3) Нитка, якою перев'язують кровоносну судину і яку залишають у

рані після операції. 4) полігр. Дві або три з'єднані між собою літери,

вилиті на одній ніжці. 5) Написання двох або більшої кількості літер

одним письмовим знаком (напр., німецьке (3, французьке ое).

ЛІГНІН [від лат. lignum (ligni) — дерево] — 1) Органічна речовина,

що поряд з целюлозою є складовою частиною здерев'янілих тканин

вищих рослин і зумовлює міцність стовбурів і стебел. 2) Сорт тон-

кого паперу з гофрованою поверхнею, що застосовується при пере-

в'язках,замість вати.

ЛІГРОЇН (англ. ligroine) — рідкий нафтопродукт, який застосову-

ють як дизельне паливо, розчинник у лакофарбовій промисловості

тощо.

ЛІЗ..., ЛІЗО..., ...ЛІЗ (від грец. \va\q— розпад, розторгнення) — у

складних словах відповідає поняттям "розчинення речовини",

"розпад речовини", напр.: гідроліз, лізогенія, лізол.

ЛІЗГОЛЬД (англ. leasehold) — володіння на правах оренди; орендо-

вана власність.

ЛІЗИН (від грец. \vrnc,— розпад) — одна з амінокислот, що вхо-

дить до складу майже всіх білків. Застосовують для збагачення

кодшів.

ЛІЗИНГ (англ. leasing, від lease — орендувати, здавати в оренду) —

довготермінова оренда машин, устаткування, транспортних засо-

бів, будівель виробничого призначення, яка передбачає можливість

їх наступного викупу орендарем за заздалегідь обумовленою ціною.

ЛІЗИС (від грец. Хистк; — розв'язування, звільнення) — 1) мед. По-

вільне, на протилежність кризі, поступове послаблення проявів хво-

322

ЛІМФОЦИТИ

роби, зниження до норми температури тіла. 2) біол. Розчинення

клітин під впливом кислот, ферментів, основ і солей.

ЛІКВІДАЦІЯ (від лат. liquidatio — закінчення справи) — 1) Припи-

нення діяльності якоїсь установи, підприємства, організації. 2) Зни-

щення, скасування, припинення існування кого- або чого-небудь

(напр., л. безробіття).

ЛІКВІДНИЙ (франц. liquide, англ. liquid, від лат. liquidus — рідкий,

текучий) — який легко реалізувати, перетворити на готівку; л - н і

активи — засоби, які можуть бути безпосередньо використані для

погашення боргових зобов'язань і які можна легко реалізувати, пе-

ретворити в гроші; до ліквідних активів відносяться: гроші, золото,

короткотермінові державні цінні папери, кошти на поточних ра-

хунках, акції, облігації, векселі.

ЛІКВІДНІСТЬ (від ліквідний) — 1) Здатність бути ліквідним. 2) Різні

цінності й активи, які можуть бути швидко перетворені на готівку.

ЛІМБ (від лат. limbus — облямівка) — кільце (чи диск) для відліку

величин кутів на кутомірних інструментах (напр. теодоліті).

ЛІМІТ [від лат. limes (limitis) — межа] — 1) Крайній ступінь обме-

ження, максимальна кількість або норма чогось. 2) Встановлена су-

ма коштів, матеріальних засобів, що їх господарські органи не по-

винні перевищувати.

ЛІМІТАЦІЯ (лат. limitatio, від limito — обмежую) — обмеження,

визначення ліміту.

ЛІМЇТЕД [англ. limited (Ltd.), від лат. limito — обмежую] — обме-

жена (в межах акціонерного або пайового капіталу) відповідальність

компанії, товариства, банку за зобов'язаннями.

ЛІМНОЛбГІЯ (від грец. Хіцут]— озеро і ...логія) — наука про по-

верхневі водойми суходолу — озера, стави, водосховища. Інша на-

зва — озерознавство.

ЛІМУЗИН (франц. limousine) — легковий автомобіль із закритим

кузовом; кузов такого автомобіля.

ЛІМФА (від лат. lympha — вода, волога) — рідина, що циркулює в

лімфатичній системі людини й хребетних тварин. Відіграє важливу

роль в обміні, речовин, виконує захисні функції.

ЛІМФАДЕНІТ (від лімфа і аденіт) — запалення лімфатичних вузлів.

Спричинюється мікроорганізмами, продуктами тканинного розпаду,

які потрапляють у ці вузли, а також деякими захворюваннями (ту-

беркульоз, сифіліситощо).

