2) Порода великих службових собак (різновид ньюфаундленда), а та-

кож собака цієї породи.

ЛАВА (італ. lava) — природний силікатний розплав глибинних мас,

що виливається на поверхню з тріщин у земній корі або з кратерів

вулканів.

ЛАВАНДА (італ. lavanda) — рід рослин родини губоцвітих. Напівку-

щі або кущі з блакитними або темно-синіми квітами. Використову-

ються в парфумерії.

ЛАВАШ (вірм.) — білий хліб у вигляді плескатого коржа.

ЛАВРА (від грец. Хаира — вулиця, провулок, ущелина) — назва най-

більших і найвпливовіших чоловічих православних монастирів.

ЛАГ' (гол., англ. log) — 1) Прилад для визначення швидкості судна

або пройденого ним шляху. 2) Борт судна.

ЛАГ2 (англ. lag — запізнювання) — розрив у часі між двома проце-

сами або явищами, які мають причинно-наслідковий зв'язок,

Hanpv л. між випуском товарів та їх реалізацією.

ЛАГУНА (італ. laguna, від лат. lacus — озеро) — 1) Невеликий за

площею мілководний природний басейн, відокремлений від моря

неширокою смугою суходолу або сполучений з ним вузькою прото-

кою. 2) Внутрішня водойма коралових островів (атолів).

ЛАЖ (італ. 1'aggio) — 1) Підвищення ринкової вартості золота в па-

перових грошах, що стихійно встановлюється на ринку. 2) Те саме,

ш.9 й ажіо.

ЛАЗЕР (англ. laser, скор. від light amplification by stimulated emission

of radiation — посилення світла за допомогою індукованого випро-

мінювання) — прилад для генерування або підсилення монохрома-

тичного світла. Використовується в наукових дослідженнях, тех-

ніці, медицині.

ЛАЗУРИТ (від араб, лазавард — блакитний камінь) — мінерал класу

силікатів лазурно-синього, блакитного, фіолетового кольору зі

скляним блиском. Використовують як виробне каміння, для виго-

товлення синьої фарби. Інша назва — ляпіс-лазур.

ЛАЙНЕР (англ. liner, від line — лінія) — 1) Велике швидкохідне па-

сажирське або вантажне судно, що регулярно курсує між певними

портами. 2) Великий пасажирський літак.

313

ЛАЙНСМЕН

ЛАЙНСМЕН (англ. linesman, від line — лінія і man — чоловік) — у

спортивних іграх (футболі, тенісі тощо) — помічник судді, який си-

гналізує йому про положення м'яча та гравців. Інші назви — боко-

вий суддя, суддя на лінії.

ЛАЙФ6, ЛІФ6 (англ. LIFO, скор. від last in first out — останній на-

дійшов — першим пішов) — 1) Метод бухгалтерського обліку това-

рно-матеріальних запасів за ціною партії товару, яка останньою на-

дійшла або останньою виготовлена. 2) Метод розрахунку дивідендів

у випадку, коли достроково вилучається з банківського рахунку су-

ма_ коштів, що була депонована останньою.

ЛАКМУС (нім. Lackmus, гол. Lakmoes) — барвник, що його добува-

ють з деяких лишайників. У кислому середовищі набуває червоного

кольору, в лужному — синього. Застосовують як індикатор — голо-

вним чином у вигляді лакмусового паперу (фільтрувального паперу,

просоченого розчином Л.).

ЛАКОНІЗМ (грец. Хаиимацбі;) — гранична стисле вираження дум-

ки. Від назви давньогрецької області Лаконії, жителі якої (спартан-

ці) уславилися чіткістю й стислістю висловлювань.

ЛАКРИЦЯ (нім. Lakritze, від лат. liquiritia, з грец. ybvmppi^a — со-

лодкий корінь) — рід багаторічних трав'янистих рослин родини бо-

бових. Поширені здебільшого в Середземномор'ї. Деякі види виро-

щують як технічні і лікарські рослини, використовують у кулінарії

та пивоварінні. Інші назви — солодка, солодець.

ЛАКТАТИ [від лат. lac (lactis) — молоко] — солі молочної кислоти.

Л. сурми застосовують як протрави у друкуванні та фарбуванні,

Л. кальцію — в медицині тощо.

ЛАКТАЦІЯ (від лат. lacto — годую молоком) — утворення й ви-

ділення молока молочною залозою.

ЛАКТО... [від лат. lac (lactis) — молоко] — у складних словах відпо-

відає поняттям "молоко", "молочний", напр.: лактометр, лакто-

скоп.

ЛАКТОГЛОБУЛЇНИ (від лакто... і глобулін) — тваринні білки (гло-

буліни), що містяться в молоці й становлять 95 % білків молочної

сироватки. Зумовлюють поживну цінність молока.

