з ПДВ та обґрунтованість включення сум «вхідного» ПДВ до складу податкового кредиту;

• правильність заповнення реєстру податкових накладних;

• вірність складання податкової звітності по податкам і зборам, відповідність даних декларацій і звітів даним податкового та бухгалтерського обліку;

• своєчасність представлення податкової звітності по податкам і зборам до органів податкового контролю;

• своєчасність сплати податків і зборів до бюджету.

6. Методика внутрішнього контролю розрахунків

Методика внутрішнього контролю розрахунків з покупцями

Внутрішній контроль розрахунків з покупцями починають із установлення реальності сальдо за рахунком 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Шляхом порівняння необхідну установити на найближчу до перевірки дату тотожність записів про дебіторську заборгованість за рахунком 36, зазначених у балансі, даним Головної книги, регістрів синтетичного й аналітичного обліку.

Наступний крок – перевірка достовірності сальдо на підставі даних первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку. Одним з найбільш ефективним способом контролю на цьому етапі є отримання інформації від покупців, а саме актів звірок.

Взаємною перевіркою в процесі внутрішнього контролю встановлюється повнота та своєчасність відвантаження продукції (товарів) відповідно до підписаних договорів, а також своєчасність погашення дебіторської заборгованості покупцями, встановлюються факти та суми простроченої дебіторської заборгованості, оцінюються дії посадових осіб для запобігання утворення простроченої заборгованості.

Методика внутрішнього контролю розрахунків з постачальниками

Внутрішній контроль розрахунків з постачальниками починають із установлення реальності сальдо за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Сума по рядку 530 порівнюється з даними головної книги за рахунком 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками" та регістрами синтетичного і аналітичного обліку вказаного рахунку.

Для встановлення вірогідності заборгованості по кожному постачальнику слід отримати інформацію від кожного з контрагентів (акту звірки).

Внутрішній контроль розрахунків з постачальниками також повинен включати оцінку доцільності співпраці з кожним контрагентом (аналіз цін придбання ТМЦ, послуг, робіт, моніторинг пропозицій аналогічних ТМЦ, послуг та робіт), виконання договореної дисципліни (своєчасність постачання ТМЦ, надання послуг і виконання робіт постачальниками та своєчасність погашення заборгованості перед постачальниками).

Методика внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам.

Перевірка розрахунків з бюджетом по податку на прибуток починається зі співставлення даних декларацій, яка представлена до податкової інспекції та декларації самого підприємства.

Наступним етапом є перевірка включення доходів до складу валових. Для цього необхідно перевірити суми проставлені у первинних документах (видаткових накладних, товарно-транспортних накладних (підприємства), рахунках фактурах) за звітний податковий період з сумами кредитових оборотів класу 7 «Доходи й результати діяльності», відповідно переліку наведеного у підпункті 4.1.1. Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» – ці обороти, за виключенням операцій Дебет 70 (71 та ін.) Кредит 641 (ПДВ), включаються до валових доходів. Перевіряється банківські виписки та машинограми за кредитом рахунку 681 «Аванси отримані» в кореспонденції з дебетом 311 за винятком ПДВ, бо сума авансів отриманих також включається до складу валових доходів.

Для перевірки правильності віднесення сум до валових витрат підприємства повинні керуватися статтею 5 «Валові витрати» Закону України «Про оподаткування прибутку». Перевіряються первинні документи які слугують підтвердженням витрат підприємства (прибуткові накладні, товарно-транспортні накладні (контрагентів)), машинограмами за рахунками 63, 685 в кореспонденції з дебетом рахунків 20, 23, 91, 92, 93, 152 і т.п.

Виходячи з норм Закону необхідно перевірити віднесення до складу витрат «сум безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат» (стаття 5.2.8.) у цьому випадку необхідна наявність підтвердження у вигляді постанови суду про визнання боржника неплатоспроможним або про закінчення строку позовної давності. Увагу також варто приділити перевірці правильності розрахунку сум витрат на відрядження.

Важливим моментом у визначенні величини валових витрат є дотримання пункту 5.9. статті 5, згідно якої сказано, що платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції. Представники органів податкового контролю повинні перевірити правильність визначення суми таких товарів, а також взяти до уваги той факт, що: у випадку якщо балансова вартість таких запасів на кінець звітного кварталу перевищує, їхню балансову вартість на початок того ж звітного кварталу, різниця включається до складу валових доходів; у випадку ж, якщо вартість таких запасів на початок звітного кварталу перевищує їхня вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця додається до складу валових витрат платника.

При перевірці нарахування амортизації податковим методом у першу чергу необхідно перевірити правильність включення об’єкту основних засобів в одну з 4-х груп. Проводиться перевірка наявності об’єктів, які у відповідності зі статтею 8 Закону відносяться до невиробничих, тобто не беруть участь у процесі виробництва, і тим самим не є об’єктом нарахування амортизації в податковому обліку.

Після визначення повноти віднесення сум до валових доходів, валових витрат і правильності нарахування зносу прораховується оподатковувана база для податку на прибуток. Шляхом арифметичного розрахунку за формулою:

ВД – ВР – А, де

ВД – сума скоригованих валових доходів;

ВР – сума скоригованих валових витрат;

А – сума амортизації виробничих основних засобів нарахованих податковим методом.

На підставі Розрахунку бухгалтерії перевіряється правильність механізму розрахунку податку на прибуток, тобто правильність помноження бази на ставку податку.

