«Бухгалтерський контрроль в системі внутрішнього фінансового контролю»

План

1. Поняття, ціль, об’єкти, класифікація бухгалтерського контролю

2. Суб’єкти бухгалтерського контролю, регламентне забезпечення їх діяльності

Вивчивши дану тему, студент повинен знати:

- поняття бухгалтерський контроль;

- мету, завдання й об’єкти бухгалтерського контролю;

- класифікацію бухгалтерського контролю;

- перелік суб’єктів бухгалтерського контролю;

- принципи раціонального розподілу зобов’язань, прав і відповідальності, які використовуються при розробці внутрішніх регламентів бухгалтерського контролю.

1. Поняття, мета, об’єкти, класифікація бухгалтерського контролю

Система внутрішнього фінансового контролю складається із декількох підсистем: підсистеми внутрішнього контролю структурних підрозділів апарату управління підприємством (виконавча Дирекція) і підсистеми внутрішнього аудиту. Остання має місце (або в змозі мати місце) в складних організаційних структурах підприємства (наприклад – в МНК) при інших передумовах доцільності її організації. Обидві вказані підсистеми являються організаційними формами внутрішнього контролю.

Важливішим елементом першої підсистеми є контроль, який здійснюється персоналом бухгалтерії підприємства. Значущість цієї частини управлінського контролю обумовлена тим, що бухгалтерія являє собою важливішу ланку, в якій відбувається процес збору, обробки, накопичення і реалізації інформації в цілях прийняття управлінських рішень.

Для побудови теоретичних основ внутрішнього бухгалтерського контролю принципове значення має:

• визнання єдності, але не тотожності двох різних, самостійних функцій управління облік і контроль;

• розуміння сутності прояви контрольної функції бухгалтерського обліку із дій елементів метода науки про облік;

• системний підхід в організації внутрішнього бухгалтерського контролю, тобто наукова організація останнього повинна базуватися на уявленні бухгалтерського контролю, як підсистеми в загальній системі внутрішнього фінансового контролю.

Бухгалтерському контролю притаманні окремі ознаки.

1) Бухгалтерський контроль є видом робіт, які виокремилися із загальної сукупності робіт працівників бухгалтерії в результаті спеціалізації у сфері управління.

2) Бухгалтерський контроль – це такий вид діяльності, який здійснюється працівниками бухгалтерії і служить об’єктивною основою для створення спеціальних підрозділів (контрольних груп, контрольно-ревізійних відділів та інветарізаційних відділ).

Бухгалтерський контроль – система контрольних дій бухгалтерського персоналу з метою упередження і профілактики конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів в процесі фінансово-господарської діяльності.

Головна мета бухгалтерського контролю – розробка і реалізація всіх економічно виправданих дій для упередження та профілактика конфліктних ситуацій, які ведуть до порушень законодавчих та нормативних актів в процесі фінансово-господарської діяльності.

В залежності від організації і змісту контрольних дій бухгалтерський контроль тлумачиться як:

• економічний контроль, який реалізується як функція управління і який є складовою внутрішнього фінансового контролю;

• правовий контроль;

• контроль, який реалізується за допомогою такого елементу методу бухгалтерського обліку, як рахунки та подвійний запис на них (тобто контроль, який іманентний бухгалтерському обліку).

Економічний контроль здійснюється з метою дотримання режиму економії, є за сутністю своєю одним із принципів господарського розрахунку і його завдання попереджувати недоцільні операції з точки зору усіх видів економічної діяльності країни.

У тісному взаємозв’язку з економічним бухгалтерським контролем взаємодіє правовий контроль, який до свого складу включає адміністративно-управлінський контроль з боку головного бухгалтера, його замісників, начальників функціональних відділів. Сфера реалізації бухгалтерського контролю включає до себе операції від оформлення документів до формування кінцевих фінансових результатів.

Прояв бухгалтерського контролю, який іманентний бухгалтерському обліку як науці і підтверджує їх єдність, а не ототожнення.

В залежності від часу здійснення бухгалтерського контролю виокремлюють попередній, поточний та послідуючий. Поділ бухгалтерського контролю на попередній (стадія отримання дозволу для здійснення господарських операцій), поточний (стадія фактичного здійснення операцій), послідуючий (стадія оформлення результатів від виконання господарських операцій) базується на об’єктивному ході розвитку кожного господарського процесу, господарський операції. Бухгалтерський контроль виступає своєрідним результатом цього процесу розвитку.

Реалізація операцій і процедур попереднього, поточного і послідуючого допомагає досягти проміжних цілей бухгалтерського контролю

Проміжні цілі бухгалтерського контролю у відповідності до попереднього, поточного і послідуючого контролю:

• запобігання скоєння протизаконних, економічно недоцільних господарських операцій при реалізації права другого підпису на документах як у процесі оперативної діяльності, так і при вирішенні організаційних питань бухгалтерського обліку і контролю;

• усунення допущених недоліків на стадії здійснення господарських операцій у процесі трудової діяльності, яка спрямована на реалізацію певного управлінського рішення у процесі контролю засобів, у предметів і самого процесу праці;

• становлення законності, економічної доцільності по вже здійсненним господарським операціям, реалізованим управлінським рішенням при перевірці дотримання нормативних актів, виконання планів фінансово-господарської, ступеня вирішення питань організації бухгалтерського обліку і контролю, виконання обов’язків з обліку і контролю кожним працівником апарату бухгалтерії.

Мета визначає завдання бухгалтерського контролю. З точки зору технології контрольного процесу вони представляють собою сукупність визначених процедур отримання і реалізації контрольної інформації.

Об’єкти бухгалтерського контролю - формування власного капіталу, ресурси в необоротних активах, ресурси в запасах, грошових коштах та розрахунках, процес товароруху і збереження ТМЦ, формування доходів, витрат і фінансових результатів.

2. Суб’єкти бухгалтерського контролю, регламентне забезпечення їх діяльності

Суб’єкти бухгалтерського контролю представлені функціональними відділами (групами), секторами бухгалтерії та їх персоналом. Працівники бухгалтерії, окремих відділів, секторів бухгалтерії в процесі контролю виконують функції збору, фіксації, вивчення і оцінки інформації про об’єкти контролю; накопичують інформацію про відхилення, і головне приймають рішення про економічну доцільність і законність господарських операцій.

Право на здійснення діяльності по внутрішньому бухгалтерському контролю – це надана діючим законодавством можливість бути суб’єктами такої діяльності при наявності юридично визначених регламентів. До таких регламентів мають відношення Положення про бухгалтерію, Положення про внутрішній контроль і Посадові інструкції виконавців.

