1) Особлива форма руху вартості, продаж товарів з відстрочкою пла-

тежу або передача на певний термін грошей та матеріальних цінно-

стей з умовою їх повернення. За надання К. стягується процент. К.

"с т е н д - б а й" — особливий вид кредиту, який надає на один рік

Міжнародний валютний фонд на узгоджені з ним цілі країнам, які

потребують кредитування. 2) Сума, включена до кошторису, в ме-

жах якої дозволяються витрати на певні потреби. 3) Переносно —

довір'я,.

КРЕДИТНА картка (від англ. credit card) — іменний платіжно-

розрахунковий документ у вигляді персоніфікованої пластинки,

яку видає банк-емітент своїм вкладникам для безготівкових роз-

рахунків за товари та послуги з використанням комп'ютерної ме-

режі.

КРЕДИТОР (від лат. creditor — позикодавець) — громадянин або

юридична особа, що надала в кредит гроші або продала в борг това-

ри і_ має право вимагати від боржника (дебітора) сплати боргу.

КРЕДО (від лат. credo — вірю) — символ віри; основи світогляду,

переконань.

КРЕЗ — надзвичайно багата людина. За ім'ям легендарного царя

Лідії Креза (560—540 pp. до н. е.), володаря незліченних багатств.

КРЕЙСЕР (гол. kruiser, від kmisen — плавати морем) — військовий

швидкохідний корабель.

КРЕКЕР (англ. cracker) — крихке пористе дріжджове печиво з пше-

ничного борошна і жиру.

КРЕКІНГ (англ. cracking, від crack — розщеплювати) — термічна

або каталітична (див. Каталіз) переробка нафтових фракцій, при

303

КРЕМАТОРІЙ

якій молекули важких вуглеводнів розщеплюються на простіші. Ос-

новними продуктами К. є компоненти моторних палив.

КРЕМАТОРІЙ (від лат. cremo — спалюю) — споруда, обладнана

для спалювання (кремації) тіл померлих.

КРЕМАЦІЯ (від лат. crematio — спалювання) — спалювання у кре-

маторії тіл померлих людей, один з видів похорону.

КРЕМНІЙ (від грец. XPHMVO? — гора, скеля) — хімічний елемент,

символ Si, ат. н. 14; сірі крихкі кристали. Один з найпоширеніших

елементів у природі. Застосовують у металургії, електронній техніці

тощо. Інша назва — силіцій.

КРЕОЛ (франц. Creole, від ісп. criollo) — 1) Нащадок іспанських і

португальських колонізаторів у країнах Латинської Америки.

2) Людина мішаного походження, від батьків двох рас.

КРЕП (франц. crepe, від лат. crispus — шорсткий, хвилястий) —

1) Група тканин, переважно шовкових. 2) Чорна прозора тканина,

що використовується для атрибутів поховального ритуалу.

КРЕТИНІЗМ (франц. cretinisme) — захворювання людини, що ха-

рактеризується слабоумством і затримкою фізичного розвитку внас-

лідок порушення функцій щитовидної залози та головного мозку.

Див. також Олігофренія.

КРЕЩЕНДО (італ. crescendo, букв. — зростаючи) — муз. динаміч-

ний відтінок, що означає наростання, посилення звучності.

КРИЗ (франц. crise, від грец. ирїстц — закінчення, вихід) — 1) Рап-

тове погіршення стану хворого. Термін "криз" застосовують разом з

назвою хвороби, при якій він спостерігається (напр.: гіпертонічний

к., гіпотонічний к. тощо).

КРИЗА (від грец. кріт;— вихід, закінчення) — 1) Складний, загост-

рений стан, різкий перелом у чому-небудь (напр.: к. хвороби, душе-

вна к.). 2) Розлад економічного життя, що супроводжується безро-

біттям, злиднями.

КРИКЕТ (англ. cricket) — спортивна командна гра з дерев'яним

м'ячем і битками на прямокутному трав'яному полі.

КРИМІНАЛІСТИКА (від лат. criminalis — злочинний) — юридична

наука, що вивчає і розробляє засоби, прийоми, методи та орга-

нізаційні засади розкриття й розслідування злочинів і запобігання

їм.

КРИМІНАЛЬНИЙ (від лат. criminalis) — 1) Злочинний. 2) Який

стосується вивчення злочинів і злочинності, боротьби з ними і за-

побігання злочинам.