Наступним етапом є перевірка своєчасності подання декларації до контролюючого органу. Далі, перевіряється своєчасність перерахування сум податку до бюджету. Для цього співставляється інформація відбита в платіжних дорученнях та банківських виписках. Перевіряється, чи було прийняте доручення банком до закінчення строку платежу податку на прибуток у бюджет. Також перевіряється призначення платежу – відповідність пунктів, параграфів, статей згідно яким сплачується даний податок.

Під час перевірки розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість необхідно порівняти суми зазначені у податковій декларації з даними реєстру отриманих і виданих податкових накладних.

Одним з перших етапів перевірки є перевірка розділу І «Податкові зобов’язання» декларації з ПДВ. При перевірці І розділу, необхідно пункт 1 (колонка А) зіставити з даними графи 7 Реєстру отриманих та виданих накладних. Також пункт 1 (колонку Б) декларації співставити з графою 8 Реєстру. Рядок 2.1. (колонка А) повинна співпадати з графою 9 Реєстру.

Перевірка розділу ІІ «Податковий кредит» проводиться також співставленням з даними Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, а саме: рядок 10.1 (графа А) декларації співставляють з графою 7 Реєстру, а рядок 10.1 (графа Б) спів ставляють з графою 8 Реєстру.

Далі оцінюється достовірність даних розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом за звітний період». Так рядок 18 повинен дорівнювати різниці між сумою податкового зобов’язання (рядок 9) та сумою податкового кредиту з податком на додану вартість поточного звітного періоду (рядок 17). Причому, у рядку 18.1 вказується додатне значення різниці, а у 18.2 – від’ємне.

Наступним кроком є перевірка рядку 20, який повинен дорівнювати різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (позитивне значення сум рядків 18 і 19), також перевіряється сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду. При цьому перевіряючи звертають увагу, що сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від’ємного значення попереднього звітного періоду, повинна бути вказана в рядку 27 декларації.

Дані реєстру отриманих та виданих податкових накладних звіряються з даними отриманих та виданих податкових накладних.

Спочатку зіставляються дані отриманих податкових накладних з даними Реєстру. Так графа 2 Реєстру повинна співпадати з датою виписки податкової накладної. Що стосується графи 3 Реєстру, то вона повинна співпадати з податковим номером податкової накладної. Наступні графи 4 і 5 Реєстру перевіряються на тотожність назви продавця та його індивідуального податкового номеру. Наведені данні у графі 6 Реєстру (загальна сума з ПДВ) повинні співпадати з сумою податкової накладної у графі 7 розділу VІІ. Також дані графи 7 Реєстру зіставляється з графою 7 податкової накладної у розділі І (Всього по розділу І). Графу 8 Реєстру зіставляють з графою 7 податкової накладної у розділі VІ «Податок на додану вартість», а дані графи 9 Реєстру «Звільнені від оподаткування» зіставляються з графою 10 податкової накладної.

При проведені перевірки податкового зобов’язання необхідно встановити:

• наскільки вірно були визначені податкового зобов’язання за операціями з продажу основних фондів, нематеріальних активів та товарно-матеріальних цінностей,

• яка визначена дата виникнення податкового зобов’язання та відображення його у бухгалтерському обліку,

• наскільки вірне коригування податкового зобов’язання,

• звірку з даними бухгалтерського обліку та реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Аналогічно проводиться перевірки розділу реєстру по виданим податковим накладним.

Якщо зосереджуватися на перевірці податкового кредиту та податкового зобов’язання то необхідно встановити:

• наскільки вірно включенні суми ПДВ до податкового кредиту,

• чи правильно визначена дата виникнення права на податковий кредит та відображення його в бухгалтерському обліку,

• наскільки вірно було включення в податковий кредит сум ПДВ з придбання основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та нематеріальних активів,

• наскільки вірні коригування податкового кредиту,

• звірку з даними бухгалтерського обліку та реєстром отриманих та виданих податкових накладних.

Треба зазначити, що у ході внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом окрім перевірки даних податкового обліку обов’язково перевіряються дані бухгалтерського обліку. Нарахування податкових зобов’язань по податкам і зборам повинно бути відображено за кредитом рахунку 64.

1. Сформулюйте мету внутрішнього контролю ресурсів в запасах.

2. Перелічите задачі внутрішнього контролю ресурсів в запасах.

3. Перелічите об’єкти і параметри внутрішнього контролю ресурсів в запасах.

4. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю ресурсів в запасах?

5. Сформулюйте мету внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами.

6. Перелічите задачі внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами.

7. Перелічите об’єкти внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами.

8. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю операцій з грошовими коштами.

9. Сформулюйте мету внутрішнього контролю розрахунків з покупцями.

10. Перелічите задачі внутрішнього контролю розрахунків з покупцями.

11. Сформулюйте мету внутрішнього контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками.

12. Перелічите задачі внутрішнього контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками.

13. Сформулюйте мету внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам.

14. Перелічите задачі внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам.

15. Перелічите об’єкти і параметри внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам.

16. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю розрахунків з покупцями?

17. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю розрахунків з постачальниками та підрядниками?

18. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю розрахунків з бюджетом по податкам і зборам.

Завдання 1.

