2) Який намагається утвердити свою владу, вплив, домагається ви-

знання свого авторитету.

АВТОРИТЕТ (нім. Autoritat, франц. autorite, від лат. autoritas — вла-

да) — 1) Загальновизнаний вплив, що його роблять на переконання

й поведінку людей певні особа, організація, вчення завдяки прита-

манним або приписуваним їм особливостям і заслугам. 2) Особа,

що користується загальним визнанням, впливом.

АВТОСТОП (від авто... і англ. stop — зупинення) — 1) Організацій-

но визначена система подорожування з використанням туристами

попутного автотранспорту. 2) Пристрій для автоматичного зупи-

нення поїзда.

АВТОСТРАДА (від авто... та італ. strada — дорога) — широка дорога

з твердим покриттям, розрахована на швидкісний автомобільний

рух у дв9х протилежних напрямах.

АВТОТИПІЯ (від авто... і ...типія) — 1) Поліграфічний спосіб від-

творення півтонових зображень, при якому растровий сітчастий не-

гатив копіюють на цинкову пластинку, що потім протравлюється

азотною кислотою, створюючи кліше. 2) Відбиток з такого кліше.

АВТОТОМІЯ (від авто... і ...томія) — мимовільне відокремлення

частини тіла, що згодом відновлюється, напр. хвоста ящірки. Захи-

сне пристосування тварин.

АВТОТРАНСФОРМАТОР (від авто... і трансформатор) — елект-

ричний трансформатор, в якому обмотка нижчої напруги є части-

ною обмотки вищої напруги.

АВТОТРОФНИЙ (від авто... і ...трофний) — який живиться тим,

що утворює сам; а-ні організми — організми (зелені рослини,

деякі бактерії), які синтезують усі необхідні для життя органічні ре-

човини з неорганічних (з повітря, води, грунту) за допомогою соня-

чної енергії (фотосинтез) або хімічних процесів (хемосинтез).

АВТОХТОНИ (від грец. aurox&wv — місцевий, корінний) — 1) Ко-

рінні жителі певної території, країни (тубільці, аборигени). 2) Орга-

нізми, що живуть там, де вони сформувалися в процесі еволюції. 3) Гір-

АВТОХТОННИЙ

ські породи або корисні копалини, вихідний матеріал яких виник

на місці їх утворення.

АВТОХТОННИЙ (грец. аитбхОюу) — який виник, зародився на міс-

ці сучасного проживання, існування.

АВУАРИ (від франц. avoir — майно) — 1) Різні активи (гроші, чеки,

векселі, перекази, акредитиви), за рахунок яких можуть бути прове-

дені платежі. 2) Засоби банку (його каса, рахунки в інших банках,

цінні папери, що можуть бути легко реалізовані, векселі тощо), які

є на його рахунку в закордонних банках у іноземній валюті. 3) Вне-

ски приватних осіб і організацій у банках.

АГАВА (від грец. aya-ooq — гідний подиву) — рід рослин родини

амарилісових. Культивують у тропічних і субтропічних країнах. З

деяких видів одержують грубе волокно. У помірних широтах виро-

щують як декоративну (кімнатну і тепличну) рослину.

АГАМІЯ (грец. ауодісс) — 1) Безшлюбність. 2) біол. Відсутність статі.

АГАР, АГАР-АГАР (малайське) — безбарвний або жовтуватий твер-

дий продукт, одержуваний з морських водоростей. Використовують

як поживне середовище для лабораторної культури мікроорганізмів,

а також у кондитерській промисловості.

АГАТ (грец. ахауп?) — мінерал класу силікатів або класу оксидів (за

різними класифікаціями), різновид халцедону різних відтінків. Ви-

користовують як виробне каміння та в техніці.

АГЕВЗІЯ [від а... і грец, уєиап (уєиотце) — смак] — втрата смакових

відчуттів.

АГЕНДА (англ. agenda) — перелік питань для обговорення на нара-

ді, діловій зустрічі, що розсилається учасникам заздалегідь.