ЛІМФАТИЧНИЙ — який стосується лімфи; л-на система—

система судин, міжклітинних щілин та міжтканинних вузлів, в яких

Циркулює лімфа й розвиваються лімфоцити; л-ні вузли — утво-

ри, що входять до складу лімфатичної системи. Виконують крово-

творну (утворення лімфоцитів) і захисну функції в організмі.

ЛІМФОЦИТИ (від лімфа і ...цити) — одна з форм лейкоцитів (біло-

крівців) людини й хребетних тварин. Виконують в організмі захисну

Функцію.

323

ЛІНГАФбН

ЛІНГАФОН (від лат. lingua — мова і ...фон) — пед. серія грампла-

тівок, на яких записано виклад програмного курсу мови.

ЛІНГВІСТИКА (франц. linguistique, від лат. lingua — мова) — наука

про мову. Інші назви — мовознавство, глотологія.

ЛІНЗА (нім. Linse, букв. — сочевиця) — 1) Прозоре оптичне скло,

обмежене правильними, здебільшого сферичніши поверхнями. 2) Од-

на з форм залягання гірських порід.

ЛІНІМЕНТИ (від лат. Ііпіо — мащу, натираю) — рідкі лікувальні

мазі, що плавляться при температурі тіла. Л. бувають антимікробні,

болезаспокійливі, протизапальні.

ЛІНКРУСТ (від лат. linum — полотно і crusta — кора) — рулонний

оздоблювальний матеріал з рельєфною поверхнею, який виготовля-

ють з потовщеного паперу або картону, вкритого тонким шаром

пластмаси.

ЛІНОГРАВЮРА (від лат. linum — полотно і гравюра) — гравюра на

лінолеумі і відбиток зображення з неї.

ЛІНОЛЕУМ (від лат. linum — полотно і oleum — олія) — виготовле-

ний з полімерів на тканинній або теплозвукоізоляційній основі ма-

теріал для покривання підлог.

ЛІНОТИП (від лінія і ...тип) — найпоширеніший вид набірної

друкарської машини, яка складає й відливає суцільні рядки текс-

ту.

ЛІНЧУВАННЯ — самосуд, звіряча розправа без слідства й суду над

представниками чорного і кольорового населення у СІЛА. Від

прізвища плантатора Ч. Лінча (1736—96), який головував на неза-

конних судових процесах під час війни за незалежність. Інша на-

зва — с у д Лінча.

ЛІНЬ (гол. lijn) — тонкий канат (трос), сплетений з конопляних во-

локон вищої якості. Товщина Л. не більша за 25 мм.

ЛІПІДИ (від греи. Хітгос; — жир) — група органічних речовин, до якої

належать жири і жироподібні речовини. Входять до складу всіх жи-

вих клітин. Застосовують у медицині, харчовій промисловості.

ЛІПОЇДИ (від грец. Х!тго<; — жир і ...ої'д) — група жироподібних ре-

човин рослинного і тваринного походження; складні ліпіди. Містя-

ться в усіх клітинах. Л., шо мають у своєму складі фосфор (фосфо-

ліпіди), є транспортною формою жирів у організмі.

ЛІПОМА (від грец. ХїтгоІ; — жир і ...ома) — доброякісна пухлина, що

розвивається з жирової тканини. Інша назва — жировик.

ЛІРА J (грец. Хира) — 1) Струнний щипковий музичний інстру-

мент, відомий з найдавніших часів. Є емблемою музики. 2) Австра-

лійський птах, хвіст якого нагадує форму ліри (лірохвіст).

ЛІРА 2 (лат. Іуга, від грец. Хира — ліра) — сузір'я Північної півкулі

неба.

ЛІРА 3 (італ. lira) — грошова одиниця Італії, Туреччини.

ЛІРИКА (від грец. Xupioq — наспівний) — 1) Один з основних родів

художньої літератури (поряд з епосом і драмою). В Л. виявляється

324

ЛІТРАЖ

емоційне ставлення автора або його героя до об'єкта зображення.

2) Сукупність творів ліричної поезії. 3) Переносно — зайва сенти-

ментальність, вразливість.

ЛЇСТИНГ (англ. listing, від list — заносити до списку) — 1) Дані,

одержані з ЕОМ у вигляді роздруку тексту. 2) Процедура, правила,

система допущення до котирування та торгівлі на фондовій біржі.

„ЛІТ (від грец. Х19о<; — камінь) — у складних словах відповідає по-

няттям "камінь", "мінерал", "геологічна епоха", напр.: моноліт,

неоліт.