При розробці проектів документів, які регламентують діяльність відділів, секторів, груп та окремих працівників бухгалтерії необхідно дотримуватися принципів раціонального розподілу зобов’язань, прав і відповідальності:

• відповідність об’єму прав об’єму зобов’язань;

• відповідність працівника посаді, яку він займає, по об’єму теоретичних знань, практичних навиків;

• визначення повного складу зобов’язань або об’єму необхідних функцій;

• відповідність ступеню відповідальності об’єму зобов’язань і персоніфікацію відповідальності, тобто визначення особистої відповідальності працівника за допомогою регламентування;

• передбачення меншого об’єму зобов’язань, прав і відповідальності у нижчестоящого працівника у порівнянні з вищестоящим;

• прийняття максимуму рішень на більш низькому рівні, підвищення ролі начальників відділів, секторів, груп;

• фіксацію, організаційне оформлення прийнятого розподілу у формі Положень про відділи, сектори, групи, посадових інструкцій.

При розробці посадових інструкцій працівників бухгалтерії, які виконують як функцію обліку, так і функцію контролю потрібно:

• визначити цикл взаємопов’язаних етапів;

• визначити об’єкти контролю та їх організацію;

• визначити суб’єктів контролю та їх організацію;

• визначити і систематизувати контрольні функції кожного суб’єкту контролю;

• визначити об’єм прав та умов покладання відповідальності за виконання контрольних функцій.

В якості додатків до посадових інструкцій можуть бути розроблені інформаційні моделі методик контролю, де вказуються джерела інформації, способи, прийоми контролю, мету, завдання, техніку виконання контрольних процедур, типові помилки.

1. Перелічити ознаки притаманні бухгалтерському контролю.

2. Дайте визначення поняття «бухгалтерський контроль».

3. Сформулюйте мету бухгалтерського контролю.

4. Наведіть класифікацію бухгалтерського контролю.

5. Назвіть суб’єктів та об’єкти бухгалтерського контролю.

6. Назвіть принципи раціонального розподілу зобов’язань, прав і відповідальності, яких необхідно дотримуватися при розробці проектів документів, які регламентують діяльність.

1. Необхідність та передумови розробки Положення про внутрішній бухгалтерський контроль.

2. Реалізація принципів закріплення функцій по контролю при розробці посадових інструкцій.

Завдання 1.

Проаналізувати визначення понять «бухгалтерський контроль» на підставі інформації, яка відображена в працях вітчизняних та зарубіжних вчених (табл.2.1). Виділити в визначеннях: суб’єктів контролю, об’єкти контролю, мету та завдання контролю, контрольні процедури. Оцінити ступінь ототожнення функцій бухгалтерського контролю та бухгалтерського обліку.

Таблиця 2.1

Визначення понять «бухгалтерський контроль» в працях вітчизняних та зарубіжних вчених

Джерело інформації	Визначення понять
Андреев В.Д. Практиче­ский аудит, (спр. пособие). - М.: Экономика, 1994. - 366 с.	"Бухгалтерский контроль - часть внутрихозяйственного контро­ля, представляющая собой определенную систему наблюдения и проверки работниками бухгалтерии финансово-хозяйственной деятельности предприятия с целью выявления отклонений от па­раметров этой деятельности и их последующей корректировки. Бухгалтерский контроль выступает как результат практического использования контрольных функций бухгалтерского учета, финансов, хозрасчета и других стоимостных категорий экономики.
Контроль в системе внутрипроизводственного хоз­расчета/ Б.И. Валуев, Л.П. Горлова, В.В. Муравская и др. - М.: Финансы и статистика, 1987.- 239 с.	"Элементы метода бухгалтерского учета, если рассматривать их под углом зрения собственно бухгалтерского учета не содержат в себе контрольных функций. С помощью документации вряд ли можно вести предварительный контроль хозяйственных опера­ций, потому что он осуществляется преимущественно на стадиях, предшествующих составлению первичных документов ". По сложности и важности решаемых задач калькуляция и инвен­таризация далеко выходят за границы метода бухгалтерского, а обращение к бухгалтерским счетам для получения различной ин­формации является процедурой, относящихся к другим функциям управления (с.46). Если согласиться с тем, что учет включает в себя контроль, то можно с таким же основанием принять крайнюю точку зрения, относящуюся к функции контроля сугубо учетные процессы фик­сации первичной информации, ее накопления и обработки" (с.46).
Кужельный Н.В. Бухгал­терский учет и его кон­трольные функции: Прак­тическое руководство. М.: Финансы и статистика, 1985.- 143 с.	"Объекты контроля, охватываемые посредством бухгалтерского учета, совпадают с объектами учета. Это предопределяется тем, что бухгалтерский учет является и средством контроля и объек­том контроля. Ни одна хозяйственная операция, отражаемая в бухгалтерском учете, не находится вне контроля, что обеспечива­ется благодаря принципу двойной записи и ее контрольному зна­чению, тождественности данных синтетического и аналитическо­го учета, равенству актива и пассива баланса, использованию ра­ботниками учета разнообразных приемов и методов контроля и др. ...кроме того, бухгалтерия контролирует еще действия отдельных должностных и материально-ответственных лиц..." (с.7).
Кулаковская Л.П. Основы аудита: курс лекций. Жи­томир, ЖИТИ, 2000. - 608 с. (укр.яз.)	"При ведении бухгалтерского учета учетные работники выпол­няют специальные процедуры: - арифметическую проверку правильности бухгалтер­ских записей; - проведение сверок расчетов; - проверку правильности осуществления документо­оборота и наличия разрешительной надписи управ­ляющего персонала; - проведение... инвентаризаций...;
Шпиг А.А. Контрольные функции централизованной бухгалтерии торга.- М: "Экономика". -124 с.	"Учет и контроль - это две различные и самостоятельные функ­ции управления. Вместе с тем контроль внутренне присущ каж­дой функции управления, особенно ярко эта имманентность кон­троля выражена по отношению к бухгалтерскому учету, она оп­ределена соответствующими элементами его метода. ...работники централизованных бухгалтерий реализуя названные элементы метода бухгалтерского учета, выполняют большой объем контрольной работы. Но этом не ограничивается контрольная работа, выполняемая работниками бухгалтерии. Являясь частью аппарата управления, они выполняют работу по контролю как одну из функций управления" (с. 4)
Сухарева Л.А. Организа­ция внутрихозяйственного бухгалтерского контроля в торговле: Дис.канд. экон. наук.- М, 1986.	"...главная (генеральная) цель бухгалтерского контроля, как за­вершающего этапа многочисленных операций и процедур по кон­тролю, выражается в развитии и реализации всех экономически оправданных мер для предупреждения, профилактики и вскрытия причин возникновения конфликтных ситуаций, ведущих к нару­шению нормативных актов. В определениях подцелей каждой частной цели прослеживается характер и средства достижения последних, а именно: - предотвращения совершения незаконных, экономически нецелесообразных хозяйственных операций при реализации права второй подписи на документах, в процессе оперативной деятельности и при решении организационных вопросов бухгалтерского учета и контроля; - устранение допущенных недостатков на стадии совершения хозяйственных операций…; - установление законности, экономической народнохозяйственной целесообразности по совершенным хозяйственным операциям, реализованным управленческим решениям при проверке соблюдения нормативных актов… …выполнения обязанностей по учету и контролю каждым работником аппарата бухгалтерии" (с.40)
Методические указания по выполнению курсовой работы по дисциплине "Внутренний контроль" -составитель Сухарева Л.А.­Донецк, ДонГУЭТ. - 2001.-60 с. (укр.яз.)	Внутренний бухгалтерский контроль являет собой сознательное, обоснованное влияние специалистов бухгалтерии на объекты контроля с целью обеспечения управляющего звена достаточной и надежной контрольной информацией для принятия решений о внесении коррективов в состояние контролируемых объектов. Иначе, бухгалтерский контроль являет собой систему контроль­ных действий бухгалтерского персонала с целью предупреждения и профилактики конфликтных ситуаций, которые ведут к нару­шениям законодательных и нормативных актов в процессе фи­нансово-хозяйственной деятельности
Сименко И.В. Организа­ция внутрихозяйственного бухгалтерского контроля операций товародвижения с использованием ПЭВМ-Донецк, 1996.- 140 с.	"Целью системы внутрихозяйственного бухгалтерского контроля является разработка и реализация экономической стратегии по предупреждению и профилактике возможных и умышленных на­рушений действующих инструкций, нормативных актов; выявле­ние причин отклонений; обеспечение безопасности и качества информационных ресурсов и устойчивого состояния объектов контроля" (с.21).
Терехов А.А. Аудит.- М.: Финансы и статистика, 2000. - 512 с.	"Внутрихозяйственный контроль можно рассматривать как кон­троль административный и экономический (в том числе бухгал­терский). И административный, и экономический контроль можно рассмат­ривать как определенные части внутрихозяйственного контро­ля... Однако по своему содержанию все эти виды контроля нельзя рассматривать как отношение части и целого. Существуют отно­сительно самостоятельные части административного и экономи­ческого контроля, но. кроме того, есть и такая область внутрихо­зяйственного бухгалтерского контроля, в которой функции административного и экономического контроля тесно переплетены. они составляют органическое единство" (с.29). "Экономический контроль - неотъемлемая черта бухгалтерского учета, одна из его важнейших сущностей... учет прямо сопряжен с контролем, поскольку он должен гаранти­ровать сохранность активов, эффективное использование собст­венных и привлекаемых источников хозяйственных средств, дос­товерность учетной и отчетной информации, создаваемой в хо­зяйственной системе. ...Внутренний аудит в случае его организационного выделения или просто внутрихозяйственная контрольно-ревизионная и ана­литическая деятельность, организуемая и осуществляемая персо­налом бухгалтерии и выделенным контрольно-ревизионным и аналитическим персоналом, есть составная, хотя и обособившаяся во времени часть бухгалтерского контроля" (с.31).
Бутынец Ф.Ф. и др. Организация бухгалтерского учета. Учебное пособие. 2-е изд., доп. и перераб.- Житомир: ЖИТИ, 2001.- 576 с. (укр.яз.)	"Внутренний бухгалтерский контроль является одной из состав­ных внутрихозяйственного контроля, который охватывает все сферы производственно-хозяйственной деятельности предпри­ятия, все стадии воспроизводства - снабжение, производство, сбыт готовой продукции и все виды деятельности предприятия, связанные с хозяйственным процессом" (с.131) "...внутренний финансово-бухгалтерский контроль осуществля­ется в области бухгалтерии, охватывая работу с целью проверки -относительно легальности, добросовестности и достоверности -хозяйственных операций до их совершения или перед их завер­шением на основе бухгалтерских документов, а также с целью проверки правильности функционирования бухгалтерии и изуче­ния результатов хозяйственной деятельности предприятия"(с.133).