Підприємством було реалізовано виробничих запасів на нас суму 6000грн. Собівартість реалізованих запасів склала 3800 грн. Товарно-транспортні витрати дорівнюють 120 грн. В бухгалтерського обліку зроблено наступні записи.

Зміст господарської операції	Д-т	К-т	Сума
Відображено дохід від реалізації виробничих запасів	361	702	6000
Списана собівартість реалізованих запасів	902	201	3800
Списані товарно-транспортні витрати, пов’язані з реалізацією виробничих запасів	902	201	120

В процесі здійснення внутрішнього контролю необхідно оцінити правильність зроблених записів.

Завдання 2.

На підставі даних підприємства ТОВ «Альфа» (Додаток А) провести перевірку інформації про операції з запасами, грошовими коштами, розрахунки з покупцями, постачальниками, з бюджетом по податкам і зборам. За результатами перевірки скласти відомість виявлених відхилень.

«ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ПРОЦЕСУ ТОВАРОРУХУ І ЗБЕРЕЖЕННЯ ТМЦ»

План

1. Мета, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю процесу товароруху і схоронності товарів

2. Методика внутрішнього контролю процесу товароруху і збереження товарів

Вивчивши дану тему студент повинен вміти:

- визначити мету та завдання внутрішнього фінансового контролю процесу товароруху і збереження товарів;

- розробити методику внутрішнього фінансового контролю процесу товароруху і збереження товарів;

- провести перевірку процесу товароруху і збереження товарів підприємства.

1. Мета, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю процесу товароруху і збереження товарів

Мета внутрішнього контролю операцій товароруху полягає у запобіганні здійснення незаконних, економічно недоцільних операцій придбання і реалізації товарів, усунення допущених порушень на стадії безпосереднього здійснення операцій, й забезпечення схоронності товарів.

Задачі внутрішнього контролю операцій товароруху:

- перевірка своєчасності і повноти оприбуткування товарів;

- контроль законності і доцільності операцій товароруху;

- перевірка реальності і вірогідності кредиторської заборгованості перед постачальниками за поставлені товари;

- перевірка реальності сальдо рахунків 281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі";

- перевірка правильності розрахунку сум торгової націнки на товари, що надійшли і на реалізовані товари;

- перевірка правильності відображення доходу від реалізації товарів, нарахування податкових зобов’язань з податків і зборів, пов'язаних з моментом реалізації товарів;

- перевірка правильності документального оформлення операцій по оприбуткуванню і реалізації товарів оптом і в роздріб.

Об'єкти внутрішнього контролю операцій товароруху - це операції по оприбуткуванню, збереженню і реалізації товарів. Параметри контролю:

- законність і економічна доцільність операцій по оприбуткуванню і реалізації товарів, дотримання законодавчих і нормативних актів, що регулюють дані операції;

- схоронність товароматеріальних цінностей;

- повнота і своєчасність відображення операцій товароруху в бухгалтерському обліку;

- дотримання методології відображення вищеназваних операцій в бухгалтерського обліку.

2. Методика внутрішнього контролю процесу товароруху і збереження товарів

Першим етапом внутрішнього контролю процесу товароруху є перевірка реальності сальдо рахунку 28 "Товари". Для перевірки реальності сальдо по товарам дані балансу (рядок 140) зіставляються з даними Головної книги, а потім із сумами, що числяться в ж/о (машинограмі) рахунку 28 і даними товарних звітів. В ході перевірки реальності даних про залишки товарів необхідно звертати увагу на об'єкти де спостерігається систематичне перевищення ліміту товарних запасів, особливо якщо при цьому не виконується чи досить часто порушується виконання плану товарообігу. Контроль реальності сальдо за субрахунком 282 "Товари в торгівлі" має певні особливості. Це обумовлено тим, що в роздрібній торгівлі відсутній кількісно-сумовий облік товарів, відповідно немає можливості за даними бухгалтерського обліку встановити неходові товари, товари з терміном реалізації, що скінчився, перевищення ліміту запасів товарів по видах.

Для перевірки реальності сальдо рахунку 28 в торгівлі необхідно проведення інвентаризації.

Відповідно до Інструкції "Про порядок проведення інвентаризації" №69 від 11.08.1994р. підприємства незалежно від форм власності зобов'язані провести інвентаризацію при складанні річної звітності, при зміні матеріально відповідальних осіб. Інвентаризація також необхідна при установленні фактів розкрадання чи зловживання, псування цінностей, по розпорядженню судово-слідчих органів, у випадку пожежі, стихійного лиха чи техногенної аварії, при ліквідації підприємства. Однак необхідність проведення інвентаризації не обмежується зазначеними випадками.

Для проведення обов'язкових і встановлених керівником підприємства інвентаризацій призначається постійно діюча інвентаризаційна комісія в складі керівників структурних підрозділів, головного бухгалтера, очолює її керівник підприємства або його заступник.

До початку інвентаризації комісія повинна опломбувати підсобні приміщення й інші місця збереження цінностей, що мають окремі входи і виходи, перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів, одержати останні на момент початку інвентаризації реєстри прибуткових документів чи звітів про рух товароматеріальних цінностей. Голова комісії повинний завізувати прибуткові і видаткові документи, прикладені до реєстрів (звітів) із вказівкою "До інвентаризації" (дата). Для бухгалтерії ці документи є підставою для визначення залишків цінностей на початок інвентаризації за даними обліку.

