1) Психічний розлад, шо виявляється у пригніченому настрої, зага-

льмованості мислення й рухів. 2) Смуток, туга.

МЕЛІЗМИ (від грец. ІиєАІстца — наспів, пісня, мелодія) — муз. орна-

ментика, невеликі мелодичні звороти, що прикрашають мелодію.

МЕЛІОРАЦІЯ (лат. melioratio — поліпшення, від melior — кра-

щий) — докорінне поліпшення природних умов для підвищення

родючості грунтів. До М. належать: осушення й зрошення земель,

регулювання річок і поверхневого стоку вод, закріплення пісків і

ярів тощо.

МЕЛО... (від грец. дєАод — пісня) — у складних словах означає

"пов'язаний зі співом, музикою", напр.: мелодекламація, мелодрама.

МЕЛОДЕКЛАМАЦІЯ (від мело... і декламація) — читання віршів

або прози у супроводі музики.

МЕЛОДІЯ (від грец. ^ЕАсобіа — пісня, спів) — основа музичного

твору; послідовність звуків, організованих ритмічно й ладово-інто-

наційно, які створюють музичну єдність.

МЕЛОДРАМА (від мело... і драма) — 1) Спочатку — драма, найзво-

рушливіші місця якої декламували під музику або наспів; пізніше —

драматичний твір з надто підкресленими ефектами, позитивні герої

348

МЕНДЕЛІЗМ

якого потрапляють у несподівані ситуації і неодмінно перемагають

негативних героїв. 2) Переносно — неприродне, перебільшене ви-

раження почуттів.

МЕЛОМАН (від мело... і ...ман) — пристрасний любитель музики,

співу.

MEJIOC (від грец. цєХое — пісня) — мелодійна, пісенна основа в

музиці.

МЕЛЬПОМЕНА (грец. МеХІгоцбутІ — Співаюча) — 1) У давньогре-

цькій міфології одна з дев'яти муз, яка. опікала й надихала творців

трагеії та виконавців її ролей. 2) Переносно — символ сценічного

мистецтва.

МЕЛЬХІбР (нім. Melchior, з франц. maillechort) — назва сплавів

міді (80 %) з нікелем (20 %), іноді з домішками інших елементів. За-

стосовують у виробництві столових приборів, медичних інструмен-

тів, карбуванні монет тощо. Утворене складенням прізвищ фран-

цузьких винахідників Майо (Maillot) і Шор'є (Chorier).

МЕМБРАНА (лат. membrana — оболонка, перетинка) — 1) Гнучка,

закріплена по замкненому контуру перетинка, що розділяє дві по-

рожнини з різним тиском або відокремлює замкнену порожнину

від простору. 2) біол. Система спеціальних оболонок або листків,

які оточують клітину і поділяють її на окремі відсіки або камери.

МЕМОРАНДУМ (від лат. memorandum — те, про що слід пам'ята-

ти, згадувати) — 1) Доповідна записка, пояснювальна письмова до-

відка, лист із приводу певних питань, нотатка для пам'яті. 2) У між-

народних відносинах — один з видів дипломатичного листування з

викладом поглядів уряду з якогось питання; звичайно додається до

ноти (4). 3) При страхуванні (особливо в морських перевезеннях) —

перелік випадків, за які страхувач не бере на себе відшкодування

збитків.

МЕМОРІАЛ (від лат. memorialis — пам'ятний) — 1) Архітектурно-

скульптурний комплекс, що увічнює пам'ять видатних подій або

людей. 2) Пам'ятна книга, щоденник. 3) Бухгалтерська книга для

щоденного запису господарських операцій (крім касових). 4) М.

спортивний — змагання, переважно міжнародні, присвячені

пам'яті видатних спортсменів або осіб, які зробили великий внесок

у розвиток спорту.^

МЕМОРІАЛЬНИЙ (лат. memorialis) — який служить для увічнення

пам'яті кого-небудь або якоїсь визначної події.

МЕМУАРИ (від франц. memoires — спогади) — твір у формі запи-

сок-спогадів про минулі події, в яких автор брав участь, був їхнім

свідком або сучасником.

МЕНАДА [грец. naivag ((jcuvaSag) — шалена, несамовита] — у Ста-

родавній Греції жриця Вакха, вакханка.