Завдання 2.

Визначити об’єкти та суб’єктів бухгалтерського контролю (на прикладі малих та середніх підприємств):

а) процесу виробництва продукції;

б) операцій нарахування заробітної плати;

в) процесу реалізації товарів (продукції, робіт, послуг);

г) ведення податкового обліку та складання податкової звітності.

Приклад. Визначити об’єкти та суб’єктів внутрішнього контролю процесу придбання товарів.

Перелік об’єктів бухгалтерського контролю процесу придбання товарів	Суб’єкти бухгалтерського контролю процесу придбання товарів
Оптимальність кількості придбання товарів	Заступник головного бухгалтера, в функціональні обов’язки якого входить внутрішньогосподарський контроль за операціями з ТМЦ або Головний бухгалтера (у разі відсутності заступників)
Оптимальність ціни придбання	Заступник головного бухгалтера, в функціональні обов’язки якого входить внутрішньогосподарський контроль за операціями з ТМЦ або Головний бухгалтера (у разі відсутності заступників)
Своєчасність передплати постачальникам за товари	Бухгалтер по обліку розрахункових операцій
Повнота передплати постачальникам товарів у відповідності до укладених договорів	Бухгалтер по обліку розрахункових операцій
Своєчасність надходження товарів від постачальників	Бухгалтер по обліку операцій з ТМЦ
Повнота надходження товарів від постачальників у відповідності до укладених договорів	Бухгалтер по обліку операцій з ТМЦ
Відповідність кількості товарів зазначеної у накладній фактичній наявності	Бухгалтер по обліку операцій з ТМЦ
Відповідність якості товарів, які надійшли на підприємство, зазначеній у супровідних документах	Бухгалтер по обліку операцій з ТМЦ
Правильність документального оформлення операцій надходження товарів (наявність накладних, комерційних актів, ТТН, залізничних накладних, податкових накладних та відповідність їх реквізитів встановленим нормам)	Бухгалтер по обліку операцій з ТМЦ
Правильність відображення операцій надходження товарів у регістрах бухгалтерського обліку (ж/о або машинограмах за рахунком 20,63,31,30)	Заступник головного бухгалтера, в функціональні обов’язки якого входить внутрішньогосподарський контроль за операціями з ТМЦ або Головний бухгалтера (у разі відсутності заступників)
Правильність відображення операцій надходження товарів у регістрах податкового обліку (реєстр виданих та отриманих податкових накладних)	Заступник головного бухгалтера з ведення податкового обліку або Головний бухгалтера (у разі відсутності заступників)

Завдання 3.

Сформулювати мету та завдання попереднього, поточного та послідуючого бухгалтерського контролю:

а) процесу виробництва продукції;

б) операцій нарахування заробітної плати;

в) процесу реалізації товарів (продукції, робіт, послуг);

г) ведення податкового обліку та складання податкової звітності.

