1) Виведення з яєць пташенят, з ікри — мальків риб, з грени — гусе-

ні шовковичного шовкопряда. 2) Те саме, що й інкубаційний період.

ІНКУНАБУЛИ (від лат. incunabula — колиска, роки дитинства, по-

чаток) — книги, видрукувані наборними літерами на початку кни-

годрукування в Західній Європі (до 1501 p.), оформленням схожі на

рукописні.

ІННЕРВАЦІЯ (від /й... і нерви) — наявність нервових волокон в ор-

ганах і тканинах тварин та людини, що забезпечує зв'язок органів і

тканин з центральною нервовою системою, а також реакцію організ-

му на впливи зовнішнього й внутрішнього середовища.

ІННОВАЦІЙНИЙ (від інновація) — який, стосується інновацій',

і. б а н к — банк, який здійснює кредитування і фінансування інно-

вацій у науково-технічній та організаційно-управлінській сферах.

ІННОВАЦІЯ (англ. innovation, від лат. innovatio — оновлення,

зміна) — 1) Нововведення в галузі економіки, техніки тощо на осно-

ві досягнень науки і передового досвіду. 2) мовозн. Нове явище в

мові.

ІН-ОКТАВО [від лат. in octavo — (складений) увосьмеро] — формат

видань, за яким розмір сторінки становить восьму частину стандар-

тного паперового аркуша.

ІНОКУЛЯЦІЯ (лат. inoculatio, від inoculo — роблю щеплення) —

введення живих мікроорганізмів, інфікованого матеріалу, сироватки

або інших речовин у тканини рослин, тварин, а також у поживне

середовище.

ІНСАЙД (англ. inside, букв. — всередині) — 1) Гравець у футболь-

ній команді, який займає положення в лінії нападу між крайнім і

центральним гравцями. 2) Термін, що використовується у психоана-

лізі для визначення раптового осягнення сутності стосунків між лю-

дьми та блискавичного розв'язання проблем, які склалися в даній

ситуації.

ІНСАЙДЕР (від англ. inside, букв. — всередині) — 1) Особа, яка за-

вдяки посадовому становищу володіє інформацією про фінансовий

стан фірми до відкритого її оголошення. 2) Особа, яка має понад

10 % акцій фірми.

230

ІНСУЛІН

ІНСЕКТИЦИДИ (від лат. insectum — комаха і ...циди) — хімічні

сполуки, які застосовують для знищення шкідливих комах.

ІНСИНУАЦІЯ (лат. insinuatio, букв. — улесливість, від insinuo —

проникаю) — неправдива, наклепницька вигадка з метою запляму-

вати, знеславити когось.

ІНСОЛЯЦІЯ (лат. insolatio, від insolo — виставляю на сонце) —

1) Приплив сонячної радіації (випромінювання) на земну поверх-

ню. 2) Сонячне опромінення, яке застосовують з лікувальною та

профілактичною метою.

ІНСПІРАЦІЯ (від лат. inspiratio — натхнення, навіювання) — на-

віювання, підбурювання, спонукання ззовні.

ІНСПІРУВАТИ (від лат. inspire — навіюю, надихаю) — навіювати

комусь той чи інший спосіб, підбурювати до якихось дій.

ІНСТАНЦІЯ (лат. instantia — безпосередня близькість) — кожна з

послідовних ланок у системі підпорядкованих один одному органів

державного управління, судових, партійних тощо.

ІНСТИЛЯЦІЯ (лат. instillatio, від instillo — крапаю, зволожую) —

вливання ліків у орган чи порожнину тіла краплинами.

ІНСТИНКТ (від лат. instinctus — спонукання) — 1) Вроджена типо-

ва для певного виду тварин здатність виконувати доцільні дії у від-

повідь на зміни середовища. 2) Переносно — несвідоме прагнення

до чогось, підсвідоме чуття.