МЕНДЕЛІЗМ — учення про закономірності спадковості, яке по-

клало початок генетиці. Від імені засновника цього вчення — чесь-

кого природознавця Г.-Й. Менделя (1822—84).

349

МЕНЕДЖЕР

МЕНЕДЖЕР (англ. manager — управитель, завідувач) — 1) Фахі-

вець з управління господарськими процесами, виробництвом,

обігом товарів та послуг; найманий управляючий. 2) Підприємець у

галузі професійного спорту, шоу-бізнесу тощо, який організує ви-

ступи спортсменів, артистів і т. ін.

МЕНЕДЖМЕНТ (англ. management — управління) — 1) Сукуп-

ність принципів, методів, форм та засобів управління виробництвом

і виробничим персоналом із використанням досягнень науки управ-

ління. 2) Керівництво підприємства, фірми; керівний орган. 3) Фун-

кції планування, контролю, координації діяльності у межах організа-

ції і управління нею.

МЕНЕСТРЕЛЬ (франц. menestrel, від лат. ministerialis — той, хто

перебуває на службі) — 1) В середні віки у Франції та Англії профе-

сійний співець і музикант при дворі великого феодала або мандрів-

ний. 2) Переносно — співець, поет; виконавець авторських пі-

сень.

МЕНЗУРА (лат. mensura — міра, вимірювання) — 1) Міра тривало-

сті звука, такту в середньовічній багатоголосій музиці. 2) Різні ви-

міри для визначення параметрів джерела звука в музичних інстру-

ментах.

МЕНЗУРКА (від лат. mensura — міра, вимірювання) — аптекарська

або лабораторна посудина з поділками, якою вимірюють невеликі

об'єми рідини.

МЕНІНГІТ [від грец. MHVIYC (M^VIYYOC) — мозкова оболонка] — запа-

лення мозкових оболонок головного й спинного мозку, яке спри-

чинюють бактерії (менінгокок, стафілокок) та деякі види вірусів.

МЕНІСК (від грец. прайсе — місячний серп, півколо) — 1) Опукла

або ввігнута поверхня рідини в місці дотику ЇЇ до твердого тіла.

2) Хрящовий серпоподібний утвір у деяких суглобах людини й

хребетних тварин. 3) Опукло-ввігнута лінза.

МЕНСТРУАЦІЯ (від лат. menstruus — щомісячний, місячний) —

кров'янисті виділення з матки, що циклічно повторюються (через

21—30 днів) у жінок, які досягли статевої зрілості. М. властиві та-

кож людиноподібним мавпам. Інша назва — регули.

МЕНТАЛІТЕТ [франц. mentalite, від лат. mens (mentis) — розум,

мислення] — образ думок, світосприйняття, психологія окремої осо-

би, соціальної групи, національної спільноти.

МЕНТАЛЬНИЙ [франц. mental, від лат. mens (mentis) — розум, ми-

слення], — який стосується менталітету.

МЕНТОЛ (від лат. mentha — м'ята і ...ол) — органічна сполука, без-

барвні кристали. Застосовують у харчовій, фармацевтичній, парфу-

мерній галузях промисловості.

МЕНТОР (грец. Mevrtop) — 1) Керівник, наставник, вихователь. За

ім'ям наставника Телемака, сина Одіссея, в поемі Гомера "Одіс-

сея". 2) Переносно — нудна людина, яка любить усіх повчати.

МЕНТОРСЬКИЙ (від ментор) — повчальний, моралізаторський.

350

МЕСІАНІЗМ

МЕНУЕТ (франц. menuet, від menu — малий) — 1) Старовинний

французький танець з поклонами і реверансами. 2) Твір з музичним

розміром менуета.

МЕНЮ (франц. menu, букв. — малий, дрібний, від лат. menuo —

подрібнюю) — 1) Перелік страв у ресторані, їдальні тощо. 2) Спи-

сок варіантів дій на екрані дисплея комп'ютера. 3) Перелік комп'ю-

терних програм та функцій.

МЕР (франц. maire, від лат. major — старший) — у ряді країн вибор-

на службова особа, що очолює міське самоврядування.

...МЕР, ...МЕРІЯ (від грец. ц?род — частина, частка) — у складних

словах вказує на їхній зв'язок з поняттями "склад", "будова",

"розчленування", напр.: полімери, метамерія.

