1) За середньовіччя в Західній Європі особа, що займала при дворі

монарха високі посади (начальника канцелярії, охоронця державної

печатки тощо). 2) У ряді країн — назва деяких вищих державних

посад, а також осіб, що обіймають ці посади.

КАНЦбНА, КАНЦОНЕТА (італ. canzone — пісня, canzonetta — пі-

сенька) — 1) У давньоіталійській і французькій поезії форма лірич-

ного вірша з кількох куплетів, закінчених за змістом і з однаковою

ритмічною побудовою. 2) 3 15 ст. в Італії і Франції нескладна лірич-

на пісенька, що наближалася до народної; з 19—20 ст. в інструмен-

тальній музиці — "пісня без слів".

КАНЬЙОН (ісп. сайбп — ущелина) — глибока вузька річкова доли-

на зі стрімкими схилами.

КАНЮЛЯ (франц. canule) — порожниста трубка, яку використову-

ють для введення в організм людини або тварин лікарських речо-

вин, виведення секретів2 з порожнин тіла, відновлення провідності

дихальних шляхів тошо.

КАОЛІН — гірська порода білого або світлого кольору. Використо-

вують у паперовій, гумовій та інших галузях промисловості, кера-

мічному виробництві. Від назви місцевості Каолін у Китаї, де впер-

ше знайдено К.

КАПЕЛА (лат. capella, букв. — каплиця) — 1) Хор півчих; хор взага-

лі; мішаний ансамбль, що об'єднує співаків та інструменталістів;

іноді колектив виконавців-інструменталістів (напр. бандуристів); а

капела — хоровий спів без інструментального супроводу. 2) Ка-

толицька чи англіканська каплиця, в якій розміщувався церковний

хор; домашня церква (в замках, палацах); боковий вівтар.

КАПЕЛАН (від лат. capellanus — священик) — 1) У католицькій і

англіканській церквах — священик при каплиці (капелі) чи домаш-

250

КАПІТАЛІЗМ

ній церкві, а також помічник парафіяльного священика. 2) Католи-

цький військовий священик.

КАПЕЛЬДИНЕР (нім. Kapelldiener, букв. — служитель капели) —

театральний службовець, що перевіряє квитки і стежить за поряд-

ком. ,

КАПЕЛЬМЕЙСТЕР (нім. Kapellmeister, від Kapelle — хор, оркестр і

Meister — майстер, керівник) — керівник та диригент оркестру (пор.

хормейстер).

КАПЕР (гол. kaper) — приватне судно, яке з відома свого уряду за-

хоплює ворожі судна; пірат, морський розбійник.

КАПЕРСИ (грец. иатпгарід) — 1) Рід тропічних і субтропічних рос-

лин. Дерева, кущі або багаторічні трави. Медонос. 2) Мариновані

пуп'янки квіток одного з видів цієї рослини із своєрідним гострим

смаком.

КАПЕРСТВО (від капер) — морський розбій, піратство.

КАПІЛЯРИ (від лат. capillaris — волосяний) — 1) Трубки з вузьким

каналом. 2) Різного роду тонкі канальці (напр., пори в грунті).

3) Найдрібніші кровоносні судини в тканинах та органах людини й

більшості тварин. Через стінки К. відбувається обмін речовин між

кров'ю та іншими тканинами організму, а також газообмін (через

К. легень). 4) Лімфатичні к. — кінцеві розгалуження лімфати-

чних судин у тканинах.

КАПІЛЯРНИЙ (від лат. capillaris — волосяний) — тонкий (щодо

пор, каналів, судин тощо); к-ні хвилі — дуже короткі хвилі на

поверхні рідини; к-ні явища — явища, що відбуваються у по-

верхневих шарах рідин (змочуваність твердого тіла, здатність ріди-

ни підніматися або опускатися по капілярах та ін.

КАПІТАЛ (нім. Kapital, франц. capital, від лат. capitalis — голов-

ний) — 1) Вартість, яка є засобом отримання додаткової вартості

шляхом використання найманої праці; к. грошовий — кошти

як джерело отримання прибутку, а також кошти, інвестовані в під-

приємство; к. фізичний — капітал у формі матеріальних засо-

бів: машин, обладнання, будівель, споруд — всього, що може бути

використане для виробництва товарів або послуг. 2) Перенос-

но — вплив, авторитет', те, що становить велику цінність.

КАПІТАЛІЗАЦІЯ — 1) Перетворення додаткової вартості на ка-

пітал, тобто використання її на розширення капіталістичного ви-

робництва. 2) Обчислення цінності майна — акцій, облігацій, заста-

вних листів іпотечних банків — за доходом, який вони дають; рин-

кова к. — вартість цінного паперу, визначена біржовим котиру-

ванням; розрізняють К. акції — вартість акцій за біржовим курсом,

та К. акціонерної компанії — вартість акцій, які складають її акціоне-

рний капітал. 3) Надання чомусь рис, якостей капіталізму.

