1) Гірниче підприємство, шо добуває вугілля, руди й нерудні корис-

ні копалини відкритим способом. 2) Гірничі виробки, що утворюю-

ться під час добування корисних копалин відкритим способом.

КАР'ЄРА (італ. camera — біг, життєвий шлях, поприще, від лат.

carrus — віз, візок) — 1) Швидке й успішне просування в службовій,

суспільній, науковій та іншій діяльності; досягнення популярності,

вигоди як наслідок такого просування. 2) Рід діяльності (напр.: к.

актора, к. лікаря).

КАР'ЄРИЗМ (від кар 'єра) — гонитва за особистим успіхом у служ-

бовій та іншій діяльності задля задоволення честолюбства чи з ко-

рисливих мотивів.

КАРИКАТУРА (італ. caricatura, від сагісаге — перевантажувати, пе-

ребільшувати) — 1) Сатиричний або гумористичний малюнок заго-

стреного критично-викривального характеру. 2) Переносно — сміш-

не наслідування, перекручування оригіналу.

КАРІАТИДА [грец. КариатІе(КариатІ5о<;)] — архіт. вертикальна під-

пора (колона) у вигляді жіночої постаті (пор. атлант).

КАРІЄС (від лат. caries — гниття) — руйнування тканини кістки чи

зуба в людини й хребетних тварин; виникає внаслідок запально-ди-

строфічних процесів (напр., при остеомієліті, туберкульозі, сифілісі

тощо). Інша назва — к о с т о ї д а.

КАРІО... (від грец. xapuov — горіх, ядро) — у складних словах відпо-

відає поняттю "ядро клітини", напр.: каріолімфа, каріологія.

КАРЮГАМІЯ (від каріо... і ...гамія) — злиття ядер статевих клітин

(чоловічої і жіночої гамет) в ядро зиготи.

КАРІОЛОГІЯ (від каріо...і ...логія) — розділ цитології, предметом

вивчення якого є клітинне ядро в цілому та його окремі компоненти

(хромосоми, ядерця, ядерна оболонка тошо).

256

КАРТЕЛЬ

КАРІОТИП (від каріо... і тип) — сукупність хромосом диплоїдного

набору, характерного для клітин даного виду рослинних чи тварин-

них організмів.

КАРМА (санскр. — діяння, відплата) — в індійських релігійно-$?/ю-

софських системах (буддизмі, брахманізмі та ін.) закон відплати,

який відповідно до поведінки людини визначає характер її наступ-

ного існування (перевтілення після смерті).

КАРМАЗИН (італ. carmesino, від перс, кермез — багряний, зі

санскр. крміс — черв'як) — сукно темно-червоного кольору.

КАРМЕЛІТИ (лат. carmeliti) — члени католицького чернечого орде-

ну, заснованого в 2-й половині 12 ст. у Палестині на горі Кармель

(звідси й назва).

КАРМІН (франц. carmin, від араб, кірміз — багряний і лат. mi-

nium — кіновар) — яскраво-червона фарба, яку добувають з тіла ко-

мах кошеніль. Застосовують у живопису, парфумерії, ситцевибиванні

тощо.

КАРОТАЖ (франц. carottage, від carotte — буровий керн, букв. —

морква) — геофізичне дослідження свердловин електричними, маг-

нітними, радіоактивними, акустичними та іншими методами з ме-

тою вивчення геологічної будови місцевості та виявлення корисних

копалин.

КАРОТЕЛЬ (від лат. carota — морква) — група ранньостиглих сор-

тів моркви.

КАРОТИН (від лат. carota — морква) — жовтогарячий пігмент; най-

більше його в моркві, помідорах, яєчних жовтках. У медицині препа-

рати К. використовують при А-авітамінозі.

КАРСТ — комплекс явищ, пов'язаних з розчиненням гірських порід

водою; розвивається у вапняках, гіпсах, ангідритах, солях та інших

розчинних породах. У результаті карстових процесів утворюються

своєрідні форми рельєфу (лійки, печери). Від назви плато Карст у

Югославії.

КАРТ (англ. cart, букв. — візок) — гоночний мікролітражний авто-

мобіль без кузова.

КАРТ-БЛАНШ (франц. carte blanche, букв. — білий аркуш) —

1) Чистий бланк, підписаний особою, яка надає іншій особі право

заповнити його на власний розсуд. 2) Переносно — необмежені по-

вноваження.

КАРТЕЗІАНСТВО — напрям у філософії і природознавстві

17—18 ст., теоретичною основою якого було вчення Р. Декарта (ла-

тинізоване ім'я Картезіус, звідси й назва). Для К. характерні раціо-

налізм у теорії пізнання і механістичний матеріалізм у поясненні

явищ природи.

КАРТЕЛЬ (франц. cartel, від італ. cartello, з carta — папір, документ,

картка) — 1) Одна з форм монополій; об'єднання підприємств (однієї

чи кількох країн), на яких виробляють переважно однорідну проду-

257

КАРТЕР

кцію, при збереженні виробничої та фінансової самостійності кож-

ного з них. 2) У середні віки спершу — порядок змагань на лицарсь-

ких турнірах, потім — писаний виклик на двобій.

КАРТЕР (англ. carter) — 1) Нижня частина двигуна (автомобільно-

го, авіаційного), що захищає шатуни й колінчастий вал від пошко-

джень, бруду й пилу. 2) Металевий корпус поршневих машин, зуб-

частих передач тощо. Всередині К. розміщують вали, осі та інші де-

талі, до К. прикріплюють циліндри й різні агрегати.

КАРТИНГ (англ. carting) — гонки на картах по дуже складних, з ве-

ликим числом поворотів трасах завдовжки 400—12 000 м.

КАРТОГРАМА (від карта і ...грама) — схематична карта, на якій за

допомогою штрихування або забарвлення показано середню інтен-

сивність будь-якого явища в межах зображених на ній територіаль-

них одиниць (густоту населення, питому вагу орних земель тощо).

КАРТОГРАФІЯ (від карта і ...графія) — наука про географічні карти

і карти небесних тіл, методи створення та використання їх.

КАРТОТЕКА (від карта і ...тека) — 1) Система карток з довідками,

обліковими чи іншими даними. 2) Скринька або шафа для збе-

рігання таких карток; а також приміщення з такими шафами.

КАРТУЛЯРІЇ (лат. chartularia, від charta — грамота) — збірники ко-

пій грамот, якими за середньовіччя в Західній Європі юридичне

оформлялися переважно земельні дарування на користь церкви.

КАРЦИНОМА (від грец. иариіуод — рак і ...ома) — рак, злоякісна

пухлина, яка розвивається з епітеліальної (див. Епітелій) тканини.

КАСАЦІЯ (лат. cassatio — скасування, знищення, від casso — розби-

ваю, руйную) — 1) Форма оскарження і перевірки судом вищої ін-

станції рішень, вироків, ухвал чи постанов суду, які ще не набрали

законної сили. Див. також Апеляція. 2) Процесуальний документ, в

якому заявник оскаржує вирок, рішення, ухвалу чи постанову суду.

КАСЕТА (від франц. cassette — скринька) — 1) Світлонепроникний

футляр для зберігання світлочутливих фото- й кіноплівок.