МЕРДЖЕР (англ. merger, букв. — поглинання, злиття) — об'єднан-

ня двох або кількох підприємств шляхом прямого придбання одним

з них чистих активів інших без утворення нового підприємства.

МЕРИДІАН (від лат. meridianus — полуденний) — 1)М. геогра-

ф і ч н й й — уявна лінія від перетину земної кулі площиною, що

проходить через будь-яку точку земної поверхні та вісь обертання

Землі; меридіани з паралелями утворюють градусну сітку. 2) М. н е-

б е с н й й — велике коло небесної сфери, яке проходить через полю-

си світу й зеніт. 3)М. магнітний — лінія, що є проекцією силової

лінії магнітного поля Землі на земну поверхню.

МЕРИНОСИ (франц. merinos, з ісп. merinos — множ, від merino) —

породи овець з однорідною тонкою вовною переважно білого ко-

льо,ру.

МЕРІЯ (франц. mairie) — 1) Муніципальне місцеве управління, очо-

люване мером. 2) Приміщення, будинок муніципального управлін-

ня.

...МЕРІЯ див. ...Мер.

МЕРКАНТИЛЬНИЙ (франц. mercantile, від італ. mercante — торго-

вець) — 1) Торговельний, комерційний. 2) Переносно — своєкори-

сливий, гендлярський, пов'язаний з матеріальною вигодою.

МЕРКУРІЙ (лат. Mercurius) — 1) У давньоримській міфології бог

красномовства, торгівлі, вісник богів (у греків — Гермес). 2) Най-

ближча до Сонця планета. 3) Переносно — гонець.

МЕРТЕЛЬ (нім. Mortel) — суміш піску і гашеного вапна. Застосову-

ють для скріплення цегли під час укладання.

МЕСА (франц. messe, з лат. missa, від mitto — посилаю) — 1) Като-

лицька церковна відправа (літургія). 2) Хоровий багатоголосий ци-

клічний твір, написаний на текст літургії.

МЕСІАНІЗМ, МЕСІАНСТВО — 1) Релігійне вчення про пришестя

на землю посланця Бога — Месії для порятунку людства. 2) Містич-

не вчення, яке приписує якомусь народові провідну роль в історії.

3) Переносно — беззастережна віра у власне покликання, винятко-

вість, переконаність у необхідності вести за собою інших для здійс-

нення певної мети.

351

МЕСІЯ

МЕСЇЯ (від давньоєвр. машіах — помазаник) — 1) У ряді релігійних

вчень (передусім в іудаїзмі та християнстві) Спаситель, якого чека-

ють на землі для знищення зла й встановлення Царства небесного.

2) Переносно — про того, хто вважає себе або кого інші вважають

рятівником.

МЕССАЛЇНА (лат. Messalina) — 1) Дружина римського імператора

Клавдія, відома своїм розгульним життям. 2) Переносно — розбе-

щена жінка.

МЕТА (від італ. meta — половина) — угода, що передбачає поділ ви-

трат і прибутків навпіл.

МЕТА... (грец. цета...) — префікс, що означає проміжне становище,

рух у просторі або часі, зміну, перетворення, переміщення, звіль-

нення від чогось, напр.: метагалактика, метамова, металогіка.

МЕТАБОЛІЗМ (від грец. цєтароЛІЇ — зміна, перетворення) — пере-

творення речовин і енергії, які становлять основу життєдіяльності

організмів. Інша назва — обмін речовин.

МЕТАБОЛІТИ (від грец. цєтсфоЛІ'І — зміна) — речовини, що утво-

рюються в організмі внаслідок обміну речовин.

МЕТАГАЛАКТИКА (від мета... і галактика) — гігантська космічна

система, до якої входить уся сукупність галактик, що їх можна спо-

стерігати і вивчати за допомогою сучасних засобів дослідження.

МЕТАЛ (лат. metallum, з грец. цєтаЛХєїоу, від цєтаХХєисо — видобу-

ваю із землі, викопую) — речовина зі специфічним (металевим)

блиском, значною електро- і теплопровідністю, ковкістю.

МЕТАЛОГІКА (він мета... і логіка) — теорія, що досліджує системи

й поняття формальної логіки.

МЕТАЛбїДИ (від метал... і ...о/З) — прості речовини неметалевого

характеру — неметали.