ІНСТИТУЦІЇ (від лат. institutio — настанова) — 1) Назва елемен-

тарних підручників римського цивільного права. 2) Установи, за-

клади.

ІНСТРУМЕНТ (від лат. instrumentum — знаряддя) — 1) Знаряддя

або пристрій для обробки матеріалів, вимірювань, хірургічних опе-

рацій, відтворення музичних звуків. 2) Переносно — засіб, спосіб

для досягнення чогось; і-ти маркетингу — засоби здійснення

маркетингу: реклама, збут, обслуговування покупця, гнучка політи-

ка цін, вивчення потреб та попиту, зв'язок із споживачами та гро-

мадськістю тощо.

ІНСТРУМЕНТАЛІЗМ (англ. instrumentalism, від лат. instrumen-

tum — знаряддя) — різновид філософії прагматизму, що вважає

свідомість одним із знарядь (інструментів) пристосування організму

до середовища, яке постійно змінюється.

ІНСТРУМЕНТУВАННЯ — 1) Розподіл голосів музичного твору

між інструментами оркестру, камерного ансамблю тощо. 2) Пере-

кладення для оркестру (ансамблю) музичного твору, написаного

Для іншого складу або одного інструмента. 3) Упорядкований добір

звуків у вірші або прозовому творі, який створює художню єдність

частин тексту (алітерація, асонанс, звуконаслідування).

ІНСУЛІН (від лат. insula — острів) — білковий гормон підшлункової

залози, а також препарат цього гормону. Застосовують при лікуван-

НІ Цукрового діабету, шизофренії, виснаження.

231

ІНСУЛЬТ

ІНСУЛЬТ (від лат. insulto — скачу, стрибаю) — гостре порушення

кровообігу в головному мозку людини, яке супроводиться ушко-

дженням тканини мозку й розладом його функцій. Найчастіше

спричиняється гіпертонічною (див. Гіпертонія) хворобою, атеро-

склерозом та іншими захворюваннями.

ІНСУРГЙНТ [від лат. insurgens (insurgentis) — повстанець] — учас-

ник повстання.

ІНТАЛІЯ (від італ. intaglio — різьблення) — різьблене зображення у

вигляді заглибленого рельєфу на відшліфованій поверхні каменя.

ІНТАРСІЯ (від італ. intarsio — інкрустація) — вид інкрустації, ви-

конаної на дерев'яних предметах із шматочків дерева інших порід.

ІНТЕГРАЛ (від лат. integer — цілий) — ціла величина, що розгляда-

ється як сума своїх нескінченно малих частин.

ІНТЕГРАЦІЯ (від лат. integratio — поповнення, відновлення) —

1) Об'єднання в ціле будь-яких окремих частин. 2) І. е к о н о-

м і ч н а — процес зближення та об'єднання економік країн, регіонів.

3) І. соціальна — наявність упорядкованих відносин між інди-

відами, групами, організаціями, державами. 4) біол. Процес упоряд-

кування, узгодження і об'єднання структур і функцій у цілісному

організмі, характерний для живих систем на кожному з рівнів їх ор-

ганізації. Протилежне — дезінтеграція.

ІНТЕЛЕКТ (від лат. intellectus — розуміння, розум, пізнання) — здат-

ність до мислення, особливо до його вищих теоретичних рівнів.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ (лат. intellectual) — 1) Який стосується ін-

телекту; і-на власність — власність на результати розумової,

творчої діяльності. Входить у сукупність об'єктів авторського та ви-

нахідницького права.

ІНТЕЛІГЕНТНІСТЬ [від лат. intelligens (intelligentis) — обізнаний,

тямущий, розсудливий] — освіченість, культурність, розумова роз-

виненість, підготовленість до сприйняття теоретичних питань.

ІНТЕЛІГЕНЦІЯ [від лат. intelligens (intelligentis) — знавець, фа-

хівець] — соціальний прошарок, що складається з осіб, професійно

зайнятих розумовою працею (напр., діячі науки й мистецтва, інже-

нери, вчителі, лікарі).