КРИМІНОЛОГІЯ [від лат. crimen (criminis) — злочин і ...логія] —

наука, що^вивчає злочинність як соціальне явище.

КРИНОЛІН (франц. crinoline, від лат. crinis — волос і linum — по-

лотняна тканина) — широка спідниця на сталевих обручах, яка була

в моді в середині 19 ст.

КРИПТА (від грец. иритгтгі — критий підземний хід, схованка) —

1) У Стародавньому Римі склепінчасте підземне або напівпідземне

304

__________________________________________________КРІО...

приміщення. 2) У середньовічній західноєвропейській архітекту-

рі — каплиця під храмом для почесних поховань.

КРИПТО... (від грец. иритгтб? — таємний, прихований) — у склад-

них словах означає "таємно" або належність до якогось приховано-

го стану, напр.: криптодепресія, криптонім.

КРИПТОГРАФІЯ (від крипто... і ...графія) — спосіб тайнопису, за-

снований на вживанні шифру.

КРИПТОМНЕЗЇЯ (від крипто... і \\v\\\a\ — пам'ять) — захворюван-

ня, при якому хворий приписує собі реальні факти, що його не сто-

суються, ,що відбувалися не з ним.

КРИПТОН (від грец. иритгтб? — прихований, таємний) — хімічний

елемент, символ Кг, ат. н. 36; інертний газ. Ним заповнюють лампи

розжарювання, рекламні трубки тощо.

КРИПТОНІМ (від крипто... і грец. оуица — ім'я) — одна чи кілька

літер, якими іноді автори підписують свої твори, використовують

як посвяту тощо.

КРИСТАЛІТИ (від кристали і ...літ) — 1) Найдрібніші зародкові

кристалоутворення у різновидах вулканічного скла. 2) Дрібні не-

правильної форми кристали литого металу або металевого сплаву,

міцно зв'язані між собою.

КРИТЕРІЙ (від грец. иртхбд — засіб судження) — мірило для ви-

значення, оцінки предмета, явища; ознака, взята за основу класи-

фікації.

КРИТИКА (від грец. xpuixrj — здатність розрізняти) — 1) Розгляд,

аналіз явища з метою його оцінки і виправлення вад. 2) Оцінка ху-

дожніх творів; літературний жанр, присвячений аналізу таких тво-

рів. 3) Негативна думка про що-небудь.

КРИТИЦИЗМ (від критика) — критичне ' ставлення до чогось.

КРИТИЧНИЙ ! — пов'язаний з критикою, який містить крити-

ку- ,

КРИТИЧНИЙ 2 (від франц. critique, з грец. иріац — криза) — який

перебуває у стані кризи, переломний, тяжкий, небезпечний;

к. стан речовини — стан, при якому зникає різниця між ріди-

ною і газом; к-на температура — температура, вище за яку

газ не можна перетворити на рідину ні при якому великому тиску;

к. об'єм — об'єм речовини в її критичному стані; к. момент —

вирішальний, небезпечний момент.

КРИШТАЛЬ (грец. хриатаЛХос;) — 1) Сорт скла, до складу якого

входить значна кількість оксиду свинцю або оксиду барію; прозо-

рий, відзначається міцністю, особливим блиском і дзвоном.

2) Гірський к. — мінерал класу силікатів, прозорий безбарвний

різновид кварцу; застосовується в оптиці, радіотехніці, при виготов-

ленні прикрас.

КРІО... (від грец. хрио<; — холод, мороз, лід) — у складних словах

вказує на зв'язок з льодом, низькою температурою, напр.: кріоелек-

троніка, кріоскопія.

305

КРІОЛОГІЯ

КРІОЛОГІЯ (від кріо... і ...логія) — наука про лід, вивчає сукупність

процесів фізичних, хімічних і мінералогічних змін води на Землі, що

відбуваються під впливом від'ємних температур, а також усі при-

родні форми води в твердому стані.

КРЮМЕТР (від кріо... і ...метр) — пристрій для вимірювання тем-

ператури тверднення чистого розчинника та розчину в ньому до-

сліджуваної речовини.

КРІОСКОПІЯ (від кріо... і ...скопія) — встановлення зниження тем-

ператури замерзання розчину порівняно з температурою, при якій

замерзає чистий розчинник. Застосовують для визначення молеку-

лярної ваги розчиненої речовини.