ЛАКТОЗА (від лат. lactosus — молочний) — вуглевод з групи дисаха-

ридів. Входить до складу молока ссавців. Інша назва —молочний

ц у к о, р.

ЛАКТОМЕТР (від. лакто... і ...метр) — прилад (різновид ареометра)

дня вимірювання густини молока.

ЛАКУНИ (від лат. lacuna — заглибина, западина) — 1) Проміжки

між елементами тканин та органами у людини й тварин, заповнені

лімфою або гемолімфою, а також заглиблення на поверхні окремих

органів (напр. піднебінних мигдаликів). 2) Переносно — прогали-

ни, пропуски, переважно у тексті.

ЛАКШМЇ (санскр.) — в індуїзмі богиня кохання, вроди, щастя, ба-

гатства.

314

ЛАНДШАФТ

ЛАМА' (ісп. llama, з мови кечуа) — рід ссавців родини верблюдо-

вих. Поширені в Південній Америці. Розводять заради вовни; вико-

ристовують як в'ючних тварин.

ЛАМА2 (тібетське блама, букв. — найвищий) — буддійський чер-

нець. ,

ЛАМАЇЗМ (від лама2) — напрям буддизму, панівна релігія в Тібеті.

Для Л. характерне вчення про особливу роль ламства (чернецтва) в

досягненні віруючим спасіння.

ЛАМАРКІЗМ — вчення французького природознавця Ж.-Б. Ла-

марка (1744—1829) про історичний розвиток (еволюцію) органічного

світу без будь-якого втручання нематеріальних, надприродних сил.

В основу Л. було покладено матеріалістичну ідею про змінюваність

організмів під впливом зовнішнього середовища.

ЛАМБРЕКЕН (франц. lambrequin) — 1) Прикраса з матерії у верх-

ній частині дверей і вікон. 2) Різьблення на дерев'яних виступах да-

ху, над дверима й вікнами.

ЛАМЕНТАЦІЯ (лат. lamentatio, від lamentor — нарікаю, скаржу-

ся) — скарга, ремствування.

ЛАМІНАРІЯ (від лат. lamina — пластинка, смужка) — рід бурих во-

доростей. Поширені у прибережній зоні переважно холодних морів.

Використовують як добриво, корм для сільськогосподарських тва-

рин; з Л. видобувають йод; деякі види їстівні (т. зв. морська капус-

та).

ЛАМІНАРНИЙ (від лат. lamina — пластинка, смужка) — шарува-

тий, плоский; л.рух рідини — рух, при якому окремі струминки

течуть паралельно, обтікаючи перешкоди рівномірними шарами

(на відміну від турбулентного руху).

ЛАМПАС (франц. lampas) — кольорова нашивка збоку вздовж фор-

мених брюк.

ЛАМПІбН (франц. lampion) — скляний або паперовий кольоровий

ліхтар.Застосовують для ілюмінації, освітлення.

ЛАНГЕТ (франц. languette, букв. — язичок) — страва зі смаженої

вирізки яловичини.

ЛАНГУСТ, ЛАНГУСТА (франц. langouste) — рід тварин ряду деся-

тиногих ракоподібних. Поширені здебільшого в морях тропічної і

помірної зон Атлантичного й Тихого океанів, їстівні.

ЛАНДГРАФ (нім. Landgraf) — за середньовіччя титул вельможних

князів у Німеччині.

ЛАНДО (франц. landau) — чотиримісна крита карета, верх якої роз-

сувається і 9пускається.

ЛАНДСКНЕХТ (нім. Landsknecht, від Land — країна і Knecht — на-

йманець) — 1) За середньовіччя в деяких західноєвропейських краї-

нах найманий солдат. 2) Переносно — продажний вояка, найма-

нець.

ЛАНДШАФТ (нім. Landschaft) — 1) Загальний вигляд місцевості.

2) Зображення місцевості, переважно сільської, в образотворчому

315

ЛАНОЛІН

мистецтві — пейзаж. 3)Л. географічний — однорідна за похо-

дженням, територіальне цілісна ділянка земної поверхні, якісно

відмінна, від інших ділянок.

ЛАНОЛІН (від лат. Іапа — шерсть і oleum — олія) — жироподібна

речовина, яку одержують при промиванні овечої вовни. В медицині

й косметиці використовують як жирову основу мазей.

ЛАНТАН (від грец. Xccvdavu — ховаюся, криюся) — хімічний еле-

мент, символ La, ат. н. 57; білий метал, належить до рідкісноземе-

льних елементів. Оксид Л. використовують у виробництві оптично-

го скла.

