2) Прилад зі шкалою-дугою в 1/8 кола, яким раніше вимірювали

кутову віддаль між небесними світилами.

ОКТЕТ (італ. ottetto, від лат. octo — вісім) — муз. твір для восьми са-

мостійних голосів або інструментів; ансамбль із восьми виконавців.

ОКТО... див. Окт...

ОКУЛІРУВАННЯ, ОКУЛІРОВКА (від лат. oculus — око) — один із

способів щеплення рослин, що полягає в приживленні бруньки

(вічка) однієї рослини (прищепи) до іншої молодої рослини (під-

щепи). Із бруньки виростає пагін і формується нова рослина. Інша

назва — очкування.

ОКУЛЬТИЗМ (від лат. occultus — прихований, таємний) — містичне

вчення, яке визнає існування надприродних (окультних) сил і мож-

ливість безпосереднього спілкування з ними за допомогою магії.

ОКУЛЯР (від лат. ocularius — очний) — обернена до ока система з

однієї або кількох лінз для збільшення й розглядання зображення,

переданого об'єктивом оптичного приладу.

ОКУПАЦІЯ (лат. occupatio, від оссиро — загарбую, оволодіваю) —

1) Тимчасове зайняття збройними силами однієї держави частини

або всієї території іншої держави, головним чином внаслідок на-

ступальних воєнних дій. 2) розм. Окупована територія, а також час,

коли певна територія перебуває під владою ворожих сил.

...ОЛ (від лат. oleum — олія) — у складних словах вказує на зв'язок

із поняттями "олія", "масло", "мастило", напр.: автол, нафтоли.

ОЛЕАНДР (франц. oleandre, італ. oleandro, від лат. laurus — лавр і

грец. po665ev6pov — розове дерево) — рід рослин родини барвінко-

400

ОЛІГОФРЕНІЯ

вих. Вічнозелені кущі або дерева, поширені в Середземномор'ї та

тропічних широтах Азії. Використовують у медицині як серцевий за-

сіб. ,

ОЛЕЇН (від лат. oleum — олія) — 1) Сполука гліцерину з олеїновою

кислотою. О. поширений разом з пальмітином і стеарином у тва-

ринних і рослинних жирах. 2) Суміш рідких жирних кислот (пере-

важно олеїнової кислоти) з домішками пальмітинової і стеаринової

кислот. О. одержують розщепленням жирів.

ОЛЕО... (від лат. oleum — олія) — у складних словах відповідає по-

няттю "пов'язаний з олією або мінеральним маслом", напр.: олео-

графія, олеофільність.

ОЛЕОГРАФІЯ (від олео... і ...графія) — 1) Поширений у 19 ст. спо-

сіб хромолітографії, що давав змогу відтворювати тон зображення і

передавати на папері характер поверхні олійного живопису. 2) Від-

биток, одержаний цим способом.

ОЛЕОФІЛЬНІСТЬ (від олео... і грец. срІХєш — люблю) — властивість

деяких речовин змочуватися оліями.

бЛЕУМ (від лат. oleum — олія) — розчин сірчаного ангідриду SO3 у

безводній сірчаній кислоті H2SO4; масляниста димляча рідина. Засто-

совують у виробництві органічних барвників, вибухових речовин тощо.

ОЛИВА (лат. oliva) — рід вічнозелених дерев або кущів. Поширені в

тропіках і субтропіках. О. європейську, або сливове де-

рево, вирощують заради їстівних плодів; із плодів добувають та-

кож харчову (т. зв. прованську) й технічну олію. Інша назва — мас-

лина.

ОЛІВІН (від лат. oliva — маслина) — породотвірний мінерал класу

силікатів, переважно зеленого, жовто-зеленого кольору. Викорис-

товують для виготовлення вогнетривів, окремі відміни — як дорого-

цінне каміння. Інша назва — перидот.

ОЛІГ..., ОЛІГО... (від грец. бхіуос; — малий) — у складних словах

відповідає поняттям "малий", "нечисленний", "зменшений",

напр.:_олігемія, олігополія.

ОЛІГАРХІЯ (грец. оХІуархісс, букв. — влада небагатьох) — 1) Одна з

форм державного правління, за якої політичне й економічне прав-

ління здійснюється невеликою групою осіб. 2) О. фінансова —

невелика група власників (найбільших банківських і промислових

монополій), яка фактично підпорядковує весь апарат держави й ви-

значає її внутрішню й зовнішню політику.

ОЛІГО... див. Оліг...