КРІОСТАТ (від кріо... і ...стат) — пристрій для підтримування ни-

зьких температур у замкненому середовищі.

КРІОСФЕРА (від кріо... і сфера) — переривчаста оболонка земної

кулі, що характеризується наявністю або можливістю утворення

льоду (до висоти 100 км).

КРІОТЕРАПІЯ (від кріо... і терапія) — лікування холодом шляхом

охолодження шкіри або частини тіла з метою зменшення болю, за-

пальних явищ, припинення кровотечі тощо.

КРЮТЕХНІКА (від кріо... і техніка) — галузь техніки, пов'язана зі

ств9ренням і використанням дуже низьких температур.

КРЇШНА (санскр., букв. — темний, чорний) — божество в індуїзмі,

що вшановується як одне з втілень бога Вішну.

КРОКЕТ (англ., франц. croquet, від crochet — гачок) — спортивна

гра, в якій кожен із членів команди ударами молотка по дерев'яній

кулі намагається швидше провести її через відповідно розставлені

на майданчику дротяні ворота.

КРОЛЬ (англ. crawl, букв. — повзання) — стиль спортивного

плавання, при якому прямі руки викидаються над водою по чер-

зі.

КРОМАНЬЙОНЦІ — безпосередні предки сучасних людей; жили

в епоху пізнього палеоліту, а подекуди й пізніше. Вперше скелети К.

виявлено в 1868 р. у печері Кро-Маньйон у Франції (звідси й наз-

ва).,

КРОМЛЕХИ (від бретонського crom — коло і lech — камінь) — спо-

руди часів неоліту й бронзового віку у вигляді округлих або квадра-

тних огорож, складених з великих, окремо поставлених каменів.

Один з видів мегалітів.

КРОНА (від лат. corona — вінець, корона) — 1) Колишня англійсь-

ка срібна монета. 2) Старовинна золота монета Франції (14—17 ст.),

Англії (16—17 ст.) та деяких інших країн. 3) Грошова одиниця ряду

країн.

КРОНЦИРКУЛЬ (нім. Kronzirkel) — 1) Вимірювальний інстру-

мент, що складається з двох дугоподібних вигнутих ніжок. 2) Цир-

куль для креслення кіл малого діаметра. 3) Креслярський інстру-

мент у вигляді пружинного циркуля.

306

ксило...

КРОНШТЕЙН (нім. Kragstein) — 1) архіт. Вид консолі. 2) Підпора

для деталей, механізмів тощо, прикріплена до вертикальної поверхні

(стіни, колони).

КРОС (від англ. cross — пересікати, переходити) — 1) Допоміжне

приміщення телефонної станції, де встановлено щит перемикання.

2) Біг, перегони по пересіченій місцевості з подоланням підйомів,

спусків, канав та інших природних перешкод. 3) У боксі' (1) —- зу-

стрічний удар.

КРОСВОРД (англ. cross-word, від cross — хрест і word — слово) —

головоломка, в якій складну фігуру з пересічених рядів клітинок

слід, заповнити літерами з відгаданих слів.

КРОСИНГ (англ. crossing, від cross — пересікати, переходити) —

1) Вентиляційна споруда в шахті, призначена для ізолювання двох

потоків повітря. 2) спорт. Заборонений прийом (у бігу, перегонах),

коли зразу після обгону спортсмен різко перетинає шлях суперни-

ку. 3) Операція купівлі-продажу на біржі, яку дилер виконує за від-

мінною від біржової ціною з метою впливу на цінову тенденцію.

КРОС-КУРС (від крос і курс) —• курсове співвідношення між двома

валютами, яке визначається шляхом зіставлення з курсом третьої

валюти.

КРУЇЗ (англ. cruise) — подорож по морю.

КРУП (англ. croup) — гостре запалення гортані й трахеїз набряком

слизової оболонки. Найчастіше виникає при грипі, кору, дифтерії.

КРЮШОН (франц. cruchon, букв. — невеликий глечик) — 1) Су-

міш білого вина й рому або коньяку зі свіжими фруктами. 2) Газо-

ваний фруктовий напій.

КСАНТІППА (грец. Savabnrn) — дружина грецького філософа Сокра-

та, ім'я якої стало прозивним для позначення сварливої, злої жінки.

КСЕНОН (від грец. ^evoq — чужий) — хімічний елемент, символ Хе,

ат. н. 54; інертний газ. Застосовують в електровакуумних приладах,

газосвітних лампах.