Приклад. Сформулювати мету та завдання попереднього, поточного та послідуючого бухгалтерського контролю процесу придбання товарів.

	Мета	Завдання
Попередній контроль	1. Оцінка економічної доцільності придбання товарів 2. Оцінка повноти розрахунків з постачальниками (при наявності пункту договору про передплату)	1.1. Перевірка оптимальності кількості придбання товарів; 1.2. Перевірка оптимальності ціни придбання товарів 2.1. Перевірка наявності пункту про передплату, встановлення розміру або суми передплати 2.2. Перевірка тотожності суми по платіжному дорученню і суми за договором
Поточний контроль	1. Оцінка виконання договірних зобов’язань постачальників 2. Оцінка документального оформлення надходження товарів від постачальників	1.1. Перевірка своєчасності та повноти надходження товарів від постачальників 1.2. Перевірка відповідності якості зазначеній у договорі, якості товарів, що надійшли 2.1. Перевірка наявності документів: накладної (або ТТН, або залізної накладної), комерційного акту (в разі виявлення розбіжностей у документах постачальника та підприємства), податкової накладної, сертифікати якості 2.2. Перевірка документів по формі та змісту, арифметична перевірка підсумків та суми «вхідного» ПДВ
Послідуючий контроль	1. Оцінка стану бухгалтерського обліку операцій надходження товарів 2. Оцінка відображення операцій надходження товарів в податковому обліку	1.1. Перевірка дотримання методології складання журналу-ордеру (машинограми) за рахунком 63, 28 1.2. Перевірка правильності підрахунків за журналом-ордером (машинограмою) за рахунком 63, 28 1.3. Перевірка наявності сум простроченої заборгованості перед постачальниками 1.4. Перевірка наявності сум заборгованості постачальників перед підприємством 1.5. Перевірка тотожності даних синтетичного та аналітичного обліку надходження товарів 2.1. Перевірка своєчасності надходження на підприємство податкових накладних від постачальників 2.3. Перевірка правильності, повноти та своєчасності заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних

«ВНУТРІШНІЙ АУДИТ В СИСТЕМІ ВНУТРІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ»

План

1.Ціль, завдання, організаційні засади внутрішнього аудиту

2. Суб’єкти і об’єкти, регламентне забезпечення функціонування служби внутрішнього аудиту

Вивчивши дану тему, студент повинен знати:

- поняття внутрішній аудит;

- головну, приватні цілі та завдання внутрішнього аудиту;

- перелік суб’єктів та об’єктів внутрішнього аудиту.

1. Ціль, завдання, організаційні засади внутрішнього аудиту

Підсистема внутрішнього аудиту (ВНТА), яка є теж частиною системи внутрішнього контролю, виконує волю Спостережної Ради (волю власників об’єднання) і призвана формувати незалежну (від виконавчої дирекції, до якої поряд з другими підрозділами входить і персонал обліково-фінансової служби) думку відносно якості дій структурних підрозділів по управлінню фінансами підприємства. Відділ (сектор) внутрішнього аудиту за допомогою накопичення інформації за результатами контрольно-аналітичної та експертної діяльності будує необхідну основу довіри до бізнесу підприємства з боку внутрішніх і зовнішніх ділових партнерів.

Підрозділ внутрішнього аудиту сам по собі є важливішою частиною системи внутрішнього фінансового контролю, а його фахівці повинні давати експертну оцінку обґрунтуванню обліково-економічної політики і постійності реалізації кожного із її елементів.

У системі внутрішнього фінансового контролю - ВНТА займає особливе місце, що визначається особливостями функціонування підприємств різних організаційно-правових форм діяльності і дії закономірностей ринкової економіки.

Головна мета внутрішнього аудиту - експертна оцінка обґрунтованості і виконання фінансової стратегії, якості економічної інформації, яка формується управлінською системою фірми, попередження кризових ситуацій.

Приватні цілі внутрішнього аудиту:

• оцінка якості управлінської діяльності фірми;

- оцінка фінансово-господарської діяльності і роботи персоналу на відповідність установленим нормам;

• оцінка стратегії фірми.

Завдання щодо першої приватної цілі:

1. проникнення у функцію менеджменту;

2. визначення рівня ефективності управління діяльністю фірми;

3. розробка рекомендацій по удосконаленню організаційної діяльності фірми;

4. консультаційний супровід організаційної діяльності.

Завдання щодо другої приватної цілі:

1. усунення допущенних чи невиявленних помилок на стадії здійснення господарських операцій;

2. встановленні законності і доцільності реалізованих управлінських рішень, здійснених господарських операцій;

3. встановлення законності відображення господарських операцій в обліку, і які слідство в фінансовій звітності

Завдання щодо третьої приватної цілі:

1. встановлення обґрунтованості фінансової стратегії фірми;

2. оцінка ступеня оптимальності організаційної структури фірми;

3. діагностика і прогнозування фінансового стану фірми.

Організаційні засади функціонування служби внутрішнього аудиту відображають особливості двох управлінських систем корпоративного регулювання, які склалися історично та економічно в тих чи інших країнах. Ці системи отримали назви інсайдерських та аутсайдерських (назви є досить умовними і визначають лише загальні підходи до відповідних управлінських систем).

В умовах реалізації інсайдерських систем управління, коли власність сконцентрована в руках кількох осіб, які володіють великими частками корпоративного майна, значна частина функцій управління здійснюється саме цими власниками (юридичними чи фізичними) особами. Менеджмент перебуває під їх прямим впливом. Можливо припустити, що підрозділ внутрішнього аудиту в інсайдерських системах корпоративного управління набуває декілька нижчий рівень значущості і підходу як до організаційної структури, так і до розробки правового і регламентного забезпечення.

На відміну інсайдерській - аутсайдерська система управління характеризується нижчим рівнем концентрації корпоративної власності (власність “розпорошена” між різними акціонерами), і тому вплив на прийняття рішень більшою мірою залежить від менеджерів. До їх складу відносяться і фахівці обліково-фінансових підрозділів, які відпрацьовують елементи обліково-економічної політики, формують обліково-економічну і контрольну інформацію. Рівень “креативності” бухгалтерського обліку, ступінь відлагодженості системи економічного (фінансового) контролю, наява, або відсутність підсистеми контролінгу – все це важливі передумови посилення ролі внутрішнього аудиту, як спеціалізованого підрозділу контролю різних форм перехоплення контролю за корпорацією.

Слід відмітити, що в країнах континентальної Європи та Японії існує переважно інсайдерська система корпоративного управління, в США і Великій Британії – аутсайдерська.

Практика засвідчила, що в Україні сформувалася змішана, але з відчутними аутсайдерськими рисами система корпоративного управління. Аутсайдерський характер системи корпоративного управління в нашій країні пов’язаний із наявністю цінних паперів, величезною кількістю дрібних власників, які намагаються реалізувати свої права. Домінуючу роль займають виконавчі директори. Для України, яка за сутністю не мала взагалі своєї національної культури корпоративного управління, надзвичайно актуальним є створення такої системи, яка незаперечно орієнтувалася б на європейські традиції і відображала позитивний досвід.

