2) Діяльність з надання таких послуг.

ІНЖИР (тюрк.) — субтропічне плодове дерево родини шовковице-

вих із супліддями з соковитими смачними плодами, що росте у суб-

тропічних країнах. Інші назви — фігове дерево, фіга, с м о к о в-

н й ц я, с м о к в а.

ІНІЦІАЛИ (від лат. initialis — початковий) — 1) Прописні початкові

літери імені, по батькові, іноді і прізвища. 2) У старовинних руко-

писах і книгах, деяких сучасних виданнях оздоблені орнаментом

збільшені початкові літери кожного розділу.

ІНІЦІАТИВА (франц. initiative, від лат. initium — початок) — по-

чин; активна, провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість; з а-

конодавча і. — право вносити проекти законів в законодавчий

орган, який зобов'язаний обговорити їх і прийняти рішення.

ІНІЦІАТОР (від франц. initiateur — зачинатель) — той, хто діє, ви-

являючи ініціативу, заповзятливість; зачинатель нової справи.

ІНІЦІАЦІЯ (лат. initiatio, букв. — чинити таїнство) — комплекс

дій (головним чином обрядових), за допомогою яких здійснюєть-

ся та закріплюється формальна зміна статусу людини, відбува-

ється включення її до якоїсь соціальної групи, напр., у деяких на-

родів обряд посвяти юнаків у чоловіки, що включає різні випро-

бування, обмеження в їжі, довгострокову ізоляцію, обрізання то-

що.

228

ІНКРИМІНУВАННЯ

ІНКАПСУЛЯЦІЯ (від ш... і лат. капсула) — утворення щільної обо-

лонки (капсули) із сполучної тканини навколо чужорідних для ор-

ганізму речовин, предметів.

ЩКАРНАЦІЯ (лат. incarnatio, букв. — втілення) — прояв духу, душі

у матеріальному тілі (напр., Бога, Божественного Духа у Христі);

термін багатьох релігійних учень.

ІНКАСАТОР (від інкасація) — посадова особа, яка приймає грошові

надходження від торговельних та інших організацій і перевозить їх

у банк, а також розвозить гроші з банку у організації, підприємства,

установи.

ІНКАСАЦІЯ (від італ. incasso — виручка, виторг) — збір і транспор-

тування готівки та цінностей, здійснювані банками за дорученням

клієнтів.

ІНКАСО (від італ. incasso — виручка, виторг) — операція одержан-

ня банком грошей за дорученням клієнта й зарахування цих гро-

шей на його банківський рахунок на підставі розрахункових доку-

ментів.

ІНКВАЙРИНГ (англ. inquiring, від inquire — дізнаватися) — банків-

ська діяльність, пов'язана з виконанням розрахунків між банка-

ми — емітентами кредитних карток і торговельними організаціями

по наданню послуг, з якими споживачі розраховуються з викорис-

танням кредитних карток.

ІН-КВАРТО [від лат. in quarto — (складений) вчетверо] — формат

видань, за яким розмір сторінки становить четверту частину стан-

дартного паперового аркуша.

ІНКВІЗИТОР (від лат. inquisitor — вистежувач) — 1) Член суду ін-

квізиції. 2) Переносно — жорстока людина, мучитель, кат.

ІНКВІЗИЦІЯ (лат. inquisitio — розшук, розслідування, від inquire —

розшукую) — 1) Судово-слідчий орган католицької церкви, створе-

ний для боротьби з єресями, що існував у 13—19 ст. І. широко вико-

ристовувала доноси, тортури, жорстокі прилюдні страти. 2) Пере-

носно — жорстокість, витончене знущання, мордування.

ІНКОГНІТО (італ. incognito, від лат. incognitus — невпізнанний, не-

відомий) — 1) Таємно, не відкриваючи свого імені. 2) Особа, що

криється під чужим іменем.

ІНКОРПОРАЦІЯ (англ. incorporation, від лат. incorporatio — приєд-

нання) — 1) Включення до свого складу, приєднання інших орга-

нізацій. 2) Надання у відповідності до американських законів групі

осіб статусу юридичної особи, корпорації, що завершується видачею

сертифіката. 3) Систематизація законів держави. 4) Проникнення

радіоактивних речовин у рослинний або тваринний організм з на-

ступною фіксацією в ньому. 5) Характерний для деяких мов спосіб

творення слів як складних морфологічних комплексів.

ІНКРИМІНУВАННЯ (від ін... і лат. crimen — провина, злочин) —

пред'явлення обвинувачення у вчиненні злочину.

229

ІНКРУСТАЦІЯ

ІНКРУСТАЦІЯ (лат. incrustatio, від incrusto — вкриваю шаром) —

прикраси, оздоблення з платівок або шматочків різного матеріалу

(золота, срібла, кості, дерева, перламутру), шо їх врізають врівень з

поверхнею предмета; виріб, виготовлений таким способом.

ІНКУБАТОР (від лат. incubo — висиджую пташенят) — апарат для

виведення з яєць молодняка сільськогосподарської птиці.

ІНКУБАЦІЙНИЙ ПЕРІОД (від лат. incubo, тут — перебуваю в спо-

кої і період) — проміжок часу, що проходить між зараженням орга-

нізму збудниками певних інфекційних хвороб і появою ознак захво-

рювання. Інша назва — інкубація.

ІНКУБАЦІЯ (від лат. incubatio — висиджування пташенят) —