КСЕРОГРАФІЯ (від грец. fripo? — сухий і ...графія) — спосіб елект-

рофотографії. Інша назва — ксерокс.

КСЕРОЗ (від грец. ?тір6<; — сухий) — сухість шкіри, зумовлена змен-

шенням секреції сальних залоз.

КСЕРОКС (англ. xerox, від грец. ?пр6с; — сухий) — 1) Спосіб фото-

графічного відтворювання зображення, заснований на перетворен-

ні променистої енергії на електричну. 2) Апарат для одержання та-

кого відтворення, за допомогою якого виготовляють копії докумен-

тів, креслень тощо.

КСИЛІТ (від грец. ?v>Xov — дерево) — багатоатомний спирт (пен-

тит). Застосовують у харчовій промисловості та медицині (жовчо-

гінний і проносний засіб).

КСИЛО... (від грец. !;uXov _ дерево, деревина) — у складних словах

відповідає поняттям "дерево", "деревина", напр.: ксилометр, кси-

лофон.

307

КСИЛОГРАФІЯ

КСИЛОГРАФІЯ (від ксило... і ...графія) — 1) Ручний спосіб вигото-

влення образотворчих форм високого друку гравіюванням малюнка

на дереві. 2) Гравюра на дереві. 3) Відбиток з гравюри на дереві.

КСИЛОЛІТ (від ксило... і ..літ) — штучний будівельний матеріал,

суміш магнезіального в'яжучого матеріалу, тирси й деревного боро-

шна з деякими домішками. Інша назва — магноліт.

КСИЛОФОН (від ксило... і ...фон) — ударний музичний інструмент,

що складається з дерев'яних пластин, по яких ударяють молоточка-

ми.

КСЬОНДЗ (польс. ksiajiz — священик, від старопольс. kbne.dzb —

князь) — священик римське-католицької церкви в Польщі.

КУБ (лат. cubus, від грец. xupoq) — 1) Шестигранник, усі грані якого

є однаковими квадратами. 2) Третій степінь будь-якого числа.

3) Казан для кип'ятіння води.

КУБАТУРА — 1) Число кубічних одиниць в об'ємі даного тіла.

2) Побудова куба, рівновеликого даному тілу.

КУБІЗМ (франц. cubisme, від cube — куб) — течія в мистецтві поча-

тку 20 ст. Кубісти зображали реальний світ у вигляді комбінацій гео-

метричних форм (куба, кулі, циліндра, конуса тощо).

КУБРИК (гол. koebrug, букв. — нижня палуба) — 1) Житлове при-

міщення для команди на суднах. 2) Одна з палуб вітрильного війсь-

кового корабля.

КУВЕРТ (франц. couvert, букв. — накритий) — комплект столового

посуду для однієї особи.

КУЗЕН (франц. cousin) — двоюрідний брат.

КУЗИНА (франц. cousine) — двоюрідна сестра.

КУЛІ (тамільське, букв. — заробітки) — в Індії, Китаї, Японії, Індо-

незії вантажник, чорнороб.

КУЛІНАРІЯ (від лат. culina — кухня) — 1) Мистецтво приготування

страв. 2) Магазин, у якому продають напівфабрикати.

КУЛІСА (франц. coulisse, від coulir — текти, ковзати) — 1) Боковий

щит в театральних декораціях. 2) Організована приватними макле-

рами неофіційна біржа; спекуляції приватних маклерів (кулісьє) на

біржі. 3) Деталь з прорізом, в якому ковзає повзун, з'єднаний з ін-

шою рухомою деталлю. 4) Висувна частина духових музичних інст-

рументів для зміни довжини їхніх каналів. 5) Смуга з кількох рядків

високостеблих рослин, яка використовується для снігозатримання і

захисту посівів від вітру.

КУЛІСЬЄ (франц. coulissier) — неофіційний біржовий посередник,

який без участі офіційних маклерів укладає біржові угоди.

КУЛОН 1 — одиниця кількості електрики в Міжнародній системі

одиниць (SI); позначається Кл. Від прізвища французького фізика

ПІ.-О. Кулона (1736—1806). Інша назва — ампер-секунда.

КУЛОН 2 (франц. coulant) — ювелірний виріб, прикраса у вигляді

оправленого дорогоцінного каміння на ланцюжку для носіння на

шиї, предмет біжутерії такого ж вигляду.