З метою економічного обґрунтування необхідності створення служби ВНТА варто аналізувати, у що стає реалізація всіх необхідних засобів (способів і прийомів контролю). Якщо витрати на здійснення аудиту перевищують величину збитку (втрат) від порушень, то сама робота з аудиту, при всій парадоксальності явища, стає безглуздою. Контроль повинний бути достатнім, але не повинний бути надлишковим. Загальний розмір збитку від порушень повинний складати в остаточному підсумку, суму втрат плюс витрати на організацію аудиту.

2. Суб’єкти і об’єкти, регламентне забезпечення функціонування служби внутрішнього аудиту

Професійний склад суб’єктів служби внутрішнього аудиту визначається напрямками (видами) аудиторської діяльності, які в свою чергу залежать від цілей бізнесу і вимог власників, рівнем організації планування, обліку і внутрішнього контролю на рівні виконавчої дирекції.

Правове і регламентне забезпечення функціонування служби внутрішнього аудиту мають відношення до елементів внутрішньої сфери корпоративного управління. Вони залежать насамперед від наявності ефективних норм та процедур взаємовідносин власників та їх впливу на менеджмент підприємства.

Такі норми і процедури формуються частково: із зовнішнього середовища – обов’язковими законодавчо розробленими приписами і нормами, з внутрішнього – створеними внутрішньокорпоративними документами, які мають правову силу на рівні холдінгової (головної) компанії мультинаціональної компанії і не суперечать законодавчо визначеним нормам. Отже розробка регламентів-документів, які вносять організуюче начало у процес аудиту діяльності корпорації, є проявом внутрішньокорпоративної структури управління, яка базується на ряді пов’язаних між собою положень, які стосуються тих чи інших відносин учасників (власники, директори, менеджери, суб’єкти контрольних підрозділів, в тому числі внутрішнього аудиту).

Функції і компетенція підрозділу внутрішнього аудиту визначаються шляхом розробки і затвердження ряду офіційних положень, які мають юридичну силу всередині корпорації, зокрема головної її компанії:

• Положень про внутрішній аудит корпорації;

• Посадові інструкції робітників, які виконують.

Посадові інструкції робітників, які здійснюють функції внутрішнього аудиту розробляються з урахуванням змісту Положення про внутрішній аудит холдінгової компанії.

В усіх випадках структура посадових інструкцій повинна відображати: загальні положення, обов’язки, права і відповідальність фахівця служби внутрішнього аудиту.

Необхідність в структурі Посадової інструкції такого блоку як “Інформаційні і організаційні зв’язки за посадою” обумовлено важливістю адреси узгодження тих чи інших питань по методиці контрольних процедур, напрямків інформаційного забезпечення і реалізації контрольної інформації.

У ході розробки Посадових інструкцій достатньо важливим є урахування принципу відповідності обсягу прав обсягу обов’язків по функціям. В зворотному випадку обов’язки виконуватись не будуть.

Внутрішньокорпоративні регламенти розробляються виконавчими органами корпорації або консалтинговими організаціями за замовленням, а затверджуються різними органами управління.

Положення про службу внутрішнього аудиту, як свідчить практика, відноситься до такого типу внутрішньокорпоративних регламентів, які мають затверджуватися загальними зборами, оскільки вони конкретизують ті пункти, які є компетенцією загальних зборів.

Важливо, щоб усі проекти внутрішньокорпоративних регламентів були узгоджені з акціонерами-учасниками. Крім того, слід знати точку зору менеджменту корпорації – не тільки вищого рівня, а й у відділах, діяльності яких стосується те чи інше положення.

Процес організації ВНТА доцільно представити сукупністю циклів, головні з яких:

• визначення мети, задач і об'єктів контролю;

• збір інформації про контрольовані об'єкти;

• виявлення відхилень і порушень у процесі здійснення контрольних дій;

• уживання коригувальних заходів, спрямованих на усунення і попередження порушень.

1. Охарактеризуйте підсистему внутрішнього аудиту, як частину системи внутрішнього контролю.

2. Сформулюйте мету та завдання внутрішнього аудиту.

3. Надайте характеристику регламентам внутрішнього аудиту.

1. Внутрішній аудит як об’єктивно необхідне явище суспільно-господарської практики і перспективи його розвитку

2. внутрішній аудит як один із ключових компонентів “несучої конструкції системи менеджменту”.

3. Внутрішній аудит: організаційна структура, правове і регламентне забезпечення функціонування.

4. Внутрішній аудит в організаційних структурах транснаціональних компаній.

Завдання 1.

Проаналізувати визначення понять «внутрішній аудит» на підставі інформації, яка відображена в працях вітчизняних та зарубіжних вчених (табл.3.1). Виділити в визначеннях: суб’єктів контролю, об’єкти внутрішнього аудиту, його мету та завдання, контрольні процедури, інформаційне забезпечення, класифікаційні ознаки.

Таблиця 3.1

Визначення понять «внутрішній аудит» в працях вітчизняних та зарубіжних вчених

Джерело інформації	Визначення понять
Адамс Р. Основы ауди­та: пер. с англ. /Под ред. Я.В. Соколова. – М.: Ау­дит, ЮНИТИ, 1995. – 398 с.	Внутренний аудит – независимая оценка деятельности, которая осуществляется внутри организации в качестве предоставления ей услуги. Это контроль, который осуществляется путем проверки и оценки адекватности и эффективности прочих видов деятельности (с.26).
Робертсон Дж. Аудит: пер. с англ. – М: KPMG, АФ «Контакт», 1993. – 496 с.	«... внутренние аудиторы – это аудиторы, работающие в крупных корпорациях и занимающиеся проверкой их деятельности и отчетности изнутри. Цель их деятельности – не только и не сколько поиск ошибок в учете и отчетности, сколько поиск путей повышения эффективности деятельности корпорации в целом и ее структурных подразделений» (с.1)
Андреев В.Д. Практиче­ский аудит (спр. посо­бие). – М: Экономика, 1994. – 366 с.	Внутренний аудит может рассматриваться как неотъемлемая часть общей системы управленческого контроля …. роль внутреннего аудитора была расширена путем включения в нее оценки качества информации, выдаваемой управленческой системой (с.23)
Сотникова Л.В. Внут­ренний контроль и ау­дит. Учебник / ВЗФЭИ – М.: ЗАО «Финстандар-тинформ», 2000. – 239 с.	«Внутренний аудит представляет собой систему оперативного, периодического или разового обеспечения информацией руководства, или собственников экономического субъекта путем организации независимого контроля – и подготовку управленческих решений... Внутренний аудит независимая оценка, проводимая внутри экономического субъекта с целью проверки и определения эффективности его деятельности” Цель внутреннего аудита заключается в том, чтобы помочь членам организации эффективно выполнять свои обязанности. Внутренний аудит на предприятии – это прежде всего “системно-ориентированный” аудит, предусматривающий осуществление наблюдений и работы внутри систем (с.225).
Бычкова С.М. Основы аудита: Учеб. / С.М. Бычкова, А.В. Газарян, Г.И. Козлова; Под ред. проф. Я.В. Соколова. – М.: Бухгалтерский учет, 2000. –	Внутренний аудит – это способ независимой оценки эффективности деятельности организации и органов ее управления (с.191).
Белуха М.Т. Курс аудиту: Підручник. – К.: Вища школа, Знання, 1998. –	Внутренний (ведомственный) - проводится собственником в зависимости от необходимости управления маркетингом, с целью определения платежеспособности и избегания банкротства (c.74).
Сухарева Л.А., Ретюнских Е.Б. Внутренний аудит международного департамента банка: методология, организация и методика: Моногр. – Донецк: ДонГУЭТ, 2005. – 196с.	Внутренний аудит банка – это независимая объективная деятельность в виде проверок и управленческого консультирования, направленная на повышение и совершенствование миссии банка, путем системного подхода к оценке организации системы внутреннего контроля и повышения эффективности процессов управления рисками.