ЛАНТАНІДИ, ЛАНТАНОЇДИ (від лантан і ...оїд) — хімічні елемен-

ти з порядковими номерами 58—71, розташовані залантаном. Л. —

група металів, схожих за фізичними й хімічними властивостями, що

зумовлюється однаковою будовою зовнішніх електронних оболонок

їхніх атомів. Разом з лантаном, ітрієм і скандієм утворюють групу

рідкісноземельних елементів. Застосовують Л. в різних галузях про-

мисловості.

ЛАНЦЕТ (франц. lancette, від Іапсеа — спис) — хірургічний інстру-

мент, який використовують для проколювання поверхневого нари-

ву, вени (при венесекції з метою кровопускання) або насічок на

шкірі при щепленнях.

ЛАНЧ див. Ленч.

ЛАПІДАРНИЙ (лат. lapidarius, від lapis — камінь) — 1) Який стосу-

ється написів на кам'яних пам'ятниках. 2) Переносно — стислий,

чіткий, виразний.

ЛАРВИ (від лат. larva — злий дух, привид) — у давньоримській

міфології злі духи або привиди злих людей. Протилежне — лари.

ЛАРГО (італ. largo, букв. — широкий) — 1) муз. Найповільніший

темп. 2) Назва музичного твору (або його частини), написаного в

цьому темпі.

ЛАРИ (від лат. Іаг — добрий дух) — у давньоримській міфології добрі

духи — заступники жител, хатнього вогнища і сім'ї; пізніше — душі

померлих, предків. Протилежне — лаври.

ЛАРИНГІТ [від грец. Xdtpuy? (Хариууо?) — гортань, горлянка] —запа-

лення слизової оболонки гортані. Спричинюється хвороботворни-

ми мікроорганізмами, охолодженням тіла, перенапруженням голосу

тощо.

ЛАРИНГОЛбГІЯ [від грец. Хйриу? (Хоериууод) — гортань, горлянка і

...логія] — розділ оториноларингології, який вивчає анатомію, фізіо-

логію та захворювання гортані.

ЛАРИНГОФОН [від грец. Хариу? (Хйриуусх;) — гортань, горлянка і

...фон} — звукоприймач, який прикладають безпосередньо до горта-

ні людини; різновид мікрофона. Застосовують для переговорів в

умовах сильного шуму (на літаках, у танках тощо).

ЛАСО (ісп. lazo, від лат. laqueus — зашморг) — довга мотузка з пет-

лею на кінці для лову тварин. Інша назва — аркан.

316

ЛЕВІАФАН

ЛАССАЛЬЯНСТВО — течія у міжнародному робітничому русі. Ви-

никла в 60-х роках 19 ст. Лассальянці заперечували класову бороть-

бу, диктатуру пролетаріату, соціалістичну революцію, виступали за

мирне перетворення капіталістичної держави в "народну". Від

прізвища засновника течії німецького соціаліста Ф. Лассаля

(1825-64).

ЛАСТ (від нім. Last — вантаж, тягар) — 1) Міра корабельного ванта-

жу (2 т). 2) Міра необтесаного лісу (40 куб. футів). 3) Міра сипких

тіл у різних країнах (від 16 до 32 гектолітрів).

ЛАТЕКС (від лат. latex — рідина, сік) — молочний сік каучуконос-

них рослин (л. натуральний);у промисловості використову-

ють також л. синтетичний — водні емульсії синтетичних кау-

чуків.

ЛАТЕНТНИЙ [від лат. latens (latentis) — прихований] — прихова-

ний; який не виявляє себе видимими ознаками; л. перебіг хво-

роби— перебіг хвороби, що протікає без видимих симптомів;

л. період у фізіології — прихований період фізіологічної ре-

акції; л-не зображення — фотографічне зображення до про-

явлення фотоплівки (фотопластинки).

ЛАТИФУНДІЯ (лат. latifundium, від latus — широкий і fundus — зе-

мля, маєток) — велике приватне земельне володіння, маєток, по-

містя.

...ЛАТРІЯ (від грец. Хатрєіа — служіння, культ) — у складних словах

відповідає поняттям "служіння", "поклоніння", напр.: некролатрія,

піролатрія.

ЛАТУНЬ (нім. Latun) — сплав міді з цинком або мідноцинкові спла-

ви з домішками алюмінію, заліза тощо. Вироби з Л. стійкі проти ко-

розії.

ЛАУРЕАТ (від лат. laureatus — увінчаний лавром) — 1) У давніх гре-

ків і римлян — переможець у змаганнях музикантів, ораторів, гім-

настів, якого вшановували лавровим вінком. 2) Звання, яке присво-

юється за видатні заслуги в громадській діяльності, в галузі науки,

мистецтва, літератури. 3) Переможець на фестивалях, конкурсах.

ЛАФЕТ (нім. Lafette, з франц. 1'affit, від rut — стрижень, стовбур) —