308

КУНТУШ

КУЛУАРИ (від франц. couloir — коридор) — 1) Приміщення, пере-

важно в будинку парламенту поза залою засідань, для відпочинку, а

також для зустрічі, обміну думками тощо. Переносно — в кулуа-

рах— про неофіційні дані, отримані з високих політичних, адміні-

стративних сфер.

КУЛЬМАН — прилад, що складається з креслярської дошки і при-

строю для проведення паралельних ліній. Від назви фірми "Куль-

ман".

КУЛЬМІНАЦІЯ [від лат. culmen (culminis) — вершина] — 1) Мо-

мент найвищого піднесення, напруження, розвитку. 2) У літератур-

ному творі найнапруженіший момент у розвитку сюжету. 3) Про-

ходження світила через небесний меридіан.

КУЛЬТ (від лат. cultus — поклоніння) — 1) Поклоніння божеству;

сукупність прийнятих у тій чи іншій релігії або релігійній течії обря-

дів, свят, ритуалів, звичаїв. 2) Переносно — сліпе поклоніння ко-

мусь або чомусь, безмірне звеличення якоїсь особи.

КУЛЬТИВАТОР (від лат. cultivo — обробляю) — знаряддя для роз-

пушування зораного ґрунту, знищення бур'янів, проріджування ро-

слин у рядках.

КУЛЬТИВАЦІЯ (від лат. cultivatio — обробіток) — обробіток верх-

нього шару_ зораного грунту без перевертання його.

КУЛЬТУРИЗМ (франц. culturisme) — система фізичних вправ (зде-

більшого силових), що має сприяти формуванню м'язів, осанки; за-

няття такими вправами. Інша назва — бодибілдинг.

КУЛЬТУРТРЕГЕР (нім. Kulturtrager, букв. — носій культури) —

іронічна назва людини, яка прикриває свої справжні цілі заявами

про насадження культури, освіти.

КУМИС (тюрк, кумиз) — напій з кобилячого (рідше верблюжого

або коров'ячого) молока, заквашеного особливими молочнокисли-

ми бактеріями й дріжджами. Споживають як харчовий продукт.

Має лікувальні властивості.

КУМУЛЯЦІЯ (лат. cumulatio, від cumulo — згрібаю, нагрома-

джую) — 1) Нагромадження в організмі різних речовин (ліків, отрут

та ін.) в результаті їх тривалого вживання. 2) Зосередження застра-

хованих об'єктів на обмеженій території (в одному будинку, скла-

ді, порту тощо). 3) Концентрація енергії спрямованого вибуху.

КУНЖУТ (перс.) — вид однорічних трав'янистих рослин родини

кунжутових. Походить з Африки. Вирощують як олійну культуру.

Інша назва — с е з а м.

КУНКТАТОР (лат. cunctator, від cunctor — барюся, зволікаю) — по-

вільна, нерішуча, обережна людина.

КУНСТКАМЕРА (нім. Kunstkammer) — у минулому назва історич-

них, художніх, природничо-наукових та інших колекцій рідкісних

речей та місця їх зберігання.

КУНТУШ [польс. kontusz (kuntusz), від утор, kontos] — верхній

чоловічий і жіночий одяг заможного українського і польського на-

309

КУПАЖ

селення 16—18 ст.; каптан з прорізами для рук, що одягався поверх

жупана.

КУПАЖ (франц. coupage, coupe — кубок, чаша) — змішування різ-

них сортів вин, чаю, соків у певному співвідношенні для поліпшен-

ня їхньої якості.

КУПЕ (франц. coupe, букв. — розділений) — відокремлене відді-

лення у вагоні на 2 або 4 спальні місця.

КУПІДОН (франц. Cupid9n, від лат. Cupido) — 1) У давньоримсь-

кій міфології бот кохання. Інші назви — Амур, Ерос. 2) Переносно —

вродливий хлопчик або юнак.

КУПбН (франц. coupon, від соирег — різати) — 1) Відрізна частина

цінних паперів (облігацій, акцій), при поданні якої у встановлений

термін має сплачуватись дохід (проценти, дивіденди). 2) Відріз тка-

нини, розрахований на певний крій, деталі якого прикрашені ви-

шивкою, малюнком тощо. 3) Квиток на місце в театральній ложі.