ІНТЕНСИВНИЙ (франц. intensif, від лат. intensio — напруження,

посилення) — 1) Напружений, посилений, дійовий. 2) Високопро-

дуктивний. Протилежне — екстенсивний. 3) Щодо кольору — яск-

равий, соковитий, густий.

ІНТЕНСИВНІСТЬ (від франц. intensif, з лат. intensio — напружен-

ня, посилення) — ступінь напруження, посилення; і. п р а ц і —

ступінь напруженості праці: кількість праці, яку витрачає праців-

ник у процесі виробництва за певний проміжок часу.

ІНТЕНСИФІКАЦІЯ (франц. intensification, від лат. intensio — на-

пруження, зусилля і ...фікація) — посилення, збільшення напруже-

ності, продуктивності, дієвості.

232

ІНТЕРНАТУРА

ІНТЕНЦІЯ (лат. intentio — прагнення) — направленість свідомості

на певний об'єкт, намір, задум.

ІНТЕР '..- (лат. inter...) — префікс, що означає перебування поміж,

періодичність дії, скасування, знищення, напр.: інтерлінгвістика,

інтернаціональний.

ІНТЕР 2.» (скор. слова інтернаціональний) — у складних словах

означає "міжнародний", напр.: інтербригада, інтервалюта.

ІНТЕРВАЛ (від лат. intervallum — проміжок, відстань) — 1) Перерва

(у просторі або часі), пауза. 2) Віддаль по фронту між військовослу-

жбовцями, підрозділами, частинами. 3) Співвідношення двох музи-

чних звуків за висотою. 4) Сукупність усіх чисел (або точок), що

містяться між двома даними числами (або точками), яка не включає

їх.

ІНТЕРВАЛЮТА (від інтер 2... і валюта) — грошові знаки інозем-

них держав, а також кредитні й платіжні документи, виражені в іно-

земних грошових одиницях, які застосовуються в міжнародних роз-

рахунках.

ІНТЕРВЕНЦІЯ (лат. interventio — втручання, від intervenio — при-

ходжу, втручаюся) — 1) Агресивне втручання однієї або кількох

держав у справи іншої держави або в її взаємозв'язки з третіми дер-

жавами. 2) Операції центрального емісійного банку, спрямовані на

підтримку курсу валюти', товарна і. — масовий продаж товарів

споживання із заздалегідь підготовлених резервів з метою припи-

нення ажіотажного попиту та запобігання різкому зростанню рин-

кових цін.

ІНТЕРВ'Ю (англ. interview, букв. — зустріч, бесіда) — 1) Жанр пуб-

ліцистики, розмова журналіста з політичним, громадським або ін-

шим діячем з актуальних питань. 2) У соціології — запитання за спе-

ціально підготовленою програмою, які ставляться до представників

певної соціальної групи.

ІНТЕР'ЄР (франц. interienr, від лат. interior — внутрішній) — ар-

хітектурно і художньо оформлене внутрішнє приміщення.

ІНТЕРІОРИЗАЦІЯ (від лат. interior — внутрішній) — формування

внутрішніх структур людської психіки через засвоєння зовнішньої

соціальної поведінки.

ІНТЕРМЕДІЯ (від лат. intermedius — проміжний, середній) —

1) Невелика драматична п'єса, переважно комедійного характеру,

яку виконують між актами спектаклю. 2) муз. Проміжний епізод у

Фузі (між двома проведеннями теми). Інша назва — інтерлюдія.

ІНТЕРМЕЦО (італ. intermezzo, від лат. intermedius — проміжний,

сеРедній) — інструментальна п'єса довільної будови, іноді — само-

стійний оркестровий епізод в опері.

ІНТЕРНАТУРА (франц. internature, від лат. internus — внутріш-

ній) — одна з форм стажування, спеціалізації, удосконалення ліка-

рів-випускників у великих клініках, лікарнях.