ОЛІГОПбЛІЯ (від оліго... і грец. пшХіш — продаю) — панування в

Деяких галузях виробництва і на ринку кількох великих компаній

(трестів, концернів) на відміну від монополії.

ОЛІГОФРЕНІЯ (від оліго... і грец. cppnv — розум) — природжене або

набуте в ранньому дитинстві психічне недорозвинення людини.

Розрізняють три форми О. — дебільність, імбецильність, ідіотію.

401

ОЛІГОФРЕНОПЕДАГбПКА

ОЛІГОФРЕНОПЕДАГбГІКА (від олігофренія і педагогіка) — галузь

педагогіки, що розробляє питання теорії і практики навчання й ви-

ховання розумово відсталих дітей.

ОЛЇМП (грец. "ОХицтгос;) — 1) Гірський (висота — 2917 м) масив у

Греції — за давньогрецькою міфологією місцеперебування богів.

2) Переносно — вибране коло, верхівка якоїсь соціальної групи.

ОЛІМПІАДА [від грец. 'ОХирттіок; ('ОХидтпабсх;)] — 1) У давніх греків

чотирирічний період між двома олімпійськими іграми, що був одини-

цею літочислення, а також самі ці ігри. 2) Міжнародні спортивні

змагання, що проводяться раз на 4 роки. 3) Змагання з будь-чого,

конкурс, огляд.

ОЛІМПІЙСЬКИЙ (грец. 'ОХІЗцтпоІ;) — 1) Який стосується Олімпу.

2) О - к і ігри — змагання у Стародавній Греції в м. Олімпії на

честь Зевса', міжнародні спортивні змагання, що проводяться раз на

4 роки. 3) Переносно — велично-спокійний, незворушний.

ОЛІФА (від грец. йХєІфа — олія) — продукт згущення олій; застосо-

вують для виробництва і розведення олійних фарб, лаків тощо.

ОМ — одиниця електричного опору; позначається Ом; опір провід-

ника, в якому тече струм в 1 А при напрузі 1 В на кінцях провідни-

ка. Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома (1787—1854).

...ОМА (від грец. бужоца — пухлина) — кінцева частина в назвах пу-

хлин, напр.: гематома, гранульома.

ОМАР (франц. homard) — рід морських безхребетних тварин ряду

десятиногих раків. Поширені в Атлантичному океані, в Північному,

Середземному морях, іноді трапляються в Чорному морі. Окремі

види мають смачне м'ясо.

ОМЕГА (грец. ш \iiya — Q, ш — довге "о") — 1) Остання літера гре-

цького алфавіту. 1) Переносно — альфа й омега — початок і

кінець; основа, суть чого-небудь.

ОММЕТР (від ом і ...метр) — прилад для вимірювання електрично-

го опору провідника.

бМНІБУС (лат. omnibus, букв. — для всіх) — кінний багатомісний

екіпаж, шо здійснював регулярні рейси між певними пунктами, по-

передник автобуса.

ОМОГРАФИ (від грец. бцбс; — однаковий і ...граф) — різновид омо-

німів — слова, що пишуться однаково, а вимовляються по-різному.

Розпізнають за наголосом (напр. колос — колос).

ОМОНІМИ (від грец. бміоуицої; — однойменний) — слова або форми

слів, що вимовляються однаково, але мають різне значення (напр.:

мул — тварина і мул — намул; коса дівоча і коса — знаряддя).

ОМОФОНИ (від грец. бдофшуоі; — однозвучний, однотонний) —

різновид омонімів; різні слова або сполучення слів, які звучать одна-

ково (напр.: лютий — місяць і лютий звір; всередині приміщення і в

середині кола).

ОНДАТРА (англ., франц. ondatra, з алгонкінської) — вид гризунів

родини полівкових. Батьківщина О. — Північна Америка. Акліма-

402

____________________________________________________ОПЕРА

тизована в Європі. Цінний хутровий звір. Інша назва — муску-

сний пацюк.

ОНІКС (грец. 6vu5, букв. — ніготь) — мінерал класу оксидів, грубо-

смугастий агат, у якому білі смуги чергуються з чорними; відміна

кварцу. Використовують у ювелірній справі та як виробне каміння.

ОНКОЛОГІЯ (від грец. 6уио<; — пухлина і ...логія) — розділ медици-

ни, шо вивчає причини виникнення в людини і тварин пухлин та

розробляє методи їх попередження й лікування.

ОНКбЛЬ (англ. on call, букв. — на вимогу) — позичка під заставу

цінних паперів або товарів, яка має бути погашена на першу вимогу

кредитора.

ОН-ЛАИН, ОНЛАИН (англ. on-line, від on — на і line — лінія) —