КАПІТАЛІЗМ (франц. capitalisme) — 1) Суспільно-економічна фор-

мація, що приходить на зміну феодалізму; грунтується на приватній

251

КАПІТАЛЬНИЙ

власності на засоби виробництва при участі держави у контролі над

ними. 2) Економічна система, яка базується на свободі підприєм-

ництва, використанні найманої праці і на відкритій конкуренції, що

сприяє розвитку ринкової економіки.

КАПІТАЛЬНИЙ (від лат. capitalis — головний) — 1) Ґрунтовний;

основний, корінний, головний. 2) Який вимагає багато праці, ма-

теріальних ресурсів або коштів; к-ні вкладення — затрати пра-

ці, матеріально-технічних ресурсів і коштів на відтворення основ-

них фондів.

КАПІТЕЛЬ (від лат. capitellum — головка) — 1) Верхня частина ко-

лони, пілястри або стовпа. 2) Друкарські літери, які мають обрис за-

головних (прописних), а розміри — малих літер.

КАПІТОЛШ (лат. Capitolium) — 1) Пагорб, на якому в Стародавньо-

му Римі стояв Капітолійський храм, де відбувалися народні збори,

засідання сенату. 2) Назва будинку конгресу США у Вашингтоні.

КАПІТУЛ (від лат. capitulum — глава, розділ) — 1) У католицькій та

англіканській церквах — колегія духовних осіб (каноніків) кафед-

рального собору, що є радою при єпископі. 2) У католицьких духов-

но-лицарських і чернечих орденах — колегія керівних осіб ордену.

КАПІТУЛЮВАТИ (від лат. capitulo — домовляюся, розподіляю за

розділами) — 1) Припинити опір і здатися на умовах, запропонова-

них переможцем. 2) Переносно — поступитися, відмовитися від бо-

ротьби, відступити перед труднощами.

КАПІТУЛЯЦІЇ (лат. capitulatio, від capitulo — домовляюся, розпо-

діляю за розділами) — нерівноправні договори, що фіксують при-

вілейований режим для іноземців порівняно з громадянами держа-

ви перебування.

КАПІТУЛЯЦІЯ (лат. capitulatio) — 1) Припинення опору збройних

сил або частини їх на умовах, запропонованих переможцем чи по-

годжених внаслідок переговорів. 2) Переносно — відмова від боро-

тьби, визнання власного безсилля.

КАПОНІР (франц. caponniere, від ісп. саропега, букв. — клітка з ка-

плунами) — фортифікаційна споруда, з якої можна вести фланго-

вий чи косоприцільний артилерійський і кулеметний вогонь у двох

протилежних напрямах.

КАПОТ (франц. capote, збільш, від cape — плащ) — 1) Металева від-

кидна кришка у різних механізмів, що захищає їх від атмосферних

опадів і пилу. 2) Теплий чохол, що захищає двигун від охолоджен-

ня. 3) Жіноче домашнє вбрання, халат.

КАПОТАЖ (від франц. capotage — перекидання) — вид аварії, коли

автомобіль, літак, який рухається по землі, перекидається через но-

сову (моторну) частину.

КАПРАЛ (франц. сарогаї) — військове звання молодшого команд-

ного складу в деяких іноземних арміях (у США, Великій Британії,

Франції, Італії та ін.), а також особа, яка має це звання.

252

КАРАНТИН

КАПРИЧІО (італ. саргіссіо, букв. — примха, каприз) — музична ін-

струментальна віртуозна п'єса примхливого характеру. Відзначаєть-

ся багатством несподіваних ефектних зворотів.

КАПСЕЛЬ (нім. Kapsel) — вогнетривка коробка, в якій випалюють

глазуровані керамічні вироби з порцеляни чи фаянсу.

КАПСУЛА (від лат. capsula — коробочка, скринька) — 1) В анато-

мії— оболонка, що обгортає різні органи або частини їх, а також па-

тологічні утвори в організмі (напр. к. пухлини). 2) У фармакології —

легкорозчинна оболонка ліків, що мають неприємний смак чи запах.

3) Герметичне закрите вмістище. 4) Спускний апарат космічного

корабля.

КАПСУЛЬ (від лат. capsula — коробочка) — металевий циліндрик

або ковпачок з вибуховою речовиною, що спалахує від удару і за-

безпечує вибух заряду; застосовують у бойових патронах, дистан-

ційних трубках тощо.

КАПТАЖ (франц. captage, від лат. capto — хапаю, ловлю) — комп-

лекс інженерно-технічних заходів, що забезпечують розкриття під-

земних вод, нафти й газу, виведення їх на поверхню для викорис-

тання, а також устаткування для ведення цих робіт.

КАПУЦИНИ (італ. cappuccini, від cappuccio — каптур) — 1) Ченці

католицького ордену, заснованого в 1525 р. як відгалуження ордену

францисканців. Назву дістали від ряси з гостроверхим каптуром.