АГЕНТ [від лат. agens (agentis) — діючий] — 1) Особа, що діє за чиї-

мось дорученням, уповноважений. У міжнародному праві й дип-

ломатичній практиці а. дипломатичний — збірне наймену-

вання дипломатичних представників і членів дипломатичного пер-

соналу посольств, місій. А. консульський — один з консульсь-

ких рангів у ряді країн. У практииі деяких держав — службова особа

консульської установи. 2) Шпигун, диверсант. У дореволюційній

Росії — секретний співробітник царської охранки. 3) У природни-

чих науках — чинник, що викликає те або інше явище.

АГЕНТСТВО (від агент) — 1) Організація, що виконує певні дору-

чення інших установ або громадян, 2) Представництво, відділення

якої-небудь установи, підприємства. 3) Установа, що збирає і подає

інформацію в пресу, на радіо, телебачення.

АГЕНТУРА (нім. Agentur) — 1) Сукупність агентів будь-якої уста-

нови, підприємства або організації. 2) Мережа агентів, що створю-

ється для збирання таємних відомостей, здійснення підривної ро-

боти.

АГІТАЦІЯ (від лат. agitatio — приведення в рух, спонукання) —

1) Поширення певних ідей або гасел за допомогою різноманітних

10

___________________________________________________АГРАРІЇ

засобів: кіно, театру, образотворчого мистецтва, політичної та худо-

жньої літератури, лекцій, виступів у пресі, по радіо, телебаченню то-

що; один із засобів політичного впливу на маси. 2) Переносно —

дія, що має на меті переконати в чому-небудь, спонукати до чогось.

АГЛОМЕРАТ (від лат. agglomeratus — нагромаджений) — 1) геол.

Уламки гірських порід та мінералів у вигляді крихких скупчень. 2) тех.

Спечена в грудки дрібнозерниста або пилувата руда.

АГЛОМЕРАЦІЯ (від лат. agglomero — приєдную, нагромаджую) —

1) Спікання дрібнозернистих або пилуватих матеріалів, які є скла-

довою частиною металургійної шихти, у відносно великі грудки

(агломерат). 2) біол. Утворення мікроорганізмами скупчень (купок) у

рідинах або тканинах внаслідок зміни фізичних чи хімічних власти-

востей мікробних клітин. 3) Злиття міст та населених пунктів, зосе-

реджених на певній території, у загальне міське поселення; велике

місто, утворене внаслідок такого злиття.

АГЛЮТИНАТИВНИЙ — пов'язаний з аглютинацією', а - н і мо-

ви— мови, в яких граматичні форми й похідні слова утворюються

способом аглютинації (напр.: тюркські, фінно-угорські).

АГЛЮТИНАЦІЯ (лат. agglutinatio — склеювання) — 1) біол. Склею-

вання в грудочки й осідання завислих у рідині мікроорганізмів,

клітинних елементів крові тощо. 2) мовозн. Спосіб утворення похід-

них слів і граматичних форм приєднанням до кореня афіксів з пев-

ним значенням.

АГНІ (санскр. — вогонь) — бог вогню в давньоіндійській ведичній

релігії Див. також Ведизм.

АГНОЗІЯ (від грец. uyvwma, букв. — незнання) — порушення скла-

дних форм зорового, слухового, дотикового сприймання тощо в ре-

зультаті ураження кори головного мозку.

АГНОСТИЦИЗМ (від грец. avvcoarog — незнаний) — філософське

вчення, що заперечує можливість пізнання об'єктивного світу і сут-

ності речей.

АГОНІЯ (від грец. aywvia — боротьба) — передсмертний стан орга-

нізму.

АГОРАФОБІЯ (від грец. ayopu — площа і ...фобія) — патологічний

страх перед відкритим простором (пустелею, степом тощо).

АГРАВАЦІЯ (від лат. aggravo — обтяжую) — перебільшування хво-

рим симптомів захворювання.

АГРАМАТИЗМ (від грец. аурофцато<; — нерозбірливий, нісенітний) —

порушення мовної діяльності в результаті ураження певних зон ко-

ри головного мозку.

АГРАНУЛОЦИТИ (від а..., лат. granulum — зернятко і ...цити) —

білі кров'яні клітини — лейкоцити (лімфоцити і моноцити), що не

містять у цитоплазмі зерен (гранул).