Особи відповідальні за схоронність цінностей дають розписку про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові і видаткові документи на цінності на складі здані в бухгалтерію, усі цінності, що надійшли під їхню відповідальність, оприбутковані, а вибулі списані. Наявність цінностей при інвентаризації визначають підрахунком, зважуванням, обліком. Масу (обсяг) матеріалів, що зберігаються навалом, можна зафіксувати на основі обмірювань, технічних розрахунків, складаються акти обмірювань і розрахунків до описів.

Забороняється проводити інвентаризацію неповним складом і вносити в опис дані про залишки цінностей зі слів матеріально-відповідальної особи за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Інвентаризаційні описи підписують усі члени комісії і матеріально-відповідальні особи. Для визначення результатів інвентаризації бухгалтерія підприємства складає порівнювальні відомості про цінності, при інвентаризації яких зафіксовані відхилення від обліку. У порівнювальних відомостях відбиваються розбіжності між даними бухгалтерського обліку й інвентаризаційних описів. Суми надлишків і нестач цінностей у цих відомостях приводять у відповідність з їхньою оцінкою в облікових регістрах. В ході внутрішнього контролю звертають увагу на те, що результати інвентаризації повинні бути відбиті в обліку в тім місяці у якому закінчена інвентаризація.

Товароматеріальні цінності повинні бути внесені в інвентаризаційні описи по кожному окремому найменуванню. При фактичній перевірці встановлюється наявність цінностей. Особливу увагу варто приділити тим цінностям, що надійшли під час проведення інвентаризації, і правильності їх приймання матеріально відповідальною особою (у присутності членів інвентаризаційної комісії, чи записані вони в звітний опис з позначкою "Товарно-матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації" із указівкою дати надходження, постачальника, найменування товару, кількості, ціни, суми). Якщо інвентаризація проводиться тривалий час, то у виняткових випадках цінності можуть відпускатися, але в присутності комісії. Їх повинні записувати в окремий опис "Товарно-матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації".

На товарно-матеріальні цінності, що належать іншим підприємствам складаються окремі акти з посилкою на відповідні виправдувальні документи.

Наступний етап внутрішнього контролю процесу товароруху - перевірка операцій надходження товароматеріальних цінностей. Починається даний етап контролю з перевірки договорів на постачання товароматеріальних цінностей. При здійсненні контролю за своєчасним і повним оприбуткуванням товару, з'ясовуються чи були складені прибуткові документи (перевіряються ціни, таксування, підрахунок підсумків, правильність оформлення), далі вони зіставляються з даними документів постачальника, і даними отриманими від матеріально-відповідальних осіб. Для цього дані прибуткової частини товарного звіту зіставляються з даними актів на приймання ТМЦ, товарно-транспортних накладних, залізничних накладних, прибуткових накладних.

Наступний крок - перевірка сум записів у товарних звітах, їх хронологічність, відповідність номерів прибуткових документів даним відбитим в прибутковій частині товарного звіту; перевіряються виписки банку, встановлюються ознаки невідповідності або збіг даних, що свідчить про правильність оприбуткування. Суб’єкт внутрішнього контролю вивчає правильність складання комерційних актів, у випадку розбіжності даних постачальника і підприємства. Крім того, перевіряється факт виставлення претензії постачальнику або транспортуючій організації.

Помітимо, що при прийомі товарного звіту від матеріально-відповідальної особи, бухгалтер, відповідальний за облік товарів перевіряє:

- чи всі документи, зазначені в звіті, додані до нього, чи правильно вони оформлені;

- наявність підстав та законність господарських операцій;

- відповідність залишків товарів на початок звітного періоду записам, відбитим у попередньому звіті на кінець звітного періоду, чи фактичним залишкам в інвентаризаційному описі, якщо на звітну дату проводилася інвентаризація;

- відповідність даних залишків товарів на початок звітного періоду записам у регістрах бухгалтерського обліку;

- відповідність доданих документів зазначеній їх кількості і наявність підпису матеріально відповідального особи на звіті.

Усі документи додані до звіту повинні бути перевірені бухгалтером по формі їх заповнення і змісту. Дані товарного звіту необхідно звіряти з показниками інших звітних регістрів по обліку товарів і грошей та звертати увагу на своєчасність здачі виторгу за реалізований товар.

Після перевірки всіх документів і товарного звіту, а також перерахунку його підсумкових даних, підтвердження матеріально відповідальною собою суми залишку товарів, бухгалтер підписує обидва екземпляри звіту. Другий екземпляр звіту передається матеріально відповідальній особі.

Важливим моментом при перевірці оприбуткування товару є контроль відображення надходження товару на рахунках бухгалтерського обліку.

Як правило, операції, що відбивають у бухгалтерському обліку оприбуткування товарів по дебету рахунків 281, 282 і кредиту 631, перевіряються суцільним способом.

За даними аналітичного і синтетичного обліку за рахунком 28 "Товари" перевіряється чи не числитися цінності за особою, що на даний момент не працює на підприємстві.

При перевірці операцій оприбуткування товарів особлива увага звертається на правильність визначення розміру торгової націнки. Для оцінки правильності сум торгової націнки вартість товарів за покупними цінами збільшується на установлений відсоток націнки по даному виду товару, потім ця сума зіставляється з даними, відбитими в бухгалтерському обліку по кредиту рахунка 285.

В процесі контролю операцій оприбуткування товарів паралельно перевіряється правильність і повнота включення витрат на придбання товарів до складу валових витрат. Валові витрати в податковому обліку відбиваються по першій з подій: або перерахування передплати постачальникам, або одержання від них товарів.