КУПЮРА (франц. coupure, від соирег — різати) — 1) Скорочення

або викреслення в літературному тексті, нотному записі мелодії пе-

ред виданням чи виконанням твору зі сцени. 2) Грошові знаки різ-

ної вартості, а також облігації та подібні цінні папери.

КУРАЖ (від франц. courage — сміливість, мужність) — удавана хо-

робрість, розв'язність у поведінці; грайливо-піднесений стан.

КУРАЙ (тюрк.) — башкирський і татарський духовий музичний ін-

струмент типу флейти.

КУРАНТИ (від франц. courant — який тече) — баштовий або вели-

кий кімнатний годинник, що виконує невеликі музичні твори.

КУРАРЕ (карибське) — отруйна речовина, яку добувають з коренів

і молодих паростків деяких південноамериканських рослин. Препа-

рати К. застосовують у медицині для лікування деяких хвороб

(напр. правця), а також при наркозі.

КУРАТОР (лат. curator, від euro — піклуюсь) — 1) Піклувальник,

опікун. 2) Особа, якій доручено загальний нагляд за якоюсь робо-

тою, діяльністю якоїсь групи (напр., к. студентської групи).

КУРБЕТ (франії. courbette, від courber — стрибати) — 1) Стрибок

верхового коня із зігнутими передніми ногами. 2) Вид акробатич-

ного стрибка. 3) Переносно — несподівана витівка, дивний вчинок.

КУРВІМЕТР (від лат. curvus — кривий і ...метр) — прилад для ви-

мірювання довжини кривих ліній на планах і картах.

КУР'ЄР (від франц. courrier — гонець) — 1) Службовець, який роз-

носить ділові папери. 2) Особа для роз'їздів у термінових справах,

звичайно секретного характеру.

КУРІЯ (лат. curia, від cum — разом і vir — чоловік) — 1) У Стародав-

ньому Римі одиниця родової організації суспільства, що складалася

з 10 родів. 2) У Стародавньому Римі періоду імперії міський сенат;

будинок, де збирався сенат. 3) Феодальна к. — за середньовіч-

чя рада і суд при сеньйорі з його найближчих васалів. 4) П а п-

с ь к а к. — сукупність центральних установ для управління като-

310

КУРУЛТАЙ

лицькою церквою. 5) Розряд виборців (за майновою, національною

та іншими ознаками).

КУРЙОЗ (франц. curieux — допитливий, цікавий, від лат. сигіо-

sus) — дивний або смішний випадок.

КУРОРТ (нім. Kurort, від Kur — лікування і Ort — місце) — місце з

природними лікувальними засобами (мінеральними джерелами,

сприятливим кліматом, лікувальними грязями тощо), де є спеціаль-

ні установи для лікування й відпочинку хворих.

КУРОРТОЛбГІЯ (від нім. Kurort — лікувальна місцевість і ...ло-

гія) — наука про природні лікувальні фактори, їхній вплив на орга-

нізм і методи використання їх з лікувально-профілактичною метою.

КУРС (від лат. cursus — рух, біг) — 1) Напрям руху корабля, літака

тощо. 2) Напрям політики, діяльності. 3) Річний період навчання у

вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, а також група

студентів цього року навчання. 4) Виклад наукової дисципліни, галу-

зі знання. 5) Закінчений ряд дій, процедур. 6) Ціна, за якою купують

і продають акції, облігації та інші цінні папери.

КУРСИВ [від лат. cursiva (littera) — скоропис] — 1) Скорописний

почерк у єгипетській, грецькій, латинській та інших системах пи-

сьма. 2) Друкарський похилий шрифт для наборного виділення в

тексті; деякі літери К. мають накреслення, подібне до рукописно-

го.

КУРСбР (англ. cursor, від лат. cursus — рух, біг) — рухомий знак на

комп'ютерному моніторі для позначення місця роботи користувача.

КУРСОРНИЙ (від лат. cursor — бігун, скороход) — швидкий; к - н е

читання — швидке прочитування тексту, без детального роз-

гляду.

КУРТАЖ (франц. courtage, від courtier — посередник) — комісійна

винагорода, яку одержують маклери та інші посередники в комер-

ційних операціях.

КУРТИЗАНКА (франц. courtisane, букв. — придворна дама) — жін-

ка легкої поведінки й авантюристичного способу життя у велико-

світських аристократичних колах.

