1) Диск, вісь обертання якого не збігається з його геометричною

віссю; рухома деталь у вигляді такого диска або циліндра. 2) Цирко-

вий або естрадний актор, який виконує ексцентричні номери.

ЕКСЦЕНТРИЧНИЙ (франц. excentrique) — 1) геом. Який не має

спільного з будь-чим центра, відхиляється від центра (пор. концен-

тричний). 2) Своєрідний, незвичайний, дивовижний. 3) Побудова-

ний на різких звукових або зорових контрастах, на незвичайних

прийомах, напр. е. трюк.

ЕКСЦЕС (від лат. excessus — вихід, відступ, відхилення) — 1) Зло-

вживання, нестриманість; надмірність, крайній прояв у чому-не-

будь. 2) Переносно — порушення громадського порядку.

ЕКТО... (від грец. ?ит6д — поза, зовні) — те саме, що й екзо...

ЕКТОПАРАЗИТИ (від екто... і паразити) — організми, які парази-

тують на поверхні тіла людини, тварин або рослин.

ЕКЮ ' (франц. ecu, букв. — щит) — старовинна французька золота

і срібна монета із зображенням щита.

ЕКЮ 2 (англ. ecu — скор. European curresy unit — європейська валют-

на одиниця) — грошова одиниця, яка лежить в основі європейської

валютної системи; введена у 1979 p., вартість узгоджується з вартіс-

тю валют держав, що входять до Європейського Союзу.

194

ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ

ЕЛАСТИЧНИЙ (лат. elasticus) — 1) Пружний, гнучкий, розтяжний.

2) Позбавлений різкості, м'який, плавний (е-ні рухи). 3) Перенос-

но — який легко пристосовується, змінюється.

ЕЛЕВАТОР (від лат. elevator — піднімальний) — 1) Машина для

безперервного переміщення вантажів, грунту тощо у вертикальній

або крутопохилій до горизонту площині. 2) Сталевий хомут для під-

хоплювання труб або штанг під час спускання їх у нафтову свердло-

вину. 3) Велике механізоване зерносховище. 4) Хірургічний інстру-

мент, яким видаляють з м'яких тканин роздроблені кістки.

ЕЛЕГАНТНІСТЬ [від лат. elegans (elegantis) — вишуканий, витон-

чений] — вишуканість, витонченість; бездоганність в одязі, мане-

рах.

ЕЛЕПЯ (грец. єХєуеіа, від єХєуод — журлива пісня) — 1) Один із жан-

рів лірики: вірш, у якому виражені настрої журби, меланхолії, смутні

роздуми. 2\ Музичний твір задумливого, сумного характеру.

ЕЛЕКТОРАТ (від лат. elector — виборець) — коло виборців, котрі

голосують за певну кандидатуру або політичну партію на парла-

ментських, президентських чи муніципальних виборах.

ЕЛЕКТРИКА (від грец. гіХєитроу — бурштин) — 1) Форма енергії, зу-

мовлена рухом заряджених елементарних частинок (електронів, по-

зитронів та протонів). 2) Освітлення, яке одержують за рахунок цієї

енергії.

ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ [від електри(ка) і ...фікація] — широке впрова-

дження в господарство та побут електричної енергії.

ЕЛЕКТРИЧНИЙ — пов'язаний з електрикою, властивий їй.

ЕЛЕКТРО... (від грец. пХєитроу — бурштин) — у складних словах

означає "електричний", напр.: електроліз, електротехніка.

ЕЛЕКТРОД (від електро... і грец. 656д — дорога, шлях) — провід-

ник, яким підводять електричний струм до рідин і газів, а також по-

люси (анод, катод) гальванічних елементів та акумуляторів.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ (від електро... і енергія) — енергія електричного

струму.

ЕЛЕКТРОКАР (від електро... і англ. саг — візок) — візок з електрич-

ним двигуном, що живиться від акумуляторів. Застосовують перева-

жно для перевезення без колій вантажів всередині підприємства.

ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМА (від електро... і кардіограма) — графічне

зображення електричних імпульсів у серцевому м'язі, одержане за

допомогою електрокардіографа.

ЕЛЕКТРОЛІЗ (від електро... і ...ліз) — розклад речовин постійним

електричним струмом; використовується для добування й очищен-

ня металів, водню, кисню тощо, нанесення різних покриттів.

ЕЛЕКТРОЛІТИ (від електро... і грец. Хитбд — розчинний) — речо-

вини, в яких носіями електрики є позитивні й негативні іони.

ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ (від електро... і лат. mobilis — рухомий) — ав-

томобіль з електричним двигуном, що живиться струмом від встано-

влених на машині акумуляторів.

195

ЕЛЕКТРОН

ЕЛЕКТРОН (від грец. пХєитроу — бурштин) — 1) У давніх греків на-

зва бурштину. 2) Найлегша з елементарних частинок, негативний

заряд якої становить 1,6 • 10~19 Кл, маса — 9,1 • 10~28 г; позначаєть-

ся е.

ЕЛЕКТРОНІКА (від електрон) — \) Наука про електронні та іонні

процеси у вакуумі, газах і напівпровідниках. 2) Галузь техніки, яка

займається розробкою, виробництвом і застосуванням електронних

та іонних, приладів, а також продукція цієї галузі.

ЕЛЕКТРОННИЙ (від електрон) — який стосується електронів, еле-

ктроніки; е-на пошта — пересилання та зберігання повідомлень

між користувачами комп'ютерної мережі на базі інформаційних

технологій; е-ні гроші — система безготівкових розрахунків з

використанням комп'ютерної мережі, системи зв'язку на базі ін-

формаційних технологій.

ЕЛЕКТРОФОРЕЗ (від електро... і грец. срорєсо — несу, переношу) —

рух від дії електричного поля дисперсних твердих частинок, рідинних

крапель або газових пухирців, завислих у рідинному або газоподіб-

ному середовищі. Використовують для збагачення глин, виділення

каучуку з латексу, у фізіотерапії.

ЕЛЕКТРОШОК (від електро,.. і шок) — метод лікування психічних

розладів подразненням мозку дозованими електричними розряда-

ми.

ЕЛЕМЕНТ (від лат. elementum — стихія, первісна речовина) — 1) У

давньоримській філософії стихія (вогонь, повітря, вода й земля).