МЕТАЛОКЕРАМІКА (від метал і кераміка) — 1) Виготовлення ви-

робів із подрібнених у порошок металів і неметалевих (керамічних)

додатків пресуванням і спіканням. 2) Вироби й матеріали, виготов-

лені таким способом.

МЕТАЛОПЛАСТ [від метал і пласт(маса)} — біоматеріал, що являє

собою металевий лист з полімерним покриттям. Застосовують для

виготовлення резервуарів, облицьовування будинків.

МЕТАЛОФІЗИКА (від метал і фізика) — розділ фізики, в якому

вивчають природу, будову та фізичні властивості металів і сплавів, а

також процеси,при їх обробці.

МЕТАМОРФІЗМ (від мета... і ...морфізм) — перетворення гірських

порід від дії внутрішніх процесів у земній корі (температури, тиску,

хімічно активних речовин).

МЕТАМОРФФЗ (від грец. цєтацбрфшотс — перетворення) — 1) Пе-

ретворення однієї форми на іншу, видозмінення чогось. 2) Видо-

змінення вегетативних органів рослин у процесі еволюції внаслідок

пристосування їх до інших функцій. 3) Перетворення організму тва-

рин в процесі його індивідуального розвитку.

352

МЕТЕОР

МЕТАМОРФбЗА (грец. цєтацорсріоок; — перетворення) — 1) Доко-

рінна зміна, невпізнанність когось або чогось. 2) Те саме, що й ме-

таморфоз.

МЕТАН (франц. methane, від грец. ц?9и — вино, брага) — болотний

або рудниковий газ; найпростіша органічна сполука вуглецю з вод-

нем; безбарвний газ без запаху, з повітрям утворює вибухові суміші.

Використовують як паливо та як сировину в хімічній промисловос-

ті-

МЕТАСТАЗ (грец. цєтосатаспд — переміщення) — 1) Перенесення

течією крові, лімфи органічних часточок (мікробів, пухлинних

клітин) або солей, які при осіданні можуть утворювати хворобливі

вогнища на новому місці; нове вогнище патологічного процесу, що

виникло внаслідок цього перенесення. Найчастіше М. бувають при

злоякісних пухлинах. 2) Переносно — про якесь соціальне, політич-

не або інше явище, що проявилося на новому місці, в іншому сере-

довищі. _

МЕТАТЙЗА (від грец. цєтб&єсж; — переміщення, перестановка) —

перестановка приголосних звуків у середині слова (напр. талірка —

тарілка).

МЕТАТЕОРІЯ (від мета... і теорія) — логічна теорія, яка вивчає за-

кономірність якоїсь іншої теорії (напр. металогіка).

МЕТАФІЗИКА (від грец. цєтй та еритиа — після фізики) — 1) Філо-

софське вчення про незмінні, раз і назавжди дані початку світу, що

розглядає явища поза їх взаємозв'язком, поза рухом, зміною і роз-

витком. 2) Протилежний діалектиці спосіб мислення і метод

пізнання, який розглядає предмети і явища поза їх внутрішнім

зв'язком, відірвано одне від одного, в застиглому, незмінному ста-

ні. 3) Переносно — щось умоглядне, абстрактне й тому малозрозу-

міле.

МЕТАФІЗИЧНИЙ — 1) Який ґрунтується на метафізиці, антидіа-

лектичний. 2) Переносно — умоглядний, малозрозумілий.

МЕТАФОРА (від грец. цетасрора — переміщення, віддалення) —

зворот мови, троп; образний вислів поняття, будь-яке іносказання,

алегорія; вживання образного виразу чи слова в переносному зна-

ченні.

МЕТАФРАЗА (від грец. мєтйфраспд — переклад, тлумачення) — до-

слівна передача змісту поезії прозою (без додержання рими й рит-

му), підрядник або заготовка для художнього перекладу.

МЕТЕМПСИХОЗ (від грец. цєтємфихмтд — переселення душ) —

РЄЛІГІЙНО-містичне вчення про перехід душі померлого організму в

інші організми (в новонароджену людину, тварину) або навіть у ка-

мінь. Особливо характерний для брахманізму, індуїзму.

МЕТЕО... [від метео(рологічний)] — у складних словах означає "ме-

теорологічний", напр.: метеоракета, метеостанція.