АГРАРІЇ (лат. agrarii, від грец. аурб? — поле) — 1) Великі землевлас-

ники, поміщики. 2) Члени аграрних політичних партій.

11

АГРАРНИЙ

АГРАРНИЙ (лат. agrarius, від ager — земля, поле) — земельний, по-

в'язаний з землеволодінням, землекористуванням.

АГРАФ (франц. agrafe) — коштовна пряжка чи застібка на одязі.

АГРАФІЯ (від а... і ...графія) — розлад або втрата здатності писати

слова внаслідок ураження певних відділів кори головного мозку.

АГРЕГАТ (від aggregatus — зібраний) — 1) Механічне поєднання різ-

норідних чи однорідних частин. 2) Сукупність двох або більше різ-

нотипних машин, апаратів, які діють спільно, напр. турбіни і комп-

ресора (турбокомпресор). 3) Частина складних машин (апаратів), яка

являє собою завершене ціле і самостійно виконує певні функції,

напр. двигун в автомобілі. 4) біол. Багатоклітинний утвір, шо вини-

кає при злипанні клітин. 5) геол. Сукупність зерен мінералів або їх

зрощень, що складає гірську породу.

АГРЕГАТНІ стани (від агрегат) — фізичні стани речовини, що зу-

мовлюються відмінністю в особливостях теплового руху і взаємодії

її частинок (молекул, атомів, іонів). Такими станами є твердий (кри-

сталічний), рідинний і газоподібний; часто четвертим А. с. вважа-

ють плазму.

АГРЕСІЯ (лат. aggressio, від aggredior — нападаю) — в сучасному

міжнародному праві будь-яке незаконне з погляду Статуту ООН

застосування сили однією державою проти суверенітету, терито-

ріальної цілісності або політичної незалежності іншої держави або

народу (нації).

АГРЕСОР (лат. aggressor — нападник) — сторона, що нападає; дер-

жава, яка здійснює агресію, першою застосовує збройну силу проти

іншої держави.

АГРО... (від грец. аур6<; — поле) — у складних словах відповідає по-

няттям "земля", "землеробський", "агрономічний", напр.: агро-

культура, агротехніка.

АГРОКОНСОРЦІУМ (від агро... і консорціум) — добровільне об'єд-

нання підприємств агропромислового комплексу для спільного ви-

рішення конкретних завдань.

АГРОКУЛЬТУРА (від агро... і культура) — система прийомів, захо-

дів, спрямованих на підвищення культури землеробства, піднесен-

ня врожайності сільськогосподарських культур.

АГРОНОМІЯ (від агро... і ...номія) — наукові основи сільськогоспо-

дарського виробництва, сукупність теоретичних і практичних знань

про вирощування рослин, організацію виробництва і первинну пе-

реробку сільськогосподарської продукції.

АГРОСФЕРА (від агро... і сфера) — частина біосфери, до якої вхо-

дять культурні рослини, свійські тварини і оброблений під сільсь-

когосподарські культури грунт.

АДАЖІО (від італ. adagio — повільно) — 1) Музичний темп, повіль-

ніший від анданте і швидший за ларго', п'єса або частина її, написа-

на в характері А. 2) У балеті — повільна частина сольного або дует-

12

АДВЕРБІАЛІЗАЦІЯ

ного танцю під ліричний музичний супровід. 3) Частина уроку кла-

сичного балету — вправи для набуття стійкості.

АДАМ (від грец. 'Абац, з давньоєвр.; букв. — земля, людина) — за

Біблією та Кораном, перша людина, створений Богом батько роду

людського.

АДАМАНТ [від грец. Ьб&рас, (йбймоутос)] — дорогоцінний камінь,

алмаз.

АДАМЇТИ (від Адам) — християнська секта, що заперечувала

будь-яку церковну організацію та обрядність; проповідувала спіль-

ність майна.

АДАПТАЦІЯ (лат. adaptatio, від adapto — пристосовую) — 1) При-

стосування організмів до змінних умов навколишнього середовища;

а. біологічна — пристосування організмів протягом життя бага-

тьох поколінь до змін середовища; а. фізіологічна — швидке

пристосування до порівняно короткочасних змін середовища

(напр., а. о к а — зміна чутливості ока внаслідок зміни освітлення).