Наступний етап - перевірка обґрунтованості і законності формування податкового кредиту по товарах, що надійшли. Перевірка податкового кредиту ґрунтується на основному принципі податкового обліку ПДВ, установленого пп.7.4.1 Закону України "Про податок на додаткову вартість" право на "податковий кредит при придбанні товарів (робіт, послуг) можна використовувати тільки в тому випадку, якщо вартість таких товарів (робіт, послуг) включається до складу валових чи витрат вартість основних чи фондів нематеріальних активів підлягає амортизації".

У ході перевірки обґрунтованості включення сум вхідного ПДВ у податковий кредит зіставляються дані декларації з даними реєстру отриманих і виданих податкових накладних. Перевірка обґрунтованості включення сум у податковий кредит за даними реєстру отриманих і виданих податкових накладних супроводжується перевіркою наявності податкових накладних постачальників. З початку встановлюється їх фактична наявність, а потім проводиться логічна перевірка записів, законність включення сум вхідного ПДВ у податковий кредит, і в остаточному підсумку - арифметична перевірка.

У ході перевірки обґрунтованості включення сум вхідного ПДВ у податковий кредит, також здійснюється співставлення даних декларації з даними бухгалтерського обліку - головної книги і даним аналітичного обліку по рахунках 644 "Податковий кредит", 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками і підрядчиками".

Іншим не менш важливим моментом є контроль за правильністю розрахунку приросту (убутку) балансової вартості товарів. Для цього необхідно зіставити дані рядків 01.2 і 04.2 декларації з податку на прибуток з даними бухгалтерської довідки доданої до регістрів по обліку валових доходів і валових витрат підприємства і складеної на основі даних регістрів аналітичного і синтетичного обліку по рахунках 282 і 285.

Основним показником діяльності торгового підприємства, що характеризує результат залучення коштів споживачів, є обсяг товарообігу.

Контроль за операціями реалізації дозволяє оцінити ефективність роботи торгового підприємства в цілому і кожнім відділі, секції окремо, з погляду виконання поставлених задач його результати можуть бути використані як основа для прогнозних розрахунків.

Перевірку правильності відображення суми реалізованих товарів за звітний період представляється доцільним починати з зіставлення суми, відбитої в рядку 010 форми №2 "Звіт про фінансові результати" з даними головної книги по кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів", далі ця сума порівнюється з даними касової книги про оприбуткування виторгу від реалізації товарів за відповідний період. Сума виторгу повинна відповідати даним видаткової частини товарних звітів. Дані прибуткових касових ордерів про виторг зіставляються з даними, відбитими в журналі РРО підприємства.

Якщо реалізації товарів здійснюється не тільки за готівку, а й у безготівковій формі, доцільно передбачити, щоб матеріально відповідальні особи вказували в звітах окремими сумами оплату в безготівковому порядку, оплату чеками і суми наданих покупцям знижок. У такому випадку можна звести до мінімуму проблеми наявності помилок і розбіжностей в облікових даних у бухгалтерії й у матеріально відповідальних осіб, а також між обліковими даними і фактичною наявністю товару.

При перевірці правильності заповнення видаткової частини товарних звітів перевіряється арифметика підсумків по вибуттю товарів, правильність розрахунку вартості товару в залишку на кінець звітного періоду. Ці дані повинні збігатися з даними головної книги за рахунками 282 і 281.

У ході контролю операцій реалізації перевіряється також повнота відображення в бухгалтерській звітності сум від реалізації товарів, своєчасне занесення операцій по реалізації в регістри бухгалтерського обліку, і документальне підтвердження всіх записів у реєстрах по продажах. Об'єктом внутрішнього контролю операцій по роздрібній реалізації товару є підтвердження оборотів по кредиту рахунків 282 "Товари в торгівлі", 902 "Собівартість реалізованих товарів", дебету рахунка 301 "Каса в національній валюті" і сум, відбитих по кредиту рахунка 702 "Доход від реалізації товарів", перевіряється правильність нарахування ПДВ по кредиту рахунка 641 "Розрахунки з бюджетом", а також підтвердження цієї суми по дебету рахунка 702.

П ри реалізації товарів вроздріб на підприємствах протягом поточного місяця товари списуються з підзвіту матеріально-відповідальної особи по продажній вартості. Тому в ході контролю за правильністю відображення реалізації перевіряється розрахунок суми торгової націнки, що приходиться на реалізовані товари і їхню собівартість. Для перевірки суми торгової націнки на реалізовані товари сума реалізації помножується на середній відсоток торгової націнки, що розраховується діленням суми залишку торгової націнки на початок звітного місяця і торгової націнки на отримані у звітному місяці товари на суму продажної вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної вартості отриманих у звітному місяці товарів. Для перевірки правильності визначення собівартості реалізованих товарів розраховується різниця між продажною вартістю реалізованих товарів і сумою торгової націнки на ці товари, отримана сума зіставляється з даними рахунка 902 "Собівартість реалізованих товарів".

У перелік питань контролю операцій реалізації товарів в обов'язковому порядку необхідно включати перевірку відображення отриманих доходів у податковому обліку. Для перевірки правильності визначення суми валового доходу від суми виторгу від реалізації віднімається сума ПДВ, і отриманий результат зіставляється з даними відомості по обліку валових доходів.

