1) У давньогрецькій поезії вірш, у якому автор зрікався висловлено-

го в своїх попередніх віршах. 2) Переносно — швидка зміна погля-

дів, думок.

ПАЛІСАД (франц. pallisade, від лат. palus — кіл, стовп) — 1) Ряд за-

битих у землю паль для укріплення укосів і насипів. 2) Оборонна

споруда у вигляді частоколу із загострених колод. 3) Легкий ажур-

ний паркан.

ПАЛІСАНДР (франц. palissandre) — назва деревини кількох видів

рослин з родини бігнонієвих, що ростуть у Бразилії й Аргентині, та

з родини бобових, що ростуть крім цих країн в Індії. З П. виготов-

ляють музичні інструменти, художні меблі, паркет тощо.

ПАЛІТРА (франц. palette, від італ. paletta — лопатка) — 1) Дощечка,

на якій художник змішує фарби під час роботи. 2) Перелік колірних

сполучень, властивих живописові того чи іншого художника або

картині. 3) Переносно — сукупність засобів у творчості.

ПАЛЛАДА [від грец. ПаХХйд (ПаХХабод)] — 1) У давньогрецькій

міфології одне з імен богині Афіни. 2) Одна з малих планет Сонячної

системи.

ПАЛТУС [від фін. pallas (paltaan) — камбала] — загальна назва чо-

тирьох видів риб родини камбалових. Поширені в північних части-

нах Атлантичного й Тихого океанів. Цінні промислові риби.

ПАЛЬМЕТА (франц. palmette, зменш, від palme — пальмова гілка) —

1) Орнамент у вигляді стилізованої пальмової гілки в скульптурних,

живописних творах. 2) Штучно створена плоска форма крони пло-

дового дерева.

ПАЛЬПАЦІЯ (від лат. palpatio — обмацування) — метод досліджен-

ня хворого шляхом послідовного промацування через шкірний по-

крив внутрішніх органів, лімфатичних вузлів тощо.

ПАМПА, ПАМПАСИ (ісп. ратра, множ, pampas, з мови кечуа) —

назва субтропічних степів у Південній Америці.

ПАМПЕРСИ (від англ. pamper — пестити) — дитячі підгузники з

дуже м'якої матерії, здатні добре вбирати вологу.

ПАМФЛЕТ (англ. pamphlet) — 1) Жанр публіцистики, для якого ха-

рактерне різке, нищівне викриття якогось політичного явища чи

415

ПАН

особи. 2) Гостро сатиричний художній твір, якому властива пуб-

ліцистичність та історична конкретність викриття. Від назви попу-

лярної комедії 12 ст. "Памфіліус".

ПАН (грец. ndv) — у давньогрецькій міфології бог лісів, пізніше — по-

кровитель пастухів, мисливців, рибалок, бджолярів. Зображували

його напівлюдиною, напівцапом, що грав на дуді і, коли порушували

його відпочинок, страшенно гнівався, наганяючи на людей жах (звід-

си вирази — паніка, панічний жах). У римській міфології — Фавн.

ПАН... (від грец. ТГЙУ — все) — у складних словах відповідає понят-

тям "все", "всеосяжний", напр.: панзоотія, панпсихізм.

ПАНАРИЦІЙ (лат. panaricium — нігтьоїда, від грец. Trapwvuxfa — за-

дирка) — неспецифічне гнійне запалення тканин пальців.

ПАНАХИДА [від грец. rrawuxig (тгаууихібос) — всеношна] — 1) Цер-

ковна служба по померлому (в православ'ї). На відміну від похо-

ронної відправи може влаштовуватися через значний час після

смерті померлого. 2) Громадянська п. — віддання останньої

шани померлому, траурний мітинг.

ПАНАЦЕЯ (грец. navuxeia — Всецілюща) — 1) У давньогрецькій

міфології богиня-зцілителька. 2) Міфічні ліки від усіх хвороб, які

шукали алхіміки. 3) Переносно — гаданий універсальний засіб про-

ти будь-якого лиха, на всі випадки.

ПАНДА (тібетське) — хижий ссавець родини єнотових. Живе пере-

важно в гірських лісах Гімалаїв.

ПАНДЕМІЯ (від грец. тгаубгцл'а — все населення) — найвищий сту-

пінь поширення інфекційного захворювання (напр., грипу), що

охоплює більшість населення країни, кількох країн або континен-

тіВ; Див. також Епідемія.

ПАНДИТ (санскр. пандита — вчений) — почесний титул в Індії.

Вживається головним чином щодо представників інтелігенції.

ПАНДОРА (грец. Пссубйрп — Усім обдарована) — у давньогрецькій

міфології жінка, наділена богами поряд з чарівністю також хитріс-

тю, цікавістю й підступністю. Була послана на Землю Зевсом зі

скринею, наповненою лихом. Відкривши її з цікавості, П. дала по-

ширитися лиху серед людей, а коли закрила — в скрині лишилася

тільки оманлива надія. Вираз "скриня Пандори" — синонім джерела

бщн й лиха.

ПАНДУС (від франц. pente douce — пологий схил) — полога пло-

щина, що заміняє сходи, служить для в'їзду в гараж і виїзду звідти

автомашин, для спуску в підземний перехід дитячих колясок тощо.

ПАНЕГІРИК (від грец. тгаупуиріхбе — урочиста похвальна промо-

ва) — 1) У давніх греків надгробне слово, в якому звеличувалися за-

слуги померлого діяча, пізніше — похвальне слово на честь когось.

2) У середні віки — хвалебна поезія, культивувалася при дворах мо-

нархів. 3) Переносно — надмірно хвалебний відзив про когось.

ПАНЕЛЬ (від нім. Рапееі — фільонка) — 1) Нижня частина стіни,

виділена оздобленням або фарбуванням. 2) Елемент будівельної

416

ПАНЦИР

конструкції у вигляді плити. 3) Пішохідна доріжка по краях вулиці;

тротуар. 4) Дошка з приладами.

ПАНЗООТІЯ (від пан... і грец. Сфоу — тварина) — поширення інфе-

кційної хвороби тварин на величезних територіях або акваторіях.

Див. також Ензоотія.

ПАНІКА — нездоланний страх, збентеження, що раптово охоплює

людину чи багатьох людей. Від імені давньогрецького бога Пана,

котрий у гніві наганяв на людей жах.

ПАНКРЕАТИТ [від грец. iravxprag (тгаухр?атоО — підшлункова за-

лоза] —_ запалення підшлункової залози.

ПАННО (франц. panneau, від лат. pannus — шматок тканини) — де-

коративний живописний або скульптурний твір, призначений для

оздоблення стіни чи стелі.

ПАНОПТИКУМ (від пан... і грец. бігпибс; — зоровий) — виставка

(музей) воскових фігур, незвичайних експонатів, дивовижних жи-

вих істот.

ПАНОРАМА (від пан... і грец. брсфа — вид, видовище) — 1) Вид

місцевості, що відкривається з висоти. 2) Картина великих розмірів

з об'ємним переднім планом, розміщена вздовж стіни круглого

приміщення. Див. також Діорама. 3) військ. Оптичний пристрій, що

встановлюється на гарматі для наведення на ціль під час стрільби.