2) Процес активного пристосування особи або соціальної групи до

соціального середовища. 3) Пристосування (скорочення і полег-

шення) тексту для тих, хто починає вивчати іноземну мову, а та-

кож творів художньої літератури для сприймання дітьми.

АДАПТЕР (англ. adapter, від лат. adapto — пристосовую) — 1) При-

стрій для електроакустичного відтворення механічного запису звуку.

2) Додаткова касета до фотоапарата для знімання на світлочутливі

матеріали інших форматів.

АДАПТИВНИЙ (англ. adaptive, від лат. adapto — пристосовую) —

пристосовний; а-ні ознаки — спеціальні пристосування організ-

му, що дають йому змогу існувати в даному середовищі; а - н а си-

стема— самопристосовна система', а-на радіація— утво-

рення різноманітних форм організмів у межах виду або групи спо-

ріднених видів; а-ні ферменти — ферменти, синтез яких при-

скорюється або спричинюється тими самими речовинами, на які

вони діють.

АДВЕНТИВНИЙ (від лат. adventicius — зайшлий) — чужий, не вла-

стивий; а. о р г а н — придатковий орган рослини, який розвиваєть-

ся не на властивому місці (напр., коріння на надземній частині,

бруньки й пагони на коренях); а-на рослина — рослина, зане-

сена людиною в нову для неї місцевість.

АДВЕНТИСТИ (від лат. adventus — пришестя) — прихильники

християнської протестантської секти, які надають особливого зна-

чення моральному оновленню як необхідній умові підготовки до

другого пришестя Христа. Секта виникла в 30-х роках 19 ст. у

США.

АДВЕРБІАЛІЗАЦІЯ (від лат. adverbium — прислівник) — перехід

слів різних частин мови (переважно іменників і прикметників) у

прислівники (напр.: ранком, блискавкою).

13

АДВОКАТ

АДВОКАТ (лат. advocatus, букв. — закликаний на допомогу) —

1) Особа, яка надає юридичну допомогу населенню, установам, під-

приємствам і організаціям порадами, складанням різних юридич-

них документів і головним чином захистом їхніх інтересів у судово-

му засіданні. 2) Переносно — той, хто виступає на захист кого- або

чого-небудь.

АДВОКАТУРА — 1) Організація адвокатів. 2) Діяльність адвоката.

АДГЕЗІЯ (від лат. adhaesio — прилипання) — взаємне прилипання

двох різнорідних твердих тіл або рідин при контакті.

АДДУКТОР (від лат. adduco — приводжу) — привідний м'яз.

АДДУКЦІЯ (від лат. adductio — стискання) — рух кінцівок, їхніх

окремих частин, язика, очей до середньої лінії тіла.

АДЕКВАТНИЙ (від лат. adaequatus — прирівняний) — рівний, від-

повідний, тотожний.

АДЕНДУМ (лат. addendum, букв. — те, що має бути додане) — до-

даток до договору, що змінює або доповнює ті чи інші його умови.

АДЕНІТ (від грец. aSpv — залоза) — запалення лімфатичних вузлів.

АДЕНОВІРУСИ (від грец. абру — залоза і віруси) — велика група

вірусів, які містять ДНК. Вперше виділені з клітин аденоїдів та з

шлунково-кишкового тракту людини. Спричинюють ряд захворю-

вань: гострий катар верхніх дихальних шляхів, кон 'юнктивіти, ен-

тероколіти тощо.

АДЕНОЇДИ (від грец. &6rjv — залоза і ...оїд) — патологічне розрос-

тання носоглоткових мигдаликів.

АДЕНОМА (від грец. &bf\v — залоза і ...ома) — доброякісна пухлина

залозистих органів (молочної, передміхурової залози та ін.).

АДЕПТ (від лат. adeptus — той, хто чогось досяг) — 1) Посвячений у

таємницю якогось вчення, секти тощо. 2) Переносно — ревний

прихильник якоїсь ідеї, вчення.