З фактом реалізації товарів пов'язано момент нарахування зобов’язань з податку на додаткову вартість. Розмір виторгу, на який нараховується ПДВ, перевіряється за формою №2 "Звіт про фінансові результати", по рядку 010, а сама сума податкових зобов'язань по ПДВ по рядку 015. Потім необхідно порівняти суму ПДВ, зазначену в названій формі звітності з даними в декларації по податку на додаткову вартість (рядка 1-8).

Сума виторгу, відбита у формі №2, повинна відповідати даним головної книги підприємства і регістрами обліку по рахунку 702, а сума податкових зобов'язань по декларації - даним, зафіксованим у регістрі податкового обліку - реєстрі отриманих і виданих податкових накладних, а також даним, що містяться в регістрах бухгалтерського обліку - головній книзі і даним аналітичного обліку по рахунку 641.1 "Розрахунки з бюджетом по ПДВ" (кредитовий оборот).

У господарській діяльності будь-якого підприємства неминучі повернення товару постачальнику, а також різні втрати. Тому, у видатковій частині товарного звіту відбивається не тільки виторг від реалізації, але й повернення товару постачальникам, відпустка в порядку внутрішнього переміщення. Для перевірки цих сум зіставляються дані, відбиті в журналі-ордері за рахунком 28 сторнировочними записами з даними видаткових накладних на повернення товару.

1. Сформулюйте мету внутрішнього контролю операцій товароруху.

2. Перелічите задачі внутрішнього контролю операцій товароруху.

3. Перелічите об’єкти і параметри внутрішнього контролю операцій товароруху.

4. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю оприбуткування товарів?

5. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю реалізації товарів?

Завдання 1.

На підставі даних підприємства ТОВ «Альфа» (Додаток А) провести внутрішній контроль інформації про операції товароруху. За результатами перевірки скласти відомість виявлених відхилень.

«ВНУТРІШНІЙ КОНТРОЛЬ ФОРМУВАННЯ ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ»

План

1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів

2. Методика внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів

Вивчивши дану тему студент повинен вміти:

- визначити мету та завдання внутрішнього фінансового контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів;

- розробити методику внутрішнього фінансового контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів;

- провести перевірку формування доходів, витрат і фінансових результатів підприємства.

1. Ціль, завдання, об’єкти і параметри внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів

Метою внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів є упередження незаконних та економічно не доцільних операцій щодо формування доходів і витрат, викривлення інформації про фінансові результати.

В ході перевірки правильності формування доходів, витрат і фінансових результатів повинні вирішуватися наступні задачі:

• перевірка повноти та своєчасності відображення даних про доходи та витрати підприємства у зведених документах і облікових регістрах;

• встановлення правильності визначення і відображення в обліку та звітності доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, послуг);

• оцінка правильності формування собівартості продукції по об’єктах калькулювання, фінансового результату від операційної діяльності, прибутку (збитку) від звичайної та надзвичайної діяльності;

• оцінка правильності визнання та обліку доходів і витрат від звичайної і надзвичайної діяльності;

• перевірка формування та використання чистого прибутку.

В якості об’єктів і параметрів внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів можна визначити: дотримання законодавчих та нормативних актів, які регулюють питання формування доходів, витрат і фінансових результатів, постійність реалізації елементів обліково-економічної політики, які мають відношення до формування доходів, витрат і фінансових результатів, реальність операцій формування доходів, витрат і фінансових результатів, стан обліку доходів, витрат і фінансових результатів, правильність розрахунків доходів, витрат і фінансових результатів, відповідність даних синтетичного та аналітичного обліку, правильність складання документів, які мають відношення до операцій формування доходів, витрат і фінансових результатів.

2. Методика внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів

Внутрішній контроль формування доходів, витрат і фінансових результатів починається безпосередньо з перевірки правильності та вірності складання фінансової звітності (Звіту про фінансові результати). Дані звіту порівнюються з даними у Головній книзі, даними синтетичних і аналітичних регістрів бухгалтерського обліку за рахунками 70,71, 72,73,74,75,79,90,91,92,93,94,95,96,97.

Перевірка правильності визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) полягає у перевірці обчислення за формулою: Чистий дохід = Виручка – ПДВ. Для перевірки повноти включення доходу до складу виручки зіставляються дані Звіту про фінансові результати, головної книги, журналів-ордерів (машинограм) по рахункам 30, 31, 36 у кореспонденції з кредитом рахунку 70. Внутрішній контроль правильності нарахування зобов’язань з податку на додану вартість включає арифметичну перевірку визначення суми зобов’язань ( ), перевірку тотожності даних за рядком 015 та бухгалтерськими записами Д-т 70 К641. ПДВ

Для перевірка правильності визначення собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) зіставляються дані Звіту про фінансові результати, головної книги, журналів-ордерів (машинограм) рахунків 90,79.

Реальність визначення валового прибутку (збитку) перевіряється за допомогою арифметичної перевірки використання формули: Чистий дохід – Собівартість реалізованої продукції (тобто рядок 050 = рядок 035 – рядок 040).

Наступний крок – перевірка тотожності даних рядку 060 (Інші операційні доходи) з даними головної книги та журналу-ордеру (машинограми) за рахунком 71.

Перевірка адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат включає зіставлення даних Звіту про фінансові результати (рядки 070,080,090) та даних Головної книги, журналів-ордерів (машинограм) за рахунками 92, 93, 94.