ЛІТАНІЯ (лат. litania, від грец. Xiraveia — благання) — 1) У католи-

цизмі вид молитов, що їх читають або співають під час урочистих

релігійних процесій. 2) Переносно — нескінченні скарги, голосіння;

довгий і нудний перелік чогось.

ЛІТЕР (від лат. litera — літера) — документ на право пільгового або

безплатного проїзду людей, перевезення вантажів. Назва пов'язана

з позначенням jaKHX документів умовною літерою.

ЛІТЕРАЛЬНИЙ (від лат. litera — літера) — буквальний.

ЛІТІЙ (від грец. Хі&оІ; — камінь) — хімічний елемент, символ Li,

ат. н. 3; сріблясто-білий легкий метал. Застосовують у термоядер-

них реакціях, у металургії; входить до складу деяких легких сплавів.

Сполуки Л. застосовують при виготовленні скла, емалей, а також у

медицині.

ЛІТО... (від грец. Хїдод — камінь) — у складних словах відповідає

поняттям "камінь", "гірська порода", "твердий", напр.: літологія,

літосфера.

ЛІТОГЛЇФІКА (від літо... і грец. уХіхрш— вирізьблюю) — різьблен-

ня на камені.

ЛІТОГРАФІЯ (від літо... і ...графія) — 1) Різновид плоского друку,

за яким друкування здійснюється з літографського каменю, цинку,

алюмінію. 2) Вид графічного мистецтва. 3) Відбиток з літографської

форми.

ЛІТОРАЛЬ (від лат. litoralis — прибережний) — узбережна зона

морського дна, що звільняється від води під час відпливу.

ЛІТОСФЕРА (від літо... і ...сфера) — верхня тверда оболонка земної

кулі. До її складу входять земна кора та верхня частина мантії Зем-

лі.

ЛІТОФАНІЯ (від літо... і грец. cpavoe — ясний, прозорий) — 1) Де-

коративно-ужиткові вироби з обпаленої неглазурованої порцеляни,

малюнки на яких видно при просвічуванні. 2) Спосіб виготовлення

таких виробів. 3) Підготовчі барельєфні зображення з воску для ви-

конання на папері картин, які видно при просвічуванні.

ЛІТР (франц. litre, від грец. Хітро — грецька одиниця монетної ва-

ги) — одиниця об'єму рідин і сипких тіл у метричній системі мір;

позначається л. 1 л дорівнює 1 дм3.

ЛІТРАЖ (франц. litrage) — об'єм якої-небудь посудини, місткості,

Що виражається у літрах.

325

ЛІТУРГІЯ

ЛІТУРГІЯ (грец. Хєітоируіа, букв. — громадська повинність, слу-

жіння) — церковна відправа у християнстві, під час якої виконую-

ться 9бряди, пов'язані з таїнством причащання.

ЛІФб див. Лайфо.

ЛІХТЕР (гол. lichter, від lichten — розвантажувати) — морське судно

типу баржі переважно для внутрішньопортових перевезень ванта-

жів.

ЛІЦЕЙ (грец. ЛІЗиеюу) — 1) Назва гаю біля храму Аполлона Лікейсь-

кого поблизу Афін, де Арістотель (384—322 pp. до н. е.) навчав своїх

учнів. 2) Тип середнього загальноосвітнього навчального закладу.

ЛІЦЕНЗІАР (від ліцензія) — власник винаходу, патенту, технічних

або технологічних новацій, який передає, продає іншій особі (ліцен-

зіату) ліцензію на право їх використання в обумовлених межах.

ЛІЦЕНЗІАТ (від ліцензія) — особа, яка дістає у власника винаходу,

патенту, технічних або технологічних новацій за відповідну плату

право користуватися ними в межах, обумовлених ліцензійним дого-

вором.

ЛІЦЕНЗІЯ (від лат. licentia — свобода, право) — 1) Дозвіл, що нада-

ється державним органам, на право ввозу товарів з-за кордону й ви-

возу їх за кордон. 2) Дозвіл, який надається державними органами

приватним особам і організаціям, на ведення якої-небудь діяльнос-

ті. 3) Надання власникові патенту права використовувати технічну

документацію і запатентований винахід.

ЛІЦЕНЗУВАННЯ (від лат. licentia — свобода, право) — 1) Метод

регулювання експорту та імпорту у зовнішньо-економічній діяль-

ності, який передбачає отримання від державних органів ліцензії.