«ОРГАНіЗАЦія внутрішнього фінансового контролю і узагальнення його результатів»

План

1. Принципи організації внутрішнього фінансового контролю

2. Планування внутрішнього фінансового контролю

Вивчивши дану тему, студент повинен знати:

- особливості логіки створення системи внутрішнього фінансового контролю;

- принципи організації внутрішнього фінансового контролю;

- принципи визначення контрольних функцій суб’єктів внутрішнього фінансового контролю;

- зміст перспективних та поточних планів внутрішнього фінансового контролю.

1. Принципи організації внутрішнього фінансового контролю

Організація внутрішнього фінансового контролю повинна ґрунтуватися на загальних засадах організації управління. Функцію контролю доцільно розглядати:

- як відокремлену частину системи управління підприємством;

- як цілісну систему контрольних дій, які складаються з взаємопов’язаних елементів;

Загальна логіка створення системи внутрішнього фінансового контролю повинна мати на увазі наступні положення:

1. Розробка організаційних схем (моделей) контролю для кожного рівня управління підприємством. Це положення відображає ієрархічність структури підприємства, як системи. Якщо підприємство – багаторівнева система, то організаційна схема контролю також повинна бути багатощаблинною, тобто контрольні функції повинні бути притаманні кожному рівню управління – від адміністрацію до окремих працівників.

2. Відправною крапкою у створенні системи контролю (визначення окремих її елементів) є розкриття внутрішньої структури об’єкту контролю.

3. З першого та другого положення виходить можливість наявності декількох структурних підрозділів, які мають відношення до контролю сукупного об’єкту. Важливе значення при цьому мають розмежування функцій, відповідальності між підрозділами і виконавцями відносно складних об’єктів контролю.

4. Необхідність виокремлення координаційних центрів відповідальності для систематизації контрольної інформації. Їх доцільно створювати на вищій щаблині керівництва (служба бухгалтерії, планово-економічний відділ).

Кожний координаційний центр повинен здійснювати і узгоджувати у просторі та по часу всі види контролю, які взаємодоповнюють один одного і ведуть до удосконалення ВФК взагалі.

5. Використання ПК дозволяє поліпшити якість контролю, але загальна логіка його організації не змінюється.

Основні принципи організації внутрішнього фінансового контролю представлені на рис.4.1.

Основні принципи визначення контрольних функцій суб’єктів внутрішнього фінансового контролю.

Практика доводить, що управлінський процес може бути найвищою мірою систематизований, але економічно неефективний. Проводячи паралель між ВФК й іншими підсистемами управління, можна сказати, що ефективність контролю значною мірою залежить від дотримання найважливіших принципів, які визначають організаційні передумови наукової організації праці управлінського персоналу, спеціалізації та кооперування.

Принципи організації ВФК

Характеристика принципів організації ВФК

1. Системної упорядкованості

Відповідність організації ВФК організаційній структурі підприємства та складності фін-госп.діяльності

2. Наближення контролю до об’єкту

Орієнтування на наближення ВФ контролю до центрів відповідальності

Організаційна схема контролю також повинна бути багатощаблинною, тобто контрольні функції повинні бути притаманні кожному рівню управління – від адміністрацію до окремих працівників

3. Ієрархічність контролю

Юридичне закріплення прав, обов’язків та відповідальності по ВФК за проміжним рівнем управління: від гол.бух.- заст.гол.бух.

4. Делегування повноважень та відповідальності

Планування, облік – є інформаційною основою для здійснення ВФК, а в той же час ця інформація також виступає об’єктом контролю

5. Взаємодія з іншими функціями управління

Узгодженість по часу та простору всіх складових контролю: мети, завдань, об’єктів, параметрів об’єктів, самого процесу (прийомів, способів відносно об’єкту)

6. Взаємодія елементів функції контролю

Реалізація результатів попереднього контролю у поточному, результатів поточного у підсумковому, тобто контроль повинен здійснюватися циклічно

7. Спадкоємність контролю по часу

Рис. 4. 1 Система основних принципів організації ВФК

Відомо, що спеціалізація праці в апараті управління – це закріплення за працівниками, підрозділами, службами, органами управління певних видів діяльності (робіт, функцій, об'єктів). Таке закріплення здійснюється за допомогою різних регламентуючих документів-положень, посадових інструкцій. Воно обумовлене розмаїтістю числа об'єктів, складністю вирішуваних завдань, застосуванням різних способів нагромадження, обробки, вивчення й передачі інформації.

Розробки в сфері організації праці менеджерів свідчать, що з метою запобігання порушенню принципу спеціалізації повинне здійснюватися розмежування службових обов'язків, тобто встановлення обов'язків, обсяг яких повинен відповідати рівню й виду відповідальності.

Щодо організації податкового планування підприємства можна сказати, що вихідними даними розмежування службових обов'язків працівників, до сфери діяльності яких входять питання ВФК, є перелік обов'язків і штатний розпис. При цьому необхідно враховувати, що всі посади, які мають відношення до ВФК, знаходяться в трьох типах зв'язків і відносин з іншими посадами, а саме: з керівництвом, з підлеглими й з рівними за рангом. Ці зв'язки виявляються в особистій участі у спільному виконанні робіт, розробці певних рекомендацій, забезпеченні погодженості своєї власної роботи з роботами, які виконуються іншими працівниками.