АДИТИВНИЙ (від лат. additivus — придатковий) — пов'язаний з

додаванням; а-на теорія чисел — частина арифметики, що

вивчає закони, за якими числа можна скласти з доданків того чи ін-

шого виду.

АДІАБАТА (від грец. йбісфатск; — неперехідний) — лінія, яка зобра-

жує на графіку адіабатний процес.

АДІАБАТНИЙ ПРОЦЕС (від грец. йбіофатсх; — неперехідний і про-

цес) — термодинамічний процес, що відбувається без теплообміну з

навколишнім середовищем. Відіграє важливу роль у атмосфері.

АДІТІ (санскр. — безмежність, всесвіт) — у давньоіндійській міфо-

лог/7'мати богів і всього, що живе на Землі; уособлення жіночого на-

чала.

АДМІРАЛТЕЙСТВО (від гол. admiraal — адмірал) — 1) Центр війсь-

кового суднобудування: територія з верфями, складами, майстерня-

ми для спорядження, будування та ремонту військових суден. 2) У

14

АЕРАЦІЯ

ряді країн (напр. у Великій Британії) — вищий орган управління

військово-морськими силами.

АДМОНЇЦІЯ (від англ. admonition — застереження) — 1) Факт

пред'явлення боржникові боргової розписки. 2) Дисциплінарне за-

уваження, попередження керівника підлеглому щодо відповідаль-

ності.

АДбНІС (грец. "Абсоуц, від фінікійського адон — пан) — 1) Грецька

назва фінікійського бога родючості. 2) Мала планета Сонячної сис-

теми. 3) Рід рослин родини жовтецевих. Поширені в Європі та Азії.

Застосовують у медицині. Інша назва — горицвіт. 4) Переносно —

красень-юнак.

АДОПТАЦІЯ, АДОПЦІЯ (лат. adoptatio, adoptio, від adopto — уси-

новлюю) — усиновлення.

АДОРАЦІЯ (лат. adoratio, від adoro — обожнюю) — захоплення

ким-небудь, обожнювання, поклоніння.

АДРЕНАЛІН (від лат. ad — при і renalis — нирковий) — гормон моз-

кової речовини надниркових залоз; лікарський препарат — судино-

звужувальний та кровоспинний засіб.

АДРЕС (франц. adresse) — письмове, переважно ювілейне, при-

вітання.

АДРЕСА (франц. adresse) — 1) Місце проживання особи чи місце-

знаходження установи. 2) У програмуванні — цифрове або буквено-

цифрове позначення місцезнаходження інформації в цифровій об-

числювальній машині.

АДРЕСАТ (нім. Adressat) — одержувач листа, телеграми, посилки.

АДСОРБЕНТИ [від лат. ad — до, в, при і sorbens (sorbentis) — по-

глинальний] — речовини, здатні до адсорбції. До А. належать силіка-

гель, активоване вугілля, алюмогель тощо.

АДСбРБЦІЯ (від лат. ad — до, в, при і sorbeo — поглинаю) — вби-

рання газів або рідин поверхневим шаром (на відміну від абсорбції)

рідини або твердого тіла.

АДЮЛЬТЕР (франц. adultere, від лат. adulter — розпусний) — по-

дружня зрада.

АД'ЮНКТ (від лат. adjunctus — приєднаний, зарахований) — 1) Осо-

ба, яка готується у вищому військовому навчальному закладі до на-

уково-педагогічної чи науково-дослідної роботи. 2) У деяких краї-

нах Західної Європи та в дореволюційній Росії — помічник акаде-

міка чи професора.

АЕРАРІЙ (від грец. бсіїр — повітря) — захищений від сонця і вітру

майданчик, приміщення для приймання повітряних ванн.

АЕРАЦІЯ (від грец. &ПР — повітря) — 1) Провітрювання, збагачен-

ня повітрям. 2) А. будинків — природна вентиляція приміщень.

3) А. в о д й — збагачення води киснем повітря в аеротанках, ае-

рофільтрах, біофільтрах, вилучення з неї шкідливих домішок.

4) А. грунту— газообмін ґрунтового повітря з атмосферним.

15

АЕРО...

АЕРО... (від грец. &пр — повітря) — у складних словах відповідає

поняттям "авіаційний" (напр. аероклуб), "повітряний" (напр. аеро-

фільтр).