233

ІНТЕРНАЦІОНАЛ

ІНТЕРНАЦІОНАЛ (франц. L'Internationale, від лат. inter — між і

natio — народ) — 1) Міжнародне об'єднання; Перший І. — між-

народне товариство робітників (1864—76); Другий І. — міжнаро-

дне об'єднання соціалістичних партій (1876—1914); Третій (Ко-

муністичний) І. — міжнародне об'єднання комуністичних

партій (1919—43). 2) Міжнародний революційний гімн пролетаріа-

ту, написаний французькими робітниками Е. Потьє (текст) і

П. Дегейтером (музика).

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗАЦІЯ — визнання чогось інтернаціональ-

ним; надання за договором різним державам права користуватися

на рівних засадах якоюсь територією, спорудою, рікою тощо;

і. капіталу — процес поширення сфери діяльності капіталу за

межі держави, пов'язаний зі створенням національними компа-

ніями своїх підприємств в інших державах і розширенням конта-

ктів між підприємцями різних країн; і. в й р о б-

н й ц т в а — процес встановлення виробничих зв'язків між під-

приємствами різних країн.

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗМ (від інтер '...і лат. natio — народ) — ідейно-

політичний принцип, що, на противагу націоналізму, проголошує

рівність, солідарність і співробітництво всіх народів.

ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИЙ (від інтер '...і лат. natio — народ) — між-

народний, який відповідає принципам інтернаціоналізму.

ШТЕРНЕТ (англ. Internet, від лат. inter — між і англ. net — сітка,

мережа) — назва міжнародної інформаційної структури, утвореної

на основі об'єднання локальних і регіональних комп'ютерних мереж

для обміну інформацією.

ІНТЕРНУВАННЯ (від франц. interner — оселяти, з лат. internus —

внутрішній) — 1) Затримання й роззброєння нейтральною держа-

вою військ воюючих держав, що вступили на її територію. 2) За-

тримання воюючою державою громадян ворожої держави, що про-

живають на її території, до кінця війни. 3) Ізоляція, тимчасовий

арешт.

ІНТЕРНУНЦІЙ (від лат. internuntius — вісник, посередник) — дип-

ломатичний представник Ватикану, що відповідає рангові послан-

ника. За рангом І. другий після нунція.

ІНТЕРПЕЛЯЦІЯ (від лат. interpellate — переривання, порушен-

ня) — особливий вид запиту депутата парламенту, звернений до

уряду в цілому або до окремих його членів, відповідь на який може

бути предметом обговорення у парламенті.

ІНТЕРПОЛЯЦІЯ (від лат. interpolatio — зміна) — 1) матем. Спосіб,

за допомогою якого за таблицею, що містить деякі числові дані, мо-

жна знайти проміжні результати, не наведені в таблиці (пор. екст-

раполяція). 2) Внесення у текст під час переписування, опрацюван-

ня рукописів, при копіюванні географічних карт тощо відсутніх в

оригіналі слів, речень або чисел.

234

ІНТРОВЕРСІЯ

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ (лат. interpretatio, від interpreter — роз'яснюю,

перекладаю) — 1) Роз'яснення, тлумачення, розкриття змісту чо-

го-небудь. 2) мист. Творче виконання художнього твору, розкриття

його змісту в залежності від індивідуальності актора, музиканта, ре-

жисера.

ІНТЕРСЕКСУАЛЬНІСТЬ (від інтер'... і сексуальний) — наявність у

людини або у різностатевих тварин ознак обох статей; ці ознаки

розвинені не повністю, є проміжними для обох статей. Одна з форм

гермафродитизму (див. Гермафродит).

ІНТЕРФЕРЕНЦІЯ [від інтер '... і лат. ferens (ferentis) — який несе,

приносить] — 1) фіз. Взаємне посилення або ослаблення хвиль

(пружних, електромагнітних) у разі накладення їх одна на одну.