Щодо перевірки розрахунку результату від операційної діяльності то оцінюється вірність арифметичного підрахунку за формулою: Валовий прибуток (збиток) + Інший операційний дохід – Адміністративні витрати – Витрати на збут – Інші операційні витрати (рядок 100 (105) = рядок 50(55) –рядок 060 – рядок 070 – рядок 080 – рядок 090).

Наступний крок – оцінка даних за рядками 110,120,130,140,150,160. Для цього дані за вказаними рядками співставляються з даними обліку за рахунками 72,73,7495,96,97.

Перевірка фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування представляє собою арифметичний перерахунок за формулою: Фінансові результати від операційної діяльності + Дохід від участі в капіталі + Інші фінансові доходи + Інші доходи – Фінансові витрати – Витрати від участі в капіталі – Інші витрати (рядок 170 (175) = рядок 100 (105) + рядок 110 + рядок 120 – рядок 140 – рядок 150 – рядок160).

Останній крок внутрішнього контролю форми № 2 – перевірка врахування надзвичайний доходів і витрат, податку на прибуток від звичайної та надзвичайної діяльності при визначенні фінансового результату.

Після перевірки правильності формування звітності про фінансові результати підприємства треба перейти до перевірки обліку фактичного прибутку (збитку) на основі встановлення відповідності записів синтетичного та аналітичного обліку чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), валового прибутку, результату основної діяльності, результату фінансових операцій, результату іншої звичайної дальності, результату надзвичайних подій записам в Головній книзі та регістрах бухгалтерського обліку.

Результати правильності визначення чистого прибутку підприємства в значній мірі залежать від якості проведеного контролю процесів виробництва і реалізації продукції, перевірки операцій з необоротними активами, виробничими запасами та розрахункових операцій.

При проведенні перевірки фінансових результатів діяльності підприємства велика увага приділяється дослідженню та перевірці обліку операцій формування доходів та витрат підприємства, які безпосередньо і є складовими операцій формування фінансових результатів. Тому дослідження кожної складової (як окремо, так і у сукупності з іншою складовою) є дуже важливим при внутрішньому контролі операцій формування фінансових результатів.

Проведення перевірки фінансових результатів можна представити, як наступну послідовність робіт:

• перевірка тотожності показників бухгалтерської звітності і регістрів бухгалтерського обліку фінансових результатів;

• встановлення правильності оформлення первинних документів;

• перевірка правильності визнання доходів і витрат за видами діяльності та віднесення їх на відповідні рахунки бухгалтерського обліку;

• визначення правильності обліку результату основної діяльності;

• визначення правильності обліку результату фінансових операцій;

• визначення правильності обліку результату іншої звичайної діяльності;

• визначення правильності обліку результату надзвичайних подій;

• перевірка правильності розподілу прибутку підприємства;

• виявлення відхилень фактичного використання прибутку від планових значень, їх причин та наслідків;

• перевірка правильності визначення належних до сплати до бюджету платежів та податків.

Щодо перевірки правильності оформлення первинних документів, складання регістрів бухгалтерського обліку то деталізація об’єктів і параметрів може бути представлена наступним чином (табл. 10.1).

Таблиця 10.1

Деталізація об’єктів і параметрів внутрішнього контролю первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, які мають відношення до формування доходів, витрат і фінансових результатів

Найменування фактографічної інформації	Об’єкти та параметри внутрішнього контролю операцій формування фінансових результатів
1	2
Договори купівлі-продажу	Повнота та своєчасність реалізації готової продукції (товарів, робіт, послуг); законність вибуття готової продукції (товарів)
Рахунки-фактури, накладні, ТТН	Повнота і своєчасність списання готової продукції (товарів), законність їх вибуття; своєчасність відображення в обліку доходів від реалізації реальність сальдо по рахунках 26, 28, 36, 70
Податкові накладні	Правильність обчислення суми податку на додану вартість, інших податків та зборів, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів
Платіжні доручення, виписки банку, ПКО, ВКО, звіти касира	Повнота та своєчасність надходження коштів від покупців та заказників за відвантажену продукцію (товари), надані послуги та виконані роботи; реальність сальдо по рахунках 30, 31
Матеріальні звіти	Правомірність віднесення вартості матеріалів, сировини та ін. на витрати підприємства
Звіт про використання коштів, виданих під звіт або на відрядження, посвідчення на відрядження	Законність віднесення витрат, пов’язаних з відрядженням, на фінансові результати; законність визнання та відображення цих витрат у обліку; реальність сальдо по рахунках 372, 91, 92, 93
Розрахунково-платіжна відомість	Правильність обчислення заробітної плати робітників підприємства; законність та доцільність віднесення витрат по заробітній платі на відповідні витрати; реальність сальдо по рахунку 66
Відомість нарахування амортизації ОЗ	Оцінка дотримання порядку нарахування амортизації
Інвентаризаційний опис	Оцінка стану збереження товарно-матеріальних цінностей; реальність сальдо по рахунках 20, 23, 26, 28
Акти на списання	Законність та доцільність вибуття ОЗ, НМА; реальність сальдо по рахунках 10, 11, 12, 94
Довідки та розрахунки бухгалтерії	Своєчасність закриття рахунків доходів та витрат; правильність обчислення доходів, витрат, податків, зборів та ін.
Оборотно-сальдові відомості	Повнота та своєчасність відбиття на рахунках бухгалтерського обліку доходів та витрат від різних видів діяльності підприємства; реальність сальдо по рахунках 7 і 9 класів, 441,442
Головна книга	Відповідності записів аналітичного та синтетичного обліку по різних ділянках обліку; відповідність записів у оборотно-сальдових відомостях з даними Головної книги

Дуже важливим моментом при перевірці операцій формування доходів підприємства є перевірка правильності класифікації, оцінки та умов визнання доходів (увага концентрується на умовах визнання доходів звітного періоду).