АЕРОБИ (від грец. &ПР — повітря і (Зіо<; — життя) — організми, для

життєдіяльності яких потрібний вільний молекулярний кисень.

АЕРОБІКА (від англ. aerobics) — комплекс оздоровчих фізичних.

вправ, котрі виконуються у супроводі музики. Інша назва — ри-

тмічна гімнастика.

АЕРОДРОМ (від аеро... і ...дром) — ділянка, підготовлена і обладна-

на для зльоту, посадки, розміщення і технічного обслуговування

літаків.

АЕРОЗОЛІ (від аеро... і золь) — дисперсні системи з твердих або рід-

ких частинок, завислих у газоподібному середовищі (напр., дим, ту-

ман у повітрі).

АЕРОНАВТ (від аеро... і ..мавпі) — спеціально підготовлена люди-

на, що здійснює політ на апаратах, легших за повітря.

АЕРОНАВТИКА (від аеро... і ...навтика) — теорія і практика літан-

ня на легших за повітря апаратах — аеростатах.

АЕРОПбНІКА (від аеро... і ...паніка) — вирощування рослин без

ґрунту чи його замінника; поживними речовинами рослини забез-

печують, обприскуючи коріння розпиленим поживним розчином.

Інша назва — повітряна культура.

АЕРОПОРТ (від аеро... і порт) — 1) Транспортне підприємство, що

здійснює регулярні перевезення пасажирів, багажу, вантажів і по-

шти засобами повітряного транспорту. 2) Вузловий пункт повітря-

ного транспорту з великим аеродромом.

АЕРОСТАТ (від аеро... і ...стат) — літальний апарат, легший за по-

вітря. Підйомна сила А. створюється легшим за повітря газом

(напр. воднем), яким заповнена оболонка.

АЕРОТРОПІЗМ (від аеро... і грец. троїти — поворот, напрям) — рос-

тові рухи коренів і стебел рослин у напрямі до джерела кисню.

АЖАН |франц. agent (de police)] — поліцейський чин у Франції.

АЖИТАЦІЯ (франц. agitation, від лат. agitatio — приведення в рух) —

збуджений стан, хвилювання.

АЖІО (англ. agio, від лат. aggio — перевищення) — 1) Відхилення в

бік підвищення від номіналу ціни, за якою на біржі продаються цін-

ні папери. Протилежне — дизажіо. 2) Різниця між вартістю металу

та біржовою вартістю монети при операціях із золотими монетами.

3) Сума комісійних за обмін паперових грошей на золоту або "силь-

ну" валюту.

АЖЮ-КбНТО (італ. agio-conto) — рахунок, на якому відображено

прибутки та збитки.

АЖІОТАЖ (франц. agiotage) — 1) Спекулятивне підвищення або

зниження курсу біржових паперів або цін на товари з метою одер-

жання прибутку. 2) Переносно — збудження, хвилювання.

16

АЙСИНГ

АЖУР1 (від франц. a jour — на сьогодні) — 1) Виконання бухгалтер-

ських записів у день проведення відповідних операцій. 2) Перенос-

но — виконана робота.

АЖУР2 (франц. ajour, від ajourer — робити наскрізним) — 1) Тонке

мереживо. 2) Плетіння з тонких металевих ниток у ювелірній спра-

ві, художньому литві.

АЗАЛІЯ (від грец. аСссЛєос; _ сухий) — назва кількох видів рослин

роду рододендрон родини вересових. Декоративні кущі.

АЗАН (араб.) — заклик до молитви, проголошуваний муедзином з

мінарету.

АЗАРТ (франц. hasard — випадок, ризик, з ісп. azar, від араб, аз-

загр — гральні кості) — захоплення, завзяття, запальність, гарячко-

вість.

АЗБЕСТ (грец. аорєсттої;, букв. — невгасимий) — тонковолокнисті

мінерали класу силікатів. Вогнестійкі, кислото- та луготривкі. Вико-

ристовують для виробництва вогнетривких тканин, у будівництві.

АЗИМУТ (араб, ас-сумут, множ, від ас-самт — шлях, напрям) —