МЕТЕОР (від грец. цєтісорос; — який перебуває вгорі, в повітрі) —

О Явище спалаху в атмосфері, зумовлене залітанням у неї з косміч-

353

МЕТЕОРИЗМ

ного простору невеликих твердих тіл, що рухаються з великими

швидкостями, а також саме таке тіло. Див. також Метеорит. 2) Пе-

реносно — те, що раптово з'являється, викликає ефект і швидко

зникає.

МЕТЕОРИЗМ (від грец. |аєтєсоріац6д — підняття) — скупчення газів

у травному тракті людини й тварин, спостерігається при шлунко-

во-кишкових захворюваннях (напр. коліті), захворюваннях печінки

й серцево-судинної системи. Інша назва — обдимання.

МЕТЕОРИТ (від грец. цєт&ород — який перебуває вгорі, в повітрі) —

космічне тіло, переважно залізне або кам'яне, що не встигає роз-

плавитися в атмосфері Землі і досягає її поверхні. Див. також Ме-

теор.

МЕТЕОРИТИКА — розділ астрономії, що вивчає метеорити.

МЕТЕОРОЛОГІЧНИЙ — пов'язаний з метеорологією; м-на стан-

ція — установа, де проводять регулярні метеорологічні спостере-

ження, потрібні для передбачення погоди, вивчення клімату.

МЕТЕОРОЛОГІЯ (від грец. цєтєсороЯоуїа — міркування про небесні

явища) — наука, що вивчає атмосферу, її будову, властивості, про-

цеси, які в ній відбуваються, а також розробляє методи передбачен-

ня атмосферних явищ і впливу на них.

МЕТИС (франц. metis, з ісп. mestizo, від лат. mixtus — змішаний) —

1) Нащадок від шлюбу між представниками різних людських рас.

2) Тварина, що її виведено в результаті міжпородного схрещування.

Інша назва — помісь.

МЕТОД (від грец. дєЗобод — шлях, дослідження, спосіб пізнання) —

1) Спосіб пізнання дійсності і її відтворення в мисленні. 2) М. х у-

д о ж н і й — цілісна система основних принципів художнього уза-

гальнення й відтворення дійсності в мистецтві. 3) Спосіб, прийом

або система прийомів для досягнення якої-небудь мети, для вико-

нання/ певної операції.

МЕТОДИКА (грец. цєдобіха) — 1) Розділ педагогіки, що вивчає і

складає правила та методи викладання якогось навчального пред-

мета. 2) Узагальнення досвіду, способів, прийомів здійснення

будь-якого завдання.

МЕТОДОЛбГІЯ (від метод і ...логія) — 1) Вчення про методи

пізнання й перетворення світу. 2) Сукупність прийомів досліджен-

ня, що їх застосовують у будь-якій науці відповідно до специфіки

об'єкта її пізнання.

МЕТР ' (франц. metre, від грец. Ідєтроу — міра) — основна одиниця

довжини в Міжнародній системі одиниць; позначається м.

МЕТР 2 (від грец. дйтроу — міра) — 1) Віршовий розмір. 2) Система

організації музичного ритму, порядок чергування сильних і слаб-

ких долей у такті'.

МЕТР 3 (від франц. metre — учитель) — 1) заст. Учитель, вихова-

тель. 2) Шаноблива назва людини, звертання учнів, послідовників

до визначного митця, вченого і т. ін.

354

МЕХАНІКА

.„МЕТР (від грец. мєтрєш — вимірюю) — у складних словах відпо-

відає поняттю "вимірювач", напр.: арифмометр, фотометр.

МЕТРАНПАЖ (франц. metteur en page, букв. — той, що вкладає в

сторінку) — старший складальник, що верстає полоси друкарського

набору.

МЕТРДОТЕЛЬ (франц. maltre d'hotel, букв. — хазяїн готелю) — го-

ловний офіціант, розпорядник у ресторані.

МЕТРИКА ' (грец. цєтріип, від цітроу — міра) — 1) Сукупність за-

конів про будову вірша й віршування. 2) Сукупність конкретних

виявів метра 2 в музиці, акцентних співвідношень звуків і спів-

звуч.

МЕТРИКАz (польс. metryka, від лат. matricula — список, виписка) —

виписка з метричної книги про дату народження; свідоцтво про на-

родження.