КУРТИНА (франц. courtine, букв. — завіса) — 1) Грядка для квітко-

вих або інших рослин, обкладена дерном. 2) Окрема ділянка лісу

або саду. 3) Ділянка, засаджена одним сортом винограду. 4) Група

Дерев і кущів однієї породи в мішаному лісонасадженні. 5) Частина

фортечного муру між двома бастіонами.

КУРТУАЗНИЙ (франц. courtois) — витончено ввічливий, люб'яз-

ний; к-на література — художні твори західноєвропейського

середньовіччя, що оспівували лицарське кохання, честь.

КУРТЬЄ (від франц. courtier — посередник) — те саме, що й мак-

лер, агент.

КУРУЛТАЙ (тюрк.) — у монгольських і деяких тюркських народів

орган державного верховного правління, збори, конференція, з'їзд, а

також свято, бенкет.

311

КУРФЮРСТ

КУРФЮРСТ (нім. Kurfurst, від Kur — обрання і Furst — князь) —

великий феодал, князь у Священній Римській імперії, який мав пра-

во брати участь у виборах короля (імператора). Титул К. існував з

13 до 19 ст.

КУРЦХААР (нім. Kurzhaar, від kurz — короткий і Нааг — волосся,

хутро) — порода жорсткошерстих німецьких лягавих собак різнома-

нітних мастей з короткою шерстю, а також собака цієї породи.

КУСТбДА (від лат. custodia — охорона, застава) — перше слово (ін-

коли перший склад) тексту наступної сторінки, поставлене внизу

попередньої сторінки або вміщене у верхній частині шпальти енцик-

лопедії, словника, довідника.

КУТЮР'Є (франц. couturier, від couture — швейне ремесло) — мо-

дельєр одягу, що відповідає вимогам сучасної моди.

КЮБЕЛЬ (нім. Kubel, букв. — чан, цебро) — пристрій (посудина з

відкидними стінками або днищем) для захоплювання (зачерпуван-

ня) і механізованого розвантаження сипких вантажів.

КЮРЕ (франц. cure, від лат. euro — піклуюся) — католицький

парафіяльний священик у Франції, Бельгії та деяких інших краї-

нах.

КЮРІ — одиниця радіоактивності, що дорівнює радіоактивності

речовини, в якій протягом 1 с відбувається 3,7 • 10і0 радіоактивних

розпадів; позначається Кі. Від прізвища фізиків подружжя П. Кюрі

(1859-1906) і М. Склодовської-Кюрі (1867-1934).

КЮРІЙ — штучно одержаний радіоактивний хімічний елемент, сим-

вол Cm, ат. н. 96; належить до актиноїдів. Назва походить від

прізвища фізиків подружжя П. Кюрі (1859—1906) і М. Склодов-

ської-Кюрі (1867-1934).

К'ЯТ — грошова одиниця Бірми.

Я

ЛАБЕЛІСТИКА (від англ. label — ярлик, наклейка, етикетка) — ко-

лекціонування етикеток, що їх наклеюють на валізи в готелях під

час туристських подорожей.

ЛАБІАЛЬНИЙ (від лат. labialis, labium — губа) — губний звук.

ЛАБІЛЬНИЙ (від лат. labilis) — нестійкий, рухливий.

ЛАБІЛЬНІСТЬ (від лабільний) — нестійкість організму щодо змін

зовнішнього і внутрішнього середовища.

ЛАБІРИНТ (грец. Хсфйртхк;) — 1) У Стародавній Греції та Єгипті

палац з багатьма кімнатами й складними заплутаними ходами, що

утруднювало вихід з нього. 2) Складне, заплутане розташування

приміщень, переходів, шляхів тощо: атракціон або головоломка з

312

ЛАЙНЕР

використанням такого розташування. 3) анат. Внутрішня частина

вуха. 4) Переносно — складні, заплутані стосунки; становище, з

якого важко знайти вихід.

ЛАБОРАТОРІЯ (лат. laboratorium, від laboro — працюю) — 1) Спе-

ціально обладнане приміщення для наукових досліджень, навчаль-

них робіт, контрольних аналізів та випробувань. 2) Установа або її

відділ, що провадить експериментальну науково-дослідну та на-

вчальну роботу. 3) Переносно — про творчі процеси, розумову діяль-

ність (напр. л. письменника).

ЛАБРАДбР — 1) Мінерал класу силікатів білого або сірого кольору.

Використовують у будівництві. Від назви півострова Лабрадор.