Також необхідно звернути увагу на те, що деякі види надходжень не визнаються доходами: суми ПДВ, акцизів, інших податків, що підлягають перерахуванню до бюджету та позабюджетних фондів; суми надходжень за договором комісії; суми попередньої оплати продукції; суми авансу в рахунок оплати продукції; надходження, що належать іншим особам.

Одним з найважливіших аспектів внутрішнього контролю операцій формування фінансових результатів є перевірка правильності відображення доходів від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) .

В процесі внутрішнього контролю необхідно впевнитися, що:

1. господарські операції з продажу продукції оформлені відповідними договорами;

2. договори укладені відповідно до вимог Цивільного кодексу;

3. ці договори не є обтяжливими для підприємства;

4. ціна реалізації за договором відповідає затвердженій калькуляції.

Як правило, доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) складають найбільшу питому вагу у доходах підприємства. Тому у першу чергу необхідно перевіряти відповідність інформації щодо кількості відвантаженої продукції за даними складу та даними документів на відвантажену продукції.

Особливу увагу необхідно концентрувати на перевірці наявності необхідних дозволів на здійснення операцій з продажу, а також перевірці правильності відображення всіх реально здійснених операцій з продажу на рахунках бухгалтерського обліку.

При перевірці вірності відображення сум від реалізації продукції, товарів слід вибірково порівняти ряд записів в регістрах обліку з даними первинних документів, а також з документами, які засвідчують приймання відвантаженої продукції, для підтвердження того, що продукція (товари) були дійсно відвантажені і право власності на них перейшло до замовника (покупця).

Перевірка повноти обліку реалізації продукції проводиться шляхом вибіркової перевірки транспортних накладних (чи документів, що їх замінюють) відділу продажу з рахунками-фактурами і даними бухгалтерського обліку. При проведенні такої перевірки треба бути впевненим, що всі накладні зібрані і належним чином зберігаються у відділу продажу, що встановлюється шляхом аналізу порядкової нумерації таких документів (хронологічна перевірка).

При перевірці своєчасності обліку доходів від реалізації, необхідно порівняти дати, зазначені в накладних, з датами відповідних рахунків-фактур, датами записів по рахунках бухгалтерського обліку реалізації та дебіторської заборгованості. Значні розбіжності в датах можуть свідчити про потенційні проблеми у своєчасності обліку реалізації.

В процесі перевірки класифікації операцій з обліку доходів від реалізації на підставі первинних документів визначається правильність відображення кореспонденції рахунків в облікових регістрах, правильність відображення у Головній книзі, а також правильне перенесення показників у Звіт про фінансові результати.

В ході внутрішнього контролю операцій формування фінансових результатів підприємства важливу роль відіграє не тільки проведення перевірки доходів підприємства, а й перевірка стану обліку витрат підприємства, пов’язаних з отриманням даних доходів.

Необхідно звернути увагу на те, що не визнаються витратами наступні витрати: платежі за договорами комісії, попередня оплата запасів, робіт, послуг; погашення одержаних позик.

Дуже важливим напрямком при проведенні внутрішнього контролю витрат підприємства є перевірка правильності формування собівартості продукції (робіт, послуг). При проведенні перевірки необхідно пам’ятати, що згідно з П(С)БО 16 до виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються тільки прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та змінні й розподілені загальновиробничі витрати. Тобто, здійснюючи перевірку правильності формування собівартості продукції (робіт,

послуг) необхідно дослідити правильність включення витрат до собівартості.

Окрім вивчення правильності формування елементів собівартості необхідно перевірити такі питання:

1. оцінити облікову політику з метою вивчення обґрунтованості вибору методу обліку витрат і калькулювання, порядку обліку загальновиробничих витрат;

2. вивчити необхідність групування витрат за місцями їх виникнення;

3. оцінити правильність оцінки незавершеного виробництва, розподілу витрат між готовою продукцією та незавершеним виробництвом;

4. оцінити стан синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництво;

5. провести арифметичну перевірку показників собівартості;

6. дослідити відповідність записів аналітичного і синтетичного обліку по рахунках витрат записам в облікових регістрах, Головній книзі, звітності.

Ретельній перевірці при проведенні внутрішнього контролю повинна підпадати правильність визначення та облік витрат з податку на прибуток.

1. Сформулюйте мету внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів.

2. Перелічите задачі внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів.

3. Перелічите об’єкти і параметри внутрішнього контролю формування доходів, витрат і фінансових результатів.

4. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю формування доходів?

5. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю витрат?

6. В чому полягають особливості методики внутрішнього контролю фінансових результатів?

Завдання 1.

На підставі даних підприємства ТОВ «Альфа» (Додаток А) провести внутрішній контроль інформації про формування доходів, витрат та фінансових результатів. За результатами перевірки скласти відомість виявлених відхилень.

Додаток А