...МЕТРІЯ (від грец. цєтрбш — вимірюю) — у складних словах від-

повідає поняттю "вимірювання", напр.: гравіметрія, ізометрія.

МЕТРОЛбГІЯ (від грец. рєтроу — міра і ...логія) — 1) Наука про ви-

мірювання з високою точністю. Завданнями М. є встановлення сис-

тем одиниць вимірювання, створення і зберігання основних етало-

нів цих одиниць і забезпечення перевірки точності практичних ви-

мірювань. 2) М. історична — розділ історії, який вивчає систе-

ми мір та грошових розрахунків, що застосовувалися раніше.

МЕТРОНОМ (від грец. ц?троу — міра і ...нам *) — прилад, за звуко-

вими сигналами (ударами) якого відраховують проміжки часу (зде-

більшого під час виконання музичних творів).

МЕТРОПОЛІТЕН (франц. metropolitain, букв. — столичний, від

грец. цїІтрбтгоХІе — головне місто) — міська швидкісна електрична

залізниця, що проходить переважно в тунелях., у деяких місцях ви-

ходить на поверхню землі або на естакади й мости. Інша назва —

метро.

МЕТРОПОЛІЯ (грец. цптрбІгоЛІд, від ицтцр — мати і тгбХІс — місто) —

1) У Стародавній Греції назва міста-держави (поліса у) стосовно за-

снованих ним поселень в інших землях (колоній). 2) Назва держави,

що володіє колоніями.

МЕФІСТбФЕЛЬ (нім. Mephistopheles) — 1) Персонаж трагедії

німецького поета Й.-В. Гете "Фауст", образ диявола-спокусника.

2) Переносно — злий дух, дух заперечення.

МЕХАНІЗМ (від грец. unxavri — знаряддя, пристрій) — 1) Пристрій

(сукупність ланок або деталей), що передає чи перетворює рух.

2) Переносно — система, що визначає порядок якого-небудь проце-

су, діяльності, будь-яких явищ.

МЕХАНІКА (грец. црхсмип — наука про машини) — 1) Розділ фізи-

ки, який вивчає закономірності руху тіл у просторі та сили, що ви-

кликають цей рух. М. складається зі статики, кінематики і дина-

міки. 2) Галузь техніки, яка займається застосуванням цих законо-

мірностей для розв'язання практичних завдань.

355

МЕХАНІЦИЗМ

МЕХАНІЦИЗМ — абсолютизація законів механіки, спроба поясни-

ти за їх допомогою всі явища природи й суспільства, звести весь

розвиток до механічних форм руху.

МЕХАНІЧНИЙ (грец. nnxaviwk) — 1) Який стосується механіки або

механізму. 2) Який діє за допомогою механізму. 3) Не пов'язаний зі

свідомістю, машинальний.

МЕЦЕНАТ [лат. Maecenas (Maecenatis)] — 1) Римський політичний

діяч 1 ст. до н. е., який уславився покровительством поетам і худо-

жникам. 2) Переносно — багатий покровитель наук і мистецтв.

МЕЦО-СОПРАНО (італ. mezzosoprano, букв. — напівверхній) —

жіночий голос, середній між сопрано й контральто; співачка з та-

ким голосрм.

МЕЦО-ТИНТО (італ. mezzotinto, букв. — відтінок) — вид гравюри

на металі, призначеної для глибокого друку; відрізняється глиби-

ною й оксамитовістю тону, багатством і тонкістю світлотіньових

ефектів.

МЕЧЕТЬ (від араб, масджид — місце поклоніння) — культова спо-

руда, храм у мусульман.

МИГДАЛИКИ (від мигдаль) — вузлоподібні утвори сполучної (лім-

фоїдної) тканини у слизовій оболонці верхніх дихальних шляхів

людини й ряду хребетних тварин.

МИГДАЛЬ (грец. аїліубаХод) — рід рослин родини розових. Дерева

або кущі. Поширені в Європі, Азії, Північній та Центральній Аме-

риці. Плоди м. звичайного споживають свіжими, використо-

вують у кулінарії, кондитерському виробництві, медицині; з них до-

бувають мигдалеву олію.

МИЛЯ (англ. mile, від лат. mille — тисяча) — одиниця відстані, яка

в різних країнах становить від 0,52 до 11,2 KM. М. морська —

одиниця, що дорівнює одній мінуті дуги земного меридіана —