2) Умова, що включається в біржові угоди на строк, за яким одній зі

сторін надається право вибору між альтернативними елементами

угоди. 3) Право купівлі акцій за твердою ціною, що надається ком-

паніями своїм службовцям.

ОПЦЮНЕР (від опціон) — торговець опціонами на цінні папери.

ОРАКУЛ (лат. oraculum, від ого — кажу, прошу) — 1) У давніх гре-

ків, римлян та інших народів пророцтво, яке нібито було відповід-

дю богів на запитання віруючих, що давалося через жерців. 2) Міс-

це, храм, де відбувалися такі пророцтва. 3) Жрець, який.від імені

божества відповідав на запитання віруючих. 4) Переносно — той,

чиї думки визнаються беззаперечною істиною.

ОРАЛЬНИЙ [франц. oral, від лат. os (oris) — рот] — який міститься

в порожнині рота, спрямований до ротового отвору, ротовий.

ОРАНГУТАН, ОРАНГУТАНГ [від малайського orang-utan, букв. —

дика (лісова) людина] — рід людиноподібних мавп зросту людини з

Довгими, мало не до землі, руками. Поширені на островах Суматра

й Калімантан. Рідкісний.

405

ОРАНЖЕРЕЯ

ОРАНЖЕРЕЯ (франц. orangerie, від orange — апельсин) — засклене

приміщення для вирощування або перезимівлі південних вічнозе-

лених квіткових та інших рослин.

ОРАНТА (від лат. arans — який молиться) — один з іконографічних

образів Богоматері.

ОРАТОР (лат. orator, від ого — говорю) — особа, яка виголошує

промову, володіє майстерністю публічного виступу.

ОРАТОРІЯ (від лат. oratorium — місце молитви) — великий музич-

ний твір для хору, солістів (співаків, іноді читців) і симфонічного

оркестру, написаний на драматичний сюжет і призначений для

концертного виконання.

ОРБІТА (лат. orbita, від orbis — коло) — 1) Траєкторія руху одного

небесного тіла або космічного корабля, апарата відносно іншого.

2) Очна ямка, кісткова порожнина, в якій міститься очне яблуко.

3) Перенрсно — коло, сфера дії, поширення чого-небудь.

ОРГАГРАМА [від орга(нізація) і ...грама] — графік, який якісно

відображає організаційні співвідношення у виробництві (структу-

ру, зв'язки, стосунки).

ОРГАЗМ (франц. orgasme, від грец. оруаш — палаю пристрастю) —

найвищий ступінь статевої насолоди, кульмінаційний момент ста-

тевого акту.

ОРГАН (від грец. 6pvavov — знаряддя, інструмент) — 1) Частина

тваринного чи рослинного організму, яка виконує одну або кілька

специфічних функцій (напр., мозок, нирки, шлунок — у людини й

тварин; листок, стебло, корінь — у рослин). 2) Установа, організа-

ція, що виконує певні функції в галузі державного управління,

контролю, нагляду тощо (напр.: о-ни влади, судові о-ни). 3) Пе-

ріодичне видання (газети, бюлетені, журнали тощо) державної ус-

танови, партії або іншої громадської організації, що відображає

їхні погляди й діяльність. 4) Переносно — знаряддя, засіб чого-не-

будь.,

ОРГАН (від грец. opyavov — знаряддя, інструмент) — духовий кла-

вішний музичний інструмент, що складається з труб, у які нагніта-

ється повітря, і кафедри керування з клавіатурою та педалями', за

звуковим обсягом близький до симфонічного оркестру.

ОРГАНІЗМ (франц. organisme) — 1) Будь-яка жива істота. 2) Тіло

людини, тварини чи рослини, сукупність його органів. 3) Складна

єдність, напр. державний о.

ОРГАНІСТ — J) Особа, яка грає на органі. 2) Органний майстер.

ОРГАНІЧНИЙ — 1) Властивий або подібний організмові; який ха-

рактеризується життєвими процесами; живий; о. світ — сукупність

живих організмів. 2) Належний до тваринного чи рослинного світу

або який утворився внаслідок розкладу організмів. 3) Який стосу-

ється внутрішньої будови органів. 4) Внутрішній, властивий чому-

небудь, зумовлений суттю його натури; нерозривно пов'язаний з

чимось.

406

ОРЕНДА

ОРГІЯ (від грец. оруіа — таємний обряд) — 1) Культовий обряд на

честь давньосхідних, давньогрецьких і давньоримських богів (напр.

Вакха). 2) Переносно — розгульний бенкет.

ОРДА (від тюрк, орду — палац хана, стоянка) — 1) У тюркських і

монгольських народів спершу назва військово-адміністративної ор-

ганізації, згодом — стоянки кочівників, об'єднання кількох племен;

за середньовіччя — ставка хана, столиця; назва тюрко-монгольсь-

ких феодальних держав (напр. Золота Орда). 2) Переносно — неор-

ганізована, войовниче настроєна безладна юрба.

ОРДАЛІЇ (лат. ordalia, від англо-саксонського ordal — суд, вирок) —

за середньовіччя спосіб визначення винуватості особи, підозрюва-

ної в якомусь злочині, за допомогою "суду божого", тобто випробу-

вання підозрюваного вогнем, водою, розпеченим залізом тощо.

Підсудний, який витримував катування, оголошувався невинним.

ОРДЕН [від лат. ordo (ordinis) — ряд, порядок] — 1) Відзнака, поче-

сна нагорода. 2) Чернеча або лицарсько-чернеча католицька грома-

да з певним статутом (напр. Тевтонський о.). 3) Назва деяких та-

ємних товариств (напр. масонський о.). 4) Те саме, що й ордер (4).

ОРДЕР (нім. Order, франц. ordre, від лат. ordo — ряд, порядок) —