Із принципом спеціалізації тісно пов’язаний принцип кооперації, який являє собою взаємний обмін проміжними чи кінцевими результатами діяльності між підрозділами й працівниками. З огляду на те, що цей принцип ґрунтується також на правильному підборі кадрів і використанні технічних засобів управління, кооперація праці в процесі ВФК крім обміну результативною інформацією, передбачає чітке розмежування робіт із ВФК, визначення часу, необхідного для виконання останніх і встановлення організаційних зв'язків між працівниками та підрозділами, які здійснюють контроль.

Принцип спеціалізації і кооперації в організації процесу контролю конкретизується в двох принципах:

А) визначення контрольних функцій відділів централізованих бухгалтерій, обліково-контрольних груп та окремих працівників;

Б) регламентація контрольних функцій відділів централізованих бухгалтерій, обліково-контрольних груп та окремих працівників.

2. Планування внутрішнього фінансового контролю

В процесі планування ВФК складаються перспективні та поточні плани.

Зміст перспективних планів відображає розвиток контрольного процесу на перспективу (більш ніж на рік). Цей план повинен відображати дослідження та фіксацію результатів контролю стратегічно важливих об’єктів: економічної політики, інформаційної системи, конкурентні можливості підприємства.

В розвиток перспективних планів всіма структурними підрозділами підприємства можуть складатися поточні плани по ВФК. Структура поточного плану може мати такі елементи: перелік об’єктів контролю, посадові особи, які будуть здійснюють управління цими об’єктами, характер дій посадових осіб, які об’єктів контролю, суб’єкти контролю, період здійснення, вказівку, що це буде попередній, поточний або послідуючий контроль.

Періодичність здійснення контрольних дій може бути деталізовано у графіку виконання робіт по контролю.

Техніка розробки поточних, а потім і перспективного планів ВФК зводитися до наступного:

- складання проектів планів від конкретних виконавців кожного структурного підрозділу до їх начальників;

- узгодження і координація окремих елементів планів з початку у кожному з підрозділів, а потім між ними;

- зведення окремих проектів в загальний план і передача на розгляд керівництву підприємства на вивчення та внесення змін;

- затвердження плану та окремих його частин, передача конкретним підрозділам та виконавцям;

- реалізація планів, аналіз підсумків їх реалізації по закінченню періоду планування з метою урахування в майбутньому при розробці нових планів.

1. Охарактеризуйте основні положення створення системи внутрішнього фінансового контролю.

2. Охарактеризуйте дію принципів кооперації і спеціалізації при визначення контрольних функцій.

3. Надайте характеристику поточного планування внутрішнього фінансового контролю.

4. Надайте характеристику перспективного планування внутрішнього фінансового контролю.

Завдання 1.

Скласти перспективний та поточний план внутрішнього контролю ВАТ «Силур». При визначенні об’єктів, суб’єктів внутрішнього фінансового контролю, періодичності його проведення використовувати наведену нижче інформацію. Зразок перспективного та поточного планів наведено у Додатку.

Відкрите акціонерне суспільство «Силур» є юридичною особою. Зареєстровано підприємство в 1998р. Відповідно до статуту воно може здійснювати будь-які види діяльності не заборонені законом. В даний час (з 2002р.) ВАТ «Силур» займається будівництвом житлових будівель і офісних приміщень. Разом з будівництвом ВАТ «Силур» здійснює і торгову діяльністю – реалізує будівельні матеріали. Директор підприємства – О.В. Сівачев, головний бухгалтер – Г.М.Іванченко.

ВАТ «Силур» повністю самостійне у вирішенні статутних питань, а саме: у виробництві і розподілу продукції, оплаті праці своїх працівників, встановленні цін і використання чистого прибутку. ВАТ «Силур» несе відповідальність по своїм зобов'язанням всім майном, проте не відповідає по зобов'язанням акціонерів. З іншого боку, акціонери відповідають по зобов'язанням товариства в межах особистого внеску в капітал.

Статутний капітал ВАТ «Силур» сформувався за допомогою продажу акцій у формі відкритої підписки. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства відкритого типу складає 230471,0 тис.грн. Сформована величина статутного капіталу розподілена між засновниками.

Місце знаходження: м. Макіївка, вул. Філатова, 9.

За період з 1998р. по 2008р. на підприємстві змінилися два директори – перший директор звільнився за власним бажанням в 1999р., другий – за станом здоров'я в 2003р.; три начальники будівництва – перший в 2000р. – за власним бажанням, другий в 2001р. за порушення трудової дисципліни, і третій в 2004р.- у зв'язку з обранням його депутатом Верховної Ради України.

Головний бухгалтер працює на підприємстві з 1998р. За період з 1998р. по 2005р. у бухгалтерії були проведені наступні кадрові перестановки: у 1999р. бухгалтер по обліку реалізації був переведений на посаду зам.головного бухгалтера, в 2002р. бухгалтер-касир переведений на посаду бухгалтера по обліку основних засобів у зв'язку з виходом бухгалтера даної ділянки на пенсію.

Середньоспискова чисельність – 1280 осіб.

ВАТ «Силур» має на своєму балансі дитячий садок, пансіонат в м. Урзуфі, санаторну базу в м. Святогірськ. Працівникам підприємства регулярно виплачується премія за підсумками року у розмірі окладу.

З 2002р. по 2008р. три рази підвищувалася заробітна плата.

Дивіденди акціонерам виплачувалися в 2005р. – 61020 грн., в 2006р. – 48960 грн. У 2007р. дивіденди не виплачувалися у зв'язку з тим, що фінансовим результатом – був збиток.

З 2002р. бухгалтерський і податковий облік на підприємстві компьютеризирован, використовується програма «1С. Бухгалтерія- Будівництво». На підприємстві розроблено графік документообігу. На підприємстві двічі проводилася планова податкова перевірка. Були знайдені незначні порушенні при розрахунку збору за забруднення навколишнього середовища і визначенні прибутку, який оподатковується (невірно була нарахована амортизація основних засобів в податковому обліку).

Підприємство регулярно звертається в банки «Укрсоцбанк» і «Промінвестбанк» за кредитами. За отримані кредити підприємство розраховується своєчасно, в 2005р. – було прострочено сплату кредиту протягом 15 днів. Даний випадок було обумовлено невчасним розрахунком покупців з ВАТ «Силур».

«УЗАГАЛЬНЕННЯ І РЕАЛІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛЮ»

План

1. Засоби і прийоми узагальнення результатів внутрішнього фінансового контролю

2. Методика формування проміжної і підсумкової контрольної інформації з результатів внутрішнього фінансового контролю, прийняття рішень за результатами внутрішнього фінансового контролю

Вивчивши дану тему, студент повинен знати:

- засоби й прийоми узагальнення результатів внутрішнього фінансового контролю;

- поняття та порядок складання докладних (службових) записок;

- поняття та порядок складання протоколів та приказів по результатам внутрішнього фінансового контролю.

1. Засоби і прийоми узагальнення результатів внутрішнього фінансового контролю

До основних методичних прийомів узагальнення результатів внутрішнього фінансового контролю, відноситься

- документування попереднього, поточного та послідуючого контролю;

- аналітичне групування виявлених недоліків;

- слідство-юридичне обґрунтування;

- підсумкове групування.

В результаті використання названих прийомів формується вихідна контрольна інформація, а саме:

- відомості суцільної або вибіркової перевірки окремих об’єктів контролю;

- таблиці, машинограми і інші регістри в яких узагальнюються однорідні порушення;

- акти перевірок, акти обстеження, довідки службового розслідування, докладні (службові записки), супровідні листи.

Слідство-юридичне обґрунтування. Мета використання цього прийому – необхідність обґрунтування суми вчиненої шкоди, встановлення відповідальності посадових осіб.

Перелічені прийоми реалізуються в процесі діяльності кожної посадової особи, який можна умовно поділити на дві стадії:

І стадія - документування результатів попереднього, поточного та послідуючого контролю, слідство-юридичне обґрунтування (збір доказів). Стадія формування фактографічної інформації, як інформаційного забезпечення наступної стадії узагальнення результатів ВФК.

ІІ стадія - Згрупування (систематизація) однорідних за ознаками відхилень (порушень, помилок).

2. Методика формування проміжної і підсумкової контрольної інформації з результатів внутрішнього фінансового контролю, прийняття рішень за результатами внутрішнього фінансового контролю

Результати внутрішнього контролю повинні оформлюватися відповідними організаційно-розпорядними документами: докладними (службовими) записками на ім’я керівництва відповідного відділу апарату управління підприємства і в підсумку на ім’я керівника самого підприємства.

Докладна (службова) записка інформує керівника підрозділу або всього підприємства, який визначає контрольні дії і несе відповідальність за організацію внутрішнього контролю на ділянці, яка йому підзвітна, про ситуацію яка склалася, потребує або не потребує прийняття заходів.

Докладна (службова) записка складається суб’єктом внутрішнього контролю на ім’я керівника, якому особа підзвітна.

За змістом докладні записки бувають ініціативні, інформаційні та звітні.

Ініціативні докладні записки складаються з метою формування ініціативи працівників управлінської ланки прийняти конкретні заходи по упередженню та виправленню встановлених відхилень. В записках викладається ситуація і формулюються заходи по її вирішенню.

Інформаційні і звітні. Записки відображають інформацію про хід і завершення робіт по внутрішньому фінансовому контролю. Текс докладної записки складається з двох частин: у першій обґрунтовується необхідність представлення записки, у другій – заходи, які пропонуються.

Результати внутрішнього контролю повинні бути доведені у підсумковій контрольній інформації до відома посадових осіб, дії яких контролюються і до начальників відповідних структурних підрозділів, і керівникові підприємства.

Хід обговорення результатів внутрішнього контролю повинно бути оформлено Протоколом.

Реквізити протоколу:

• найменування протоколу, дата, номер, гриф підприємства;

• заголовок;

• текст, підписи і секретар засідання.

Текст протоколу містить вступ та основну частину. В вступі після слів «Були присутні» вказують фамілії всіх присутніх на засідання членів колегіального органу та співробітників, а також осіб, яких було запрошено (додатково вказуються місто роботи, посада). Загальна частина складається із розділів, які відповідають питанням засідання.

За результатами внутрішнього контролю видається наказ або розпорядження.

Приказ складається з констатуючої частини та наказної. В констатуючій частини викладаються зміст результатів контролю, характер та причини відхилень, вказуються дії яких посадових осіб призвели до цих відхилень. Наказна частина містить рішення по результатам проведення внутрішнього контролю.

1) керівник підприємства накладає дисциплінарне стягнення;

2) формулюються конкретні рекомендації, які спрямовані на ліквідацію виявлених порушень і заходи, як їх запобігти у майбутньому.

Розпорядження по результатам внутрішнього фінансового контролю може складатися в випадках виявлення несуттєвих відхилень в діях посадових осіб.

1. Перелічите основні методичні прийоми узагальнення результатів внутрішнього фінансового контролю.

2. Якими документами оформлюється результати внутрішнього фінансового контролю.

3. Назвіть види докладних (службових) записок й їх основне призначення.

4. Охарактеризуйте основний зміст протоколу, приказу та довідки за результатами внутрішнього контролю.

Завдання 1.

На підприємстві «А.К.С.» проводиться бухгалтерський контроль операцій з грошовими коштами.

Перед заступником головного бухгалтера А.П.Петровою були поставлені наступні завдання:

1. Провести перевірку інформації про операції з грошовими коштами.

2. Скласти відомості виявлених відхилень.

3. Скласти докладну (службову) записку про результати перевірки головному бухгалтеру.

В ході перевірки стану бухгалтерського обліку грошових коштів було встановлено:

1. По всіх місяцях залишки і обороти синтетичних рахунків по обліку грошових коштів відповідають даним Головної книги.

2. Сума залишків і оборотів аналітичних рахунків по обліку грошових коштів відповідають залишкам і оборотам відповідних синтетичних рахунків.

3. Залишки грошових коштів вказані в балансі підприємства відповідають даним Головної книги.

При перевірці первинних документів були встановлені наступні порушення.

У касі підприємства була проведена перевірка – 10.05.2008р. У проведенні перевірки брали участь касир Іванова Г.М., головний бухгалтер Семенчук А.Ю.

При проведенні перевірки було встановлено: залишок готівки за даними касової книги і по регістрам бухгалтерського обліку на момент перевірки склав 1500грн., фактично залишок засобів в касі – в купюрах по 100 грн. – 8шт., по 50грн. – 6шт., по 20 грн. – 4шт., по 10грн. – 5шт., по 5 грн. – 4шт., по 2грн. – 5шт., по 1 грн. – 30 шт., дрібною монетою – 5 грн.

Окрім наявних грошових коштів касиром пред'явлені розписки на видачу грошових коштів з каси: 3.05.08р. – Іваненко М.Т. – 45грн., 28.04.2008р. – Сидорову Г.Т. – 40 грн., 25.04.2008р. – Андрєєву І.А. – 30 грн.

На видачу грошових коштів Сидорову і Андрєєву є письмове розпорядження директора заводу, не оформлене видатковим касовим ордером, про видачу сум Іваненко розпорядження відсутнє. Іваненко М.Т. з 5.05.08р. на підприємстві не працює.

На підставі приведених даних необхідно:

1. Оформити обговорення результатів внутрішнього бухгалтерського контролю операцій з грошовими коштами протоколом.

2. Підготувати наказ (або розпорядження) по результатам внутрішнього бухгалтерського контролю операцій з грошовими коштами.